Постанова від 07.04.2025 по справі 910/11330/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. Справа№ 910/11330/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024

у справі № 910/11330/24 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ»

до Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД»

про стягнення 104 430, 85 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» про стягнення 104 430, 85 грн, з яких: 87 827, 06 грн основного боргу, 3 781, 24 грн інфляційної складової боргу, 2 061, 52 грн 3% річних, 10 761, 03 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за договором № 2090 від 06.12.2014 про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та тепло споживання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з січня 2023 по липень 2024 в розмірі 87 827, 06 грн на яку нараховано інфляційні втрати в розмірі 3 781, 24 грн, 3% річних в розмірі 2 061, 52 грн та пеню в розмірі 10 761, 03 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11330/24 позов задоволено повністю; стягнуто з Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» на користь Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» 87 827, 06 грн основного боргу, 10 761,03 грн пені, 2 061, 52 грн 3% річних, 3 781, 24 грн інфляційних втрат та 2 422, 40 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач, у порушення умов Договору № 2090, не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з січня 2023 по липень 2024, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 87 827, 06 грн. Також, місцевий господарський суд перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням відсутності жодних заперечень відповідача з приводу його вірності, дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Громадська організація «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи на наданим документам. Зокрема скаржник зазначає, що між ним та позивачем укладено договір оренди № 166-1 від 06.12.2014 про передачу приміщення в оренду загальною площею 124 м2. Втім, при поданні позову до суду позивач постійно вказує невірну загальну площу приміщення, що в останнього перебуває в оренди, згідно ордеру складає не 151, 30 м2, а 124, 50 м2. Отже, на думку відповідача позивач постійно порушує договірні зобов`язання по договору № 166-1, тому що вводить в оману суд тим, що стверджує про існування договору № 166-2, але це є неправда, такого договору від 10.12.2019 № 166-2 не існує, підпис відповідача на ньому не справжній. Також скаржник зазначає, що позивач постійно та неправомірно збільшує площу орендованого приміщення з 124, 50 м2, до 151, 30 м2 і ніяк не може це обґрунтувати, додаючи постійно місця загального користування до орендованого приміщення, що є незаконним та неправомірним, і нараховуючи на не існуючі метри комунальні витрати. Також скаржник вказує, що в матеріалах справи наявні документи, які відповідач не підписував взагалі, про що зроблено повідомлення до правоохоронних органів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11330/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11330/24 до надходження справи з суду першої інстанції.

30.12.2024 супровідним листом № 910/11330/24/7651/24 від 27.12.2024 матеріали справи № 910/11330/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку із перебуванням суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустках, справу передано новому складу суду: головуючий суддя - Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 апеляційну скаргу Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11330/24 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

23.01.2025 представником Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 подано до суду квитанцію до платіжної інструкції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11330/24, справу № 910/11330/24 за апеляційною скаргою Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

31.01.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

14.02.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11330/24 до вирішення пов`язаної з нею іншого судового провадження (кримінального) справа № 757/56354/24-к, пр. 1-кс-47849/24.

14.02.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів відкриття кримінального провадження проти представника третьої особи на стороні позивача комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ».

19.02.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11330/24.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Судом першої інстанції справа № 910/11330/24 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/11330/24 до вирішення пов`язаної з нею іншого судового провадження (кримінального) справа № 757/56354/24-к, пр. 1-кс-47849/24 колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що відділом дізнання Печерського УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105060000103 від 15.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 162 Кримінального кодексу України. На думку відповідача вказана кримінальна справа порушена проти представника комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», який намагався незаконно проникнути до офісного приміщення де знаходиться ГО «Київський дитячий фонд» по вул. Липська, 16а, пошкодивши вхідні двері (намагався зламати замок) невідомим предметом. Також відповідач зазначає, що представник комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» намагався пред`явити несправжні службові документи, та документи з підробленим підписом та печаткою голови ГО «Київський дитячий фонд» Семенюк Н.М. Отже, на думку відповідача оскільки позивач, роби висновки, накази, постанови виходячи з наданих не справжніх (підроблених) документів, які надавалися представниками комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», продовжувати розгляд справи про стягнення 104 430, 85 грн є об`єктивно неможливим.

Згідно з ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1, ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) призначення судом експертизи;

3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;

4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

5) надходження заяви про відвід судді;

6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки відповідач в своєму клопотанні посилається на неможливість здійснювати розгляд даної справи № 910/11330/24 до вирішення кримінальної справи, то колегія суддів дійшла висновку, що заявник посилається на ч. 5, ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. п. 8.11, 8.12 постанови від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі (див. також постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19).

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в справі № 910/11330/24 є вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій за договором по надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання в нежилому приміщенні № 2090 від 06.12.2014.

В той же час, як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025105060000106 від 15.02.2025, а саме обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, заявник повідомив про те, що 04.11.2024 близько 11:15 год, невстановлена особа проникла до приміщення, що розміщується за адресою: м. Київ, вул. Липьска, 16А та орендується ГО «Київський дитячий фонд».

Колегія суддів не вбачає, які не можливо встановити під час розгляду справи № 910/11330/24 до вирішення справи щодо незаконного проникнення невідомої особи до офісу відповідача. Взагалі невідомо, яким чином обставини незаконного проникнення невідомою особою стосуються обставин даної справи № 910/11330/24.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У даному випадку кримінальне провадження № 12025105060000106, відкритого 15.02.2025 року, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції 28.11.2024 року, що унеможливлює задоволення визначеного клопотання, оскільки, по-перше, таке кримінальне провадження взагалі не існувало на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції, по-друге, доказів передачі кримінального провадження № 12025105060000106 на розгляд суду та відкриття провадження у кримінальній справі матеріали справи не містять.

З огляду на те, що у справі № 910/11330/24 достатньо матеріалів справи для в встановлення всіх обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі в зв`язку із об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншого судового провадження (кримінального) справа № 757/56354/24к, пр. 1-кс-47849/24.

Отже, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 10.12.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - орендодавцем та Громадською організацією "Київський дитячий фонд" - орендарем, а також КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» (підприємством-балансоутримувачем) було укладено договір № 166-2 (далі - Договір № 166-2) про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якого передається в оренду Громадській організації «Київський дитячий фонд» нежилі приміщення загальною площею 151, 30 кв.м, в т. ч. 2 поверх - 151,30 кв.м в будинку № 16 літер А на вул. Липській у м. Києві (п.1.1. Договору). (а.с. 28-32)

Пунктом 3.12 Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Відповідно до п.9.1 Договору № 166-2 строк дії договору з 10.12.2019 до 08.12.2022.

Водночас, скільки строк дії договору оренди № 166-2 завершується у період воєнного стану, він вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Колегія суддів звертає увагу, що договір № 166-2 від 10.12.2019 підписано всіма сторонами та скріплено печатками сторін. Доказів визнання даного договору матеріали справи не місять, як і доказів звернення відповідачем до правоохоронних органів щодо підробки підпису або викрадення печатки Громадській організації «Київський дитячий фонд» матеріали справи не місять.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач користується приміщеннями загальною площею 151, 30 м2 розташованими в нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16 літер А, оскільки відповідач вказаного не спростував належними та допустимим доказами.

Також, 06.12.2014 між КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» та Гомадською організацією «Київський дитячий фонд» було укладено договір про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання № 2090 (далі - Договір № 2090). (а.с. 12-17)

Предметом Договору № 2090 є надання виконавцем послуг: з розподілу теплової енергії, з розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання (гарячого водопостачання) нежитлового приміщення (далі - об`єкт), в нежитловому будинку за адресою: вул. Липська, 16 літер А; своєчасна оплата послуг, наданих виконавцем, за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 3.4.3. договору споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати послуг в обсягах та строки, які передбачені в розділі 4 цього договору та додатках до нього.

Відповідно до п. 4.4 Договору № 2090 споживач зобов`язаний сплатити за послуги не пізніше 18 (вісімнадцятого) числа поточного місяця.

Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у виконавця два примірники актів звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії та технічного обслуговування за звітний період, а також передплата на підставі орієнтовної вартості теплової енергії, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2. договору).

Також між енергопостачальною організацією КП «Київтеплоенерго» та позивачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.07.2018 № 520803, відповідно до якого КП «Київтеплоенерго» надає теплову енергію у нежитловий будинок по вул. Липська, 16А у м. Києві, а позивач оплачує її вартість, щорічно в між опалювальний період готує теплове господарство до опалюваного сезону та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку (п. 2.3. договору). (а.с. 34-37)

Як зазначено в позовній заяві позивачем було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювальних сезонів 2022-2023 та 2023-2024 років, а КП «Київтеплоенерго» було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання та видано Акти готовності до опалювального сезону від 13.09.2022 № 306, від 01.09.2023 № 1581, а також наряди на включення теплопостачання від 01.11.2021 № 506, від 29.12.2022 № 512, від 08.04.2023 № 477 та від 01.05.2024 № 481. (а.с. 60-61, 64).

До будинку по вул. Липська 16А, м. Київ протягом опалювальних сезонів 2022-2023 та 2023-2024 років подавалась теплова енергія в обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку за період з 30.12.2022 - 19.01.2023, 23.01.2023 - 14.02.2023, 20.02.2023 - 19.03.2023, 23.03.2023 - 10.04.2023, 23.11.2023 - 18.12.2023, 23.12.2023 - 18.01.2024, 23.01.2024 - 18.02.2024, 21.02.2024 - 18.03.2024 та 23.03.2024 - 31.03.2024. (а.с. 65-68)

Загальний обсяг спожитої теплової енергії протягом опалювального сезонів 2022-2023 та 2023-2024 років у цьому будинку зазначений у облікових картках щомісячно розподілявся позивачем між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі. (а.с. 51-54)

Відповідно, відповідачу нараховано вартість теплопостачання згідно з розрахунками нарахувань за січень 2023, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024 та квітень 2024. (а.с. 46-50)

Загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих послуг відповідачем зазначена в актах прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО. (а.с. 55-59)

У зв`язку із відсутності оплати відповідачем послуг технічного обслуговування системи теплопостачання та тепло споживання за період з січня 2023 по липень 2024 позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості від 01.08.2024 № 062/15/1/03-2207, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Отже, спір й даній справі на думку позивача виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг тому Комунальне підприємство «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» просило стягнути з Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» 87 827, 06 грн боргу, 3 781, 24 грн інфляційних втрат, 2 061, 52 грн 3% річних та 10 761, 03 грн пені.

Місцевий господарський суд ухвалюючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що матеріали справи підтверджено факт не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з січня 2023 по липень 2024, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 87 827, 06 грн.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №2090 від 06.12.2014 позивач у період з протягом опалювальних періодів 2022-2023 та 2023-2024 до нежилого будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16 літер А, який має єдину систему централізованого опалення, обладнану приладом обліку теплової енергії, подавалась теплова енергія у обсягах, що зафіксовані у відомостях обліку теплової енергії та зазначені КП «Київтеплоенерго» в облікових картках.

Пунктом 4.2 договору визначено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у виконавця акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4 Договору споживач зобов`язаний сплатити за послуги не пізніше 18 (вісімнадцятого) числа поточного місяця.

Згідно з розрахунками нарахувань відповідачу було нараховано вартість теплової енергії за кожен місяць споживання виходячи з діючих тарифів на теплову енергію та обсягів споживання, визначених пропорційно до опалювальної площі нежитлового приміщення, орендарем якої є відповідач.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачу нарахована вартість теплопостачання за спожиту теплову енергію у січні 2023 у розмірі 7 016, 47 грн, у лютому 2023 - 8 205, 82 грн, у березні 2023 - 6 977, 10 грн, у квітні 2023 - 3 351, 38 грн, у грудні 2024 - 10 422, 89 грн, у січні 2024 - 12 166, 01 грн, у лютому 2024 - 10 451, 30 грн, у березні 2024 - 10 289, 14 грн, у квітні 2024 - 1 733, 77 грн згідно з розрахунками нарахувань.

Крім цього з розрахунків нарахувань вбачається, що відповідачу нарахована вартість оплати за технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання за січень 2023 - грудень 2023 у розмірі 780, 71 грн на кожен місяць, а за січень 2024 - липень 2024 - 1 051, 24 грн на кожен місяць.

При цьому, загальна вартість спожитої теплової енергії та отриманих послуг відповідачем зазначена в актах прийому виконаного опалення та технічного обслуговування, що зазначено та досліджено вище.

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що відповідачу щомісячно надавалися платіжні вимоги-доручення для сплати за теплову енергію та технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання, а також акти прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем централізованого опалення, що підтверджуються Списками рекомендованих листів Ф-103 сформованих КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» про надіслання на адресу відповідача платіжної вимоги-доручення та акту, за кожен місяць нарахування починаючи з лютого 2023 по серпень 2024. (а.с. 125-142)

Отже, відповідно до розрахунків фактичної вартості теплової енергії відповідач за період з січня 2023 по липень 2024 заборгував позивачу 87 827, 06 грн вартості теплової енергії, які зроблені на підставі облікових карток КП «Київтеплоенерго», відповідно до тарифів на теплову енергію, встановлених розпорядженнями Київської міської військової адміністрації та послуг технічного обслуговування системи теплопостачання та тепло споживання, які нараховано згідно з Калькуляціями вартості послуг з технічної експлуатації внутршньобудинкових мереж систем ЦО, ГВП та абонентських вводів нежилих будинків.

Стосовно твердження скаржника про те, що загальна площа приміщення, що перебуває в оренді, складає не 151, 30 кв.м., а 124, 50 кв.м. колегія суддів зазначає, що згідно додатку № 1 до договору № 2090 від 06.12.2014 загальна площа об`єкту, до якого надавались послуги, становить 151, 30 кв.м., яка відповідає орендованій площі, вказаній у наявному в матеріалах справи договорі про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 166-2 від 10.12.2019, укладеному між відповідачем та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). (а.с. 18)В свою чергу відповідачем не надано доказів внесення змін щодо орендованої площі як до договору № 2090 від 06.12.2014, укладеному між сторонами, так і до договору оренди № 166-2 від 10.12.2019.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищенаведене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за договором підтверджується матеріалами справи, доказів оплати суми боргу в повному обсязі відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 87 827, 06 грн правомірно задоволена судом першої інстанції.

Стосовно нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши здійснений наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 061, 52 грн 3% річних за період з 19.02.2023 по 20.08.2024 та 3 781, 24 грн інфляційних втрат за період з 19.02.2023 по 20.08.2024.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 6.3.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату вартості послуг, що надаються за цим договором, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми фактичного боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється в момент фактичної сплати боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 761, 03 грн пені за період з 19.02.2023 по 20.08.2024 за кожен місяць заборгованості окремо.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування чи зміни рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/11330/24, у зв`язку з чим апеляційна скарга Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» не підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації «КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11330/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11330/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11330/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко