Постанова від 24.03.2025 по справі 910/4277/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2025 р. Справа№ 910/4277/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Гавкалюк В.В.,

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22 (суддя - Щербаков С.О., повний текст складено 10.04.2023 року) за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" про стягнення 1 505 433, 60 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 283 737, 40 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" про стягнення 1 505 433, 60 грн штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 4.4 Договору №20/21-104-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 06.05.2021 (далі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору відповідач не здійснив оплати та відмовився від відбору зазначеного у Додатку № 1 до Договору обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 30.09.2021, що і стало підставою для нарахування штрафу згідно п. 4.4 Договору.

До Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 283 737, 40 грн.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" посилається на неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "Центренерго" своїх зобов`язань за договором №20/21-104-РДД від 06.05.2021 в частині відпуску електричної енергії у відповідності до здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" попередньої оплати, у зв`язку з чим просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на свою користь 283 737, 40 грн попередньої оплати за невідпущену електричну енергію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22 первісні позовні вимоги задоволено; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 1 505 433 грн 60 коп. - штрафу та 22 581 грн 50 коп. - судового збору; зустрічні позовні вимоги - задоволено; вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" 283 737 грн 40 коп. - попередньої оплати та 4 256 грн 06 коп. - судового збору.

Задовольняючи первісний позов, судом першої інстанції встановлено наявність порушень у сфері господарювання, що зумовлює для Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 20% вартості обсягу електричної енергії, від відбору якого він відмовився.

В частині задоволення вимог за зустрічним позовом суд вказав про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження повернення суми попередньої оплати та відпуску/відбору електричної енергії відповідно до здійсненої попередньої оплати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове - про відмову у його задоволенні.

Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог у справі, апелянт наголошує на порушенні відповідачем порядку оплати електроенергії за договором, у зв`язку з чим ПАТ "Центренерго" було зупинено відпущення електроенергії за цим договором.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині задоволення первісного позову та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Центренерго" відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована наступними доводами:

порушення п. 3.2 Договору (порядок оплати) не є відмовою покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 до Договору обсягу електричної енергії, оскільки це є окремими порушеннями умов Договору;

штраф у розмірі 20 % можливо застосувати лише у випадку наявності відмови покупця від відбору договірних обсягів електричної енергії, що не є порушенням порядку оплати;

саме продавцем (позивачем) було припинено відпуск електричної енергії згідно п. 3.5 Договору, відтак, на думку відповідача, не можливо стверджувати, що покупець (відповідач) відмовився від будь-яких обсягів електричної енергії, внаслідок чого не можливо визначити базу нарахування штрафу та, відповідно, суму, що може стягуватись як такий штраф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 зупинено апеляційне провадження у справі №910/4277/22 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 провадження у справі поновлено.

В ході здійснення апеляційного провадження відповідачем подано наступні клопотання: клопотання про дослідження доказів (18.09.2023), клопотання про витребування доказів (18.09.2023); клопотання про призначення судової експертизи (24.03.2025).

Колегія суддів, дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на наступне.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 поновлено Публічному акціонерному товариству "Центренерго" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22; об`єднано апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22 в одне апеляційне провадження

При цьому, вказаними ухвалами учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

ТОВ "Південь енерго збут" по спливу трьох місяців з моменту відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою були подані клопотання про дослідження доказів та про витребування доказів (18.09.2023).

При цьому, судом враховується подання ТОВ "Південь енерго збут" ще у червні 2023 року відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Стосовно клопотання про призначення судової експертизи, то воно взагалі було подано 24.03.2025.

При цьому, про поважність причин неподання вказаних клопотань у встановлений судом строк, заявник не вказав.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки наведені клопотання були подані апелянтом після закінчення, встановленого, ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 та від 05.06.2023, 15-тиденного строку, вони залишаються судом без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив проти скарги відповідача.

Відповідач (апелянт) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що його представник не має змоги з`явитися у судове засідання, призначене на 24.03.2025, через участь у проведенні слідчих дій.

Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки відповідачем у справі є товариство, а не окремий його представник, в свою чергу, Господарським процесуальним кодексом України передбачена участь у судовому процесі через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу.

Крім цього, наведені причини не належать до об`єктивних причин неможливості представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні у цій справі з огляду на суб`єктивне обрання відповідно до наведених причин представником відповідача у цій справі поведінки, коли він на власний розсуд надає пріоритет участі в інших справах перед участю в судовому засіданні у цій справі.

З урахуванням того, що неявка представника апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційних скарг, вони розглянуті судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

06.05.2021 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" (далі - покупець) укладено договір №20/21-104-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, предметом якого є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Згідно п. 2.1 договору, продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно Графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у Додатку № 1, згідно п.п. 23 п. 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 № 499.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у Додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно п. 14.1.4, 213.1.1 та 215.1 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений п. 215.3.9 Кодексу.

Оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку Періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 договору визначено, що період відпуску/відбору складається з таких етапів:

- 1 етап: 1-5 число місяця (червень) відпуску/відбору;

- 2 етап: 6-10 число місяця (червень) відпуску/відбору;

- 3 етап: 11-15 число місяця (червень) відпуску/відбору;

- 4 етап: 16-20 число місяця (червень) відпуску/відбору;

- 5 етап: 21-25 число місяця (червень) відпуску/відбору;

- 6 етап: 26-30 число місяця (червень) відпуску/відбору;

- 7 етап: 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору;

- 8 етап: 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору;

- 9 етап: 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору;

- 10 етап: 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору;

- 11 етап: 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору;

- 12 етап: 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору;

- 13 етап: 1-5 число місяця (серпень) відпуску/відбору;

- 14 етап: 6-10 число місяця (серпень) відпуску/відбору;

- 15 етап: 11-15 число місяця (серпень) відпуску/відбору;

- 16 етап: 16-20 число місяця (серпень) відпуску/відбору;

- 17 етап: 21-25 число місяця (серпень) відпуску/відбору;

- 18 етап: 26-31 число місяця (серпень) відпуску/відбору;

- 19 етап: 1-5 число місяця (вересень) відпуску/відбору;

- 20 етап: 6-10 число місяця (вересень) відпуску/відбору;

- 21 етап: 11-15 число місяця (вересень) відпуску/відбору;

- 22 етап: 16-20 число місяця (вересень) відпуску/відбору;

- 23 етап: 21-25 число місяця (вересень) відпуску/відбору;

- 24 етап: 26-30 число місяця (вересень) відпуску/відбору.

Згідно п. 3.4 договору, у разі надходження від організатора аукціону - ТБ "Українська енергетична біржа" на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеної покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим Договором, із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у абзаці першому п. 3.2 Договору. Про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску покупця продавець письмово повідомляє покупця не пізніше наступного банківського дня шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту. Оригінал такого письмового повідомлення надсилається продавцем покупцю протягом 7 робочих днів на адресу вказану в п. 10 Договору. Покупець не пізніше 1 банківського дня з дати отримання повідомлення продавця про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, додатково забезпечує перерахування продавцю суми у розмірі 20% від сплаченого гарантійного внеску.

Відповідно до п. 3.5 договору, у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим Договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати.

За умовами п. 3.7 договору, в платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер і дату Договору та призначення платежу з зазначенням періоду відпуску/відбору, за який здійснюється оплата. Якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в Акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається Покупцеві за його вимогою, впродовж 5 банківських днів з дня надходження відповідної вимоги.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 8.1. договору).

У Графіку відпуску/відбору електричної енергії за період з 01 червня 2021 року по 30 вересня 2021 року, який є Додатком № 1 до договору, сторони узгодили обсяг електричної енергії - 5 856 МВт.г., ціну за 1 МВт.г. в розмірі 1 296,00 грн (з акцизним податком та без ПДВ) та загальну вартість електроенергії в розмірі 9 107 251, 20 грн. (з акцизним податком та з ПДВ).

Аналогічні обсяг електричної енергії та ціна зазначені в Аукціонному свідоцтві № 03-ЕР-060521-11-1-6, виданому Товарною біржою "Українська енергетична біржа", яке було підставою для укладення договору.

Листом № 29/1338 від 11.05.2021 ПАТ "Центренерго" повідомило ТОВ "Південь енерго збут" про отримання суми гарантійного внеску в розмірі 298 656, 00 грн.

12.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" було сплачено на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 59 731, 20 грн., що складає 20% від сплаченого гарантійного внеску.

Тож, Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" сплачено на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" грошові кошти на загальну суму 358 387, 20 грн., що також вбачається з реєстру оплат по договору №20/21-104-РДД від 06.05.2021.

30.06.2021 сторонами підписано Акт купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року, відповідно до якого продавець відпустив, а покупець відібрав електричну енергію в обсязі 48 МВт.г. загальною вартістю 74 649, 60 грн. з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 02.06.2021 продавець припинив відпуск, а покупець припинив відбір електричної енергії за Договором.

Листом № 29/1570 від 01.06.2021 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" про наявність у нього заборгованості, зокрема за договором №20/21-104-РДД від 06.05.2021 та запропонувало погасити заборгованість та звернуло увагу останнього на положення п. 3.5 договору.

Крім того, листом № 29/1767 від 18.06.2021 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут", що у зв`язку з невиконанням останнім своїх зобов`язань щодо оплати за відпуск електроенергії, керуючись п. 3.5 договору ПАТ "Центренерго", починаючи з 02.06.2021 в односторонньому порядку призупинило виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії за Договором.

Крім того, 16.09.2021 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" претензію № 1/104/2021 від 14.09.2021, у якій вимагало сплатити штраф на підставі п. 4.4 договору.

В свою чергу, листом № 1910/1.2-6 від 19.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" відмовило у задоволенні вищезазначеної претензії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут", всупереч умовам договору, не здійснило оплату за відпуск електроенергії та з 02.06.2021 відмовилось від відбору зазначеного у додатку № 1 до договору №20/21-104-РДД від 06.05.2021 обсягу електричної енергії, що є підставою для сплати штрафу відповідно до п. 4.4 договору.

В свою чергу, в обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" посилається на неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "Центренерго" своїх зобов`язань за договором №20/21-104-РДД від 06.05.2021 в частині відпуску електричної енергії у відповідності до здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" попередньої оплати, у зв`язку з чим просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на свою користь 283 737, 40 грн. попередньої оплати за невідпущену електричну енергію.

Як вже було вказано, судом першої інстанції задоволено вимоги первісного та зустрічного позовів.

Колегія суддів погоджується із наведеними в оскаржуваному судовому рішенні висновками, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У Графіку відпуску/відбору електричної енергії за період з 01 червня 2021 року по 30 вересня 2021 року, який є Додатком № 1 до договору, сторони узгодили обсяг електричної енергії - 5 856 МВт.г., ціну за 1 МВт.г. в розмірі 1 296,00 грн (з акцизним податком та без ПДВ) та загальну вартість електроенергії в розмірі 9 107 251, 20 грн. (з акцизним податком та з ПДВ).

Відповідно до пункту 3.2. Договору оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку Періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.

Отже, умовами Договору визначено обов`язок покупця (відповідача) придбати на умовах попередньої оплати електричну енергію в обсязі, за ціною та за графіком відпуску/відбору електричної енергії, визначеними у Договорі.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що період відпуску/відбору складається з 24 етапів.

Відповідач, починаючи з 27.05.2021 (граничний строк для проведення оплати за електричну енергію за 1 етапом) припинив виконання грошових зобов`язань за договором.

Так, загальна сума коштів, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут", як попередньої оплати, становила 358 387, 20 грн. та не покривала вартість електричної енергії, яка підлягала відпуску/відбору за перший етап.

Наступні етапи відпуску/відбору електричної енергії також не були оплачені відповідачем.

Листом № 29/1570 від 01.06.2021 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" про наявність у нього заборгованості, зокрема за договором №20/21-104-РДД від 06.05.2021 та запропонувало погасити заборгованість та звернуло увагу останнього на положення п. 3.5 договору.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки про дату та час завантаження обсягів електричної енергії на електронній платформі Системи управління ринком "Market management system" у період з 28.05.2021 по 10.06.2021 та інформації з платформи "Market management system" у форматі Історія завантажень (Версія 1 та Версія 2), по даті відпуску/відбору - 01.06.2021 за версією 1: ПАТ "Центренерго" зареєструвало "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год 28.05.2021 о 15 год. 28 хв., а ТОВ "Південь енерго збут" такі ж самі показники зареєструвало 31.05.2021 о 08 год. 50 хв., зміни (версія 2) до зареєстрованих попередньо обсягів сторонами в подальшому не вносились.

По даті відпуску/відбору - 02.06.2021 за версією 1: ПАТ "Центренерго" зареєструвало "обсяг за годину BASE МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год, а ТОВ "Південь енерго збут" такі ж самі показники були зареєстровані 31.05.2021 о 19 год. 42 хв., за версією 2: ПАТ "Центренерго" змінив зареєстрований "обсяг за годину BASE МВт" на цю добу з показниками - 0 МВт*год 01.06.2021 о 09 год. 56 хв., а ТОВ "Південь енерго збут" зміни по таким же самими показникам були зареєстровані 01.06.2021 о 10 год. 07 хв.

По даті відпуску/відбору - 03.06.2021 за версією 1: ТОВ "Південь енерго збут" зареєструвало "обсяг за годину BASE МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год 01.06.2021 о 19 год. 49 хв., а ПАТ "Центренерго" зареєструвало "обсяг за годину BASE МВт" на цю добу з показниками - 94 МВт*год 02.06.2021 о 08 год. 05 хв., за версією 2: ПАТ "Центренерго" змінило зареєстрований "обсяг за годину BASE МВт" на цю добу з показниками - 0 МВт*год о 09 год. 17 хв.

За встановленими обставинами справи 30.06.2021 сторонами підписано Акт купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року (фактично за 01.06.2021), відповідно до якого продавець відпустив, а покупець відібрав електричну енергію в обсязі 48 МВт.г. загальною вартістю 74 649, 60 грн.

В подальшому сторонами реєструвалися "обсяг за годину BASE МВт" на відповідну добу з показниками - 0 МВт*год, тобто фактично відпуск/відбір електричної енергії за Договором не здійснювався.

Отже, в період з 02.06.2021 по 30.09.2021 відповідачем не здійснювався відбір електричної енергії у обсязі, зазначеному у Додатку №1.

Наведене, в свою чергу, свідчить, що мало місце порушення відповідачем зобов`язань за Договором у вигляді відмови від відбору обсягів електричної енергії.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин здійснення відповідачем оплати вартості зазначеного у Додатку №1 до Договору обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 30.06.2021.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

В апеляційній скарзі апелянт (відповідач) вказує, що порушення п. 3.2 Договору (порядку оплати) не є відмовою покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 до Договору обсягу електричної енергії, оскільки це є окремими порушеннями умов Договору, а також зазначає про те, що штраф у розмірі 20 % можливо застосувати лише у випадку наявності відмови покупця від відбору договірних обсягів електричної енергії, що не є порушенням порядку оплати.

Колегія суддів вказує, що п. 4.4 Договору встановлює 2 підстави нарахування штрафу:

у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період;

у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього Договору).

Як вже було встановлено, відповідач не здійснив в повному обсязі попередньої оплати вартості електричної енергії, яка підлягала відпуску/відбору за перший етап.

02.06.2021 та 03.06.2021 відповідач не відібрав електричну енергію у зв`язку із призупиненням позивачем в односторонньому порядку відпуску електроенергії, що було зумовлено порушенням відповідачем п. 3.2 Договору.

В подальшому, починаючи з 04.06.2021 зі сторони відповідача була відмова у відборі електроенергії, оскільки ним першим за Версією 1 реєструвався "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 0 МВт*год, що, в свою чергу, позбавляло позивача можливості реєструвати відмінні обсяги від вже зареєстрованих відповідачем на платформі "Market management system".

Отже, відповідачем було допущено порушення як в частині оплати, так і в частині відмови від відбору електроенергії.

При цьому, колегія суддів вказує, що порушення пункту 3.2 цього Договору є підставою для припинення відпуску електроенергії або зменшення його обсягів, що також є відмовою від відбору.

Призупинення виконання продавцем своїх зобов`язань на підставі пункту 3.5 договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за договором і відповідальності за порушення таких зобов`язань.

Таким чином, наведені порушення є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу.

Доводи скаржника (відповідача у справі) про те, що штраф у розмірі 20 % можливо застосувати лише у випадку наявності відмови покупця від відбору договірних обсягів електричної енергії, що не є порушенням порядку оплати, відхиляються колегією суддів, оскільки, як вже було вказано п. 4.4 Договору встановлює 2 підстави нарахування штрафу: повна або часткова відмова покупця від відбору; у разі порушення пункту 3.2 цього Договору (порядку оплати).

Враховуючи допущення відповідачем порушення умов договору, як в частині оплати, так і в частині відмови від відбору електричної енергії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення первісних позовних вимог.

Стосовно можливості застосування підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 до правовідносин у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 зробив наступні висновки:

«Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені між учасниками ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

У зв`язку з цим об`єднана палата Касаційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечить нормам Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ГК України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами ЦК України та ГК України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені учасниками ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 прийнята Регулятором в межах своїх повноважень.

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, - а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.».

У справі № 911/1359/22 предметом позову було стягнення штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань у березні 2022 року, у той час як у даній справі предметом позову є стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань у червні-вересні 2021 року, тобто до початку повномасштабного російського вторгнення та введення воєнного стану в Україні.

Аналізуючи зміст положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», щодо його застосування до випадків порушення договірних зобов`язань, які мали місце до початку повномасштабного російського вторгнення та введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції бере до уваги положення ГК України та ЦК України, які регламентують застосування штрафних санкцій.

Так, за частиною 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Реалізація господарсько-правової відповідальності може відбуватися як у судовому, так і у позасудовому порядку. Так, за частиною 1 статті 222 ГК України «Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності» учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Реалізація (застосування) в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання включає застосування загальної та скороченої позовної давності, передбаченої ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України (стаття 223 ГК України), а також припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання (які мають строковий характер), якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

Суд наголошує, що відповідно до наведених законодавчих приписів відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення у сфері господарювання, як і право кредитора на позов, так і обов`язок порушника поновити порушене право, виникає та існує саме внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, а не з таких факторів, як відображення штрафу в бухгалтерському обліку кредитора, надіслання претензії чи іншої його формалізації.

За таких обставин суд першої інстанції правильно не застосував до спірних правовідносин положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, оскільки Регулятор чітко визначив період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Постанова НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 не містить регулювання, що поширювало б її дію на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.

Враховуючи специфіку та спрямованість цієї постанови, де йдеться саме про період воєнного стану, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 908/818/22.

Отже, враховуючи вищенаведені приписи законодавства, виходячи з системного аналізу правового регулювання спірних правовідносин, а також враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положення підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше (постанова Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 908/816/22).

За наведених обставин, вимоги первісного позову правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог та непогодження апелянта (позивача у справі) з висновками суду першої інстанції щодо їх задоволення, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом розгляду зустрічного позову є вимога про стягнення з ПАТ "Центренерго" 283 737, 40 грн як суми грошових коштів, сплачених ТОВ "Південь енерго збут" на виконання договору №20/21-104-РДД, зобов`язання з відпуску електричної енергії на яку не було виконано ПАТ "Центренерго".

Як було зазначено вище, загальна сума коштів, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут", як попередньої оплати за цим договором, становила 358 387, 20 грн.

За наслідками виконання сторонами своїх договірних зобов`язань було підписано Акт купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року (фактично за 01.06.2021), відповідно до якого продавець відпустив, а покупець відібрав електричну енергію в обсязі 48 МВт.г. загальною вартістю 74 649, 60 грн.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами першою, третьою та п`ятою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до частин першої та другої статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з частиною першою статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

За приписами частин третьої та четвертої статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов`язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору. Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 ГК України). Зазначене також кореспондується з нормами статей 525 та 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Заперечуючи проти задоволення зустрічних позовних вимог у справі, яка переглядається, апелянт (позивач у справі) наголошує на порушенні відповідачем порядку оплати електроенергії за договором, у зв`язку з чим ПАТ "Центренерго" було зупинено відпущення електроенергії за цим договором.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин першої, третьої статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3.5 договору у випадку неоплати покупцем електроенергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електроенергії або відпустити обсяг електроенергії, що відповідає сумі здійсненої оплати.

Як вже було встановлено судом вище, ПАТ "Центренерго" не отримавши передоплату у встановленому порядку та розмірі, мав право призупинити поставку електроенергії, що узгоджується із пунктом 3.5 договору, статтею 538 та частиною першою статті 693 ЦК України.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався частиною другою статті 693 ЦК України, відповідно до якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Такий висновок про застосування норми права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Враховуючи передбачене умовами договору право, ПАТ "Центренерго" обрало шлях не відпускати електроенергію на спірну суму коштів. Отже, виходячи з наведених норм права та зазначеної практики Верховного Суду, а також з огляду на встановлені обставини у цій справі, зокрема, щодо обсягу поставленої електроенергії та здійсненого за неї розрахунку, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність порушення з боку продавця зобов`язань з поставки не спростовує його обов`язок повернути отриману суму передоплати, яка перевищує вартість поставленого товару, що прямо передбачено пунктом 3.7 договору.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №911/2375/21.

Отже, доводи скаржника (позивача у справі) про невірність застосування судом першої інстанції положень статті 693 ЦК України визнаються колегією суддів необґрунтованими.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявників - позивача та відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова (враховуючи перебування судді Пономаренко Є.Ю. у відпустці з 25.03.2025 по 28.03.2025, судді Барсук М.А. - з 27.03.2025 по 28.03.2025, з 31.03.2025 по 04.04.2025 та судді Руденко М.А. - 07.04.2025) складена: 09.04.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко