Ухвала від 29.05.2025 по справі 910/4277/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.05.2025Справа № 910/4277/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у господарській справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут"

про стягнення 1 505 433, 60 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 283 737, 40 грн

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Гавкалюк В.В.;

від відповідача (за первісним позовом): не з`явився;

Приватнй виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О.О.

від ТОВ "Енерджі Маркетс Ассістант": Якубовський Я.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" (далі - відповідач) про стягнення 1 505 433, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 20/21-104-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 06.05.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 1 505 433 (один мільйон п`ятсот п`ять тисяч чотириста тридцять три) грн 60 коп. - штрафу та 22 581 (двадцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят одну) грн 50 коп. - судового збору. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" - задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" 283 737 (двісті вісімдесят три тисячі сімсот тридцять сім) грн 40 коп. - попередньої оплати та 4 256 (чотири тисячі двісті п`ятдесят шість) грн 06 коп. - судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 24.03.2025 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22 - без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22.

29.04.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у даній справі видано накази.

01.05.2025 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ», в загальному розмірі 1 681 301 грн. 61 коп., яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю " Центренерго " за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №27/10/23 від 27 жовтня 2023 року, додатковою угодою №1 від 30 жовтня 2023 року, додатковою угодою №2 від 29 листопада 2023 року, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 № 910/2135/24 про затвердження мирової угоди про врегулювання спору по господарській справі № 910/2135/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ» про стягнення суми боргу в розмірі 118 294 349,36 грн., в рахунок задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Центренерго», за рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 року у справі № 910/4277/22, на виконання якого видано наказ Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 року у справі № 910/4277/22 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренерго», в загальному розмірі 1 528 015 грн 10 коп., в межах виконавчого провадження № 77950909.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 заяву Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/4277/22 призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.05.2025.

28.05.2025 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" на заяву ПАТ "Центренерго", в яких товариство, зокрема зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди від 26.09.2024 року у справі № 910/2135/24 до примусового виконання не пред`являлася. А також вказує, що задоволення вимог ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», викладених в заяві про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №910/4277/22 призведе до стягнення з ТОВ «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ» грошових коштів у розмірі, що перевищує розмір заборгованості перед ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ».

29.05.2025 до суду надійшли письмові пояснення Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шаркова О.О., в яких він, зокрема зазначає, що безспірність заборгованості підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва про затвердження мирової угоди у справі № 910/2135/24 в якій безпосередньо Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ МАРКЕТС АССІСТАНТ» визнало наявність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ».

У дане судове засідання представник відповідача (боржник) не з`явився, 28.05.2025 до суду надійшло клопотання ТОВ "Південь енерго збут", в якому відповідач зазначає, що сума звернення стягнення, зазначена в заяві ПАТ «Центренерго» не узгоджується з бухгалтерськими обліковими даними ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» та для вірної перевірки необхідний додатковий час, у зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд заяви.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду заяви, суд зазначив наступне.

Відповідно до ч.ч 1-2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Таким чином, суд зазначає, що статтею 202 Господарського процесуального кодексу України чітко визначені підстави для викладення розгляду справи/ заяви у даному випадку.

Тож, необхідність уточнення бухгалтерських даних без надання підтверджуючих документів, зокрема щодо часткової сплати заборгованості, не є підставою для відкладення розгляду заяви, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача. При цьому, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Також, у цьому судовому засіданні представник позивача (стягувача) та приватний виконавець підтримали подану заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Представник ТОВ "Енерджі Маркетс Ассістант" заперечив проти задоволення вказаної заяви.

Отже, дослідивши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником та заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених законом випадках на приватних виконавців. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України "Про виконавче провадження".

Зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що 01.05.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження ВП № 77950909 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 року у справі № 910/4277/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 1 505 433 (один мільйон п`ятсот п`ять тисяч чотириста тридцять три) грн 60 коп. - штрафу та 22 581 (двадцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят одну) грн 50 коп. - судового збору.

Позивач зазначає, що станом на 01.05.2025 року кошти на рахунках боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь енерго збут» для виконання рішення суду відсутні.

В ході виконавчого провадження приватним виконавцем Шарковим О.О. встановлено факт наявності господарських відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Маркетс Ассістант» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь енерго збут».

Також, позивач зазначає, що за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 було затверджено мирову угоду про врегулювання спору у господарській справі № 910/2135/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" про стягнення суми боргу в розмірі 118 294 349,36 грн.

Позивачем відповідно до умов Мирової угоди є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут", а відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант". Пунктом 1 Мирової угоди зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги позивача в розмірі 118 294 349,36 грн.

Приватним виконавцем Шарковим О.О. було здійснено запит на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" про стан виконання зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" відповідно до пункту 1 Мирової угоди затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024, проте відповідь на вказаний запит станом на дату подання заяви не отримано.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" - особа, яка має заборгованість перед боржником - ТОВ "Південь енерго збут", що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно частин 1, 8 статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

У виконавчому провадженні особа, яка має заборгованість перед боржником і у випадку задоволення відповідної заяви стягувача (державного чи приватного виконавця) має права та обов`язки боржника, визначені Законом України "Про виконавче провадження", зокрема має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження.

Реалізуючи ці права у виконавчому провадженні, особа, яка має заборгованість перед боржником, може заперечувати проти стягнення з неї коштів, зокрема якщо рішення вже виконано.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Таким чином, предметом дослідження суду, у даному випадку, є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.

Суд зазначає, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою (такий висновок викладено у підпункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №910/7023/19).

Стосовно обставин беззаперечності заборгованості судом при розгляді заяв враховується, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Тож, послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень ст. 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 10.07.2019 у справі №912/2199/17, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 06.02.2020 у справі №913/381/18 та від 29.10.2020 у справі №1/242.

Чинне законодавство визначає необхідним наявність однієї з двох умов для задоволення таких заяв: така заборгованість не оспорюється особою, яка має заборгованість перед боржником або така заборгованість підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/2135/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" про стягнення 118 294 349, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 910/2135/24 затверджено мирову угоду у справі №910/2135/24, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант".

Так, у пункті 1 затвердженої судом мирової угоди у справі № 910/2135/24 зазначено, що відповідач (ТОВ "Енерджі Маркетс Ассістант") визнає позовні вимоги позивача (ТОВ "Південь енерго збут") в розмірі 118 294 349, 36 грн. (сто вісімнадцять мільйонів двісті дев`яносто чотири тисячі триста сорок дев`ять гривень 36 коп.) основної заборгованості за куповані обсяги електричної енергії за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №27/10/23 від 27 жовтня 2023 року, Додатковою угодою №1 від 30 жовтня 2023 року, Додатковою угодою №2 від 29 листопада 2023 року

За змістом положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

Суд зазначає, що докази оскарження та скасування вказаної вище ухвали суду в апеляційному порядку у суду відсутні, як і докази її виконання з боку ТОВ "Енерджі Маркетс Ассістант".

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Приписи статей 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 року зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Суд зазначає, що безспірність заборгованості в даному випадку підтверджується саме ухвалою суду про затвердження мирової угоди у справі № 910/2135/24 в якій безпосередньо Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" визнало наявність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут", а тому відсутні підстави вважати таку заборгованість спірною.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди у справі № 910/2135/24 в сумі 118 294 349, 36 грн., на яку можливо звернути стягнення в межах виконавчого провадження ВП № 77950909 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у даній справі № 910/4277/22 від 29.04.2025 в межах суми стягнення 1 528 015, 00 грн.

При цьому, посилання ТОВ "Енерджі Маркетс Ассістант" на існування іншого стягнення на ті ж кошти в силу вимог чинного законодавства не є підставою для відмови у задоволенні поданої заяви, оскільки доказів виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2024 про затвердження мирової угоди у справі № 910/2135/24 станом на дату розгляду даної заяви суду не надано.

Таким чином, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів повної оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Центренерго" за рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі №910/4277/22, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в частині звернення стягнення на грошові кошти у сумі 1 528 015 грн 00 коп., на рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант", тобто в межах сум стягнутих рішенням суду у даній справі.

Що стосується заяви позивача в частині звернення стягнення на кошти у розмірі 485, 00 грн - розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та 152 801, 51 грн - основна винагорода приватного виконавця, які були включені позивачем до суми заборгованості стягнутої за рішенням суду, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 8 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Таким чином, враховуючи положення ч. 8 ст. 336 ГПК України, оскільки, у разі задоволення заяви саме судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником, а основана винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження не є складовою судового рішення, відтак заява в частині звернення стягнення на кошти у розмірі 152 801, 51 грн - основаної винагороди приватного виконавця та 485, 00 грн - витрат виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 7 статті 336 Господарського процесуального кодексу України про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником - задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на грошові кошти у сумі 1 528 015 (один мільйон п`ятсот двадцять вісім тисяч п`ятнадцять) грн 00 коп., на рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі Маркетс Ассістант" (04053, м. Київ, вул. Студентська, 5-7 В, ідентифікаційний код - 44256077), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (вул. Велика Житомирська, буд. 20, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 43257546), підтверджену ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 про затвердження мирової угоди у справі № 910/2135/24, в рахунок задоволення вимог стягувача - Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (вул. Рудиківська, буд. 49, смт Козин, Обухівський район, Київська область, 08711, ідентифікаційний код - 22927045) по виконавчому провадженню № 77950909 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі № 910/4277/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь енерго збут" на користь Публічного акціонерного товариства "Центрзенерго" 1 505 433 грн 60 коп. - штрафу та 22 581 грн 50 коп. - судового збору.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04.06.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Щербаков С.О.