Ухвала від 09.04.2025 по справі 904/1612/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.04.2025м. ДніпроСправа № 904/1612/25

Суддя Назаренко Н.Г. , розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Ялового Сергія Олексійовича, с. Авдотівка, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНОИЛТРЕЙД", смт. Софіївка, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 10 158 737,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Яловий Сергій Олексійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНОИЛТРЕЙД" про стягнення заборгованості в розмірі 10 158 737,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів складського зберігання № 14/01/2021 від 14.01.2021 та № 25/02/2023 від 25.02.2023 в частині своєчасного повернення зерна.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір, у розмірі 152 381,06 грн.

В порушення вказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Разом із тим, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що позивач здійснює підприємницьку діяльність і його дохід залежить від реалізації продажу вирощеної сільгосппродукції, в даному випадку через неповернення зерна відповідачем, йому завдано матеріальні збитки, що призвело до погіршення його матеріального стану.

Позивач також зазначив, що відповідно до звітної податкової декларації платника єдиного податку за 2024 рік, загальна сума доходу за звітній період становить 3530382,45 грн., з яких сплачено 176519,12 грн. податків та за земельні ділянки, які перебувають в користуванні, сплачено 290628,88 грн, отже сума доходу становить 3063234,45 грн.

Позивач посилається на ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначає, що судовий збір у розмірі 163 631,06 грн., який підлягає сплаті за подання даного позову, перевищує 5% розміру його річного доходу

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

С стаття 8 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік осіб, яким Законом надано право на отримання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому в контексті статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Подана до суду позовна заява Фізичної особи-підприємця Ялового Сергія Олексійовича про стягнення заборгованості в розмірі 10 158 737,00 грн. не відповідає визначеним у статті 8 Закону України "Про судовий збір" критеріям. Більше того, наведені заявником обставини не мають характеру виключних, оскільки не містить жодного доказу в підтвердження неможливості сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Судом також враховано положення статті 8 Конституції України, якою передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а за змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

При цьому, статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Слід відзначити, що у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашінгдейн проти Великої Британії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Слід зазначити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Саме по собі клопотання позивача про відстрочення судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З наведеного вбачається, що розстрочення або відстрочення сплати судового збору може бути надано судом лише до ухвалення судового рішення. Натомість позивач не надав доказів того, що у нього з`явиться можливість сплатити судовий збір до кінця розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення, натомість відсутність сплати судового збору є однією з підстав для залишення позовної заяви без руху.

Отже, враховуючи відсутність сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

2. Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

При цьому позивач на першому аркуші позову зазначає скорочену назву відповідача.

3. Пунктом 8 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.2 ст. 164 ГПК України).

Позивач в позовній заяві посилається на договори складського зберігання № 14/01/2021 від 14.01.2021 та № 25/02/2023 від 25.02.2023, однак їх копії виконані неякісно, окремі пункти є нечитабельними.

Крім того, позивач вказує, що на момент складання позовної заяви мінімальна вартість насіння соняшнику становить 26550,00 грн. з ПДВ, однак, доказів такої вартості товару не надав.

Також позивач посилається на отримання ним компенсації в розмірі 1 000 000,00 грн., однак, не обґрунтовує належними доказами підстав для її отримання, докази отримання компенсації до позовної заяви також не додано.

4. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом 5 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 10 158 737,00 грн. за договорами складського зберігання № 14/01/2021 від 14.01.2021 та № 25/02/2023 від 25.02.2023, при цьому зазначає, що загальна вартість насіння соняшнику становить 11 908 737,00 грн.

При розрахунку суми позову позивач посилається на суму компенсації в розмірі 1 000 000,00 грн. та зазначає, що при її врахуванні заборгованість становить 10 158 737,00 грн., однак, з врахуванням суми компенсації вартість буде становити: 11 908 737,00 грн. - 1 000 000,00 грн. = 10 908 737,00 грн.

Таким чином, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми, що підлягає стягненню.

5. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Під вимогою розуміється матеріально правова вимога, тобто предмет позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст є предмет та підстави позову.

При цьому, предмет позову викладається позивачем саме у прохальній частині позову.

Позивач просить стягнути заборгованість за договорами складського зберігання № 14/01/2021 від 14.01.2021 та № 25/02/2023 від 25.02.2023 в розмірі 10 158 737,00 грн., при цьому в прохальній частині позову зазначено про стягнення з відповідача на даної суми грошових коштів без зазначення сум окремо за кожним договором.

6. Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Належними доказами направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг, а саме: поштова накладна, касовий чек, розрахункова квитанція.

Разом із тим, позивачем не надано доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

За приписами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Ялового Сергія Олексійовича про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази плати судового збору в розмірі 152 381,06 грн.;

- уточнити позовну заяву шляхом зазначення повної назви відповідача;

- уточнити позовну заяву шляхом сум стягнення з відповідача окремо за кожним договором;

- належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення з повним поіменним переліком всіх документів вкладення (опис вкладення, фіскальний чек);

- обґрунтований розрахунок суми, що підлягає стягненню;

- належним чином засвідчені якісні та читабельні копії договорів складського зберігання № 14/01/2021 від 14.01.2021 та № 25/02/2023 від 25.02.2023;

- належні докази вартості насіння соняшнику;

- обґрунтувати належними доказами підстави для отримання компенсації в розмірі 1 000 000,00 грн.

- докази отримання компенсації в розмірі 1 000 000,00 грн.

Роз`яснити Позивачу, що в разі неусунення всіх недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.Г. Назаренко