Ухвала

від 09.04.2025 по справі 905/1368/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

09.04.2025 Справа № 905/1368/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунов Е.В. розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про відвід судді Фурсової С.М.

у справі за заявою кредитора (заявника): Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Капітал Плюс» (код ЄДРПОУ 39425460)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ Агро Плюс» (код ЄДРПОУ 41630528)

про банкрутство,

розпорядник майна - арбітражна керуюча Козловська Діана Валеріївна

Без повідомлення (виклику) учасників справи,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1368/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ Агро Плюс» (код ЄДРПОУ 41630528) на стадії процедури розпорядження майном, яка була введена ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.11.2023.

23.11.2023 за номером 71950 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ Агро Плюс» (код ЄДРПОУ 41630528).

Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

До Господарського суду Донецької області з кредиторськими вимогами до боржника надійшли заяви від: Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте», Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс».

27.12.2023 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» (дата направлення засобами поштового зв`язку 22.12.2023) з кредиторськими вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.12.2023 заяву Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» залишено без руху, встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків заяви шляхом надання суду заяви з уточненням щодо боржника, до якого заявлено кредиторські вимоги, та розміру таких вимог з доказами її направлення боржнику та розпоряднику майна.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.01.2024 заяву Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» з грошовими вимогами до боржника прийнято до розгляду в попередньому засіданні на 23.01.2024.

Від розпорядника майна 10.01.2024 отримано заяву про продовження строків на подання повідомлень про результати розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника.

Також від розпорядника майна 12.01.2024 отримано заяву про сплату основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника за період з 21.11.2023 року по 31.12.2023 року за рахунок коштів авансованих ініціюючим кредитором в загальному розмірі 26 800,00 гривень.

Через систему "Електронний суд" 15.01.2024 розпорядником майна подано клопотання про долучення до матеріалів справи результатів інвентаризації боржника.

За результатами розгляду в попередньому засіданні 23.01.2024 судом постановлено:

- відкласти розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте», Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне» на 13.02.2024 о 12:00год.;

- відкласти розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на 27.02.2024 об 11:30год.;

- відкласти розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» на 19.03.2024 об 11:30год.

Ухвалою суду від 23.01.2024 оголошено перерву в попередньому засіданні до 19.03.2024.

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 13.02.2024 розглянуто та задоволено кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте».

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.03.2024 відмовлено у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне».

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» з грошовими вимогами до боржника залишено без розгляду.

Також, ухвалою суду від 19.03.2024 відкладено розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» з грошовими вимогами до боржника на 21.05.2024 об 11:00 год.

У попередньому засіданні 19.03.2024 представником боржника заявлено усне клопотання про відкладення попереднього засідання у зв`язку з наявністю нерозглянутих заяв з кредиторськими вимогами, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, а саме ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод».

У попередньому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву до 21.05.2024 об 11:30 год.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» з грошовими вимогами до боржника неодноразово відкладався у зв`язку з неможливістю їх розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.03.2025 судом розпочато розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» з грошовими вимогами до боржника по суті, оголошено перерву в судовому засіданні перед вивченням письмових доказів до 10.04.2025.

07.04.2025 від Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» надійшла заява про відвід судді Фурсової С.М. від розгляду справи №905/1368/23.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.04.2025 заяву від 07.04.2025 Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про відвід судді Фурсової С.М. від розгляду справи №905/1368/23 визнано необґрунтованою, справу №905/1368/23 постановлено передати для вирішення питання про відвід судді Фурсової С.М. на автоматичний розподіл для розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, відповідно до положень ст.32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 справу №905/1368/23 передано судді Зекунову Е.В. для вирішення питання про відвід.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

За правилами частини сьомої статті 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Оскільки у попередньому засіданні у справі №905/1368/23 оголошено перерву до 10.04.2025, суд, приймаючи до уваги наведені вище приписи закону, не вбачає перешкод для розгляду заяви про відвід 09.04.2025.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (частина восьма статті 39 ГПК України).

Суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Дослідивши та перевіривши викладені у заяві Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» аргументи і докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді, зважаючи на наступне.

Заявник зазначає, що у нього виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Фурсової С.М., оскільки під час ухвалення процесуальних рішень у межах розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, суддя неодноразово продовжувала строк процедури розпорядження майном, строк розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника, а також строк на подання відзиву - на підставі необґрунтованих, на думку заявника, клопотань боржника та арбітражного керуючого.

Такі дії, за твердженням заявника, надають боржнику можливість не повертати кошти, отримані від ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод», а самого заявника позбавляють можливості реалізувати свої права як кредитора.

Відповідно до приписів частини першої статті 6 «Незалежність судів» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон), здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (частина перша статті 7 Закону).

Приписами ч.1 ст. 2 ГПК України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи судом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. У господарському процесі відвід судді як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Частиною 2 статті 38 ГПК України унормовано, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Положеннями ч.1 ст.35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Підставність вимоги про відвід судді заявником у даному випадку нормативно обґрунтовано посиланням на положення п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України, зокрема, заявник вважає, що мають місце інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак його нормами презюмується, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Відповідно відвід судді повинен бути вмотивованим та обґрунтованим, а учасник процесу, який його заявляє, має довести фактами та певними конкретними доказами наявність обставин, що викликають у нього сумніви в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Господарський суд акцентує, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як вказано у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.

Правилами статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

Заявник висловлює незгоду з процесуальними рішеннями судді, прийнятими за результатами розгляду клопотань інших учасників справи про банкрутство, вважаючи це підставою для заявлення відводу.

Однак відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

У разі незгоди з прийнятим судовим рішенням Господарським процесуальним кодексом України передбачено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження.

Будь-яких інших доводів, окрім незгоди з процесуальними рішеннями судді, у заяві про відвід не вказано.

Заявником не наведено фактів, які б свідчили про необ`єктивність та неупередженість судді під час розгляду справи № 905/1368/23.

За таких обставин заява Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про відвід судді Фурсової С.М. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про відвід судді Фурсової С.М. у справі №905/1368/23 відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підписана 09.04.2025.

Інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя Е.В. Зекунов