Ухвала

від 09.04.2025 по справі 759/2783/25

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/2783/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Блащук А.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» до Святошинського районного суду міста Києва, приватного нотаріуса Пахниць Наталі Вікторівни, треті особи: ОСОБА_1 , Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Міністерство юстиції України, про зняття арешту з рухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» до Святошинського районного суду міста Києва, приватного нотаріуса Пахниць Наталі Вікторівни, треті особи: ОСОБА_1 , Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Міністерство юстиції України, про припинення публічного обтяження рухомого майна.

Розпорядженням голови суду Святошинського районного суду міста Києва № 1/р

від 04.02.2025 справу передано до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.02.2025 підсудність визначено за Подільським районним судом.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 17.02.2025 цивільну справу передано для розгляду судді Подільського районного суду

м. Києва Блащуку А.М.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Також від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Вже на стадії пред`явлення позову позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред`явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю за необхідне залишити заяву без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

Так, у позовній заяві позивачем зазначено в статусі відповідача приватного нотаріуса Пахниць Наталю Вікторівну, однак нотаріус у даній категорії справ не може бути відповідачем, виходячи з наступного.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб-учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією.

У даному конкретному випадку позивачем не визначено такої позовної вимоги, як оскарження (скасування) постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій або процедури її вчинення, а також при вирішенні справ, які стосуються звільнення майна з- під арешту або заборони відчуження нерухомого майна, у нотаріальної контори відсутня юридична зацікавленість у результатах вирішення справи судом і реалізації ухваленого в ній рішення, а тому дана юридична особа може бути залучена до участі в справі, маючи процесуальний статус - третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог.

Враховуючи вищевикладене, належним відповідачем по цій справі має бути боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно боржника, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Пахниць Наталя Вікторівна.

Подібні висновки щодо неналежних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №521/17711/15,

від 13 листопада 2019 року у справі №745/691/18, від 12 серпня 2021 року у справі №756/14542/19, від 26 січня 2022 року у справі №457/726/17.

Також позивачем у даній справі не обґрунтовано, чому відповідачем по даній справі є Святошинський районний суд міста Києва і яким чином цим відповідачем порушено право позивача.

Відтак, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви з визначенням процесуального становища осіб у справі, висуванням позовних вимог до належних відповідачів, зазначення їх в позові й наданням для них копій позовної заяви з додатками.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» до Святошинського районного суду міста Києва, приватного нотаріуса Пахниць Наталі Вікторівни, треті особи: ОСОБА_1 , Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Міністерство юстиції України, про зняття арешту з рухомого майна - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяА. М. Блащук