Рішення від 09.04.2025 по справі 142/248/24

Єдиний унікальнийномер 142/248/24

Номер провадження 2/142/73/25

РІШЕННЯ

іменем України

09 квітня 2025 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадження взалі судув смт.Піщанка Вінницькоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «ВИД» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди землі від 16 грудня 2010 року, сторонами якого є ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 , та Селянське фермерське господарство ВИД, щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523281600:02:001:0181 площею 2,5710 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кукулівської сільської ради Тульчинського (колишнього - Піщанського) району Вінницької області, та право оренди на підставі якого зареєстровано за Селянським фермерським господарством ВИД в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 5 серпня 2015 року за №10764048, та стягнути з Селянського фермерського господарства ВИД на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що діду позивача - ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка кадастровий номер 0523281600:02:001:0181 площею 2,5710 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кукулівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 089748 від 28.10.2004 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача, та позивач отримав у свою власність вказану земельну ділянку в порядку спадкування після смерті діда. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 7.09.2023 року, виданого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області за реєстровим номером № 1296, витягом з спадкового реєстру від 7.09.2023 року, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Земельна ділянка кадастровий номер 0523281600:02:001:0181 площею 2,5710 га перебуває в оренді Відповідача строком на 20 років відповідно до Договору оренди землі від 16.12.2010 року (надалі - Договір), що зареєстрований 28.10.2011 року за № 052320004001571 року та право оренди за яким було зареєстровано 5.08.2015 року за №10764048. Проте, відповідач не виконує своїх зобов`язань по сплаті орендної плати належної позивачу земельної ділянки. Відповідно до п. 9 Договору оренди землі від 16.12.2010 року орендна плата вноситься Відповідачем у формі та розмірі 1242,74 грн. на рік. Згідно з п.11 Договору орендна плата вноситься Відповідачем до 20 числа останнього у звітному році місяці. Таким чином, відповідач зобов`язаний не пізніше 20 грудня кожного року сплачувати позивачу орендну плату. Зокрема, відповідач систематично з 2017 року не сплачував спадкодавцю позивача - ОСОБА_2 орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі визначеному Договором та чинним законодавством. Вказані обставини підтверджуються відсутністю у відповідача будь-яких документів на підтвердження виконання вказаних зобов`язань. Відповідач щороку грубо порушує умови договору. На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати є невиконаними. А отже у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань по сплаті орендної плати, дід позивача був позбавлений можливості отримати матеріальні блага, на які був розрахунок при укладанні Договору оренди землі. Сума заборгованості яка існує на даний час є для спадкодавця позивача та позивача значною.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2024 року її було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року в даній цивільній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року було закрито підготовче провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Правом подачі відзиву відповідач не скористався.

В судове засідання з розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 не з`явився.

Представник позивача адвокат Гурба М.В. в судове засідання 09 квітня 2025 року не з`явився, проте в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника та підтримання позовних вимог, оскільки позиція позивача викладена в позовній заяві до якої додано всі докази.

Відповідач СВГ "ВИД" повноважного представника в судове засідання 09 квітня 2025 року повторно не направив, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу до його електронного кабінету в системі "Електронного суду", користувачем якого являється.

Представник відповідача СФГ «ВИД» - адвокат Купрій О.М. в судове засідання 09 квітня 2025 року повторно не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки до його електронного кабінету в системі "Електронного суду", користувачем якого являється, і що підтверджується відповідними довідками.

При цьому, підстав для відкладення судового розгляду судом не встановлено.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставінаданих судудоказів буловстановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кукули Тульчинського району Вінницької області. (а.с.11)

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 вересня 2023 року приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Носовим В.В., та витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 73851491 від 07.09.2023 року позивач ОСОБА_1 набув в порядку спадкування у власність земельну ділянку площею 2,5710 га, кадастровий номер 0523281600:02:001:0181, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 12, 13-14)

Витягом з державного реєстру речових прав № 345569776 від 07.09.2023 року підтверджується реєстрація права власності позивача на земельну ділянку площею 2,571 га, кадастровий номер 0523281600:02:001:0181 відповідно свідоцтва про право на спадщину (а.с.15)

16 грудня 2010 року ОСОБА_2 уклав договір оренди землі з відповідачем СФГ «ВИД» відповідно якого передав у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,5710 га, на території Кукулівської сільської ради, строком на 20 років, орендну плату сторони погодили в розмірі 1242,74 грн. на рік. (а.с. 6-9)

Пунктом 10 договору сторони погодили обчислення розміру орендної плати здійснювати з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Відповідно п. 11 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем до 20 числа останнього у звітному році місяця.

Пунктом 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Як вбачається з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 0523281600:02:001:0181 в розділі відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку право оренди земельної ділянки зареєстровано за СФГ "ВИД" 05 серпня 2015 року, номер запису 51276832. (а.с. 18-19)

З інформаційної довідки № 372194610 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 01.04.2024 року слідує, що земельна ділянка кадастровий номер 0523281600:02:001:0181 площею 2,571 га належить позивачу ОСОБА_1 та право оренди цієї земельної ділянки зареєстровано за СФГ "ВИД" на підставі договору б/н від 16.12.2010, орендар СФГ "ВИД", орендодавець ОСОБА_2 (а.с. 16-17)

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним цього договору оренди землі сторонами у справі суду не надано.

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків. Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Тобто, згідно погоджених сторонами умов договору, річний розмір орендної плати, що підлягає виплаті орендодавцю по договору від 16.12.2010 р. становить 1000 грн. 41 коп. без урахування індексу інфляції та здійснюється до 20 грудня поточного року.

Доказів нарахування та виплати орендної плати ні позивачу ні спадкодавцю позивача відповідачем не надано.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України та частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або

більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає, як необхідну умову для розірвання договору оренди землі систематичне невиконання умов договору, в тому числі і щодо несплати орендної плати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід зазначити, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін «шкода», який слід тлумачити з урахуванням ч. 2 ст. 22 ЦК України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Відтак, суду належить встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї у постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 Велика Палата Верховного Суду не вбачала.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем орендна плата за договором оренди землі починаючи з 2017 року не виплачена, тобто відповідачем СФГ "ВИД", та представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження про вчасне нарахування та виплату орендної плати ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 а так само доказів сплати податків та зборів до бюджету з нарахованої орендної плати.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом. Істотними є такі порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З огляду на те, що несплата орендної плати позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладанні договору до правовідносин, що виникли між сторонами, може бути застосовані наслідки передбачені зазначеною нормою.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконувались перед орендодавцем ОСОБА_2 та його спадкоємцем ОСОБА_1 , орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди та спадкодавець позивача ОСОБА_2 не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

В даному випадку суд приходить до висновку, що систематичне не отримання орендодавцем орендної плати у визначений договором строк за 2018, 2019, 2020, 2021 роки, є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за використання земельної ділянки.

Позивач в своєму позові, як на підставу для задоволення вимог, вказує саме на порушення відповідачем істотних умов договору, яке носить систематичний характер, а саме в частині несплати орендної плати у строки, визначених договорами оренди.

Таким чином, неналежне виконання умов договору щодо обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду що наведені вище.

Беручи до уваги вказані приписи процесуального закону, зважаючи на те, що відповідачем СФГ "ВИД" не доведено факт нарахування та виплати орендодавцю ОСОБА_2 орендної плати у визначеному договором розмірі та строки, суд констатує що відповідачем допущено систематичну несплату орендної плати за земельні ділянки, що позбавило орендодавця «значною мірою» того, що він розраховував отримати при укладенні договору, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що судом позов задоволено, покладає судові витрати по справі на відповідача.

Представником позивача адвокатом Гурбою М.В. в тексті позовної заяви зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу складає 10000 грн., конкретний розмір витрат буде визначено протягом п`ять днів з моменту ухвалення судового рішення у даній справі.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 10, 11, 12, 13, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Селянського фермерськогогосподарства "ВИД" про розірвання договору оренди земельної ділянки, - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 16 грудня 2010 року, сторонами якого є ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 , та Селянське фермерське господарство ВИД, щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523281600:02:001:0181 площею 2,5710 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, право оренди на підставі якого зареєстровано за Селянським фермерським господарством ВИД в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 серпня 2015 року за № 10764048.

Стягнути з селянського фермерського господарства ВИД, код ЄДРПОУ 20100979, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: Селянське фермерськегосподарство ВИД,с.Кукули Тульчинськогорайону Вінницькоїобласті,урочище Тракторнабригада №1, код ЄДРПОУ 20100979;

Суддя: