Рішення від 08.04.2025 по справі 640/6235/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року Справа № 640/6235/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради до Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Міністерства фінансів України щодо неналежного фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) вивезення побутового сміття та рідких нечистот у 2014-2018 роках, - неправомірними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі Закон № 2825-ІХ) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-1X установлено, що з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2825 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/6235/20..

28.01.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/6235/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025, справу №640/6235/20 передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 прийнято до провадження справу №640/6235/20, повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Відмовлено Управлінню соціального захисту населення Павлоградської міської ради у задоволенні клопотання про залучення третьої особи - Асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України". Запропоновано сторонам подати до суду заяви, клопотання та пояснення на підтвердження своєї актуальної позиції у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач, з посиланням на рішення Рахункової палати від 15.05.2018 №12-7, зазначив, що у 2016-2017 роках стрімко зростали тарифи на житлово-комунальні послуги, як наслідок збільшилась кількість одержувачів житлової субсидії. Відповідачем, як головним розпорядником коштів субвенції, не було проведено аналіз ситуації, що склалась в країні, не оцінено зростаючу потребу в додаткових коштах, не забезпечено додаткового планування та не здійснено відповідних заходів по збільшенню додаткових асигнувань на вказані цілі. Це стало однією з причин утворення та зростання обсягу кредиторської заборгованості. Визначені відповідачем і затверджені в законах про держбюджет на 2016-2017 роки обсяги видатків субвенції в сумі відповідно 35,0 і 47,1 млрд грн не відповідали фактичній потребі в цих коштах і потребували протягом року значного збільшення асигнувань.

Також позивач зазначив, що впродовж 2017-2018 років зазначена субвенція перераховувалась місцевим бюджетам не в повному обсязі та несвоєчасно, з великою затримкою. У зв`язку з цим, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, зокрема і Управління, не могло своєчасно відшкодовувати підприємствам надавачам житлово-комунальних послуг наданих населенню субсидій та пільг. Внаслідок цього, зазначені підприємства почали подавати позовні заяви щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій (в порядку ст. 625 ЦКУ). 03.01.2019 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення по справі № 904/4860/18 про стягнення з Управління 3% річних у розмірі 935 047,21 грн. (дев`ятсот тридцять п`ять тисяч сорок сім грн. 21 коп.); інфляційні втрати у розмірі 3 498 140,52 грн.(три мільйона чотириста дев`яносто вісім тисяч сто сорок грн. 52 коп.) та судових витрат в сумі 66 тис. грн. Виконання цього рішення стало непомірним матеріальним тягарем для позивача та призвело до соціальної напруги та невиконання соціальних програм Павлоградською міською радою.

Згідно наданого Міністерством фінансів України відзиву на позов, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, зазначив, що відсутність порушених прав позивача, оскільки протягом 2017-2018 років субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на покриття пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема, місцевому бюджету Дніпропетровської області надані у сумах 5357,8 млн грн (100 % до плану на 2017 рік) та 5353,1 млн грн (100 % плану на 2018 рік).

Згідно наданого позивачем відгуку на відзив (суд розцінює його як відповідь на відзив), позивач не погодився з доводами, викладеними у відзиві, просить задовольнити позовні вимоги, вважає, що бездіяльність відповідача полягає у несвоєчасному перерахуванню субвенцій з державного бюджету до місцевих бюджетів, оскільки саме відповідач визначений відповідальним виконавчим органом, на який покладений обов`язок щодо завершення процедури проведення розрахунків шляхом виділення субвенцій. Не прийнявши своєчасно рішення про виділення субвенцій, відповідач унеможливив проведення розрахунків позивача із бюджетом та погашення заборгованості з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» відповідно до договору поставки №2017/ПВ/ПД/С-001 на фінансування наданих населенню субсидій у 2017 році, пов`язаних з відшкодуванням вартості послуг з газопостачання, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно наданих 13.02.2025 на виконання ухвали суду від 05.02.2025 пояснень, позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що бездіяльність відповідача, а саме - несвоєчасне та не в повному обсязі фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот у 2017-2018 роках призвело до виникнення заборгованості Управління перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», що в подальшому привело до прийняття Господарським судом Дніпропетровської області рішення, яким зобов`язано Управління сплачувати товариству 3 % річних та інфляційні втрати ( в порядку ст. 625 ЦКУ).

Згідно наданих 25.02.2025 на виконання ухвали суду від 05.02.2025 пояснень, відповідач заперечив доводи позивача, зазначив, що не є належним відповідачем у цій справі, з огляду на те, що не є учасником відповідних публічних правовідносин із позивачем, не є стороною договору про організацію взаєморозрахунків, на якому ґрунтуються позовні вимоги Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, а наявність у відповідача певних повноважень у сфері міжбюджетних трансферів не може розцінюватися як управлінські по відношенню до позивача.

Позивачем 04.03.2025 надані письмові пояснення, згідно яких він зазначив, що кошти, які Управління мало б перераховувати підприємству надавачу комунальних послуг Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» за житлову субсидію, надходили на рахунки Управління не у строки передбачені Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256 та не в необхідних обсягах.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

25.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" та Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради укладено договір №2017/ПВ/ПД/С-001 на фінансування наданих населенню субсидій у 2017 році пов`язаних з відшкодуванням вартості послуг з газопостачання. Предметом цього договору є взаємовідносини cторін щодо фінансування субсидій пов`язаних з відшкодуванням населенню (далі - споживачі) вартості послуг з газопостачання.

Згідно пункту 1.2 договору, постачальник здійснює постачання природного газу споживачам, які мають право на отримання субсидій, а платник здійснює розрахунки за спожитий природний газ в межах своїх кошторисних призначень згідно з Постановою КМУ від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг...» зі змінами та доповненнями, в межах соціальних нормативів, передбачених Постановою КМУ від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

При цьому, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Департаментом фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підписані спільні протокольні рішення від 21.02.2017 №1369, від 21.03.2017 №1983, від 20.04.2017 №2409, від 20.07.2017 №3120, від 18.08.2017 №3363, від 20.09.2017 №3574, від 20.10.2017 №3769, від 20.11.2017 №4036, від 20.12.2017 №4649, та згідно яких на користь ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за поставлений природний газ споживачам, які отримую субсидію, Управління повинно перерахувати кошти, зокрема:

-по спільному протокольному рішенню від 21.02.2017 №1369 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 01.03.2017, однак фактично здійснило 10.08.2017;

-по спільному протокольному рішенню від 21.03.2017 №1983 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 29.03.2017, однак фактично здійснило 11.09.2017;

-по спільному протокольному рішенню від 20.04.2017 №2409 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 28.04.2017, однак фактично здійснило 22.12.2017;

-по спільному протокольному рішенню від 20.07.2017 №3120 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 28.07.2017, однак фактично здійснило 22.12.2017;

-по спільному протокольному рішенню від 18.08.2017 №3363 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 26.08.2017, однак фактично здійснило 28.02.2018;

-по спільному протокольному рішенню від 20.09.2017 №3574 Управління зобов`язаний було здійснити відшкодування у строк до 28.09.2017, однак фактично здійснило 28.02.2018;

-по спільному протокольному рішенню від 20.10.2017 №3769 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 28.10.2017, однак фактично здійснило 28.02.2018;

-по спільному протокольному рішенню від 20.11.2017 №4036 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 28.11.2017, однак фактично здійснило 28.02.2018;

-по спільному протокольному рішенню 20.12.2017 №4649 Управління зобов`язано було здійснити відшкодування у строк до 28.12.2017, однак фактично здійснило 28.02.2018 та 26.03.2018.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради своїх зобов`язань за договором №2017/ПВ/ПД/С-001 в частині розрахунків з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за надані споживачам, які отримують субсидії, послуги з газопостачання, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2019 у справі № 904/4860/18 з Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради стягнуто на користь ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" 935047,21грн три відсотки річних, 3498140,52 грн - інфляційних втрат, 66497,82грн - судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2019 у справі №904/4860/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про зміну порядку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2019 у справі № 904/4860/18 задоволено, змінено порядок виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2019 у справі № 904/4860/18 шляхом викладення резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Центральна, будинок 47; ідентифікаційний код 03192170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Шевченка, будинок 2; ідентифікаційний код 39572642) 935 047,21грн. (дев`ятсот тридцять п`ять тисяч сорок сім грн. 21 коп.) трьох відсотків річних; 3 498 140,52грн. (три мільйони чотириста дев`яносто вісім тисяч сто сорок грн. 52 коп.) інфляційних втрат за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг та житлових субсидій на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових території), управління багатоквартирним будинком, вивезення сміття та рідких нечистот, а також 66 497,82грн. (шістдесят шість тисяч чотириста дев`яносто сім грн. 82 коп.) судового збору».

Вказане рішення суду направлено на виконання, у зв`язку із чим, протягом 2019-2020 років платежі в Управлінні проводились тільки за захищеними видатками , визначеними Бюджетним кодексом України, що призвело для позивача до невиконання міських програм, порушення повноцінного функціонування установи тощо.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на п. 3 мотивувальної частини Рішення Рахункової палати від 15.05.2018 №127 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг», де ОСОБА_1 встановила, що в умовах стрімкого і недостатньо прогнозованого зростання протягом відповідного бюджетного року тарифів на житлово-комунальні послуги, які затверджувалися на центральному та місцевому рівні, а також збільшення кількості одержувачів субсидій Міністерство фінансів України у 2016 і 2017 роках як головний розпорядник субвенції (колишній заступник Міністра Качур Р.П.) не забезпечило планування обґрунтованих обсягів бюджетних призначень. Це стало однією з причин утворення та зростання обсягу кредиторської заборгованості, в структурі якої збільшується частка простроченої заборгованості.

Позивач вважає, що саме внаслідок бездіяльності Міністерства фінансів України, позивачем у 2017 році вчасно не отримано субвенцій з державного бюджету на покриття витрат підприємств - постачальників комунальних послуг за надані пільговим споживачам послуги з постачання електроенергії, природного газу, послуг тепло, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових території), управління багатоквартирним будинком, вивезення сміття та рідких нечистот.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Згідно статті 111 Бюджетного кодексу України, Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.

Міністерство фінансів України в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію єдиної державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, координує та спрямовує діяльність органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, якщо інше не передбачено законодавством.

Місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи у встановленому законодавством порядку одержують від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, банків та інших фінансових установ усіх форм власності пояснення, матеріали та інформацію з питань, що виникають під час складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів та звітування про їх виконання.

Згідно Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375 (в редакції станом на 01.01.2017), Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку.

Основними завданнями Мінфіну є: 1) забезпечення формування та реалізація державної фінансової та бюджетної політики, державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, державної політики у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку, випуску та проведення лотерей; 2) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; 3) забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової і митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, державної фінансової політики у сфері співробітництва з іноземними державами, банками і міжнародними фінансовими організаціями, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку; 4) забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України.

Мінфін відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету;

складає та уточнює прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетних періоди;

визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетних періоди, загальний рівень доходів, видатків і кредитування бюджету, дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складення проекту Державного бюджету України та індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетних періоди;

здійснює заходи з підвищення ефективності управління державними фінансами;

розробляє разом з іншими центральними органами виконавчої влади проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

розробляє в установленому порядку проект закону про Державний бюджет України на відповідний рік та готує відповідні матеріали, що додаються до нього;

організовує роботу, пов`язану із складенням та управлінням виконання Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

розробляє в установленому порядку прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетних періоди;

удосконалює міжбюджетні відносини;

та виконує інші повноваження.

Відповідно до ч.3 ст. 102 Бюджетного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи; особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов`язків; пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, загиблих або померлих у зв`язку з виконанням службових обов`язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їх утриманні; звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби; батькам та членам сімей військовослужбовців, військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов`язків; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; пенсіонерам з числа спеціалістів із захисту рослин відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про захист рослин"; громадянам відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я, частини п`ятої статті 29 Закону України "Про культуру", частини другої статті 30 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту"; дітям війни; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, а також здійснюються видатки на доставку громадянам повідомлень про призначення субсидії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція).

Згідно положень цього Порядку, Казначейство перераховує суми субвенцій на рахунки обласних бюджетів та бюджету м. Києва, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету в межах зобов`язань місцевих бюджетів за видатками, зазначеними в пункті 1 цього Порядку.

Обласні та Київська міська держадміністрації розподіляють перераховану відповідно до пункту 2 цього Порядку субвенцію між бюджетами районів і міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, згідно із загальними плановими обсягами субвенцій, визначених бюджетам районів і міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у рішеннях про затвердження обласних бюджетів та бюджету м. Києва.

Управління Казначейства в областях та м. Києві на підставі платіжних доручень обласних та Київської міської держадміністрацій перераховують зазначені кошти на рахунки бюджетів районів і міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відкриті в органах Казначейства (п. 4 Порядку).

Райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення, об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг.

Органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку.

Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності.

Розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Разом з тим, відповідно до Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України 03.08.2015 № 493/688, цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу (далі - послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу), теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 (далі - Порядок).

Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Усі учасники розрахунків відкривають рахунки в органах Казначейства (крім енергопостачальних компаній та ДП «Енергоринок», які відкривають рахунки із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку).

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ДП «Енергоринок», виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів.

До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг).

Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до Порядку.

Останній учасник розрахунків не пізніше наступного дня після підписання спільного протокольного рішення повідомляє інших учасників про підписання та направляє їм підписані спільні протокольні рішення.

1.6. Кошти на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків зараховуються:

за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу (крім податку на додану вартість) - до загального фонду Державного бюджету України;

за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу в частині сплати податку на додану вартість - на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або на рахунок органів доходів і зборів (за балансовими рахунками 3734 "Депозитні рахунки органів стягнення" (далі - депозитні рахунки 3734)) для сплати до бюджету грошових зобов`язань з податку на додану вартість при ввезенні природного газу на митну територію України. При цьому кошти, перераховані на депозитні рахунки 3734 органів доходів і зборів, не підлягають поверненню як кошти авансових платежів;

за електроенергію та природний газ (крім податку на додану вартість) - до загального фонду Державного бюджету України;

за електроенергію та природний газ або вугілля в частині сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, - на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

за електроенергію - на рахунок ДП «Енергоринок» за умови відсутності у суб`єктів господарювання, які є постачальниками та транспортувальниками природного газу, виробниками електричної енергії та вугледобувними підприємствами, можливості взяти участь у проведенні розрахунків за спожиту електроенергію відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів.

Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів.

Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, за електроенергію та природний газ або вугілля додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Також підпунктом 5.2 Порядку №493 передбачено, що не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення.

Виділення коштів здійснюється лише за наявності платіжних доручень, наданих усіма учасниками розрахунків до Казначейства та органів Казначейства.

Органи Казначейства перевіряють правильність оформлення платіжних доручень на відповідність підписаним спільним протокольним рішенням.

Як встановлено судом у справі № 904/4860/18, між учасниками державної програми соціального захисту населення з надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Департаментом фінансів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», ПАТ «НАК «Нафтогаз України» підписані спільні протокольні рішення на виконання цієї програми у 2017 році та відповідно до умов Порядку №20 та Порядку №493. Відповідач розрахувався по зазначеним вище спільним протокольним рішенням з порушенням строків оплати, оскільки своєчасно не отримав від Управління відповідні кошти в рамках договору №2017/ПВ/ПД/С-001, що було наслідком звернення до господарського суду із позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Як зазначає позивач, це сталося завдяки тому, що Міністерство фінансів України, як головний розпорядник коштів, неналежним чином здійснило фінансування державної соціальної програми на надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, та несвоєчасно виділяло кошти у 2017 році на її фінансування.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.

Згідно частин 1-4 статті 32 Бюджетного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України.

Міністерство фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди та аналізу виконання бюджету у попередніх та поточному бюджетних періодах визначає загальний рівень доходів, видатків і кредитування бюджету (включаючи загальний обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів) та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету України та індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Планові та прогнозні на наступні за плановим два бюджетні періоди обсяги державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів визначаються з урахуванням:

необхідності продовження (завершення) реалізації розпочатих державних інвестиційних проектів відповідно до планів їх реалізації та визначених строків введення в експлуатацію основних засобів;

необхідності передбачення державних капітальних вкладень на підготовку та початок реалізації нових державних інвестиційних проектів;

витрат державного бюджету на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, здійснених у попередніх двох бюджетних періодах і запланованих на поточний бюджетний період;

основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди.

Міністерство фінансів України до 15 травня року, що передує плановому, доводить до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, плановий та прогнозні на наступні за плановим два бюджетні періоди загальні обсяги державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів (крім тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, а також із коштів державного фонду регіонального розвитку) для підготовки за участю Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у тритижневий строк пропозицій щодо розподілу таких державних капітальних вкладень між головними розпорядниками бюджетних коштів за результатами відбору державних інвестиційних проектів.

Статтею 37 Бюджетного кодексу України також передбачено, що Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України та вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України.

Кабінет Міністрів України до схвалення проекту закону про Державний бюджет України подає цей проект закону:

Раді національної безпеки і оборони України по статтях, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України;

Вищій раді правосуддя по статтях, пов`язаних із забезпеченням функціонування судів і діяльності суддів, органів та установ системи правосуддя.

Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують уточнення бюджетних запитів з урахуванням прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень щодо доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України для подання до Верховної Ради України та у триденний строк подають їх до Міністерства фінансів України.

Статтею 39 Бюджетного кодексу України передбачено, що розгляд та затвердження Державного бюджету України відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 зауважив, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Як зазначив відповідач, та про це не заперечується позивачем, у 2017 та 2018 роках, виділення запланованих субвенції на державну соціальну програму щодо покриття витрат підприємствам постачальникам комунальних послуг у Дніпропетровській області відбулось на 100 %.

Це також підтверджується довідками щодо надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, станом на 01.01.2018 та 29.12.2018 (а.с. 153, 154 т. 1)

З урахуванням наведених обставин та згідно аналізу наведених норм права, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах Міністерство фінансів України не вчиняло по відношенню до позивача протиправної бездіяльності щодо неналежного фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з огляду на те, що кошторис відповідних програм передбачений Державним бюджетом України.

А враховуючи, що Закон про Державний бюджет приймається Верховною Радою України на її пленарних засіданнях шляхом голосування народних депутатів України та підписується Президентом України, відсутні підстави вважати про те, що Міністерство фінансів має вплив на визначення розміру коштів на фінансування державної соціальної програми щодо надання місцевим бюджетам субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

При цьому, наявність у Міністерства фінансів України повноважень щодо прогнозування, планування та проектування відповідних витрат державного бюджету на цю державну програму, не свідчать про прямий зв`язок із недотриманням позивачем своїх зобов`язань за договором на фінансування наданих населенню субсидій у 2017 році пов`язаних з відшкодуванням вартості послуг з газопостачання від 25.01.2017 №2017/ПВ/ПД/С-001, та відповідно, понесення ним (позивачем) витрат на сплату 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідних доказів позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Крім того, Міністерство фінансів України не є учасником державної програми соціального захисту населення та не підписувало спільні протокольні рішення. Відповідно, відсутні підстави вважати про недотримання Мінфіном своїх обов`язків (повноважень) щодо належного фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) вивезення побутового сміття та рідких нечистот у 2014-2018 роках.

Також не є обґрунтованими твердження позивача про несвоєчасність виділення Мінфіном субвенції з державного бюджету, оскільки позивачем в обґрунтування таких тверджень не надано жодного доказу.

При цьому, позивачем у позові не наведено також і конкретну підставу невиконання саме яких визначених законом повноважень Мінфіна призвело до неналежного фінансування субвенцій з державного бюджету.

Суд також зазначає, що несвоєчасне надходження на рахунки позивача відповідних коштів на виконання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» спільних протокольних рішень не є наслідком протиправної бездіяльності Мінфіна, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем також не надано.

Щодо посилання позивача на Рішення Рахункової палати від 15.05.2018 №12-7, згідно якого Рахункова палата зазначила про те, що Міністерство фінансів України у 2016 і 2017 роках як головний розпорядник субвенції (колишній заступник Міністра ОСОБА_2 ) не забезпечило планування обґрунтованих обсягів бюджетних призначень, що стало однією з причин утворення та зростання обсягу кредиторської заборгованості, в структурі якої збільшується частка простроченої заборгованості, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Рахункову палату», Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Рахункова палата, серед іншого, проводить експертизу поданого до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України (включаючи матеріали, що додаються до цього проекту закону) та готує відповідні висновки; аналізує виконання Державного бюджету України та готує відповідні висновки, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень; аналізує річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України, поданий Кабінетом Міністрів України, та готує відповідні висновки з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного законодавства;

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що основною організаційною формою діяльності Рахункової палати є засідання Рахункової палати, що проводяться у формі відкритих слухань, на яких мають право бути присутніми народні депутати України, представники державних органів, громадськості.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про Рахункову палату», Рішення Рахункової палати приймаються на засіданні Рахункової палати. Рішення Рахункової палати приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати і підписуються Головою Рахункової палати або особою, яка головувала на засіданні Рахункової палати.

Разом з тим, висновки Рахункової палати, викладені у рішеннях або встановлені під час проведення засідання Рахункової палати обставини, для суду не мають преюдиційного значення, а тому такі твердження позивача підлягають доказуванню на загальних засадах.

Як вже встановлено судом, позивач не довів, а суд під час розгляду даної справи не встановив обставин на підтвердження вчинення відповідачем протиправної бездіяльності стосовно позивача щодо належного та своєчасного фінансування субвенцій з державного бюджету на покриття витрат підприємствам постачальникам житлово-комунальних послуг, зокрема, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на оплату вартості наданої субсидії.

Отже, судом не встановлено порушення прав позивача бездіяльністю відповідача.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судового збору здійснити на підставі частини 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 08.04.2025 року.

Суддя Н.Є. Калугіна