Рішення

від 09.04.2025 по справі 360/138/25

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/138/25

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 22 січня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - відповідач, ТУ ССО у Луганській області) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові зарахувати позивачці до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ): з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року (05 років 00 місяців 27 днів); Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області: з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року (00 років 06 місяців 15 днів) - разом 05 років 07 місяців 12 днів;

2) зобов`язати відповідача зарахувати до стажу служби позивачки у Службі судової охорони час попередньої роботи в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ): з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року (05 років 00 місяців 27 днів); Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області: з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року (00 років 06 місяців 15 днів) разом 05 років 07 місяців 12 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ТУ ССО у Луганській області від 31 січня 2020 року № 9о/с позивачку прийнято на роботу провідним інспектором (з дипломом спеціаліста) служби інформаційно-аналітичної роботи з 03 лютого 2020 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. Наказом ТУ ССО у Луганській області від 17 серпня 2020 року № 191о/с позивачку, як переможця конкурсу, призначено на посаду провідного спеціаліста служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області, на якій ОСОБА_1 проходить службу по даний час.

Позивачка 17 грудня 2024 року звернулась до керівництва ТУ ССО у Луганській області з рапортом № 43.16-397/вн щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони стажу (час) роботи в державних органах, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ): з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року (05 років 00 місяців 27 днів); Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області: з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року (00 років 06 місяців 15 днів) - разом 05 років 07 місяців 12 днів.

Відповідач листом від 15 січня 2025 року № 43.05-4 повідомив позивачку, що накази Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах» та від 05.12.2022 № 519 «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах» не регулюють питання щодо зарахування стажу з правом на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, оскільки за змістом норма стосується виключно призначення пенсії, а відпустка надається за повний місяць служби (кожний повний календарний рік служби), в свою чергу робота в державних органах не є проходженням служби в Службі судової охорони.

Позивачка з такою відмовою не згодна, з посиланням на Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19, статтю 17 Закону України від 09.04.1999 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 435 вважає, що відповідач безпідставно відмовляє їй в зарахуванні спірного періоду до стажу служби у Службі судової охорони.

Ухвалою від 24 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Від ТУ ССО у Луганській області до суду 05 лютого 2025 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Позивачка проходить службу в ТУ ССО у Луганській області з 18 серпня 2020 року. Наказом ТУ ССО у Луганській області від 18 серпня 2020 року № 192о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Служби судової охорони та призначено на посаду провідного спеціаліста служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області.

Відповідно до частини четвертої статті 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 18, 19 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 06.05.2019 № 439, їй оголошено вислугу років для виплати надбавки за стаж служби та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки станом на 18 серпня 2020 року 00 років 00 місяців 01 день.

З урахуванням вимог пункту 19 розділу II наказу Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» наказом ТУ ССО у Луганській області від 07.01.2025 № 1 «Про оголошення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам» оголошено вислугу років для виплати відсоткової надбавки за стаж служби станом на 01 січня 2025 року, зокрема, ОСОБА_1 - 04 роки 04 місяці 15 днів, до якого зараховано період її служби в ТУ ССО у Луганській області з 18 серпня 2020 року по 01 січня 2025 року відповідно до її послужного списку.

У відповідача відсутні законні підстави для врахування ОСОБА_1 до вислуги років в Службі судової охорони часу роботи в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року та ТУ ССО у Луганській області з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року, оскільки посада провідного спеціаліста служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області, на якій проходить службу позивача, відсутня в переліку посад, затвердженому наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах» (зі змінами внесеними наказом ССО від 05.12.2022 № 519).

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) наказом ТУ ССО у Луганській області від 18 серпня 2020 року № 192 о/с прийнята на службу до Служби судової охорони та призначена як переможець конкурсу на посаду провідного спеціаліста служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області з 18 серпня 2020 року.

Згідно з наказом ТУ ССО у Луганській області від 18 серпня 2020 року № 193 о/с лейтенанту служби Судової охорони ОСОБА_1 , провідному спеціалісту служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області, встановлено з 18 серпня 2020 року посадовий оклад у розмірі 5640 гривень, оклад за спеціальним званням у розмірі 1340 гривень, надбавку за саж роботи у розмірі 0 %, доплату за особливості проходження служби у розмірі 36 %. Вислуга років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби, станом на 18 серпня 2020 року становить 00 років 00 місяців 01 день.

Відповідно до витягу з наказу від 31 грудня 2020 року № 385 о/с «По особовому складу» оголошено та введено в дію штат Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області та призначено з 01 січня 2021 року лейтенанта Служби судової охорони ОСОБА_1 на посаду провідного спеціаліста служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області.

Згідно із витягом з наказу ТУ ССО у Луганській області від 07 січня 2025 року № 1 о/с оголошено вислугу років для виплати відсоткової надбавки за стаж служби співробітникам ТУ ССО у Луганській області станом на 01 січня 2025 року, зокрема ОСОБА_1 , провідному спеціалісту служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області, старшому лейтенанту Служби судової охорони 04 роки 04 місяці 15 днів.

Стаж служби позивача в Службі судової охорони також підтверджений наданою в матеріали справи довідкою про розрахунок стажу служби провідного спеціаліста служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області ОСОБА_1 від 04 лютого 2025 року № 4.

Позивачка звернулася до начальника ТУ ССО у Луганській області із рапортом від 17 грудня 2024 року № 43.16-397/вн щодо зарахування до стажу служби позивача у Службі судової охорони стаж (періоди) роботи в державних органах, зокрема: в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року (05 років 00 місяців 27 днів); ТУ ССО у Луганській області з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року (00 років 06 місяців 15 днів), а разом 05 років 07 місяців 12 днів.

Листом ТУ ССО у Луганській області від 15 січня 2025 року Вих № 43.05-4 повідомило ОСОБА_1 , що накази Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 та від 05 грудня 2022 року № 519, якими затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в держаних органах, не регулюють питання щодо зарахування стажу з правом на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, оскільки за змістом норма стосується виключно призначення пенсії, а відпустка надається за повний місяць служби (кожний повний календарний рік служби), в свою чергу робота у державних органах не є проходженням служби у Службі судової охорони. Повідомлено, що перебування на посадах в державних органах буде зараховано для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393.

Дослідженням записів у трудовій книжці позивачки від 15 березня 2012 року серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 працювала, зокрема:

в період з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року на посадах державної служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (записи №№ 5-12);

в період з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року провідним інспектором (з дипломом спеціаліста) служби інформаційно-аналітичної роботи ТУ ССО у Луганській області (записи №№ 13-15).

Така ж інформація про роботу позивача внесена до послужного списку ОСОБА_1 , особистий № 04629.

Копії всіх вищеописаних документів долучені сторонами до матеріалів справи.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 160 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Частиною четвертою статті 163 Закону 1402-VIII (в редакції Закону від 05.08.2018) передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021 № 1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1.

Так, відповідно до статті 162-1 Закону № 1402-VIII до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

Також статтю 163 Закону № 1402-VIII доповнено новою частиною, згідно з якою на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони. Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Статтею 164 Закону № 1402-VIII установлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Закону № 1402-VIII установлюються такі спеціальні звання співробітників Служби судової охорони: спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант Служби судової охорони; лейтенант Служби судової охорони; старший лейтенант Служби судової охорони; капітан Служби судової охорони; майор Служби судової охорони; підполковник Служби судової охорони; полковник Служби судової охорони.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, яке визначає порядок проходження громадянами України служби в Службі судової охорони (далі - Положення).

Пунктом 5 розділу І Положення визначено, що час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року№ 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Отже пункт 5 розділу І Положення містить бланкетну норму до Закону України від 09.04.1999 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Абзацом дванадцятим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Механізм виплати грошового забезпечення працівникам Служби судової охорони, визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384).

До щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників ССО, серед іншого, належить надбавка за вислугу років (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку № 384).

Пункти 8, 9 розділу І Порядку № 384 визначають, що грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних органах Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Положеннями пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку № 384 визначено, що надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони». Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постановою № 393.

Аналіз положень пункту «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови № 393, пункту 5 розділу І Положення, пунктів 8, 9 розділу І та пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку № 384 дає підстави вважати, що вказаними нормами визначено право за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, на зарахування до стажу в Службі судової охорони, періоду (часу) роботи в державних органах.

При цьому, суд констатує, що таке право закріплене в Законі № 2262-XII та Положенні, порядок його підтвердження та обчислення у Постанові № 393, а порядок його реалізації у Порядку № 384.

Щодо відсутності у Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженому наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 (із змінами, внесеними наказом Служби судової охорони від 05 грудня 2022 року № 519), посади провідного спеціаліста служби інформаційно-аналітичної роботи, суд зазначає таке.

Наказом Служби судової охорони від 05 грудня 2022 року № 519 внесено зміни до Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

«1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.».

Отже судом встановлено, що цей Перелік включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

Водночас, слід зазначити, що нормами чинного законодавства право зарахування до стажу служби у Службі судової охорони, яке дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, не поставлене у залежність від того, в центральному чи територіальному органі Служби судової охорони вони проходять службу.

При цьому, суд зауважує, що перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджений.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови від 18 листопада 2019 року у справі № 813/5876/15, від 20 вересня 2019 року у справі № 813/904/15, від 04 жовтня 2018 року у справі № 819/1695/16 тощо). Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що Закон № 2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності - в даному випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони для обрахунку стажу.

Суд зазначає, що якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ, держава, у даному випадку в особі відповідача, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань, не зарахувала до її стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону № 2262-ХІІ.

Як вище вказано, до вислуги років для виплати співробітникам Служби судової охорони надбавки за стаж служби зараховуються періоди визначені Законом № 2262-ХІІ та Постановою № 393 (пункт 19 розділу II Порядку № 384).

Відповідно до пункту «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-XII та абзацу дванадцятого пункту 1 Постанови № 393 до стажу служби у Службі судової охорони зараховується час роботи в державних органах.

При цьому, суд враховує, що за приписами статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що періоди роботи позивача на посадах державної служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року та в ТУ ССО у Луганській області з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року, підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Крім цього та обставина, що позивач у спірні періоди працювала саме в державних органах, відповідачем не оспорюється.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи правове врегулювання спірних правовідносин та сталу практику Верховного Суду, суд погоджується з твердженнями позивачки, що вона має право на зарахування до стажу служби у Службі судової охорони періодів її роботи в державних органах з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року та з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року.

Посилання ж відповідача на відсутність у затвердженому переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови позивачці у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі судової охорони, на думку суду, порушує принцип юридичної визначеності та пов`язаний з ним принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності - у даному випадку, з огляду на відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони для обрахунку стажу.

На переконання суду, вказані у відзиві на позовну заяву доводи відповідача жодним чином не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на право позивачки щодо зарахування вказаних періодів трудового стажу до стажу служби у Службі судової охорони.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю лише з їх словесним коригуванням.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивачка відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (місцезнаходження: 93010, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Миру, будинок 34, код ЄДРПОУ 43441202) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області щодо незарахування до стажу служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони часу роботи в: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року; Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони час роботи в: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 05 січня 2015 року по 31 січня 2020 року; Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області з 03 лютого 2020 року по 17 серпня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова