Постанова

від 08.04.2025 по справі 127/38538/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/38538/24

Провадження № 22-ц/801/750/2025

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 рокуСправа № 127/38538/24м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:головуючого суддіСалаТ.Б.,суддів Берегового О.Ю., Шемети Т.М., секретар ЛуцишинО.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2025 року, ухвалене суддею Бессараб Н.М., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов`язати структурну одиницю «Гайсинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (далі СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго») укласти з ним, ОСОБА_1 , типовий договір про надання послуг потужністю 110 кВт за адресою: АДРЕСА_1 , з розподілу (передачі) електричної енергії зі споживачем у редакції публічного договору, розміщеного на офіційному веб-сайті АТ «Вінницяобленерго».

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу майна від 02 вересня 2024 року він придбав у власність нерухоме майно, а саме: базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 2411 кв.м. (86 одиниць) та рухоме майно (6 одиниць), що розташоване за вказаною вище адресою.

04 жовтня 2024 року за вх. №СО-52/9376 СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» зареєстровано заяву позивача щодо укладення договору про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії по вказаному вище об`єкту, до якої додано перелік документів, про який йому наголошено відповідальним працівником. База відпочинку на момент набуття позивачем права власності була приєднана до електричної мережі з дозволеною потужністю 110 кВт, постачання електроенергії відбувалось, а відтак у зв`язку зі зміною власника мала б відбутись процедура укладення нового договору. Тобто нових технічних умов, нової лінії, тощо, не потрібно було проводити, а лише вимагалось переукладення договору на постачання електроенергії. Підключення бази відпочинку попереднього власника до електропостачання підтверджується копією договору про постачання електричної енергії №ГА-500400 від 03 жовтня 2011 року.

Натомість, позивач отримав відповідь від 09 жовтня 2024 року про неможливість укласти договір через нібито ненадання позивачем переліку документів, при цьому у відповіді не зазначено, про які саме документи йдеться мова. На повторну заяву повідомлено, що потрібно надати ряд технічних документів, які вже є в наявності у СО «Гайсинські ЕМ», оскільки позивач просив укласти договір на вже раніше діючу мережу електропостачання.

ОСОБА_1 зазначає, що 16 жовтня 2024 року він звертався із заявами до відповідача про надання документів із врахуванням того, що усі документи технічного характеру вже є в наявності в СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго». 30 жовтня 2024 року відповідач повідомив позивача про те, що строк розгляду його звернення продовжено, однак, станом на дату подання позову до суду, відповіді ОСОБА_1 не отримав.

Позивач вважає, що відмова укласти з ним договір, внаслідок укладення якого він має як споживач отримувати електричну енергію до належного його майна порушує його законні права та інтереси. Укладення договору про постачання електричної енергії є обов`язком постачальника електричної енергії і запропонований договір повинен відповідати типовому договору про постачання електричної енергії. Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та Правилам.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що судом не було враховано висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 14 червня 2021 року у справі №760/32455/19 з приводу розгляду справи за участі представництва юридичної особи. Судом не враховано, що процесуальні дії у справі здійснювалися саме представником АТ «Вінницяобленерго».

У поданомуна апеляційнускаргу відзивіАТ «Вінницяобленерго»в особіСО «ГайсинськіЕМ» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Встановлено, що 02 вересня 2024 року між Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-майна, відповідно до якого ОСОБА_1 набув у власність нерухоме майно: базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 2411 кв.м. (86 одиниць) та рухоме майно (6 одиниць), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Переліком майна, що продається, зазначеним у Додатку І до цього Договору (а.с. 55-59).

В цейже деньза ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказане майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №393213207 від 02 вересня 2024 року (а.с. 62-65).

03 жовтня 2011 року між попереднім власником бази відпочинку та ПАТ «Вінницяобленерго» було укладено договір про постачання електричної енергії №ГА-500400. За умовами вказаного договору постачальник продавав електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 110,0 кВт, а споживач оплачував постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснював інші платежі згідно з умовами укладеного договору (а.с.34-35).

04 жовтня 2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до директора СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» із заявою (Вх. №СО-52/9376) про укладення типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (внесення змін до договору) для забезпечення потреб електроустановок по набутому ним у власність об`єкту.

Директор СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» Мельник В. на вказане звернення листом №СО-52-1060 від 09 жовтня 2024 року повідомив, що ОСОБА_1 до заяви не додано перелік відповідних документів, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 року №312. В зв`язку з вищезазначеним на даний час укладення договору неможливе, через ненадання необхідної документації (а.с.30).

27 листопада 2024 року ФОП ОСОБА_1 повторно звернувся до СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» із заявою про укладення типового договору (Вх. №СО- 52/11221) та доданими до неї документами (а.с.104).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» було проведено технічне обстеження та підключено до електричної мережі постачання Базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в АДРЕСА_1 , а також укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії із договірною потужністю 49 кВт (а.с. 121-136).

Зважаючи на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу бази відпочинку остання була приєднана до електричної мережі з дозволеною потужністю 110 кВт, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов`язання СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» укласти з ним типовий договір про надання послуг потужністю 110 кВт за вказаною вище адресою з розподілу (передачі) електричної енергії зі споживачем у редакції публічного договору, розміщеного на офіційному веб-сайті АТ «Вінницяобленерго».

У своїй позовній заяві позивач просить суд зобов`язати СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» укласти з ним типовий договір про надання послуг потужністю 110 кВт за адресою: АДРЕСА_1 , з розподілу (передачі) електричної енергії зі споживачем у редакції публічного договору, розміщеного на офіційному веб-сайті АТ «Вінницяобленерго».

Відповідачем ОСОБА_1 визначив СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго».

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду із позовом до неналежного відповідача, оскільки СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» не наділена процесуальними правоздатністю і дієздатністю, а тому не може виступати стороною у цивільному процесі, не є носієм цивільних процесуальних прав та обов`язків, не здатна особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді. Суд вважав, що належним відповідачем у даній справі є АТ «Вінницяобленерго», а оскільки сторона позивача клопотання про заміну первісного відповідача або притягнення в якості співвідповідача АТ «Вінницяобленерго» не заявляла, суд відмовив у задоволенні позову.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача, однак, не погоджується з процесуальним рішенням, прийнятим у справі.

У ч. 1 ст. 47 ЦПК України зазначено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільну процесуальну дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

За змістом статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтею 80 ЦК України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленомузакономпорядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 89 ЦК України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно зі статтею 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами , підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом , та вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

Від імені юридичної особи- філії (представництва) як відокремленого підрозділу, створеної на підставі положення, має право виступати керівник відокремленого підрозділу, який призначається юридичною особою. Між керівником юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу і юридичною особою, яка є засновником такого підрозділу,існують відносини представництва, і його повноваження підтверджуютьсядовіреністю юридичної особи.

Тобто керівники юридичної особи - філії (представництва) як відокремленого підрозділу, які призначаються юридичною особою, що його створила, діють на підставі довіреності від імені юридичної особи (частина четверта статті 95 ЦК України).

Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії як відокремленого підрозділу або представництва.

У ЦК України не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Довіреність керівника філії як відокремленого підрозділу має комплексний характер, у ній може бути вказано доручення на виконання, у тому числі, процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже між керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.

Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництва недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Виходячи з викладеного, філія та представництво, як відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі №760/32455/19, від 13 липня 2022 року у справі №593/98/21.

У даній справі встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що СО «Гайсинські ЕМ» зареєстровано у державному реєстрі як відокремлений підрозділ (представництво) АТ «Вінницяобленерго» (код відокремленого підрозділу - 25509897).

Суд першої інстанції, встановивши, що СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго», як відокремлений підрозділ товариства, не може бути відповідачем у цій справі мав закрити провадження у справі, а не ухвалювати рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі №760/32455/19 зазначає, що процесуальні дії у даній справі здійснювалися представником АТ «Вінницяобленерго».

Разом з тим, як зазначено у згаданій постанові у справі №760/32455/19, від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.

У даній справі відзив на позов підписаний Дончиком Р., як представником АТ «Вінниця обленерго» в особі СО «Гайсинські «ЕМ».

З виданої генеральним директором АТ «Вінницяобленерго» Касічем Ю. довіреності №1-14-0358 від 30 грудня 2024 року слідує, що товариство уповноважило юрисконсульта СО «Гайсинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» Дончика Р. на представництво інтересів товариства. Тобто довіреність видана не на керівника відокремленого підрозділу, який має право виступати від імені юридичної особи.

Не зважаючи на те, що вказана обставина не була в основі заперечень відзиву на позов, суд не може за таких обставин розглядати справу, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадженняу справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадженняу справі.

Керуючись ст. 367,377,381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2025 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до структурної одиниці «Гайсинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про зобов`язання вчинити дії закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2025 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

Т.М. Шемета