Постанова

від 24.12.2007 по справі 40/58-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/58-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 грудня 2007 р.                                                                                    № 40/58-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Карабаня В.Я.

суддів:                                               Ковтонюк Л.В.

                                                  Чабана В.В.

за участю представників:

позивача                                            не з'явився    

відповідача                                       Павленко О.В. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційнускаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Магік”

на  постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.08.2007

у справігосподарського суду № 40/58-07Харківської області

за  позовомХарківського державного фармацевтичного підприємства “Здоров'я народу”

до  

Товариства з обмеженою відповідальністю “Магік”

провизнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

В січні 2007 року Харківське державне фармацевтичне підприємство “Здоров'я народу” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магік” (далі –ТОВ "Магік") про визнання недійсним укладеного 22.09.2003 між Харківським державним фармацевтичним підприємством “Здоров'я народу” та ТОВ “Магік” договору № 1 купівлі-продажу повного майнового комплексу інвестиційного проекту.

Позовні вимоги мотивувались тим, що договір № 1 від 22.09.2003 не відповідає вимогам закону, оскільки позивач є дочірнім державним підприємством, засновником якого є Державна акціонерна компанія "Укрмедпром", відповідно до положень пункту 6.2 Статуту Харківського державного фармацевтичного підприємства “Здоров'я народу” директор без погодження з засновником укладає договори та угоди, розмір яких не перевищує 10 % статутного фонду підприємства. Спірний договір було укладено на суму, що перевищує 10 % статутного фонду підприємства, без погодження із Державною акціонерною компанією "Укрмедпром". Тому позивач просив визнати недійсним договір № 1 від 22.09.2003 на підставі статті 48 Цивільного кодексу Української РСР ( далі –ЦК УРСР).

Відповідач проти позову заперечував з мотивів його безпідставності, крім того вказав, що позов було заявлено після спливу встановленого законодавством строку позовної давності тривалістю три роки, що є підставою для відмови у позові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2007 (колегія у складі суддів: Тихий П.В., Доленчук Д.О., Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 (колегія у складі суддів: Шепітько І.І., Бондаренка В.П., Лакізи В.В.), позовні вимоги Харківського державного фармацевтичного підприємства “Здоров'я народу” задоволено повністю. Визнано недійсним укладений 22.09.2003 між Харківським державним фармацевтичним підприємством “Здоров'я народу” та ТОВ “Магік” договір № 1 купівлі-продажу повного майнового комплексу інвестиційного проекту.

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2007, ТОВ “Магік” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 та рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2007 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

       У відзиві на касаційну скаргу Харківське державне фармацевтичне підприємство “Здоров'я народу” зазначило прохання залишити  постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 без змін, а касаційну скаргу  ТОВ “Магік” без задоволення.

За клопотанням Харківського державного фармацевтичного підприємства “Здоров'я народу” 10.12.2007 було відкладено розгляд справи на 24.12.2007.

В судове засідання 24.12.2007 не з'явився представник Харківського державного фармацевтичного підприємства “Здоров'я народу”. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ “Магік”, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами, що розглядали справу, встановлено, що 22.09.2003 між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 1, відповідно до якого відповідач передає у власність позивачу сукупні валові активи повного майнового комплексу інвестиційного проекту “Виробництво готових лікарських препаратів”, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Мельникова № 41, на земельній ділянці площею 396,2 кв. м., а саме: будівля літ. “М-2”, загальною площею 778, 2 кв. м.; обладнання, устаткування; залишки основної та допоміжної сировини; нормативно-технічну документацію. Згідно п.1.4 договору ціна договору складає 3 282 142,84 грн. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 23.09.2003 до договору № 1 ціна зазначеного договору склала 3 273 929, 01 грн.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що Статутом позивача передбачено, що управління підприємством здійснює директор, який без погодження з засновником має право на укладення договорів та угод, розмір яких не перевищує 10 % статутного фонду позивача, на час укладання спірного договору розмір статутного фонду позивача становив 7 900 000 грн., враховуючи, що оскільки укладення цього договору не було погоджено з Державною акціонерною компанією "Укрмедпром", суди дійшли висновку про те, що договір № 1 від 22.09.2003 підписано з боку Харківського державного фармацевтичного підприємства “Здоров'я народу” особою без відповідних повноважень, тому визнали його недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР. Стосовно строку позовної давності суди  зазначили, що недійсні угоди не породжують для сторін будь-яких прав та обов'язків, тому до вимог про визнання угод недійсними строки позовної давності не застосовуються.

Відповідно до пунктів 2 та 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків; при задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків. Визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни та ін.) - повернути його вартість у грошах; перелічені наслідки визнання угоди недійсною суд застосовує, якщо вона була виконана хоч би однією із сторін у будь-якій її частині.

Судові рішення у даній справі цим вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону; по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Суди, приймаючи рішення у справі, не зазначили про наслідки визнання угоди недійсною, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судами не було досліджено, чи було виконано сторонами умови договору щодо передачі повного майнового комплексу інвестиційного проекту, а також щодо сплати вартості майна, що є предметом договору купівлі-продажу № 1 від 22.09.2003; крім того, залишили невизначеною долю нежитлової будівлі, розташованої за адресою м. Харків, вул. Мельникова, 41, умова щодо продажу якої є складовою частиною договору № 1 від 22.09.2003.

Помилковим є також висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що до вимог про визнання угод недійсними позовна давність не застосовується. Цей висновок суперечить положенням статті 83 ЦК УРСР щодо вимог, на які позовна давність не поширюється.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

 Керуючись ст. ст. 1115, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

           Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Магік” задовольнити частково.

          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2007 та рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2007 у справі № 40/58-07 скасувати.

          Справу № 40/58-07 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий                                                                                     В.Карабань

Судді:                                                                                                Л.Ковтонюк

                                                                                                           В.Чабан