Постанова

від 08.04.2025 по справі 910/4283/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2025 р. Справа№ 910/4283/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 08.04.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 (повний текст складено і підписано 07.12.2022)

у справі № 910/4283/22 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут»

про стягнення неустойки, ціна позову 19 140 264,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача штрафу в сумі 19 140 264,00 грн. нарахованого за порушення умов договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 20/21-54-РДД від 14.04.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за спірним договором, а саме в період з 02 червня по 30 вересня 2021 року не здійснив оплати та відмовився від відбору обсягу електричної енергії. За твердженням позивача, за умовами договору відмова від відбору електричної енергії є підставою для покладення на відповідача штрафу у розмірі 20% від обсягу невідібраної електричної енергії. Виходячи з визначеної договором ціни за 1 МВт.г., розмір штрафу за кожен день невідібраної електричної енергії становить 158 184,000 грн., а за весь період (з 02.06.2021 по 30.09.2021) - 19 140 264,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- порушення порядку оплати не є відмовою покупця від відбору зазначеного у додатку до спірного договору обсягу електричної енергії, оскільки це є окремим порушенням договору;

- відповідальність у вигляді неустойки можливо застосувати лише у випадку наявності відмови від відбору договірних обсягів електричної енергії, чого і не можливо було ним вчинити у зв`язку із застосуванням позивачем починаючи з 02.06.2021 визначеної п. 3.5. спірного договору оперативно-господарської санкції у вигляді одностороннього призупинення відпуску електричної енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/4283/22 позов задоволено.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції, встановивши, що факт порушення відповідач умов договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів № 20/21-54-РДД від 14.04.2021, а саме відмову протягом 2 червня-30 вересня 2021 року від відбору зазначеного в додатку № 1 обсягу електричної енергії підтверджений наявними у матеріалах справи доказами, дійшов висновку про те, що позивач має право на стягнення визначеного спірним договором штрафу у заявленій позивачем до стягнення сумі.

При цьому суд першої інстанції визнав безпідставними доводи відповідача, які зводяться до неможливості застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами п. 4.4 спірного договору, за період, коди припинення відпуску електричної енергії було ініційоване позивачем та не залежало від його власної волі, зазначивши, що такі доводи суперечать змісту зазначених договору та фактичним обставинам справи, оскільки:

- за своїм змістом положення п. 4.4 спірного договору закріпили у відносинах купівлі-продажу електричної енергії між сторонами принцип так званий принцип «бери або плати» - тоді як постачальник бере на себе зобов`язання надати товар аж до зафіксованих у договорі максимальних обсягів, покупець зобов`язується в будь-якому разі сплатити певну частину цих обсягів, незалежно від того, скільки він закупив насправді в розглянутий період;

- така умова є справедливою у спірних відносинах, оскільки з її допомогою мінімізуються ризики постачальника по збуту, на тлі капіталовкладень, які він змушений зробити для забезпечення поставок у визначеному договором обсязі. Дані ризики в альтернативному випадку постачальник був би змушений включити у формулу ціноутворення;

- та обставина, що у період з 02.06.2021 відносно відповідача було застосовано визначену п. 3.5. спірного договору оперативно-господарську санкцію у вигляді припинення відпуску електричної енергії, не спростовує його обов`язку сплатити встановлену частину вартості невідібраного обсягу електричної енергії, оскільки такі обставини стали наслідком його ж бездіяльності по забезпеченню попередньої оплати;

- у цьому зв`язку посилання на відсутність вини покупця як необхідної умови цивільно-правової відповідальності безпідставні.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/4283/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, стягнути з позивача на користь відповідача 430 655, 95 грн. витрат на оплату судового збору.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 у справі № 910/4283/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/4283/22, справу призначено до розгляду на 12.03.2023 об 11:30 год., витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4283/22.

06.03.2023 до суду надійшли матеріали справи № 910/4283/22.

21.03.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 № 09.1-07/308/23, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4283/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/4283/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: ОСОБА_2, суддів: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 910/4283/22; справу призначено до розгляду на 03.05.2023 об 11:00.

Судове засідання, призначене на 03.05.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_3 у відпустці з 01.05.2023 по 14.05.2023, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 розгляд справи № 910/4283/22 призначено 31.05.2023 об 11:30.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі № 910/4283/22 оголошено перерву до 05.07.2023 об 11:00.

05.07.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких заявник зауважив на тому, що пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, проте, враховуючи, що штраф позивачем нараховано вже після введення воєнного стану (позов було подано у червні 2022 року), у позові слід відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 відкладено розгляд справи № 910/4283/22 до 06.09.2023 о 10:30.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 № 09.1-08/3520/23, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 13.07.2023 про звільнення судді ОСОБА_3, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4283/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/4283/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: ОСОБА_2, суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

06.09.2023 до суду від відповідача надійшли:

- клопотання про витребування доказів, у якому заявник просить витребувати у позивача інформацію з платформі Системи управління ринком «Mancet management system» у форматі Історія завантажень (з розділенням на Версію 1 та Версію 2) за період з 01.07.2021 по 30.09.2021.

- клопотання про дослідження доказів, у якому заявник просить дослідити в судовому засіданні скриншоти з системи Системи управління ринком «Mancet management system» у форматі Історія завантажень (Версія 1 та Версія 2) та встановити обставину відсутності у матеріалах справи доказів Історії завантажень (Версія 1 та Версія 2) за період з 01.07.2021 до 30.09.2021, за які нараховано штраф;

- клопотання про зупинення провадження по справі, в якому заявник просить зупинити провадження в господарській справі № 910/4283/22 до формування Об`єднаною Палатою Верховного Суду правового висновку щодо застосування п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» у справі № 911/1359/22.

Крім того, 06.09.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду (склад колегії суддів - головуючий суддя: ОСОБА_2, судді: Козир Т.П., Мальченко А.О.) від 06.09.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/4283/22 до прийняття судового рішення Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/1359/22.

24.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому заявник, з посиланням на те, що обставина, що викликали зупинення апеляційного провадження у справі № 910/4283/22 усунута, шляхом прийняття Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 911/1359/22 постанови від 19.04.2024, просить поновити судовий розгляд у справі № 910/4283/22.

Крім того у вказаному клопотанні позивач зауважив на тому, що прийнята Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанова, покликана, для усунення розбіжностей у застосуванні норм Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, учасниками ринку електричної енергії під час вирішення існуючих спорів за договірними відносинами і є дія поширюється виключно на правовідносини сторін вже під час запровадження воєнного стану на усій території України, що підтверджується сталою судовою практикою сформованою Верховним Судом у справах №№ 908/818/22, 908/815/22, 908/817/22, 910/6843/23, 908/816/22, 908/814/22, 908/813/22, 910/4278/22, 910/4264/22, 910/4273/22

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 провадження у справі № 910/4283/22 поновлено, справу призначено до розгляду на 20.02.2025 об 11:00.

07.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про доручення практики Верховного Суду по аналогічним справам, у якому позивач зазначив про те, що посилання відповідача про те що судом першої інстанції не застосовано постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, до спірних правовідносин, які виникли до запровадження воєнного стану, є безпідставними та хибними, що підтверджується постановами Верховного Суду у справах № 908/818/22 від 26.06.2024, № 908/815/22 від 02.07.2024, № 908/817/22 від 02.07.2024, № 910/6843/23 від 03.07.2024, № 908/816/22 від 03.07.2024, № 908/814/22 від 04.07.2024, № 908/813/22 від 16.07.2024, № 910/4264/22 від 12.09.2024, № 910/4273/22 від 02.10.2024.

До вказаного клопотання додані копії постанов Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає про те, що інформація щодо вказаних судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак, такі документи не можна вважати додатковими доказами по справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 № 9.1-07/99/25, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 20.02.2025 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4283/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 справа № 910/4283/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Тищенко О.В., Гончаров С.А.

З огляду на те, що суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебувала у відпустці 27.02.2025, головуючий суддя Яценко О.В. брала участь у круглому столі у Касаційному господарському суді 28.02.2025, вирішення питання щодо прийняття до провадження апеляційної скарги здійснено в перший робочий день повного складу колегії суддів 03.03.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 прийняти до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/4283/22 новоутвореною колегією суддів, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.03.2025 об 11 год. 30 хв.

Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.

25.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у судовому засіданні у кримінальній справі у Вищому антикорупційному суді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.04.2025 об 11 год. 40 хв.

07.04.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

08.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник, з посиланням на зайнятість свого представника в іншому судовому засіданні, просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про відкладення з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 08.04.2025 у цій справі уповноваженого представника відповідача та зауважує відповідачу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником відповідача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.

Також колегія суддів зазначає про те, що розгляд апеляційної скарги вже відкладався з огляду на задоволення аналоігчного за змістом клопотання відповідача.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 08.04.2024 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

У задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про дослідження доказів колегією суддів відмовляється з підстав, які будуть викладені нижче.

Щодо клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, колегія суддів зазначає про таке.

У вказаному клопотанні відповідач просить призначити у справі № 910/4283/22 судову економічну експертизу на вирішення якої поставити питання:

1) Чи вбачається з матеріалів справи реєстрація протягом червня - вересня 2021 року позивачем першим за першою та/або другою версією обсягу « 0 МВт*год» в системі управління ринком?

2) Чи підтверджується матеріалами справи обставина відмови відповідача від відбору обсягів електричної енергії на добу постачання 02.06.2021, 03.06.2021, 05.06.2021, 06.06.2021, 07.06.2021, 11.06.2021, 13.06.2021, 14.06.2021, 20.06.2021, 22.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021, 29.06.2021, 30.06.2021 року, у липні-вересні 2021 року?

3) Чи підтверджується матеріалами справи правильність розрахунків штрафної санкції позивачем з урахуванням черговості реєстрацій за першою та/або другою версією обсягу « 0 МВт*год» в системі управління ринком?

Також відповідач просить доручити проведення вказаної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а витрати на її проведення покласти на сторони солідарно.

В обґрунтування необхідності призначення судом експертизи відповідач зазначив, що для встановлення обставини відмови відповідача від відбору обсягів електричної енергії, а відтак і визначення бази нарахування штрафу згідно п. 4.4. спірного договору необхідно належним чином порядок дій сторін щодо реєстрації обсягів відпуску/відбору електричної енергії на платформі «Маrket management system» та, відповідно, правильність обрахунків

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.

Таку правову позицію висловлено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17.

Колегія суддів зазначає про те, що відповідачем не вказано та не доведено належними та допустимими доказами, які саме обставини вказують на необхідність проведення експертизи, в той час як матеріали справи місять достатньо відповідних доказів для винесення правомірного рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення всіх обставин справи, а питання наведені в клопотанні, по суті не відносяться до обставин щодо яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а відтак у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи колегією суддів відмовляється.

Станом на 08.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач в судове засідання представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» є учасником ринку та здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор), що підтверджується постановою НКРЕКП №684 від 10.07.2018 «Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС», ТОВ «АКВА-ВІНД ГРУП», ТОВ «ГАЗ-ОІЛ ГАРАНТ», ДП «ДЕРЖВУГЛЕПОСТАЧ», ТОВ «ЕНТРА М», ТОВ «ЕФТ УКРАЇНА», ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.», ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» та ТОВ «ПОДІЛЛЯ ЕНЕРГОЗБУТ» від 14.11.2019 № 2315 (https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenziy-z-postachannya-elektrichnoi-energii-spozhivachu-tov-avtobanservis-tov-akva-vind-grup-tov-gaz-oil-garant-dp-derzhvuglepostach-tov-entra-m-tov-eft-ukraina-to-616da2f9adb21?id=45724).

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є учасником ринку та здійснює господарську діяльність на ринку електричної енергії України, діючи на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП, що підтверджується постановою НКРЕКП №995 від 07.06.2019 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ПАТ «Центренерго».

Отже учасники справи є учасниками ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 74 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» - ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.

Пунктом 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

За приписами ч. 2 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень:

1) виробники мають право продавати електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку «на добу наперед»;

2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку «на добу наперед»;

3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами;

4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку «на добу наперед»;

6) виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, комунальні унітарні підприємства, юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток) належить комунальному підприємству або територіальній громаді, а також дочірні підприємства таких підприємств або юридичних осіб здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499 Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - Порядок) право ініціювати організацію та проведення аукціону має виключно продавець. Для ініціювання аукціону уповноважена особа продавця в порядку, передбаченому регламентом аукціону, подає організатору аукціону інформацію про дату і час проведення аукціону, а також заявку на організацію та проведення аукціону. Продавець пропонує електричну енергію для продажу на аукціоні у вигляді графіків продажу електричної енергії, що відповідають видам навантаження, для яких розраховується індекс цін за результатами торгів на ринку «на добу наперед», або інших графіків продажу, визначених регламентом аукціону.

Відповідно до пункту 15 Порядку, для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та виконання зобов`язань за ними покупці, які мають намір взяти участь в аукціоні, в порядку та строк, що визначені регламентом аукціону, перераховують гарантійний внесок організатору аукціону. Розмір гарантійного внеску не може перевищувати 25 відсотків вартості обсягу цінової заявки за стартовою ціною.

Відповідно до пункту 16 Порядку за результатами проведення аукціону організатор аукціону складає аукціонні свідоцтва.

На підставі аукціонного свідоцтва покупець - переможець аукціону і продавець в порядку, передбаченому регламентом аукціону, підписують двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії. Граничний строк для підписання двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії визначається регламентом аукціону.

За результатами електронного аукціону 14.01.2021 позивач (продавець) та відповідач (покупець) уклали двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії №20/21-54-РДД від (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі.

У Договорі сторонами погоджені наступні умови:

- продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електроенергію згідно Графіку відпуску/відбору електроенергії, визначеного у Додатку №1, згідно з п.п.23 п.3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМ України від 05.06.2019 №499.

При терміні постачання, що перевищує 7 днів, в разі необхідності зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії не більше ніж на 5% від загального обсягу відпуску/відбору електричної енергії визначеного у Додатку 1, продавець та покупець письмово, за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, узгодить зміни обсягів відпуску/відбору визначеного у Додатку 1. Підписане продавцем та покупцем письмове узгодження є Додатком до договору.

У разі виникнення технічної необхідності та/або прийняття регулятором змін в Правила ринку в частині змін умов діяльності продавця на ринках електричної енергії, продавець має право в односторонньому порядку, письмово попередивши покупця не менше ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, знизити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до 50% від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії визначеного у Додатку 1 (п. 2.1);

- тип графіку продажу електричної енергії (базове навантаження, пікове навантаження, позапікове навантаження) визначається у Додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва (п. 1.2);

- ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються в Додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно п.п. 14.1.4, 213.1.1 та 215.1 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений п. 215.3.9 Кодексу (п. 3.1);

- оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2-а банківських днів до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап (п. 3.2);

- періоди відпуску/відбору складається з таких етапів: 1 етап 1-5 число місяця (травень) відпуску/відбору; 2 етап 6-10 число місяця (травень) відпуску/відбору; 3 етап 11-15 число місяця (травень) відпуску/відбору; 4 етап 16-20 число місяця (травень) відпуску/відбору; 5 етап 21-25 число місяця (травень) відпуску/відбору; 6 етап 26-31 число місяця (травень) відпуску/відбору; 7 етап 1-5 число місяця (червень) відпуску/відбору; 8 етап 6-10 число місяця (червень) відпуску/відбору; 9 етап 11-15 число місяця (червень) відпуску/відбору; 10 етап 16-20 число місяця (червень) відпуску/відбору; 11 етап 21-25 число місяця (червень) відпуску/відбору; 12 етап 26-30 число місяця (червень) відпуску/відбору; 13 етап 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору; 14 етап 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору; 15 етап 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору; 16 етап 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору; 17 етап 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору; 18 етап 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору; 19 етап 1-5 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 20 етап 6-10 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 21 етап 11-15 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 22 етап 16-20 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 23 етап 21-25 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 24 етап 26-31 число місяця (серпень) відпуску/відбору; 25 етап 1-5 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 26 етап 6-10 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 27 етап 11-15 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 28 етап 16-20 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 29 етап 21-25 число місяця (вересень) відпуску/відбору; 30 етап 26-30 число місяця (вересень) відпуску/відбору (п. 3.3);

- у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати (п. 3.5);

- датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.6).

Строк дії договору відповідно до п. 8.1 Договору встановлений з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 275 ЦК України та ст.ст. 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до умов п. 4.4. Договору у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку № 1 обсягу електричної енергії (що, може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2. цього договору (внаслідок чого покупець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно п. 3.5. договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.

Згідно Додатку № 1 до Договору обсяг відпуску електричної енергії на період 1 травня-30 вересня 2021 року становить 91 800 МВт.г. загальною вартістю 145 212 912 грн.

Наявними у справі актами купівлі-продажу електричної енергії за травень 2021 року, червень 2021 року, реєстром оплат по договору за період 15 квітня-21 травня 2021 року, скріншотами із електронної платформи «Market managemens system» підтверджено факт невідібрання відповідачем у період з протягом 2 червня-30 вересня 2021 року обсягу замовленого та зазначеного в Додатку № 1 електричної енергії.

Також матеріалами справи підтверджено, що відповідач у порушення умов пункту 3.2. Договору не здійснив попередню оплату вартості електроенергії в розмірі обсягу відповідного етапу відпуску, а тому позивач, керуючись умовами пункту 3.5. Договору, застосував до порушника оперативно-господарські санкції у вигляді призупинення з 02.06.2021 виконання своїх зобов`язань щодо відпуску електричної енергії покупцю.

Відповідач зазначає про неможливість застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами п. 4.4 Договору, за період, коди припинення відпуску електричної енергії було ініційоване позивачем та не залежало від його власної волі, проте вказані твердження є помилковими, оскільки суперечать змісту положень Договору та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів зазначає про те, що аналогічні за змістом правовідносини були предметом розгляду у справах № 910/4264/22, № 908/813/22, № 908/814/22 судовими рішеннями у яких, зокрема і постановами Верховного Суду від 12.09.2024, 16.07.2024 та від 04.07.2024, встановлено, що призупинення виконання продавцем своїх зобов`язань на підставі пункту 3.5. договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за договором і відповідальності за порушення таких зобов`язань.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, та обставина, що у період з 02.06.2021 відносно відповідача було застосовано визначену п. 3.5. Договору оперативно-господарську санкцію у вигляді припинення відпуску електричної енергії, не спростовує його обов`язку сплатити встановлену частину вартості невідібраного обсягу електричної енергії, оскільки такі обставини стали наслідком його ж бездіяльності по забезпеченню попередньої оплати.

Відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції були подані клопотання про витребування доказів, у якому заявник просить витребувати у позивача інформацію з платформі Системи управління ринком «Mancet management system» у форматі Історія завантажень (з розділенням на Версію 1 та Версію 2) за період з 01.07.2021 по 30.09.2021 та клопотання про дослідження вказаних доказів.

Колегія суддів зазначає про те, що необхідність отримання таких доказів відповідач обґрунтовує необхідність встановлення проведення саме позивачем первинної реєстрації на вказаній платформі нульових обсягів відібрання відповідачем електричної енергії у вказані періоди, що зумовлює неможливість реєстрації відповідачем будь-яких інших обсягів відібрання.

Колегія суддів зазначає про те, матеріалами справи підтверджено, що у період з 02.06.2021 по 30.09.2021 відносно відповідача було застосовано визначену п. 3.5. Договору-господарську санкцію у вигляді припинення відпуску електричної енергії, що свідчить про те, що саме позивач реєстрував платформі Системи управління ринком «Mancet management system» нульові обсягів відібрання відповідачем електричної енергії у вказані періоди. Вказане сторонами не заперечується, а відтак витребування таких доказів не встановить обставин відмінних від тих, які вже встановлені колегією суддів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотань апелянта про витребування доказів та про дослідження вказаних доказів.

Крім того обставини, які встановлені вище додатково свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Водночас, як встановлено вище, та обставина, що у період з 02.06.2021 відносно відповідача було застосовано визначену п. 3.5. Договору оперативно-господарську санкцію у вигляді припинення відпуску електричної енергії, не спростовує його обов`язку сплатити встановлену частину вартості невідібраного обсягу електричної енергії.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок штрафу колегія суддів визнає його арифметично вірним.

Щодо посилань відповідача на те, що пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, проте, враховуючи, що штраф позивачем нараховано вже після введення воєнного стану (позов було подано у червні 2022 року), у позові слід відмовити, колегія суддів зазначає про наступне.

За змістом ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Підпунктом 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Водночас, як вірно зазначено позивачем питання щодо застосування 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 у правовідносинах анархічних спірним було предметом розгляду у цілій низці справ, і згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах у справах № 908/818/22 від 26.06.2024, № 908/815/22 від 02.07.2024, № 908/817/22 від 02.07.2024, № 910/6843/23 від 03.07.2024, № 908/816/22 від 03.07.2024, № 908/814/22 від 04.07.2024, № 908/813/22 від 16.07.2024, № 910/4264/22 від 12.09.2024, № 910/4273/22 від 02.10.2024.

Так, судом касаційної інстанції встановлено, що:

- положеннями підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування;

- при цьому Суд ураховує, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена Постановами НКРЕКП №332 №413, дійсно не містить пряму вказівку про надання їй зворотної сили у часі, що дозволило б її застосовувати до початку воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди;

- відтак, враховуючи специфіку та спрямованість цієї Постанови НКРЕКП №332, де йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.

Отже, враховуючи, що у цій справі штраф нарахований за порушення, яке мало місце в період з 02 червня по 30 вересня 2021 року, тобто до воєнного стану, застосування до вказаних правовідносин підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 не є вірним.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 19 140 264,00 грн.. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/4283/22, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/4283/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/4283/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 09.04.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко