Постанова

від 03.04.2025 по справі 927/509/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. Справа№ 927/509/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін в режимі відеоконференції:

від божника: Кінебас О.М. згідно ордера

від АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень": Мартиненко О.В. за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року

у справі №927/509/24 (суддя Фесюра М.В.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24 відмовлено у задоволенні клопотань арбітражного керуючого про перехід до процедури погашення боргів боржника та про затвердження Звіту про нарахування та виплату грошової винагороди; провадження у справі закрито; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2024 року, та повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи - ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Лященка П.В. припинено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Кравчук Г.А.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/509/24.

31.12.2024 року супровідним листом Господарського суду Чернігівської області №927/509/24/10-07/1555/24 від 20.12.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 року по 13.01.2025 року перебував у відпустці, тому фактично справу передано судді 14.01.2025 року.

Після виходу головуючого судді з відпустки та у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 для розгляду справи №927/509/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 20.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 13.03.2025 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

06.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника скаржника надійшло клопотання про проведення судового засідання 13.03.2025 року та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 11.02.2015 року вищенаведене клопотання було задоволено.

04.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" Мартиненка О.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання 13.03.2025 року та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 10.03.2025 року у задоволенні даного клопотання було відмовлено.

11.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" Мартиненка О.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання 13.03.2025 року та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 11.03.2025 року у задоволенні даного клопотання було відмовлено.

Ухвалою суду від 13.03.2025 розгляд справи відкладено на 03.04.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.

27.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" Мартиненка О.В. та представника боржника Кінебаса О.М. надійшли клопотання про проведення судового засідання 03.04.2025 року та всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просять забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду яких ухвалою суду від 02.04.2025 клопотання представника боржника залишено без розгляду, а клопотання кредитора задоволено та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник скаржника в судовому засіданні 03.04.2025 року в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

03.04.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа №927/509/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , провадження у якій відкрито ухвалою суду від 13.06.2024 року. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Лященка П.В.

Згідно ухвали попереднього засідання суду першої інстанції від 05.09.2024 року кредитором боржника визнано АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" на суму 823 746,97 грн.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання вих.№07-11/2024 від 10.11.24, у якому останній просив суд затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Лященка П.В. при виконанні повноважень керуючого реструктуризацією у справі №927/509/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 13.06.24 по 30.09.24, а саме нарахована основна винагорода в сумі 45 420 грн за весь строк виконання повноважень згідно договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 29.04.24, витрати-0 грн, сплачено-0грн.; визнати фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедуру погашення боргів; керуючим реструктуризацією призначити кандидатуру Лященка П.В .

Також керуючим реструктуризацією надано суду реєстр вимог кредиторів; акт опису майна боржника від 17.07.2021, відповідно до якого нерухомого та рухомого майна у власності боржника не виявлено; надано перелік виявлених відкритих рахунків у банківських установах та залишок коштів на рахунках боржника із загальним розміром 587,16 грн.; план реструктуризації боргів боржника від 13.06.2024; звіт про результати перевірки декларації боржника від 18.07.2024 вих.№09-07/2024, відповідно до якого при перевірці декларації боржника порушень не виявлено; Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.11.2024 №402726409, відповідно до якої за вказаними параметрами запиту ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відомості відсутні; заява про призначення кандидатури арбітражного керуючого Лященка П.В. керуючим реалізацією фізичної особи ОСОБА_1 ; договір №002-00801071/01ВАК страхування відповідальності арбітражного керуючого перед третіми особами від 30.09.2024; лист Деснянського відділу ДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.10.2024 №27.21-16/112556 з повідомленням про наявність на примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження АСВП№75171663; лист Державної авіаційної служби України від 18.10.24 №1.16-4794-24 з повідомленням про те, що станом на 18.10.2024 за боржником повітряні судна ніколи не були зареєстровані, боржник із запитом до служби з метою отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом до Державіаслужби не звертався; лист Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 23.10.2024 №33-25-0-221-5966/2-24 з інформацією, що за боржником правовстановлюючі документи на земельні ділянки до 2013 року на території Чернігівської області не реєструвалися; лист Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.10.2024 №Ц/1/32042-24, відповідно до якого за боржником та членами його сім`ї великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, об`єкти нафтогазового комплексу за зазначеними у запиті критеріями для пошуку в Міжрегіональному управлінні не обліковуються; лист від 21.10.24 №01-13-24/4630 ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області з повідомленням про те, що за боржником та членами його сім`ї сільськогосподарська техніка не зареєстрована; лист від Департаменту надання адміністративних послуг та видачі документів у сфері судноплавства від 28.10.24 №17525/02-1-1/15-24 з інформацією про те, що за наявними даними відсутні відомості щодо зареєстрованих суден, власниками або судновласниками яких були/є фізичні особи, зазначені у запиті; лист від 29.10.2024 №5637/03/18-24 від Державної інспекції архітектури та містобудування України з інформацією про відсутність запитуваної інформації стосовно боржника та членів його сім`ї; від Управління земельних ресурсів лист від 22.10.2024 №1290/24/вих з інформацією про те, що Чернігівською міською радою не приймались рішення про передачу у власність/користування земельних ділянок боржнику та членам його сім`ї.

За наслідками розгляду заявленого клопотання ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24 відмовлено у задоволенні клопотань арбітражного керуючого про перехід до процедури погашення боргів боржника та про затвердження Звіту про нарахування та виплату грошової винагороди; провадження у справі закрито; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2024 року, та повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи - ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Лященка П.В. припинено.

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття процедури погашення боргів у справі і вважав за доцільне закрити провадження у справі.

Боржник з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Провадження у даній справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було відкрито ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2024 року, тобто строк, визначений ч. 1 ст. 126 КУзПБ, сплинув.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:

1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно ч. 7 наведеної статті суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Крім того, в силу положень ч. 11 статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Судова колегія наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з п. 2 ч. 4 статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Колегія суддів наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 статті 123, ч. 11 статті 126 КУзПБ.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої ст. 130 КУзПБ.

Враховуючи наведене, приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 року у справі № 903/806/20 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі №920/27/21.

Як встановлено апеляційним судом, ухвалою попереднього засідання суду першої інстанції від 05.09.2024 року кредитором боржника визнано АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" на суму 823 746,97 грн.

21.10.2024 року від керуючого реструктуризацією на адресу кредитора - АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" надійшов запит №36-10/2024 від 16.10.2024 щодо вирішення наступних питань на комітеті кредиторів:

1. щодо прийняття до відома Звіту про результати перевірки декларації боржника фізичної особи ОСОБА_1 від 18.07.24 вих.№09-07/2024;

2. щодо схвалення Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 01.10.2024;

3. щодо подальшої процедури у справі №927/509/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;

4. щодо затвердження Звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Лященка П.В. при виконанні повноважень керуючого реструктуризацією у справі №927/509/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 13 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року (45420,00 грн).

07.11.2024 кредитором на електронну електрону адресу арбітражного керуючого було надіслано відповідь на запит та на запропоновані керуючим реструктуризацією питання кредитором було висловлено наступну позицію:

1. щодо прийняття до відома Звіту про результати перевірки декларації боржника фізичної особи ОСОБА_1 від 18.07.24 вих.№09-07/2024 - кредитором прийнято рішення "За";

2. щодо схвалення Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 01.10.24 - кредитором прийнято рішення "Проти";

3. щодо подальшої процедури у справі №927/509/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - кредитором прийнято рішення звернутись до Господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ;

4. щодо затвердження Звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Лященка П.В. при виконанні повноважень керуючого реструктуризацією у справі №927/509/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період з 13 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року (45420,00 грн) - кредитором прийнято рішення "За".

Тобто, зборами кредиторів боржника за результатами розгляду поданого плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 прийнято рішення не схвалювати план реструктуризації від 01.10.2024 року.

Планом реструктуризації боргів боржника від 01.10.2024 передбачалось наступне:

Нерухоме та рухоме майно у боржника відсутнє (п.3.1.).

Порядок і строки реалізації майна боржника (частини майна), у тому числі, що є предметом забезпечення - планом реструктуризації не передбачено (п.10).

Загальні доходи боржника (в місяць), які розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - 9000 грн (п.5.2.).

Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів - 2000 грн (п.6).

При цьому, відповідно до п. 9 Плану, розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб:

Загальні витрати боржника (в місяць) - 7 000 грн:

-необхідний прожитковий мінімум для боржника-3028 грн.

-необхідний прожитковий мінімум в місяць на сина від 6 до 18 років - 3196 грн.

-витрати на оплату комунальних послуг в середньому в місяць - 1800 грн.

-витрати на проїзд на роботу - 800 грн.

-витрати на мобільний та інтернет - 700 грн.

-витрати на продукти харчування - 3700 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про помилковість тверджень суду першої інстанції про те, що розмір витрат боржника на задоволення побутових потреб складає 13 224,00 грн., що перевищує зазначений у Плані загальний розмір (в місяць) доходів боржника у 9000 грн.

Так, скаржник наголошує, що судом необґрунтовано враховано необхідний прожитковий мінімум в місяць. Зазначена інформація є лише довідковою та не враховується в загальний розрахунок витрат на місяць.

З приводу цього суд зазначає, що навіть за вирахуванням суми прожиткового мінімуму в місяць (3028,00 грн.), як на це вказує скаржник, то витрати боржника все одно перевищують зазначений у Плані загальний розмір доходів боржника в місяць (9 000,00 грн.), а також розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (7 000,00 грн.) і складають - 10 196,00 грн.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно пункту 13.3. Плану загальна сума вимог кредитора - АТ "Банк інвестицій та заощаджень" становить 823 746,97 грн, з них сума боргів, що буде погашена - 114 000 грн згідно наступного графіку погашення: сума вимог АТ "Банк інвестицій та заощаджень" - 823 746,97 грн. погашатиметься щомісяця у період з січня 2025 по вересень 2029 у розмірі 2000 грн; сума вимог АТ "Банк інвестицій та заощаджень" - 6056 грн (судові витрати) погашатиметься щомісяця протягом 3 місяців з жовтня по грудень 2024 року у розмірі 2000 грн; сума списання боргів згідно п.13.3 Плану становить 709 746,97 грн.

План реструктуризації відповідно до п.15 не передбачає заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.

Тобто, план реструктуризації боргів ОСОБА_1 передбачає погашення боргів боржника перед кредитором у розмірі 13,8%, решта суми підлягає списанню.

Дане свідчить про те, що такий план заздалегідь був направлений на його відхилення кредитором, оскільки розмір суми, яка щомісячно виділялася б кредитору для погашення боргів становила 2000 грн., що є значно меншою сумою ніж боржник залишає собі для задоволення побутових витрат.

За змістом частини восьмої статті 123 КУзПБ за результатами розгляду плану реструктуризації боргів зборам кредиторів належить прийняття рішення про:

1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Системний аналіз приписів статей 116, 123, 124 КУзПБ свідчить про те, що проект плану реструктуризації боргів набуває ознак власне плану реструктуризації боргів боржника, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проекту всіх передбачених законом обов`язкових положень, зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань, з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

За змістом частини восьмої статті 123 КУзПБ саме стосовно плану реструктуризації боргів боржника, що містить принаймні обов`язкові положення згідно статті 124 КУзПБ, збори кредиторів приймають рішення про схвалення або відмову у його схваленні. Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, Суд приходить до висновку, що боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановленні свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.

Судова колегія наголошує, що у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.

Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 130 КзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 16.12.2021 року у справі №910/8306/20 та від 25.08.2021 року у справі №925/473/20.

Здійснюючи функцію судового контролю у даній справі, з огляду на встановлені обставини справи з урахуванням інтересів усіх учасників провадження у справі про неплатоспроможність, досліджуючи поданий боржником план реструктуризації та обставини несхвалення його зборами кредиторів, суд зазначає, що передбачене планом реструктуризації прощення 86% кредиторської заборгованості боржника зводиться до порушення прав та інтересів кредитора в частині максимального задоволення визнаних судом грошових вимог до боржника шляхом справедливої реструктуризації заборгованості; будучи працездатною особою, боржником не зазначено в плані можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу.

Колегія суддів наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 серпня 2021 року у справі №925/473/20, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації та його неподання на розгляд кредиторам свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена Кодексом, не виконується, що в свою чергу виключає можливість переходу до іншої процедури (погашення боргів) у провадженні про неплатоспроможність фізичної особи і такі дії боржника є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, проект плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 01.10.2024, наданий суду керуючим реструктуризацією Лященко П.В., не був схвалений зборами кредиторів.

З огляду на наведене, враховуючи, що процедура реструктуризації боргів боржника є пріоритетною відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, а кредитором не прийнято рішення про схвалення проекту плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка П.В. про перехід до процедури погашення боргів боржника, і вважає законним та обґрунтованим закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі положень ч. 11 ст.126 КУзПБ.

Отже, твердження скаржника про порушенням Господарським судом міста Києва норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Що стосується звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів у справі за період з 13.06.2024 по 30.09.2024 у розмірі 45420,00 грн., то апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки сам Звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди не було подано суду на затвердження, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Лященка П.В. в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними та необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2024 року у справі №927/509/24 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 10.04.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко