Ухвала від 10.04.2025 по справі 910/14506/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупиненя провадження у справі

м. Київ

10.04.2025Справа № 910/14506/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи №910/14506/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юнайтед» до Закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про стягнення коштів, за участю представників позивача Кренець О.С., відповідача ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за вказаним позовом на стадії підготовчого провадження.

Судом здійснюються завдання підготовчого провадження.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані тим, що 14.08.2018 позивач набув частину права вимоги від ТОВ «ФК «Фактор Плюс» до Університету на підставі Договору факторингу № 1/08. В свою чергу ТОВ «ФК «Фактор Плюс» набув право вимоги до Університету 22.09.2017, за результатами проведення відкритих торгів (аукціону), що відбулись у процедурі ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик». Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/6648/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 стягнуто з Університету на користь ТОВ «ФК «Юнайтед» 31 028 400,92 грн основного боргу. Зазначена сума заборгованості була сплачена Університетом «Україна» лише 21.07.2023.

За твердженнями позивача, у зв`язку із простроченням сплати суми основного боргу, заявник має право на стягнення з відповідача 12 914 904,21 грн інфляційних втрат та 3% річних за період з 14.08.2018 до 23.02.2022.

Водночас, за позицією відповідача наявні підстави для застосування до позовних вимог позивача строків позовної давності. Стягнення 3 % річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Судом встановлено, що ухвалою від 06 березня 2025 року КГС ВС передав справу №903/602/24 на розгляд ВП ВС з підстави, передбаченої частиною третьою статті302 ГПК України.

Мотивуючи ухвалу про передачу справи, КГС ВС вказав, що в цій справі предметом позову є стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 13 березня 2017 року по 01 квітня 2024 року.

Суди попередніх інстанцій, ураховуючи розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, Закон України № 540-ІХ від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 3 % річних у розмірі 386 985,11 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 620 292,16 грн, нарахованих з 02 квітня 2017 року по 01 квітня 2024 року.

Натомість Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 206/2984/23 вказав на те, що строки давності щодо вимог про стягнення сум за статтею 625 Цивільного кодексу України, які не спливли на момент набрання чинності Законом № 540-ІХ (02 квітня 2020 року), продовжуються на строк дії карантину. З огляду на заяву відповідача про застосування позовної давності стягнення сум за статтею 625 Цивільного кодексу України підлягає обмеженню строком давності, який обчислюється з урахуванням Закону № 540-ІХ. Отже, на момент набрання чинності цим Законом (02 квітня 2020 року) прострочені з 02 квітня 2017 року платежі перебувають у межах продовженої Законом № 540-ІХ позовної давності, що не врахували суди попередніх інстанцій.

Покликаючись на Закон № 540-ІХ, яким було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 12, та на Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, КГС ВВ зазначав, що на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені, а в подальшому - зупинені на строк дії воєнного стану, який (загальновідомий факт) діє безперервно до цього часу.

Ухвалою ВП ВС від 02.04.2025 прийнято до розгляду справу № 903/602/24 та призначено її до розгляду ВП ВС в судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 04 червня 2025 року.

У підготовчому засіданні 10.04.2025 судом поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження у справі №910/14506/24 до розгляду ВП ВС справи №903/602/24.

Позивач заперечив проти зупинення провадження у справі, посилаючись на неподібність правовідносин у справі №903/602/24 та справі, що розглядається, з огляду на різні суми боргу.

Відповідач проти зупинення провадження у справі не заперечував та вказав на наявність підстав, для зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Судом встановлено подібність нормативно-правового регулювання правовідносин у справі №903/602/24 та справі що розглядається.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зокрема, позовні вимоги у даній справі пред`явлені за період з 14.08.2018 до 23.02.2022. Тобто, закінчення строку позовної давності у три роки у даній справі припадає на період дії карантину та на період дії воєнного стану, що врегульовано Перехідними положеннями ЦК України.

На час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені, а в подальшому - зупинені на строк дії воєнного стану, який (загальновідомий факт) діє безперервно до цього часу.

Отже, як у справі яка перебуває на розгляді ВП ВС, так і у справі що розглядається, наявне однакове нормативно-правове регулювання щодо перебігу строків позовної давності за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням п. 12 та п. 19 Перехідних положень ЦК України.

Твердження позивача, щодо відмінності правовіднсин щодо яких вирішються ці спору у розмірі заявлної суми до стягнення у справі яка перебуває на розгляді ВП ВС та справі, що розглядається, не приймаються судом, оскільки подібність правовідносин полягає в тому, що питання стосується застосування нормативно-правового регулювання перебігу строків позовної давності, з урахуванням дії п. 12 та п. 19 Перехідних положень ЦК України.

З огляду на подібність правовідносин у справі №903/602/24 та у справі №910/14506/24 з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/602/24 або до повернення справи на розгляд відповідній колегії.

Керуючись ст.ст. 2,177- 181, 183,207,227,234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №910/14506/24 до набрання законної сили судовим рішенням за результатами перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі 903/602/24 провадження № 12-19гс25) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвала набрала законної сили 10.04.2025 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.04.2025.

Суддя Ігор Курдельчук