Рішення від 03.04.2025 по справі 921/698/24

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/698/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Романюк Д.О.

Розглянув справу

за позовом Копичинецька міська рада Чортківського району вул. 22 Січня, 29,м. Копичинці,Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48260

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОФЛЕКС" вул. 22 Січня, 9, 11,м. Копичинці,Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48260

про стягнення 75 302,69 грн. збитків.

за участі представників:

Позивача: Кливак С.З.

Відповідача: Ковальчук Н. О.

Суть справи:

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Копичинецька міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОФЛЕКС" про стягнення 75302,69 грн збитків внаслідок використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства про плату за землю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 406908434 від 06.12.2024, відповідач 03.03.2020 набув права власності на будівлі млина, розташованого на земельній ділянці, площею 0,4134 га (кадастровий номер 6121610400:02:001:1087), яка знаходиться на АДРЕСА_1 і належить Копичинецькій міській раді.

Проте, право на земельну ділянку оформив лише 20.12.2021 року.

Відтак, на думку позивача, відповідач здійснював фактичне користування вказаною земельною ділянкою протягом 2020 року без правовстановчих документів, що призвело до збитків у розмірі 75 302,69 грн за період з березня по грудень 2020 року, що підтверджується актом Комісії про визначення збитків від 28.09.2021, яким встановлено розмір неодержуваного доходу (збитків), завданого Копичинецькій міській територіальній громаді.

У добровільному порядку суму збитків 75 302,69 грн відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для їх примусового стягнення з відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду, вважає, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якби відповідач не здійснював протиправних дій. Позивач також має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Також відповідач переконаний, що відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно, не є правопорушенням.

Разом з тим, відповідач зазначає, що заявлений позивачем розмір збитків внаслідок використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства про плату за землю на суму 75 302,69 грн розрахований за період, упродовж якого вказана земельна ділянка була не сформована. Враховуючи, що земельна ділянка була зареєстрована та сформована як об`єкт цивільних прав 11.08.2020, вимога про стягнення відповідних збитків з березня по грудень 2020 року заявлена без належних правових підстав.

Також у позовній заяві та долучених до неї доказах відсутні будь-які докази стосовно відомостей нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020 рік, тоді як позивач просить стягнути кошти саме за період за період березень грудень 2020 року, посилаючись на відомості нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які суду не надано.

Також відповідач вказує, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлена згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 423, виданого 05.10.2020 року відділом Держгеокадастру у Гусятинському районі Тернопільської області.

Також позивач зазначає, що відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку, у зв`язку із введенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. Таким чином, Копичинецька територіальна громада в особі Копичинецької міської ради, з 2002 року і до моменту укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 20.12.2021 року, була власником вказаної земельної ділянки, державна реєстрація якої була проведена 11.08.2020 року.

Відтак, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування відповідно до положень статті 79-1 ЗК України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Відповідачем у запереченнях на відзив зазначено, що аргументація позивача ґрунтується на невірному ототожненні останнім державної реєстрації права власності на земельну ділянку з її формуванням та державною реєстрацією як об`єкта цивільних прав. Разом з тим, позивач у своїй відповіді на відзив не навів жодних аргументів або доказів, які б спростовували ці висновки, що згідно з усталеною судовою практикою свідчить про фактичне погодження з правовою позицією відповідача.

Відповідач зазначає, що позивач для визначення збитків посилається на Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 423, виданий 05.10.2020 року. Проте для визначення коректного розрахунку розміру збитків, заподіяних Копичинецькій міській територіальній громаді відповідачем внаслідок використання земельної ділянки з порушенням законодавства про плату за землю за весь спірний період позивач мав вжити заходів для отримання актуальних даних про нормативну грошову оцінку. Відтак, нарахування таких збитків лише на підставі наявного неактуального витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки могло призвести до некоректних розрахунків і є юридично необґрунтованим.

Відповідачем у письмових поясненнях у справі зазначено, що в порушення вимог п. 4.2. Порядку визначення та відшкодування Копичинецькій міській раді збитків від 22.10.2019 року №717 відповідач не повідомлявся позивачем про засідання Комісії з визначення збитків, що позбавило можливості відповідача надати відповідні пояснення, в тому числі і стосовно формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Процесуальні дії суду у справі.

10.12.2024 (згідно дати на поштовому відправленні) Копичинецька міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофлекс" про стягнення 75 302,69 грн збитків внаслідок використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства про плату за землю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 справу №921/698/24 передано на розгляд судді Шумському І.П.

Ухвалою суду від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/698/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 20 січня 2025 року; запропоновано надати відповідачу в строк до 13.01.2025 відзив на позов.

16.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання б/н від 16.01.2025 (вх. № 424 від 16.01.2025) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду. Відповідно до даної заяви представник позивача Кливак С. З. просить суд надати можливість участі у всіх судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 17.01.2025 клопотання представника позивача б/н від 16.01.2025 (вх. № 424 від 16.01.2025) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконфернеції поза межами приміщення суду задоволено.

16.01.2025 через систему Електронний суд представник відповідача надіслав відзив б/н від 16.01.2025 (вх. №426 від 16.01.2025) відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову. Також, у даному відзиві відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Обґрунтовуючи дане клопотання представник відповідача вказує на те, що відповідач не отримував позовну заяву засобами поштового зв`язку оскільки на даний час директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофлекс" (котрий уповноважений на отримання поштової кореспонденції) перебуває на військовій службі. У зв`язку з недоступністю державних реєстрів, відповідач був позбавлений права зареєструвати Електринний кабінет в ЄСІТС та подати відзив на позов в строк встановлений в ухвалі суду від 23.12.2024.

Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято до розгляду відзив відповідача на позов б/н від 16.01.2025 (вх. № 426 від 20.01.2025), з додатками. Відкладено підготовче засідання у справі № 921/698/24 03.02.2025.

Запропоновано позивачу до 03.02.2025 надати суду відповідь на відзив в порядку статті 166 ГПК України та докази її надіслання на адресу відповідача. Відповідачу до 03.02.2025 надати суду завірену копію заяви, що стала підставою для прийняття рішення № 1762 від 04.09.2020.

Ухвалою суду від 22.01.2025, у зв`язку із перебуванням судді Шумського І. П. з 03.02.2025 у відпустці, підготовче засідання у справі № 921/698/24 призначено на 24.02.2025 год. та продовжено строк підготовчого провадження.

27.01.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідач надіслав клопотання відповідача б/н від 27.01.2025 (вх. № 674 від 27.01.2025) про надання копій документів.

29.01.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач надіслав відповідь на відзив б/н від 29.01.2025 (вх. № 748 від 30.01.2025).

03.02.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив б/н від 03.02.2025 (вх. № 842 від 03.02.2025).

03.02.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем надісланні письмові пояснення б/н від 03.02.2025 (вх. № 858 від 04.02.2025).

Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято до розгляду клопотання відповідача б/н від 27.01.2025 (вх. № 674 від 27.01.2025), з додатками; відповідь позивача на відзив б/н від 29.01.2025 (вх. № 748 від 30.01.2025); заперечення відповідача на відповідь на відзив б/н від 03.02.2025 (вх. № 842 від 03.02.2025); письмові пояснення відповідача б/н від 03.02.2025 (вх. № 858 від 04.02.2025), з додатками. Закрито підготовче провадження по справі №921/698/24 та призначити її до розгляду по суті на 10:20 год 20 березня 2025 року.

Ухвалою суду від 20.03.2025 відкладено розгляд справи № 921/698/24 по суті на 12:00 год 27.03.2025.

27.03.2025 Господарський суд Тернопільської області перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 3 квітня 2025 року 15 год 00 хв.

03.04.2025 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

03.03.2020 року ТОВ «ЕКОФЛЕКС» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 930,2 кв. м., зокрема, А - млин загальною площею 818,9 кв. м., Б автовага площею 111,3 кв. м. на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, якщо торги не відбулися, серія та номер: 259, виданого 03.03.2020 року приватним нотаріусом Гусятинського районного нотаріального округу Гречанівським А.Я., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 406908434 від 06.12.2024 року.

07.05.2020 року ТОВ «ЕКОФЛЕКС» подано на адресу Копичинецького міського голови заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4134 га, що розташована в АДРЕСА_1 з метою її викупу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням Копичинецької міської ради від 19.05.2020 року №1421 «Про розгляд заяви керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФЛЕКС» Сагайдака Анатолія Романовича» дано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОФЛЕКС» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4143 га, що розташована по АДРЕСА_1 з метою її продажу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування (угіддя забудовані землі, землі промисловості).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5316592632020 від 11.08.2020 року, земельна ділянка за кадастровим номером 6121610400:02:001:1087, площею 0,4134 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована 11.08.2020 року

Рішенням Копичинецької міської ради від 04.09.2020 року №1762 «Про розгляд заяви керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФЛЕКС» Сагайдака Анатолія Романовича» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4134 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою її продажу товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОФЛЕКС» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування.

Цього ж дня Копичинецькою міською радою прийнято рішення звернутися до суб`єкта оціночної діяльності у сфері оцінки земель з метою виготовлення звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,4134 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з метою її продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОФЛЕКС» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування.

На підставі рішення Копичинецької міської ради від 04.09.2020 року №1768 «Про розгляд заяви керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФЛЕКС» Сагайдака Анатолія Романовича» суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1 було розроблено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що надається у власність шляхом викупу ТОВ «ЕКОФЛЕКС», і яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та надано висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення станом на 10.02.2021 року.

За наслідками чого, на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОФЛЕКС» було придбано та набуто у власність земельну ділянку площею 0,4134 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6121610400:02:001:1087.

Рішенням виконавчого комітету Копичинецької міської ради від 28.09.2021 року № 176 затверджено акт Комісії про визначення збитків від 28.09.2021, яким встановлено розмір неодержаного доходу (збитків), які завдані Копичинецькій міській територіальній громаді внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства за 2020 рік.

Згідно вказаного акту відповідач використовував у 2020 році земельну ділянку, площею 0,4134 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6121610400:02:001:1087. Це також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 406908434 від 06.12.2024 року), згідно якої відповідач 03.03.2020 року набув право власності на будівлі млина по АДРЕСА_1 .

Розрахунок визначення збитків, заподіяних Копичинецькій міській територіальній громаді відповідачем внаслідок використання земельної ділянки з порушенням законодавства про плату за землю у 2020 році здійснювався з урахуванням 12% від нормативної грошової оцінки землі 75 302,69 грн за період з березня по грудень 2020 року.

Відповідний розрахунок проводився також згідно з «Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 та «Порядком визначення та відшкодування Копичинецькій міській раді збитків», затвердженого рішенням Копичинцеької міської ради №717 від 22.10.2019 року.

Зокрема за п.п. 3-5, 6.1, 6.14 Порядку № 717 при проведенні розрахунку збитків використовувалась єдина чинна на той час нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Відповідно до змісту Порядку, затвердженого позивачем, ним розроблено типові форми Акту про визначення збитків, Договір про добровільне відшкодування збитків та Повідомлення про необхідність їх відшкодування.

Обов`язкове повідомлення порушника про зсідання Комісії по визначенню розміру збитків, а також виконкому по затвердженню Акту комісії зазначеним Порядком не передбачено.

Згідно з п. 7.1 Порядку після затвердження акту про визначення розміру збиків рішенням виконавчого комітету Копичинецької міської ради відділ будівництва, земельних відносин та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Копичинецької міської ради у п`ятиденний термін направляє суб`єктам повідомлення про необхідність відшкодування збитків (додаток 1 до Порядку).

Повідомлення підписується начальником відділу будівництва, земельних відносин та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Копичинецької міської ради або іншою уповноваженою особою надсилається суб`єктам рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис (п. 7.3 цього Порядку).

Згідно з поясненням представника позивача таке повідомлення від 12.11.2021 № 914 було вручено керівнику відповідача особисто, однак представник ради не зажадав про це підпису. Представник відповідача в судовому засіданні проти отримання ТОВ "Екофлекс" повідомлення заперечив.

20.12.2021 року між Копичинецькою міською радою та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 6121610400:02:001:1087, площею 0,4134 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , згідно якого ТОВ «Екофлекс» стало власником вказаної земельної ділянки, тому нарахування збитків за 2021 рік не відбувалося.

10.09.2024 року позивачем направлено листа вих. № 1015 відповідачу з вимогою відшкодування збитків в сумі 75 302,69 на юридичну адресу відповідача.

Оскільки відповіді на зазначені листи позивач не отримав, а у добровільному порядку відповідач збитки не відшкодував, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Тернопільської області про стягнення 75 302,69 грн збитків внаслідок використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства про плату за землю.

Згідно Військового квитка № НОМЕР_1 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофлекс" ОСОБА_2 перебуває на службі у Збройних силах України з 12.12.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 83 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Відповідно до ч.2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно встановлених судом обставин справи, Копичинецька міська рада була власником спірної земельної ділянки до 20.12.2021 року (дата укладення договору купівлі продажу). Вказане не заперечує і відповідач у справі.

Судом встановлено, що за відповідачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований на вказаній земельній ділянці.

Отже, у відповідача з цього моменту виник обов`язок оформити, зареєструвати речове право і на відповідну земельну ділянку та виплатити за це плату її власнику.

За приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, на яку посилається представник позивача, і яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме таких норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводять до зміни предмету позову та/або обраного позивачем способу захисту (правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі 917/1739/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Тому посилання відповідача на правомірність та добросовісність своєї поведінки при оформленні права на землю, як на відсутність вини при відшкодуванні шкоди, для даних правовідносин не має значення.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного правочину та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України та ст. 157 ЗК України.

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 та від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19.

У випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів щодо земельної ділянки настають правові наслідки, передбачені ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України та Порядком № 284, затвердженим постановою КМУ від 19 квітня 1993 р. (постанова Верховного Суду від 06..02.2018 у справі № 922/3804/16).

Водночас, ні нормами статей 1167, 1212 ЦК України, ст. 157 ЗК України, ані положеннями названого Порядку не передбачено виключень для осіб, що користувались земельними ділянками без правовстановлюючих документів, а потім оформили таке право на підставі договору купівлі-продажу землі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Приналежно до спірних правовідносин земельна ділянка стала об`єктом майнових прав з 11.08.2020 року.

Суд встановив, що не вбачає можливості визначити дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу, а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

Разом з тим, суд зазначає, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 та від 28.09.2020 року у справі № 922/4073/19.

Позивачем у даній справі була використана єдина чинна на той час нормативно-грошова оцінка земельної ділянки.

Відтак, суд вважає правомірним використання Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 423 від 05.10.2020 для розрахунку збитків внаслідок використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства про плату за землю протягом усього заявленого позивачем періоду.

При визначенні збитків позивачем використовувались відсотки, передбачені Порядком № 284, затвердженим постановою Кабміну від 19 квітня 1993 р., Порядком № 717 затвердженого рішенням Копичинецької міської ради від 22.10.2019 року, та Податковим кодексом України.

Сама по собі відсутність усіх реквізитів на Розрахунку визначення збитків, заподіяних Копичинецькій територіальній громаді внаслідок використання земельних ділянок з порушенням законодавства ТзОВ "Екофлекс" у 2020 році не свідчить про невірність використаних у ньому даних, а тому про його недостовірність.

Судом проведено оцінку розрахунку заявлених до стягнення коштів (збитків внаслідок використання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства про плату за землю).

Згідно матеріалів справи, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 753 026,90 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму за період з березня по грудень 2020 року, тобто всього за 10 місяців.

Відтак, розрахунок позовних вимог здійснювався за формулою (753 026,90 * 12% * 10) / 12 = 75 302,69 грн.

Враховуючи те, що земельна ділянка є сформованою лише з серпня 2020 року, то стягненню підлягають збитки лише за 5 місяців (серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень), розрахунок яких здійснюється за формулою: (753 026,90 * 12% * 5) / 12 = 37 651,35 грн.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 7 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76-78 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись доказами, наданими сторонами, суд погоджується із не доведенням позивачем факту вручення відповідачу Повідомлення про необхідність відшкодування збитків у спосіб, визначений у п. 7.3. Порядку № 717. Разом з тим, наступні дії (поведінка) сторін свідчать про існування спору і у разі своєчасного повідомлення відповідача про нарахування йому збитків.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне частково задоволити позов та стягнути нараховані позивачем збитки за серпень-грудень 2020 року у сумі 37 651,35 грн. в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофлекс" (48260, Тернопільська область, Чортківський район, місто Копичинці, вулиця 22 Січня, 9/11) на користь Копичинецької міської ради (48260, Тернопільська область, Чортківський район, місто Копичинці, вулиця 22 Січня, 29) 37 651 (тридцять сім тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн 35 коп. збитків, 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 10.04.2025

Суддя І.П. Шумський