Ухвала

від 01.04.2025 по справі 916/3730/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3730/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Южненської міської ради Одеського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 (суддя Невінгловська Ю. М.)

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 (головуючий суддя Колоколов С. І., судді Богацька Н. С., Савицький Я. Ф.)

у справі № 916/3730/23

за позовом керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської районної державної адміністрації Одеської області

до 1) Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", 2) Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, 3) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області і 4) Южненської міської ради Одеського району Одеської області

про визнання незаконними розпорядження, скасування договору оренди землі, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у розпорядженні земельними ділянками,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Колодяжна А. В., представник відповідача-3 - Михайлов В. В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

1. Керівник Доброславської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської районної державної адміністрації Одеської області (далі - позивач, Одеська РДА) до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - відповідач-1, АТ "Одеський припортовий завод"), Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (далі - відповідач-2, Лиманська РДА), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - відповідач-3, Держгеокадастр) та Южненської міської ради Одеського району Одеської області (далі - відповідач-4, Южненська міськрада), в якому просив:

- усунути перешкоди Одеській РДА у розпорядженні і користуванні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 11.08.2003 №575 "Про надання земельних ділянок Одеському державному припортовому заводу у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення підсобного сільського господарства на території Новобілярської селищної ради";

- усунути перешкоди Одеській РДА у розпорядженні і користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23.10.2003, укладеного між Комінтернівською районною державною адміністрацією та Одеським державним припортовим заводом;

- усунути перешкоди Одеській РДА у розпорядженні і користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації (номери записів про інше речове право 30896758) права оренди за AT "Одеський припортовий завод" на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1796394051227, внесену 25.03.2019 державним реєстратором Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області Шевчук А. І.;

- усунути перешкоди Одеській РДА у розпорядженні і користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації (номери записів про інше речове право 30849784) права оренди за AT "Одеський припортовий завод" на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0063, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1793962551227, внесену 19.03.2019 державним реєстратором Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області Шевчук А. І.;

- припинити право комунальної власності Южненської міськради (до 20.06.2020 Новобілярської селищної ради) на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062, шляхом скасування державної реєстрації права власності за Новобілярською селищною радою на земельну ділянку площею 20,5936 га з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 (номер відомостей про речове право 30896625), внесену державним реєстратором Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області Шевчук А. І. 25.03.2019 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1793962551227 з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки та закриттям розділу;

- скасувати проведену 23.07.2014 управлінням держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062, з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.

2. Позовна заява обґрунтована тим, що спірні земельні ділянки належить до земель лісового фонду та перебувають в користуванні державного підприємства, проте Одеською РДА як розпорядником земель лісового фонду не приймалися будь-які рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність, відтак прокурор доводить, що вказані ділянки вибули з володіння власника поза його волею.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024, позов задоволено в повному обсязі.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди дослідили, що в межі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062, яка перебуває у довгостроковій оренді АТ "Припортовий завод" для ведення підсобного господарства, входять дві ділянки лісогосподарського призначення, загальною площею 0,294 га, які перебувають в постійному користуванні ДП "Одеське лісове господарство".

5. У проєкті землеустрою щодо відведення земельних ділянок Одеському державному припортовому заводу для підсобного сільського господарства в оренду терміном на 49 років на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області відсутня інформація щодо наявності згоди відповідного обласного державного органу лісового господарства на переведення земель лісового фонду до іншої категорії, а також він не містить будь-яких відомостей щодо зміни цільового призначення земель лісового фонду та їх вилучення або припинення права постійного користувача.

6. Звідси, суди дійшли висновку, що Комінтернівською районною державною адміністрацією поза межами компетенції та поза волею належного власника - держави в особі Кабінету Міністрів України (до 27.05.2021 - дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"), незаконно вилучено спірні земельні ділянки державної власності, незаконно змінено їх цільове призначення та надано у користування АТ "Одеський припортовий завод".

7. Суди дійшли висновку, що реєстрація права комунальної власності Новобілярською селищною радою щодо спірної земельної ділянки державного лісового фонду, яка перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, без її попереднього вилучення з постійного користування, є порушення вимог законодавства у зазначеній сфері. Водночас, суди встановили, що земельні ділянки Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області є частиною Южненської територіальної громади, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 20-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області" затверджено територію Южненської територіальної громади у складі: Южненської, Новобілярської, Сичавської територіальних громад. Звідси, дійшли висновку про підставність заявлених позовних вимог.

8. Окремо суди зазначили, що обраний прокурором спосіб захисту у вигляді подання негаторного позову є належним способом захисту, оскільки підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Касаційна скарга

9. Не погодившись із прийнятими рішеннями в частині припинення права комунальної власності Южненської міськради на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062, шляхом скасування державної реєстрації права власності за Новобілярською селищною радою на земельну ділянку площею 20,5936 га з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 (номер відомостей про речове право 30896625), внесену державним реєстратором Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області Шевчук А. І. 25.03.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1793962551227, з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки та закриттям розділу та скасування проведеної 23.07.2014 управлінням Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062, з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки, Южненська міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в цій частині скасувати та відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

10. У касаційній скарзі відповідач-4 посилається на те, що позов в цій справі подано в інтересах неналежного позивача. Вказує на те, що висновок судів про те, що розпорядником земель та, відповідно, належним позивачем є саме Одеська РДА зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

11. Скаржник посилається на те, що в практиці Верховного Суду відсутній висновок щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 31 Лісового Кодексу (далі - ЛК України) та пункту 4 частини 1 статті 32 ЛК України, відносно того, якому саме органу державної влади належить право для звернення до суду з позовом щодо повернення до державної власності земель лісогосподарського призначення, які незаконно вилучено із постійного користування державного підприємства.

12. Вважає за необхідне формування висновку, що належним позивачем у справах щодо повернення до державної власності земель лісогосподарського призначення, які незаконно вилучено із постійного користування державного підприємства, відповідно вимог пункту 4 частини 1 статті 31 ЛК України, є відповідна обласна державна адміністрація. Відповідна районна державна адміністрація згідно з вимогами пункту 4 частини 1 статті 32 ЛК України є належним позивачем у справах щодо повернення до державної власності земель лісогосподарського призначення, які раніше не перебували у постійному користуванні державного підприємства, та які планується передати у довгострокове тимчасове користування.

13. Також, вказує на те, що в практиці Верховного Суду з господарського судочинства, відсутній висновок щодо застосування частин 2 та 4 статті 122 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) та пункту 4 частини 1 статті 31, пункту 4 частини 1 статті 32 ЛК України, відносно того, якому саме органу державної влади належить право для звернення до суду з позовом щодо усунення прав користування земельною ділянкою, шляхом припинення права власності іншої особи, частина якої відноситься до лісогосподарського призначення, а інша частина до земель сільськогосподарського призначення.

14. Вважає за необхідне формування Верховним Судом висновку, що згідно з частинами 2 та 4 статті 122 ЗК України та пункту 4 частини 1 статті 31, пункту 4 частини 1 статті 32 ЛК України належним позивачем у справах щодо усунення прав користування земельною ділянкою державної форми власності, частина якої відноситься до лісогосподарського призначення, а інша частина до земель сільськогосподарського призначення, шляхом припинення права власності іншої особи є: відносно частини земельної ділянки лісогосподарського призначення відповідна державна адміністрація (районна або обласна), а відносно частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

15. Також, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, сформованих у постанові від 22.05.2024 у справі № 916/1750/22.

16. Окрім того, скаржник посилається на те, що в практиці Верховного Суду відсутній висновок щодо застосування вимог частини 1 статті 55 ЗК України для визначення цільового призначення усієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення у разі встановлення, що її складова частина відноситься до земель лісогосподарського призначення з подібних правовідносин.

17. Вважає за необхідне формування Верховним Судом висновку, що відповідно до вимог частини 1 статті 55 ЗК України, у разі встановлення судом обставин належності частини сформованої земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, а відносно іншої частини земельної ділянки такі обставини не встановлено, уся земельна ділянка не може бути віднесена до земель лісогосподарського призначення.

Позиція інших учасників справи

18. Від Держгеокадастру надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-3 викладає обставини, а також цитує норми законодавства щодо державної реєстрації земельної ділянки. Просить врахувати відзив під час розгляду справи.

19. 08.01.2025 Доброславська окружна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу із пропуском строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 16.12.2024, та без заяви про його продовження, поданою до закінчення цього строку. В тексті відзиву також відсутні посилання на поважні причини неподання відзиву у встановлений судом строк, тому справа вирішується за наявними матеріалами. Підстави для продовження строку, встановленого судом, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) також відсутні.

Інші заяви і клопотання

20. Від скаржника 16.01.2025 надійшли заперечення на відзив Доброславської окружної прокуратури.

Стислий виклад обставин справи, установлених судами попередніх інстанцій

21. Рішенням виконавчого комітету Комінтернівської районної ради депутатів трудящих від 27.10.1970 №306 закріплено в постійне користування Одеського лісгоспзагу під заліснення ділянки рекультивованих земель Булдинського заводоуправління, загальною площею 178 га у визначених на плані межах.

22. На підставі вказаного рішення, Одеському лісгоспзагу 27.10.1970 видано акт на право користування землею площею 178 га.

23. Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації від 11.08.2003 року №575 «Про надання земельних ділянок Одеському державному припортовому заводу у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення підсобного сільськогосподарського господарства на території Новобілярської селищної ради» затверджено проєкт відведення земельних ділянок Одеському державному припортовому заводу для ведення підсобного сільськогосподарського господарства на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, надано Одеському державному припортовому заводу із земель запасу сільськогосподарського призначення у довгострокову оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 60,0034 га, в тому числі 51,2164 га ріллі, 0,0389 га під господарськими шляхами, 8,1378 га полезахисних лісосмуг, 0,06103 га інших відкритих земель без рослинного покриву.

24. На підставі вищевказаного розпорядження, 23.10.2003 між Комінтернівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Одеським державним припортовим заводом (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду із земель запасу сільськогосподарського призначення у довгострокову оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 60,0034 га, в тому числі 51,2164 га ріллі, 0,0389 га під господарськими шляхами, 8,1378 га полезахисних лісосмуг, 0,06103 га інших відкритих земель без рослинного покриву. Земельна ділянка розташована на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

25. Згідно з п. 1.2 договору, зазначена земельна ділянка передається в оренду для ведення підсобного сільського господарства.

26. Цей договір укладений на термін 49 (сорок дев`ять) років, який починається з дати його реєстрації у встановленому законом порядку (п.1.3 договору.)

27. Вищевказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Марченко О. М. та зареєстровано в реєстрі за №1472.

28. Договір зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Комінтернівською районною філією ДП Одеський регіональний центр державного земельного кадастру 27.10.2003 за № 1, Новобілярською селищною радою 28.10.2003 за №6 та Комінтернівською районною державною адміністрацією 10.11.2003 за № 26а.

29. Згідно з даними поземельних книг, 23.07.2014 земельним ділянкам, наданим в оренду Одеському державному припортовому заводу, присвоєно кадастрові номери 5122755400:01:001:0062 та 5122755400:01:001:0063.

30. Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (на запит від 13:13 29-09-2023) цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5122755400:01:001:0062 - 01.04 Для ведення підсобного сільського господарства, категорія земель - Землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення підсобного сільського господарства.

31. Постановою Верховної Ради України від 14.07.2016 № 1465-VIII "Про перейменування деяких населених пунктів Миколаївської, Одеської, Харківської областей та Комінтернівського району Одеської області" перейменовано деякі населені пункти та райони, зокрема: Комінтернівський район Одеської області на Лиманський район.

32. Рішенням Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області від 22.12.2017 № 291-VII затверджено генеральний план смт Нові Біляри, поєднаний з планом зонування території смт Нові Біляри Лиманського району Одеської області. Надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо встановлення меж смт Нові Біляри Лиманського району Одеської області відповідно до генерального плану смт Нові Біляри, поєднаного з планом зонування території смт Нові Біляри Лиманського району Одеської області.

33. Згідно з інформацією від 21.08.2023 № 343579217, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 25.03.2019 право власності на земельну ділянку площею 20,5936 га, кадастровий номер 5122755400:01:001:0062, на підставі рішення Лиманської районної державної адміністрації від 03.04.2018 № 372-VІІ зареєстровано за Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області (номер відомостей про речове право: 30896625), а право оренди цієї земельної ділянки строком на 49 років на підставі договору оренди землі, серія та номер: 1472 від 23.10.2003 та розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 11.08.2003 року №575 зареєстровано за ПАТ "Одеський припортовий завод" (номер запису про інше речове право: 30896758).

34. Згідно з інформацією від 21.08.2023 № 343579894, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 19.03.2019 право власності на земельну ділянку площею 39,4097 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122755400:01:001:0063, на підставі рішення Лиманської районної державної адміністрації № 372-VІІ від 03.04.2018 зареєстровано за Новобілярською селищною радою Лиманського району Одеської області (номер відомостей про речове право: 30849262), а право оренди цієї земельної ділянки строком на 49 років на підставі договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Марченко О. М. 23.10.2003 за реєстровим №1472, та розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 11.08.2003 №575 зареєстровано за ПАТ "Одеський припортовий завод" (номер запису про інше речове право: 30849784).

35. Листом ДП "Одеське лісове господарство" від 26.12.2022 за №539 надані викопіювання з матеріалів базового лісовпорядкування, які складались з планшетів лісовпорядкування за 2003 та 2013 роки та планів лісонасаджень за 2003 та 2013 роки, в частині кварталу №9 Красносільського лісництва.

36. Листом від 03.03.2023 № 29 ДП "Одеське лісове господарство" на лист №58-748ВИ-23 від 27.02.2023 повідомило Доброславську окружну прокуратуру про те, що: згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 851 28.10.2022 «Про припинення ДП "Одеське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення» відбувається припинення ДП "Одеське лісове господарство" та відповідно до наказу від 18.01.2023 №l55 "Про затвердження передавального акта ДП "Одеське лісове господарство" проведено передачу всіх активів та пасивів підприємства до державного господарського підприємства спеціалізованого Ліси України філії Одеське лісове господарство в тому числі матеріалів лісовпорядкування. ДП "Одеське лісове господарство" замовляло роботи по розробленню технічної документації із землеустрою в межах населених пунктів смт Нові Біляри; - вихідні дані надані з матеріалів лісовпорядкування 2013р.; - інформації про приналежність ділянок з кадастровими номерами 5122755400:01:001:0095 та 5122755400:01:001:0062 до земель наданих в постійне користування ДП "Одеське лісове господарство" в лісгоспі немає (за відсутності доступу до кадастрової карти та матеріалів лісовпорядкування); інформації про добровільну відмову, незаконне вилучення чи відчуження ділянок з кадастровими номерами 5122755400:01:001:0095 та 5122755400:01:001:0062 в лісгоспі немає; - накладання меж перевірити немає можливості (за відсутності доступу до кадастрової карти та матеріалів лісовпорядкування).

37. Листом від 12.04.2023 №585 відповідач-1 повідомив Доброславську окружну прокуратуру Одеської області про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 знаходиться у користуванні АТ ОПЗ на правах оренди згідно з договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №1 від 27.10.2003. Згідно з договором, Комінтернівська районна державна адміністрація Комінтернівського району Одеської області на підставі розпорядження № 575 від 11.08.2003 передає в оренду АТ ОПЗ земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення. Інформації щодо вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 із земель лісового фонду, належності її до ДП Одеське лісове господарство АТ ОПЗ не має.

38. Відповідно до наявного в справі висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 13.04.2023 №23-1014, яку було проведено у межах кримінального провадженні № 42021162330000027 від 30.11.2022, за наслідком проведеного зіставлення цифрових моделей контурів меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 та планшету № 5 лісовпорядкування 2013 року по Красносільському лісництву ДП "Одеський лісгосп" встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 накладається на земельну ділянку площею 3 га, що розташована в кварталі № 9, виділ № 7 Красносільського лісництва лісового господарства ДП Одеський лісгосп.

39. Експертом визначено наступні контури, утворені в результаті накладання меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 на земельну ділянку площею 3 га, що розташована в кварталі № 9, виділ № 7 Красносільського лісництва лісового господарства ДП Одеський лісгосп:

40. -контур №3, утворений в результаті накладення меж земельної ділянки, з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 на земельну ділянку площею 3 га, що розташована в кварталі № 9, виділ № 7, загальною площею 0,1504 га.

41. Схематично межі, а також координати поворотних точок та ліній промірів меж земельної ділянки Контуру № 3 зображено в додатку Г Плану меж земельної ділянки;

- контур №4, утворений в результаті накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062, на земельну ділянку площею 3 га, що розташована в кварталі № 9, виділ № 7, загальною площею 0,1436 га.

42. Схематично межі, а також координати поворотних точок та ліній промірів меж земельної ділянки Контуру №4 зображено в додатку Д План меж земельної ділянки.

43. Звертаючись з цим позовом прокурор посилається на те, що складовою частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 площею 20,5936 га, що розташована на території Новобілярської селищної (з 12.06.2020 Южненської міської) ради Одеського району Одеської області є земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 0,294 га, які перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України", а отже не можуть бути передані до комунальної власності.

44. Наведені обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

45. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Судові рішення у справі в частині позовних вимог щодо припинення права комунальної власності Южненської міськради шляхом скасування державної реєстрації права власності та скасування реєстрації земельної ділянки оскаржується відповідачем-4 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

47. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора і представника Держгеокадастру, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень, дослідивши наведені у скарзі доводи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Южненської міськради на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у цій справі з огляду на таке.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

48. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

49. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

50. При цьому, на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

51. Слід виходити також із того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

52. Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

53. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц та від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

54. Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

55. Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

56. Проаналізувавши висновки, що викладені у постанові Верховного Суду у справі, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається, з огляду на таке.

57. Так, у справі № 916/1750/22 прокурор в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонської обласної державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до Держгеокадастру, ІП «ДРАЙФХОЛМ ФАРМІНГ», Новоолександрівської сільської ради про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди і права комунальної власності, усунення перешкод у здійсненні права власності на спірну земельну ділянку шляхом скасування її державної реєстрації, зобов`язання повернути земельну ділянку.

58. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 (в частині відмови в позові), позов прокурора задоволено частково: визнано недійсним Договір оренди; скасовані рішення державного реєстратора від 28.10.2020 № 54833035 про державну реєстрацію права оренди відповідача-2 та від 28.07.2021 № 59527902 про державну реєстрацію права комунальної власності ради на спірну земельну ділянку. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

59. Прокурор оскаржив вказані судові рішення до суду касаційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

60. Верховний Суд постановою від 22.05.2024 скаргу прокурора задовольнив частково, рішення і постанову в оскаржуваній частині скасував частково. В цій частині ухвалив нове рішення, яким визнав незаконним та скасувати пункт 1 наказу Держгеокадастру в частині, що стосується передачі Новоолександрівській сільській раді Новоолександрівської територіальної громади Бериславського району Херсонської області у комунальну власність земельної ділянки; усунув перешкоди у здійсненні Херсонською обласною військовою адміністрацією (Херсонською обласною державною адміністрацією) права власності на земельну ділянку шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.

61. Відмовляючи в задоволенні касаційної скарги прокурора в частині вимоги про повернення земельної ділянки, Верховний Суд вказав на те, що в справі, що розглядається, незаконно сформована спірна земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, отже лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, інша її частина належить до земель комунальної власності.

62. Скаржник цитує у поданій касаційній скарзі наведений висновок Верховного Суду, як такий, що помилково не був врахований судами попередніх інстанцій.

63. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що, по-перше, в межах розгляду цієї справи № 916/3730/23 вимога про повернення земельної ділянки не заявлялася, по-друге, межі касаційного оскарження, визначені відповідачем-4 в касаційній скарзі, стосуються виключно вимог про скасування державної реєстрації права комунальної власності та скасування реєстрації земельної ділянки. За таких обставин, спору щодо повернення усієї спірної земельної ділянки у власність держави в цій справі, яка розглядається, на відміну від справи № 916/1750/22, не виникало. Вказане, з урахуванням доводів касаційної скарги відповідача-4 щодо неврахування висновку Верховного Суду в частині вимоги саме про повернення земельної ділянки є ключовою відмінністю у порівнянні з правовідносинами в справі, яка розглядається, що свідчить про неподібність правовідносин за основним змістовим критерієм.

64. Звідси, посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 916/1750/22 в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегією суддів не приймаються.

65. Безвідносно до наведеного вище детального аналізу неподібності правовідносин, Суд також вважає за необхідне зазначити, що протилежних висновків, у порівнянні з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, яка розглядається, стосовно оскаржуваних позовних вимог наведена скаржником постанова Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 916/1750/22 не містить.

66. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

67. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою відповідача в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

68. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

69. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

70. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

71. Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

72. Відповідач-4 на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин 2 та 4 статті 122 ЗК України та пункту 4 частини 1 статті 31, пункту 4 частини 1 статті 32 ЛК України у питанні визначення державного органу, уповноваженого на звернення з цим позовом до суду.

73. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.12.2023 у справі № 707/157/22: «Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у статті 122 ЗК України.

Так, у частині першій зазначеної статті передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб (частина друга згаданої статті).

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва (частина третя статті 122 ЗК України).

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина п`ята статті 122 ЗК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 31 ЛК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Водночас сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними (пункт 1 частини першої статті 33 ЛК України).

З наведеного можна зробити висновок, що у спорах, зокрема, про визнання будь-яких прав на земельні ділянки, що перебувають у державній чи комунальній власності, має залучатися до участі у справі розпорядник таких земель, який визначається з урахуванням повноважень, наданих йому законодавством, оскільки вирішення відповідного спору безпосередньо та передусім стосується прав та інтересів саме розпорядника земель державної чи комунальної форми власності».

74. Як уже було зазначено вище, суди попередніх інстанцій дослідили, що складовою частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5122755400:01:001:0062 площею 20,5936 га, що розташована на території Новобілярської селищної (з 12.06.2020 Южненської міської) ради Одеського району Одеської області, є земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 0,294 га, які перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України".

75. З урахуванням положень пп. "а" п. 24 Розділу X ЗК України, ст. 122, ч. 1 ст. 149 ЗК України суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в межах населених пунктів на території Одеського району повноваження з вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення здійснюються Одеською районною державною адміністрацією. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, вирішення питання про вилучення для нелісогосподарських потреб земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства та знаходиться в межах населеного пункту районного значення належало до повноважень відповідної районної державної адміністрації.

76. Колегія суддів зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо розпорядника земельної ділянки лісогосподарського призначення у межах населеного пункту, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.11.2024 у справі № 911/1700/23, від 04.12.2019 у справі № 469/1302/16-ц.

77. Звідси, колегія суддів визнає помилковими доводи касаційної скарги щодо відсутності висновків Верховного Суду у питанні визначення належного державного органу, який має право на звернення з цим позовом до суду.

78. Колегія суддів також наголошує, що прокурор в особі позивача звернувся з цим позовом до суду на захист прав державної власності на земельну ділянку лісового фонду, а тому посилання скаржника на необхідність формування висновку щодо застосування частини 4 статті 122 ЗК України є безпідставними і відхиляються.

79. Окрім того, в оскаржуваних судових рішеннях відсутній висновок про належність усієї незаконно сформованої земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, такі обставини не були предметом заявлених позовних вимог, що виключає можливість / необхідність формування Верховним Судом висновку про який йдеться у пункті 17 цієї ухвали, та, відповідно, свідчить про відсутність підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень за цими доводами касаційної скарги.

80. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

81. Отже, враховуючи наведене, Верховний Суд відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження, відкритого з підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

82. Оскільки з огляду на принцип диспозитивності виключно скаржником визначаються підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

83. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Южненської міськради на рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 916/3730/23 підлягає закриттю відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеського району Одеської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 і рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 у справі № 916/3730/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил