Рішення

від 10.04.2025 по справі 194/980/24

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/980/24

Номер провадження № 2/194/254/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Аксьонова Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Тернівської міської ради про визначення порядку і способу участі батька у вихованні дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Аксьонов С.О. 31 березня 2025 року через пошту надав суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою представника позивача адвоката Аксьонова Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Тернівської міської ради про визначення порядку і способу участі батька у вихованні дітей, щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., оскільки при ухваленні рішення Тернівським міським судом Дніпропетровської області від 26 березня 2025 року не вирішене питання про витрати на правничу допомогу, так ним було повідомлено, що докази витрат на правничу допомогу ним будуть надані пізніше. До заяви представник позивача надав договір №30/08.2023-1 про надання правничої (правової) допомоги від 30 серпня 2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 28 березня 2025 року на суму 20000,00 грн., квитанцію про сплату гонорару від 31 березщня 2025 року на суму 20000,00 грн.

Представник позивача та позивач не з`явилися у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, однак представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності

Представник відповідача та відповідач не з`явилися у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, однак відповідач подала заяву, в якій просила звільнити її від стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вона визнавала позов, має важке матеріальне становище.

Представник третьої особи у судове засіданя не зявилася, однак надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно доч.2ст.270ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч.4ст.270ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З договору № 30/08.2023-1 про надання правничої (правової) допомоги від 30 серпня 2023 року вбачається, останній укладений між адвокатом Аксьоновим С.О. та ОСОБА_1 .

В акті прийому-передачі виконаних робіт від 28 березня 2025 року зазначено детальний опис наданих послуг (робіт) та вартість зазначених послуг, яка складає 20000,00 грн., виконавець адвокат Аксьонов С.О., замовник ОСОБА_1 .

З квітанції про сплату гонорару від 31 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 від ОСОБА_1 отримано 20000,00 грн.

Також судом вбачається, що стороною позивача в позовних вимогах було зазначено, що витрати на правову допомогу будуть складати 20000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, під час ухвалення рішення суду питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не розглядалося.

Відповідно до ч. 1., п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При постановленні рішення Європейський суд з прав людини (Справа Побегайло проти України, заява № 18368/03)29 березня 2004 року зазначив, що для компенсації затрат в суму, присуджену у відповідність зі статтею 41 Конвенції, повинно бути встановлено, що ці затрати були необхідними та фактично понесені, з метою запобігання порушення або отримання відшкодування за визнане порушення Конвенції, і якщо вони були розумними відносно їхнього розміру.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція узгоджується із постановою ВС від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Представником позивача доведено, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Однак, представник відповідача та відповідач у судовому засіданні заперечували проти стягнення витрат на правничу допомогу, так і в заяві відповідач просила звільнити її від стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вона визнавала позов, має важке матеріальне становище.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, та визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом встановлення наступного порядку і часу спілкування: у другу та четверту суботу кожного місяця (з врахуванням побажання дітей, за виключенням періоду хворобливого стану дітей чи іншої необхідності, викликаної інтересами самих дітей) з 10-00 год. до 20-00 год. за місцем свого проживання з правом відвідування парків, дитячих майданчиків, торговельно-розважальних центрів, закладів культури, місць проведення дозвілля тощо, за бажанням дітей зустріч з їх батьком може бути продовжена з правом ночівлі до 16.00 год. наступного дня (неділі); на державні свята, канікулярні дні, дні народження ОСОБА_1 та інші сімейні свята (час і місце та тривалість зустрічей визначається за домовленістю обох батьків з врахуванням побажання дітей); ОСОБА_1 під час зустрічей з дітьми повинен слідкувати за їх здоров`ям, піклуватися про їх духовний, моральний та фізичний розвиток, враховувати побажання дітей щодо тривалості зустрічей, способів (варіантів) проведення спільного дозвілля. Також, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд не приймає доводи сторони відповідача, що останні визнають позовні вимоги тому судові витрати не підлягають стягненню, оскільки як слідує з фактичних обставин встановлених у судовому засіданні, та відмови від укладення мирової угоди, сторона відповідача їх фактично не визнає.

Суд важає, що підстав для звільнення відповідача від стягнення витрат на правничу допомогу не має, оскільки остання не надала суду доказів важкого матеріального становища.

Однак, враховуючи критерії реальності та розумності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг, та з урахуванням того, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Доповнити рішення Тернівського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від26березня 2025рокупоцивільній справіза позовом представника позивача адвоката Аксьонова Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Тернівської міської ради про визначення порядку і способу участі батька у вихованні дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Додаткове рішення складено 10 квітня 2025 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін