Ухвала

від 09.04.2025 по справі 947/10640/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10640/25

Провадження № 1-кс/947/4313/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024163380000113 від 07.09.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , якому у кримінальному провадженні № 12023091140000139 від 04.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 ст. 190, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській областіпроводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024163380000113 від 07.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст.190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК Украйни, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що особа на ім`я ОСОБА_9 , яка зареєстрована в мобільному застосунку «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_10 », у невстановлені під час досудового розслідування день, час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, з метою незаконного збагачення та безперервного протиправного отримання матеріальних благ протягом тривалого часу внаслідок вчинення корисливих умисних злочинів проти власності на постійній основі.

Злочинний умисел особи на ім`я ОСОБА_9 , яка зареєстрована в мобільному застосунку «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_10 » полягав в отриманні в невстановлений в ході досудового розслідування спосіб у своє розпорядження інформації про потерпілих, подальшому здійсненні телефонних дзвінків останнім та представляючись представниками банку під приводом злому Інтернет-банкінгів, шляхом обману, заволодінні їх грошовими коштами.

Кінцевим результатом вчинених злочинів є отримання незаконного доходу за рахунок протиправного заволодіння та подальшого привласнення грошових коштів потерпілих шляхом їх переведення на підконтрольні банківські рахунки та криптогаманці.

При цьому, розуміючи, що всі етапи злочинної діяльності задля досягнення кінцевого результату провести самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритим, особа на ім`я ОСОБА_9 , яка зареєстрована в мобільному застосунку «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_10 », володіючи добрими організаторськими здібностями, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив залучити до вчинення злочинів ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , невстановлену на даний час особу зареєстровану в мобільному застосунку «Telegram» з обліковим записом ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та інших невстановлених, на даний час, осіб.

Так, на виконання спільного злочинного плану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2024 року, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення з корисливих мотивів, направлених на заволодіння чужим майном, шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, маючи єдиний умисел, спрямований на вчинення шахрайських дій з метою незаконного збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого протиправного плану, виконуючи відведену йому роль, за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи з обліковим записом « ОСОБА_10 », у період з квітня 2024 року по серпень 2024 року підшукав раніше незнайомих йому мешканців міста Полтава ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яким запропонував за грошову винагороду зареєструвати в м. Києві товариство з обмеженою відповідальністю, запевнивши останніх в законності своїх дій, на що останні надали свою згоду.

В подальшому, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб, в квітні 2024 року разом з ОСОБА_13 прибули до м. Києва, де останній під керівництвом ОСОБА_4 , який попередньо підготував всі необхідні установчі документи ТОВ передбачені Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Господарським кодексом України, Податковим кодексом України та Цивільним кодексом України, відкрив ТОВ «Трейдінвест 23» для подальшого укладення вказаним Товариством договору про надання послуг Інтернет зв`язку, так званої «SIP-телефонії» № 14349 від 29.04.2024.

Продовжуючи виконувати відведену йому роль та діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 в серпні 2024 року разом ОСОБА_14 прибули до м. Києва, де останній під керівництвом ОСОБА_4 , який попередньо підготував всі необхідні установчі документи ТОВ передбачені Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Господарським кодексом України, Податковим кодексом України та Цивільним кодексом України, відкрив ТОВ «Ворк ЛІМІТЕД», для подальшого укладення вказаним Товариством договору про надання послуг Інтернет зв`язку, так званої «Сіп-телефонії» № 14530 від 15.08.2024.

Після чого, в невстановлений час та місці ОСОБА_4 передав всі наявні реєстраційні документи ТОВ «Трейдінвест 23» і ТОВ «Ворк ЛІМІТЕД», в тому числі електронні підписи їх директорів, невстановленій особі на ім`я ОСОБА_9 , зареєстрований в мобільному застосунку «Telegram» за обліковим записом ОСОБА_10 , який в подальшому шляхом дистанційного (онлайн) оформлення та електронного підпису уклав договори з ТОВ «О2 SIP» № 14349 від 29.04.2024 та № 14530 від 15.08.2024, і отримав у користування IP-телефонію на кожне з цих Товариств, з метою її подальшого використання під час вчинення кримінальних правопорушень.

Надалі, невстановлена досудовим розслідуванням особа у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 07.10.2024, будучи зареєстрованою в мобільному застосунку «Telegram» під обліковими записами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою з обліковим записом ОСОБА_10 , за грошову винагороду придбав у ОСОБА_15 , доступ до Інтернет-банкінгів та повні анкетні дані «дропів», а саме ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , попередньо надавши ОСОБА_15 , який не був обізнаний про злочинні наміри, номери телефонів, які необхідно було встановити в якості фінансових для кожного з цих Інтернет-банкінгів.

Таким чином, в невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 07.10.2024 невстановлена досудовим розслідуванням особа, зареєстрована в мобільному застосунку «Telegram» під обліковими записами « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_12 », діючи за попередньою змовою групою осіб та згідно розподілених між ними ролей, отримав доступ для користування Інтернет-банкінгами розрахункових рахунків так званих «дропів»: НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_16 , НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_17 , НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відкриті на ім`я ОСОБА_18 ,

та, НОМЕР_5 відкритий на ім`я ОСОБА_19 , після чого за попередньою домовленістю передав невстановленій досудовим розслідуванням особі з обліковим записом « ОСОБА_10 », який в свої чергу згідно розподілених ролей передав доступ ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка є так званим «оператором Колл - центру», з метою подальшого використання для заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами громадян України.

З цією метою, реалізуючи задумане, особа на ім`я ОСОБА_9 , яка зареєстрована в мобільному застосунку «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_10 », після забезпечення всіх залучених учасників кримінального правопорушення необхідними для їх роботи комунікаціями (робочим місцем, комп`ютерною технікою, SIP-телефонією, доступом до електронного «документообігу» програми «Jeos», «SEIJ», «CRM», «AI Unite», банківськими рахунками оформлених на так званих «дропів»), забезпечивши конспірацію та безпеку їх роботи, на виконання єдиного узгодженого плану, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , невстановленої особою зареєстрованою в мобільному застосунку «Telegram» з обліковим записом ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та іншими невстановленими, на даний час, особами отримали у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб перелік з номерами мобільних телефонів та особистими даними осіб - потенційних потерпілих, серед яких знаходились відомості щодо громадянки України ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого указану інформацію було внесено до електронного «документообігу» програми «Jeos», «SEIJ», «CRM», «AI Unite» та передано невстановленим досудовим розслідуванням учасникам кримінального правопорушення, які виконували функції «дзвонарів» тобто «холодників» (далі по тексту - невстановлені особи).

В свою чергу вказані дзвонарі, на виконання заздалегідь розробленого та узгодженого плану, у відповідності до розподіленої ролі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння шахрайським шляхом майном потерпілої ОСОБА_20 , знаходячись у невстановленому, на даний час, місці, з використанням SIP-телефонії та спеціального програмного забезпечення, яке дозволяє приховати справжній номер телефону та видавати його за інший номер, здійснили 07.10.2024у період часу з 13:40 по 19:00 сім телефонних дзвінків з номерів телефону НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 на номер мобільного терміналу НОМЕР_13 , який перебував у користуванні ОСОБА_20 .

В ході телефонної розмови невстановлені особи, які представились « ОСОБА_21 » та « ОСОБА_22 »,представившись працівниками «Приватбанку», запевнили потерпілу у тому, що з її банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів. Тому для забезпечення безпеки грошових коштів необхідно провести деякі операції за їх інструкцією, чим створили у потерпілої враження законності своїх дій та уяву про безпечний процес здійснення банківських операцій під контролем представників банку, та таким чином увійшли до неї в довіру, після чого переконали останню здійснити переказ грошових коштів на надані ними розрахункові рахунки.

Таким чином, потерпіла ОСОБА_20 , будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри осіб, які діяли за попередньою змовою, вважаючи та будучи впевненою, що здійснює безпечну взаємодію з працівником банку, послугами якого користується, за вказівками так званого «оператора Колл-центру», погодилась на їх пропозицію та через інтернет-банкінг «Приват 24» зі свого банківського рахунку відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», до якого підв`язана картка № НОМЕР_14 , здійснила переказ грошових коштів, отриманих в якості компенсації за сина, який загинув під час проходження військової служби, на отримані від так званого «оператора Колл-центру» розрахункові рахунки, а саме: три транзакції на карту АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_15 , яка зареєстрована на ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на загальну суму 450 000 грн., чотири транзакції на карту АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_16 , яка зареєстрована на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на загальну суму 600 000 грн., дві транзакції на карту банку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_17 , яка зареєстрована на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на загальну суму 300 000 грн., п`ять транзакцій на карту АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_26, яка зареєстрована на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на загальну суму 750 000 грн., чотири транзакції на карту АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_27, яка зареєстрована на ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на загальну суму 600 000 грн.

Продовжуючи реалізацію спільного протиправного умислу, 07.10.2024 в період часу з 14 год. 08 хв. по 17 год 22 хв., знаходячись у невстановленому приміщенні, діючи згідно заздалегідь розподілених ролей та за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_8 , згідно відведеної йому ролі, маючи доступ до Інтернет - банкінгу розрахункового рахунку ОСОБА_19 та отримавши переказ у вказаний вище період часу від введеної в оману потерпілої ОСОБА_23 ,здійснив переказ грошових коштів на інший розрахунковий рахунок, при цьому отримавши вхідний дзвінок від оператора АТ КБ «Приват Банк» для підтвердження операції з переказу грошових коштів з рахунку ОСОБА_19 на інший рахунок, ОСОБА_8 назвав анкетні данні ОСОБА_19 , тим самим закінчивши процес верифікації картки, а саме процес підтвердження, що картка дійсна, а фінансові операції здійснює саме її власник, тобто ОСОБА_19 .

В той же день, 07.10.2024 в період часу з 14 год. 17 хв. до 15 год. 17 хв., знаходячись у невстановленому приміщенні, діючи за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний протиправний умисел, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_24 маючи доступ Інтернет-банкінгу розрахункових рахунків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , отримавши на вказані рахунки перекази від введеної в оману потерпілої ОСОБА_20 , з метою доведення єдиного відомого всім учасникам групи плану, діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснив перекази грошових коштів на інші розрахункові рахунки, однак отримавши вхідні дзвінки від операторів АТ КБ «Приват Банк» для підтвердження операції з переказу грошових коштів з рахунків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на інші рахунки, ОСОБА_24 спілкуючись з оператором АТ КБ «Приват Банк» при кожній верифікації відповідав від імені ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , тим самим закінчивши процес верифікації карток, а саме процес підтвердження, що кожна з карток дійсна, а фінансові операції здійснює саме її власник, тобто ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Внаслідок умисних, спільних та узгоджених дій ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім`я ОСОБА_9 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману (шахрайства), заволоділи грошовими коштами потерпілої ОСОБА_25 , отриманих останньою від держави в якості компенсації за сина, який загинув під час проходження військової служби, завдавши їй матеріальну шкоду в розмірі 3 000 000 гривень.

За викладених обставин, 04 лютого 2025 року на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів повідомлено ОСОБА_4 про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні -

Прокурор оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, розмір застави просив визначити виходячи з майнового стану підозрюваного. Зазначив, що підозрюваний

Захисник підозрюваного просив долучити документи, які характеризують особу підозрюваного, заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення зазначивши, що клопотання є необґрунтованим, ризики не доведені. Повідомив, що підзахисному обрано запобіжний захід у іншому кримінальному провадженні, по якому обвинувальний акт перебуває на розгляді в Окнянському районному суді м. Полтави. Просить обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а у разі задоволення просив зменшити розмір застави до 242 000 грн.

Підозрюваний з пред`явленою йому підозрою не погодився, та підтримав думку свого захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, повинна враховуватися тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 04.02.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Відповідно до п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

- заявою потерпілої ОСОБА_20 про вчинення стосовно неї шахрайських дій 07.10.2024, внаслідок яких їй завдано матеріальну шкоду на суму 3 000 000 гривень;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_20 під час якого, остання надала свідчення про обставини вчинення відносно неї 07.10.2024 шахрайських дій в результаті яких вона перерахувала на названі шахраями банківські рахунки, а саме на рахунки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 належні їй грошові кошти у сумі 3 000 000 гривень.

- протоколом огляду мобільного телефону потерпілої ОСОБА_20 , яким зафіксовано факт переказу потерпілою ОСОБА_20 грошових коштів в сумі 3 000 000 гривень на рахунки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 ;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 які надали показання про те, що приблизно в вересні 2024 року продали свої Інтернет-банкінги ОСОБА_15 , після чого доступу до них не мали;

- протоколом допиту ОСОБА_15 про те, що то він займається купівлею-продажем Інтернет-банкінгів різних осіб та дійсно приблизно у вересні 2024 року перепродав Інтернет-банкінги ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 невідомому чоловіку, який використовує в мобільному застосунку «Телеграм» нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_7 », якому раніше неодноразово продавав Інтернет-банкінги різних осіб, за що отримував розрахунок у мобільному застосунку «Telegram» по 38 доларів США за кожний банкінг, при цьому особа з нікнеймом « ОСОБА_11 » надав фінансові номери для кожного Інтернет-банкінгу;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , які надали показання про те, що вони займаються купівлею-продажем криптовалюти, заробляючи на різниці та дійсно отримали від ОСОБА_20 грошові кошти в обмін на криптовалюту, яку автоматично у біржі «ІНФОРМАЦІЯ_8» на виконання Р2Р ордерів зараховано на криптогаманець користувача " ОСОБА_30 ", з яким особисто не знайомі;

- протоколом тимчасового доступу до банківських рахунків ОСОБА_20 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 , якими підтверджені фінансові операції, що стосуються грошових коштів ОСОБА_20 ;

- протоколом огляду отриманої інформації, а саме банківських рахунків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 за результатами якого встановлено, що частина грошових коштів потерпілої ОСОБА_20 перерахована на криптогаманець громадянина ОСОБА_31 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_31 , який дав показання про те, що отримавши від свого знайомого ОСОБА_32 пропозицію про продаж акаунтів на криптовалютних біржах «ІНФОРМАЦІЯ_8» та «ІНФОРМАЦІЯ_11», погодився і в кінці літа 2024 року зустрівся із ОСОБА_33 та його знайомим неподалік свого місця мешкання де продав свої акаунти за грошову винагороду у розмірі 1000 гривень. При цьому через деякий час ОСОБА_34 самостійно зустрівся зі тим же знайомим ОСОБА_32 і пройшов процедуру верифікації наданих ним аккаунтів на криптовалютних біржах « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та «ІНФОРМАЦІЯ_11»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_32 , який надав показання про те, що він дійсно знайомий з ОСОБА_35 та запропонував останньому зареєструвати акаунт на криптовалютних біржах і продати їх за проханням свого знайомого;

- протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_31 , за результатами якого останній впізнав ОСОБА_7 , як знайомого ОСОБА_32 та особу, для якої він пройшов верифікації акаунту на криптовалютних біржах «ІНФОРМАЦІЯ_8» та «ІНФОРМАЦІЯ_11»;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 , який підтвердив, що він особисто зареєстрував себе у мобільному застосунку «Telegram» під обліковими записами « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_12 » та у вересні 2024 року у ОСОБА_15 придбав для роботи Інтернет-банкінги. Крім цього підтвердив, що звертався з проханням до свого знайомого ОСОБА_32 знайти особу, яка за грошову винагороду продасть акаунти і пройде процедуру верифікації аккаунтів на криптовалютних біржах «ІНФОРМАЦІЯ_8» та «ІНФОРМАЦІЯ_11» та в подальшому з цією метою зустрівся з ОСОБА_35 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_36 , який надав показання про надходження в жовтні 2024 року на його криптогаманець криптовалюти у сумі 15 000 USDT;

- протоколом впізнання за участю свідка ОСОБА_36 , під час якого останній впізнав ОСОБА_7 , як особу, якій він неодноразово надавав послугу з обготівкування криптовалюти;

- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_37 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон, в якому активовано один з фінансових номерів, наданих ОСОБА_15 невстановленою особою з обліковим записом ІНФОРМАЦІЯ_7.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_37 , який надав показання про те, що вилучений у нього мобільний телефон він отримав в безоплатне користування від свого знайомого ОСОБА_8 в жовтні місяці 2024 року;

- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_4 ,під час якого вилучено коробку від мобільного телефону «Motorola XT2265-2», imei 1: НОМЕР_18 ; imei 2: НОМЕР_19 , який вилучено за місцем мешкання ОСОБА_37 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 який надав свідчення, про те, що дійсно він придбав в магазині Комфі в м. Полтава, телефон «Motorola XT2265-2»для особистого користування та в подальшому передавав його в користування своїм знайомим, в тому числі ОСОБА_38

- протоколом тимчасового доступу до інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «О-2», згідно якої абонентські номери НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 з яких надходили дзвінки потерпілій ОСОБА_39 від шахраїв, були згідно договорів передані в користування ТОВ «Лерос ЛТД, ТОВ «Трейдінвест 23» директором якого є ОСОБА_40 , ТОВ «Топгір логістік», директором якого є ОСОБА_41 , ТОВ «Ворк лімітед», директором якого є ОСОБА_14 ;

- протоколом тимчасового доступу до реєстраційних справ ТОВ «ЛЕРОС ЛТД», ЄДРПОУ 44264198, реєстраційної справи ТОВ «ТОПГІР ЛОГІСТИК 14359», ЄДРПОУ 45610135, ТОВ "ВОРК ЛІМІТЕД", ЄДРПОУ 41867092, ТОВ «О-2», ТОВ «ТОПГІР ЛОГІСТИК 14359», ЄДРПОУ 45610135; ТОВ «ТРЕЙДІНВЕСТ 23», ЄДРПОУ 4562915, якими в подальшому укладено договір щодо отримання SIP-телефонії, яку використано зловмисниками для здійснення дзвінків потерпілій ОСОБА_20 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_40 про те, що на прохання ОСОБА_4 в м. Києві за грошову винагороду відкрив ТОВ «Трейдінвест 23» на своє ім`я, всіма організаційними питаннями по відкриттю ТОВ займався ОСОБА_4

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів, а саме до матеріалів кримінального провадження № 12023091140000139 від 04.07.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст.190 КК України під час якого отримано копію обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в ході якого вилучено реєстраційні документи ТОВ «Трейдінвест 23», яким укладено договір щодо використання SIP-телефонії, яку використано зловмисниками для здійснення дзвінків потерпілій ОСОБА_20 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_42 , який надав свідчення про те, що на початку весни 2024 його знайомий ОСОБА_43 запропонував останньому за грошову винагороду оформити на себе підприємство, на що ОСОБА_44 погодився та відкрив на своє ім`я ТОВ «Топгір логістік»;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк» від 31.12.2024, яким вилучені аудіо-записи телефонних розмов операторів АТ КБ «Приват банка» з клієнтами банківської установи, на рахунки яких потерпіла ОСОБА_20 07.10.2024 перевела належній їй грошові кошти;

- протоколом огляду DVD-диску з аудіо-записами телефонних розмов операторів АТ КБ «Приват банка» з клієнтами банківської установи, наданого АТ КБ «Приватбанк» під час проведення тимчасового доступу до речей і документів;

- висновком експерта № СЕ 19/115-25/139-В3, згідно якого голос і мовлення особи, зафіксовані у фонограмі файлу 805142964.mp4 файл MP4 Video File (VLC), що містяться на CD -R LH 3185 CB22184191D1 належить ОСОБА_8 ;

- висновком експерта № № СЕ 19/115-25/140-В3, згідно якого голос і мовлення особи, зафіксовані у фонограмі файлу 805164816.mp4 файл MP4 Video File (VLC), 805255013.mp4 файл MP4 Video File (VLC), 805138026.mp4 файл MP4 Video File (VLC), 805139323.mp4 файл MP4 Video File (VLC), 805145439.mp4 файл MP4 Video File (VLC), 805244581.mp4 файл MP4 Video File (VLC), 805231310.mp4 файл MP4 Video File (VLC) належать ОСОБА_7 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду від 31.03.2025 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024163380000113 від 07.09.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України задовольнити та продовжити строк досудового розслідування до 5 (п`яти) місяців, тобто до 04.07.2025.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення особливо тяжкого злочину, який інкримінується ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілу свідків у цьому кримінальному провадженні

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023091140000139 від 04.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 ст. 190, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, у даному кримінальному проваджені 13.03.2025 слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування на 36 діб до 17.04.2025 та зменшено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

Вищевикладені обставини, на думку слідчого судді, свідчать про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості, а тому, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Разом з тим, щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зауважує, що обґрунтування прокурора у судовому засіданні та слідчого у письмовому клопотанні щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Стороною захисту у судовому засіданні не доведено можливість та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Встановлені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, впливу на свідків та вчинення чи продовження кримінального правопорушення, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також ролі у ньому ОСОБА_4 , з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, просили визначити заставу у розмірі 1651 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 000 000 гривень.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 статті 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваної, ймовірне вчинення злочину у період воєнного положення, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного ОСОБА_4 врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього в якості альтернативного запобіжного заходу у виді застави визначивши її у розмірі 1100 (одна тисяча сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 330 800 (три мільйона триста тридцять тисяч вісімсот) гривень.

На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного та розміру завданої шкоди.

Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком до 07 червня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 1100 (одна тисяча сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 330 800 (три мільйона триста тридцять тисяч вісімсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 07 червня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1