Постанова

від 04.12.2007 по справі 55/54-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

55/54-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 грудня 2007 р.                                                                                    № 55/54-07  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Слобожанське молоко”

на постановувід 30.07.2007 р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 55/54-07 господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Паритет –Агро”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Слобожанське молоко”

простягнення 28041,12 грн.

В С Т А Н О В И В :

ТОВ “Паритет –Агро” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Слобожанське молоко” про стягнення 28041,12 грн., з яких: основний борг –10400,00 грн., штраф в сумі 17360,00 грн., 3 % річних у сумі 281,12 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов  договору № 13/04-В від 13.04.2006 р., посилаючись на пункт 5.1 договору, приписи статей 526, 549-552, частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву ТОВ “Слобожанське молоко” просило відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, зокрема, на те, що договір № 13/04-в від 13.04.2006 р. підписано особою, яка не мала права його підписувати, оскільки договір укладено без попереднього його затвердження загальними зборами учасників, що є підставою для визнання його недійсним згідно положень Цивільного кодексу України, а саме статей 203, 215, 207, 227 цього кодексу.  

Крім того, розмір штрафу не відповідає фактичним збиткам позивача та встановленим чинним законодавством межам (розмірам) відповідальності за порушення грошових зобов'язань.         

22.06.2007 р. ТОВ “Паритет –Агро” подало до господарського суду Харківської області заяву про відмову від позову та просило суд провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10400,00 грн. припинити на підставі частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2007 р. (судді: Гребенюк Н.В., Шарко Л.В., Тихий П.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Слобожанське молоко” на користь ТОВ “Паритет –Агро” 17360,00 грн. штрафу, 273,01 грн.  3% річних.

В частині стягнення 10400,00 грн. суми основного боргу провадження припинено на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 17360,00 грн., суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором № 13/04-В від 13.04.2006 р. щодо своєчасної оплати за отриманий товар в строк передбачений умовами договору відповідачем не виконано, а тому на підставі пункту 5.1 вказаного договору, вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню, як правомірна та обґрунтована.

При цьому, в частині стягнення  3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що позивачем при розрахунку була допущена помилка, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню частково у сумі  273,01 грн., в решті заявленої вимоги відмовлено, як зайво нарахованої.

За апеляційною скаргою ТОВ “Слобожанське молоко” Харківський апеляційний господарський суд (судді: Шевель О.В., Барбашова С.В., Бухан А.І.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2007 р. в апеляційному порядку, постановою від 30.07.2007 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ “Слобожанське молоко” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги  тим, що судами не було встановлено належним чином обставини справи та не надано належної оцінки підставам та доказам, необхідним для визнання договору недійсним, не застосовано норм матеріального то процесуального права відповідно до обставин, що мають значення для вирішення справи, а саме судами не були застосовані приписи статті 215, пункти 1, 2 статті 203 пункт 2 статті 207 та статті 227 Цивільного кодексу України.

Крім того, в касаційній скарзі заявник вказує, що спірний договір № 13/04-В  від 13.04.2006 р. направлений на незаконне заволодіння майном (коштами) юридичної особи шляхом його укладення та підписання особою без достатнього обсягу цивільної дієздатності (повноважень), а також неадекватне завищення штрафних санкцій, тому згідно статті 228 Цивільного кодексу України визнається таким, що порушує публічний порядок і внаслідок цього є нікчемним.   

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної  інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.      

Як вбачається з матеріалів  справи  та  встановлено  судом  першої  та апеляційної інстанцій 13.04.2006 р. між ТОВ “Паритет –Агро” та ТОВ “Слобожанське молоко” укладено договір купівлі - продажу, за умовами якого Продавець зобов'язувався поставити товар - насіння ячменю  сорт "Вакула" у кількості 31,001 т., а Покупець прийняти та оплатити його.

Загальна вартість товару складає 43400,00 грн. у тому числі НДС 20 %   (пункт 2.2 Договору).

Пунктом 3.2 вказаного договору сторонами був узгоджений порядок розрахунків, а саме те, що він здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк до 15 вересня 2006 року.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що внаслідок невиконання пункту 3.2 договору, Покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 40 % від вартості поставленого, але не оплаченого товару.

Під час здійснення судового провадження судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що на виконання умов договору позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 43400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 356 від 15.04.2006 р., яка підписана обома сторонами (а.с. 13).

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності ЯМВ№ 426180 від 24.04.2006 р., яка видана на ім'я Кондратова Р.В.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції ТОВ “Слобожанське молоко” прийняло продукцію та розрахувалось за неї, перерахувавши позивачу кошти за платіжними дорученнями: № 398 від 29.09.2006 р. на суму 5000,00 грн.; № 304472 від 01.11.2006 р. на суму 10000 грн.; № 529 від 27.11.2006 р. на суму 5000 грн.; № 535 від 01.12.2006 р. на суму 5000 грн.; № 592 від 28.12.2006 р. на суму 2000 грн.; № 597 від 29.12.2006 р. на суму 6000 грн. (а.с. 31-34).

Останній платіж в рахунок погашення боргу у сумі 10400 грн. було здійснено ТОВ “Слобожанське молоко” 02 лютого 2007 року.

Разом з цим, судами було встановлено, що оплата отриманої продукції здійснена відповідачем з порушенням передбачених договором строків, оскільки перерахування коштів здійснено після 15.09.2006 р.

15.01.2007 р. ТОВ “Паритет –Агро”, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов пункту 3.2 договору щодо сплати вартості отриманого товару у строк до 15.09.2006 р., направило ТОВ “Слобожанське молоко” претензію № 22/01-П про сплату заборгованості за отриману продукцію в сумі 10400,00 грн. і суми штрафу за несвоєчасну оплату отриманої продукції –17360,00 грн., нарахованої відповідно до пункту 5.1. договору.     

Під час розгляду справи у суді першої інстанції вказана претензія в частині основного боргу в сумі 10400,00 грн. ТОВ “Слобожанське молоко” задоволена шляхом оплати цієї суми 02.02.2007 р., у зв'язку з чим позивач у цій частині позовних вимог відмовився від позову та відмова була прийнята судом.

В частині погашення штрафу претензія ТОВ “Паритет –Агро” № 22/01-П    від 05.01.2007 р. ТОВ “Слобожанське молоко” залишена без задоволення.          

Крім того, під час здійснення судового провадження, судами першої та апеляційної інстанції були розглянуті та визнані необґрунтованими доводи відповідача стосовно недійсності договору від 13.04.2006 р., оскільки вказаний договір у встановленому законом порядку таким не визнавався та є виконаним сторонами.   

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

За приписами пункту 1 статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України., у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.    

Згідно зі статтею 625 вказаного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені законодавчі приписи, а також встановлені господарськими судами обставини справи, касаційна інстанція визнає обґрунтованими та законними судові рішення прийняті у даній справі щодо стягнення з ТОВ “Слобожанське молоко” на користь ТОВ “Паритет –Агро” 17360,00 грн. штрафу та 273,01 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати за отриманий товар.     

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у справі, розгляд яких за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2007 р. у справі № 55/54-07 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ “Слобожанське молоко” - без задоволення.

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

Судді                                                                                              Н. Волковицька

                                                                                                      Л. Рогач