Ухвала від 09.04.2025 по справі 601/1054/25

Справа № 601/1054/25

Провадження № 1-кс/601/245/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року місто Кременець

Слідчий суддяКременецького районногосудуТернопільської області ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши усудовому засіданнів залісуду вмісті Кременціклопотання слідчогоСВ КременецькогоРВП ГУНПв Тернопільськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_3 ,погодженого прокуроромКременецької окружноїпрокуратури ОСОБА_4 ,про арештмайна покримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42025212030000010від 02.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, у якому просить застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, що на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме на земельні ділянки, що є речовими доказами у кримінальному провадженні, із кадастровими номерами 6123482300:04:001:0287 площею 1,3859 га, 6123482300:04:001:0286 площею 0,3384 га з забороною на його розпорядження та користування, з метою забезпечення збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_7 перешкодив виконання рішення Кременецького районного суду від 30.10.2024 у справі № 601/492/22, яким повернуто на користь держави в особі Кременецької міської ради земельну ділянку за кадастровим номером 6123482300:04:001:0244 площею 1,7243 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Куликів Кременецького району Тернопільської області, з незаконного володіння ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Вказане рішення набрало законної сили 06.03.2025.

02.04.2025 Кременецькою окружною прокуратурою за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 42025212030000010 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що рішенням Дунаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 30.03.2015 №701 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безоплатної передачі», затверджено ОСОБА_7 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площами: 1,7243 га, кадастровий номер 6123482300:04:001:0244 для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Куликів; 0,2757 га, кадастровий номер 6123482300:04:001:0245 для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Куликів. Також вказаним рішенням передано ОСОБА_7 безоплатно у власність вказані земельні ділянки. Відомості щодо реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.04.2015. Однак, вказані земельні ділянки не могли бути передані у власність ОСОБА_7 без погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, оскільки частина вказаних ділянок знаходиться в межах нормативних розмірів прибережної захисної смуги річки Іква, тобто включають в себе землі, що відносяться до земель водного фонду. Враховуючи наведене, земельні ділянки площею 1,7243 га за кадастровим номером 6123482300:04:001:0244 та площею 0,2757 га за кадастровим номером 6123482300:04:001:0245 передані у власність з порушенням вимог ст.60 Земельного кодексу України.

Після цього керівник Кременецької окружної прокуратури в Тернопільській області подав позов до Кременецького районного суду Тернопільській області в інтересах держави до Кременецької міської ради, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на вище вказані земельні ділянки з одночасним припиненням речових прав на них, повернення на користь держави даних земельних ділянок з незаконного володіння. В ході розгляду вказаного позову Кременецьким районним судом Тернопільської області 30.10.2024 було ухвалено рішення (справа №601/492/22 провадження № 2/601/22/2024) та задоволено позов частково, а саме:

-визнано незаконним та скасовано рішення Дунаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 30.03.2015 №701 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та безоплатної передачі»,

-повернуто на користь держави в особі Кременецької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6123482300:04:001:0244 площею 1,7243 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Куликів Кременецького району Тернопільської області, яка перебуває в незаконному володінні ОСОБА_8 ,

-повернуто на користь держави в особі Кременецької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6123482300:04:001:0245 площею 0,2757 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Куликів Кременецького району Тернопільської області, яка перебуває в незаконному володінні ОСОБА_8 .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06.03.2025 залишено без задоволення скаргу ОСОБА_7 , а рішення Кременецького районного суду від 30.10.2024 без змін.

13.03.2025 ОСОБА_7 звернувся із заявою до державного реєстратора ОСОБА_9 та останній здійснив поділ об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6123482300:04:001:0244 площею 1,7243 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Куликів Кременецького району Тернопільської області в результаті чого сформовано дві нові земельні ділянки за наступними кадастровими номерами: 6123482300:04:001:0287 площею 1,3859 га, власник ОСОБА_7 ; 6123482300:04:001:0286 площею 0,3384 га, власник ОСОБА_7 ..

Слідчий просить розгляд клопотання проводити без повідомлення власника майна, посилаючись на ч.2 ст. 172 КПК України та у відсутності слідчого та прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого, прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.

Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не викликалися у силу положення ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчим у клопотанні доведено, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вирішуючи питання про арешт майна, у відповідності до статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За таких обставин, враховуючи те, що існує ризик незаконного розпорядження та користування вищевказаними земельними ділянками, які перебувають у приватній власності ОСОБА_7 , що унеможливить збереження вказаного речового доказу та проведення щодо нього усіх необхідних слідчих дій, може негативно вплинути на дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення повноти та всебічності розслідування кримінального провадження, приходжу до переконання, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, наклавши арешт на вказане майно, яке на думку слідчого судді відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є речовим доказом у справі.

Одночасно роз`яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись статтями 98, 110, 167, 170-173, 174, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною права розпорядження та користування майном, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , з метою збереження речових доказів, а саме на:

- земельну ділянку із кадастровим номером 6123482300:04:001:0286 площею 0,3384 га;

- земельну ділянку із кадастровим номером 6123482300:04:001:0287 площею 1,3859 га.

Виконання ухвали покласти на СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням укримінальному провадженні № 42025212030000010 від 02.04.2025.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1