Постанова

від 08.04.2025 по справі 766/2798/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №766/2798/25 Головуючийв судіІ інстанціїСкрипнік Л.А. Провадження№ 22-ц/819/276/25 Доповідач Кутурланова О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2025 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кутурланової О.В.,суддів:Майданіка В.В., Склярської І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргоюМитниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2025 року у справі за скаргою Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі про визнання постанови про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи: Суворовський відділ ДВС у м.Херсоні ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

24 лютого 2025 року Митниця в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі (далі Митниця) звернулася до суду із вищезазначеною скаргою.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2025 року скаргу Митниці повернуто заявнику без розгляду.

В апеляційній скарзі Митниця, посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали суду та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для вирішення справи по суті.

В порядку, визначеномуст.360 ЦПК України,відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи скаргу на дії/бездіяльність державного виконавця заявнику без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки її подано без додержання вимог ч.2 ст.183 ЦПК України, а саме не надано суду доказів про надсилання (надання) такої скарги боржнику, скарга підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду з огляду на наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Разом із тим, розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що матеріали скарги не містять доказів її надіслання боржнику у виконавчому провадженні, застосувавши вимоги частини другої статті 183 ЦПК України, повернув її заявнику без розгляду.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що частиною другою статті 183 ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення та в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Разом із тим, вказана процесуальна норма не стосується та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20 (провадження № 61-15520св20); від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20), від 10 березня 2021 року у справі № 766/17333/20-ц (провадження № 61-1124св21), від 21 квітня 2021 року у справі № 713/1972/20 (провадження № 61-2247св21), від 06 жовтня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-10499св21) та від 27 жовтня 2021 року у справі № 713/1971/20 (провадження № 61-7897св21).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заявнику скарги, якою оскаржуються дії/бездіяльність державного виконавця, на підставі частини другої статті 183 ЦПК України.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час звернення до суду зі скаргою скаржником надано всі докази її надіслання боржнику у виконавчому провадженні, а саме ОСОБА_1 .

Так, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі ст.ст. 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У даній справі боржником є ОСОБА_1 , представником боржника є адвокат Кушнеренко Т.В.

У відповідності до п.2 ч.4 ст.448 ЦПК України скаржником було надано суду першої інстанції докази направлення копії скарги адвокату Кушнеренко Т.В., яка на підставі ч.1 ст.64 ЦПК України здійснює від імені боржника ОСОБА_1 його процесуальні права та обов`язки. Тобто, направленням копії скарги адвокату боржника, вважається, що скарга була направлена і самому боржнику.

На наведене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення скарги заявнику у відповідності до ч.2 ст.183 ЦПК України.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннямистатті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

- неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

- невідповідність висновків суду обставинам справи;

-порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню на підставі ст.379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуМитниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В.Кутурланова

Судді: В.В.Майданік

І.В.Склярська