Вирок від 09.04.2025 по справі 193/650/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/314/25 Справа № 193/650/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_9 ,

захисника - ОСОБА_10 ,

потерпілої - ОСОБА_11 ,

представників потерпілої - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020040580000214 від 04 серпня 2020 року, за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 , а також представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 та прокурора у кримінальному провадженні відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури - ОСОБА_15 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 137 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у юридичних особах приватного та публічного права, які пов`язані з вихованням, розвитком та відпочинком дітей строком на 3 роки.

Згідно з обставинами, встановленими судом,Відповідно до рішення № 1 єдиного засновника (учасника) від 21 лютого 2016 року було створено Благодійну організацію «Міжнародний благодійний фонд «Максимум», яка фактично розташовувалася у місті Дніпро на вул. Камчатській, буд. 39 «а» кв. 1, та на посаду голови фонду призначено ОСОБА_9 .

Відповідно до розділу 3 статуту Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Максимум», який затверджено єдиним засновником (учасником) рішенням № 1 від 21 лютого 2016 року, ОСОБА_9 , як голова фонду мав наступні права та обов`язки: забезпечення ефективної діяльності фонду, контроль за реалізацією цілей фонду, прийняття рішень щодо затвердження структури річного бюджету фонду, фінансування програм та проектів фонду, контроль за реалізацією цих рішень, прийняття рішень щодо участі у спільному фінансуванні благодійних програм та проектів разом з іншими організаціями, прийняття рішень щодо придбання фондом нерухомого майна, здійснення господарського управління майном та коштами фонду, визначення повноважень і розподіл обов`язків адміністративного апарату для забезпечення ефективної діяльності фонду, здійснення інших повноважень та функцій, визначених загальними зборами, за виключенням тих, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників фонду, вести переговори від імені фонду, укладати і підписувати договори, представляти фонд у відносинах з юридичними та фізичними особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування.

Таким чином, ОСОБА_9 , виконуючи такі організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, являвся службовою особою зазначеного фонду.

На початку липня 2020 року (більш точну дату вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) ОСОБА_9 , будучи службовою особою, забезпечуючи виконання цілей, передбачених п. 2.2. статуту БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум», з метою налагодження взаємовідносин батьків та дітей, організації якісного дозвілля для підлітків, вирішив організувати та провести в період з 04 серпня 2020 року по 09 серпня 2020 року захід відпочинку (спортивно-розважальний захід) для сімей з дітьми, що опинилися у складних життєвих обставинах, - відпочинок у наметах (наметове містечко) біля ставка «Микитенка» поблизу с. Вишневе Софіївського району Дніпропетровської області, куди були запрошені сім`ї з дітьми, що опинилися у складних життєвих обставинах, випускники інтернатів, підлітки групи ризику, тощо, усього близько сорока дітей у віці до 18 років (більш точну кількість у ході досудового розслідування не встановлено), в тому числі малолітній ОСОБА_16 , 2013 року народження, який перебував без супроводу батьків чи осіб, що їх замінюють.

В період часу з початку липня 2020 року (більш точну дату вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) до 17 години 35 хвилин 04 серпня 2020 року, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, на яку відповідно до п. 2 статі 14 розділу ІІІ,ст. 201 розділу ІІІ, п. 6 ст. 28 розділу ІV, п. 1 ст. 30 розділу V Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» №375-VI від 04 вересня 2008 року, покладено відповідальність за життя і здоров`я дітей, які перебувають на відпочинку у наметовому містечку, не виконуючи свої службові обов`язки, внаслідок недбалого ставлення до них, без належного оформлення будь-якої документації, потрібної для діяльності наметового містечка, не повідомивши місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування про організацію наметового містечка, маючи реальну можливість забезпечити безпеку життя і здоров`я дітей шляхом виконання вимог «Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», затверджених наказом МОЗ України 07 лютого 2012 року № 89 та «Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей`затвердженого наказом Мінсім`ямолодьспорту від 13 серпня 2009 року № 2881, усвідомлюючи, що невиконання вимог щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я дітей може призвести то настання негативних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, під час організації відпочинку у наметах (наметове містечко) біля ставка «Микитенка» поблизу с. Вишневе Софіївського району Дніпропетровської області, не дотримався наступних вимог щодо заходів безпеки, зокрема:

-згідно п. 2 ст. 14 розділу ІІІ Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та п. 1.3 розділу І «Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок» потрібно було розмістити наметове містечко на спеціально відведеній території, де були б усі необхідні умови для безпечного перебування та купання дітей у водоймищі;

-згідно ст. 201 розділу ІІІ та п. 1 ст. 30 розділу V Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», повинен був здійснюватися контроль за безпекою життям та здоров`ям дітей, та не допускати перебування дітей, в даному випадку, на березі річки, без нагляду дорослих, та контролювати купання у водоймі, які не вміють плавати, на наявність у них відповідних засобів індивідуального захисту від утоплення;

-згідно п.п. 5.2, 5.3 розділу V «Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», потрібно було обрати спеціально відведене місце для купання дітей у водоймі, та позначити на поверхні води яскравими плавучими сигналами, які добре видно (буями);

-згідно п. 8.4 розділу VІІІ «Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», купання дітей потрібно було проводити у перші дні не більше 2-5 хвилин за присутності двох дорослих (один перебуває у водоймі, другий спостерігає з берега) та не залишати без нагляду навіть на короткий проміжок часу дітей, які перебувають у водоймищі або безпосередньо на самому березі.

Внаслідок невиконання ОСОБА_9 вимог п. 2 ст. 14 розділу ІІІ, ст. 201 розділу ІІІ, п. 6 ст. 28 розділу ІV, п. 1 ст. 30 розділу V Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», абзацу 1 розділу 4 «Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей», п.п. 1.3, 1.4 розділу І, п.п. 5.2, 5.3 розділу V, п. 8.4 розділу VІІІ «Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», малолітній ОСОБА_16 , перебуваючи без належного нагляду на березі відкритої водойми, не вміючи плавати, самовільно зайшов до води, в результаті чого, 04 серпня 2020 року близько 17-35 настала його смерть від механічної асфіксії, яка розвинулась внаслідок закриття дихальних шляхів рідиною при утопленні у воді.

Безпосередньою причиною утоплення малолітнього ОСОБА_16 під час організованого відпочинку дітей у наметовому містечку являється відсутність належного нагляду за безпекою та життям дитини під час її перебування на березі водойми - ставка «Микитенка» в період купання дітей у ставку, відсутність спеціально облаштованого місця для купання дітей, що призвело до самовільного заходу малолітнього ОСОБА_16 до водойми та подальшого утоплення.

Невиконання головою фонду БО «МБФ «Максимум» ОСОБА_9 своїх службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я дітей, передбачених вимогами п. 2 ст. 14 розділу ІІІ, ст. 201 розділу ІІІ, п. 6 ст. 28 розділу IV, п.1 ст. 30 розділу V Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», абзацу 1 розділу 4 «Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей», п.п. 1.3, 1.4 розділу І, п.п. 5.2, 5.3 розділу V, п. 8.4 розділу VІІІ «Державних санітарних норм та правил влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок» і з технічної точки зору заходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті малолітнього ОСОБА_16 .

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у юридичних особах приватного та публічного права, які пов`язані з вихованням, розвитком та відпочинком дітей строком на 3 роки.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особі, внаслідок м`якості. На переконання прокурора, призначаючи обвинуваченому покарання, суд не надав належної оцінки тим обставинам, що обвинувачений не визнав свою вину, не вибачився перед потерпілою, завдану злочином шкоду не відшкодував, а навпаки намагався створити у суду враження неповноти та упередженості розслідування, очевидні обставини скоєння ним злочину заперечував, та перекладав відповідальність на батьків. При цьому, вказана позиція була висловлена останнім незважаючи на те, що потерпіла уклала з БО "МФБ "Максимуму" в особі голови - ОСОБА_9 договір на соціальний супровід сім`ї, відпустила дитину у наметове містечко та передала її саме обвинуваченому, а останній не заперечував факт організації відпочинку. На переконання прокурора, твердження ОСОБА_9 про формальність заяв батьків, в яких вони не заперечують проти відпочинку дітей, за умови усвідомлення суспільно небезпечних наслідків у вигляді загибелі дитини, є цинічним. Зазначена позиція обвинуваченого була незмінною, що свідчить про неможливість його виправлення протягом визначеного судом строку позбавлення волі.

В апеляційній скарзі представник потерпілої просить вирок скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Свої вимоги адвокат обґрунтовує невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особі, внаслідок м`якості. Окрім доводів, аналогічних за змістом тим, що викладені в апеляційній скарзі прокурором, адвокат акцентує увагу на тому, що внаслідок бездіяльності обвинуваченого, малолітній потерпілий, перебуваючи без належного нагляду на березі відкритої водойми, не вміючи плавати, самостійно зайшов до води, де загинув від утоплення. Зазначені наслідки настали через відсутність належного нагляду за безпекою та життям дитини під час її перебування на березі водойми, а також спеціального облаштованого місця для купання дітей, що призвело до самовільного заходу дитини до водойми. Адвокат зауважує, що з вини обвинуваченого потерпіла перебуває в стресовому стані та депресії, що вплинуло на стан її здоров`я, в той час як обвинувачений байдуже ставиться до цих обставин, не висловлює співчуття, не розкаюється у вчиненому, не надає та не надавав раніше жодної матеріальної допомоги, в тому числі й на поховання.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_9 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, та виправдати у зв`язку з відсутністю у його діях складу цього злочину.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги адвокат посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, захисник вважає, що сторона обвинувачення не довела, що БО "МФБ "Максимум" була організатором відпочинку з 04.08.2020 до 09.08.2020, а також що ОСОБА_9 неналежно виконував свої службові обов`язки. На переконання адвоката, досліджені судом докази свідчать про те, що обвинувачений не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, оскільки на останнього не покладались обов`язки щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх.

Поряд із цим, на думку сторони захисту, суд безпідставно посилався у вироку на показання свідків, яка на доказ винуватості обвинуваченого. Адвокат звертає увагу на те, що у вироку суд не навів відомостей, які виправдовують ОСОБА_9 , наданих свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , а також потерпілою ОСОБА_11 . При цьому, під час допиту одного зі свідків, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, було проведено впізнання з обвинуваченим. Окрім цього, адвокат вважає, що в основу вироку було покладено недопустимі докази та не доведено винуватості ОСОБА_9 поза розумним сумнівом.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник вказує на недопустимість копії списку дітей на відпочинку у наметах. Адвокат вказує на те, що цей документ було підготовлено на прохання слідчого, а матеріали провадження не містять жодного законного джерела його появи у справі. Окрім цього, адвокат посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду. Так, 29.03.2024 у судовому засіданні суддею оголошено про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами та перехід до судових дебатів та оголошено перерву задля надання часу для підготовки до судових дебатів до 22.05.2024 09:00 годин. При цьому, доповнення зі сторони обвинувачення або сторони захисту були відсутні і на питання судді прокурор та адвокат повідомили що будь-якими іншими доказами по справі не володіють. 22.05.2024 у судовому засіданні, яке відбулось у судових дебатах виступили усі учасники провадження, після чого суддею оголошено перерву до 04.06.2024 для підготовки до останнього слова, незважаючи на те, що обвинувачений не заявляв про це клопотання. В подальшому перед виступом із останнім словом обвинуваченим суддею повідомлено про наявність у прокурора клопотання про відновлення судового розгляду для можливості дослідження доказів та їх долучення до матеріалів судової справи. Незважаючи на заперечення сторони захисту, суд без виходу до нарадчої кімнати відновив судовий розгляд і надав прокурором право долучити ще докази та дослідити їх, внаслідок чого порушив принцип диспозитивності та рівності сторін.

Також, захисник звертає увагу на відсутність аудіозапису та відеозапису судових засідань суду першої інстанції від 22 травня 2024 року (дебати), 04 червня (відновлення судового розгляду та судові дебати) та 05 червня 2024 року (проголошення вироку). Ці записи не придатні для відтворення та прослуховування, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, прокурора, потерпілої та її представників, які підтримали апеляційні скарги сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, за встановлених судом обставин відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та є обґрунтованим.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, колегією суддів не встановлено.

Так, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду:

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_9 , який хоча і не визнав свою вину, проте не заперечував, що надавав допомогу в організації відпочинку дітей у наметовому містечку. Він знав про водойму та бачив, що жодних заходів безпеки організовано не було. Коли вони приїхали та почали виставляти намети, підбігла ОСОБА_27 та сказала, що не можуть знайти ОСОБА_28 . Всі його шукали, але знайти не могли. Поки вони ходили ланцюжком, один із підлітків - ОСОБА_29 , побачив ОСОБА_30 , вони його винесли на берег, почали надавати першу допомогу, говорили, щоб викликали «швидку». Приїхала «швидка» та продовжила реанімаційні заходи, які тривали хвилин 40. Потім констатували смерть хлопчика.

Окрім цього, обвинувачений вказав на те, що з сім`єю ОСОБА_31 укладали договір, надавали відносно ОСОБА_32 допомогу матеріально, психологічно та педагогічно. ОСОБА_33 приходив до фонду декілька разів, мати довіряла його. Щодо розписок, то вони були від тих людей, чиї діти були без батьків. Зауважив, що побачив ОСОБА_28 , коли мама привела його до автобуса;

- показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка вказала на те, що обвинувачений разом з викладачем знайшов її сам та запропонував допомогу, на що вона погодилась, бо хотіла щоб дитина поспілкувалась з психологами. Вони рази чотири приходили до них. Заступник обвинуваченого - ОСОБА_34 запропонувала укласти договір про те, що вони будуть їх підтримувати. Оскільки, вона відмовилася від продуктових наборів, їй сказали, що буде педагогічна підтримка з її сином. Вона не спілкувалася за 4 рази відвідування закладу більше ні з ким, крім ОСОБА_35 та ОСОБА_36 . Потім вони запропонували їм поїхати до табору та попередили, що на одного дорослого буде п`ять дітей. Їй дали аркуш паперу, щоб вона написала заяву від руки про те, що за здоров`я дитини вони не несуть відповідальність.

04 серпня 2020 року о 09:00 годині ранку вона з сином прийшла до « Максимума ». Вона попереджала, що її дитина не вміє плавати, сказала обвинуваченому, щоб приглядали, на що він сказав: «Не переймайтеся, все буде добре». Вона поставила речі ОСОБА_32 в автобусі, позвала обвинуваченого та показала, де стоїть сумка. Зі списку, який надала ОСОБА_34 в вайбері, не було зазначено рятівних засобів. Вона самостійно не надавали ніяких засобів, оскільки сподівалася, що в таборі є все необхідне Ввечері їй зателефонували та повідомили, що дитини не стало.

Потерпіла зауважила, що обвинувачений та ОСОБА_34 показували їй будинок, вагонообразний, нібито вони зняли будинок, щоб дітки там переночували. Коли вона вже приїхала за речами, вона не бачила там ніякого будинку, бачила водойму, здалеку - глиняний пляж, який не був огороджений. Там був степ та намети. Вони говорили, що будуть лікарі на місті, вони будуть слідкувати за дітьми. ОСОБА_34 сказала, що озеро далеко від будинку, вони будуть за всім слідкувати, що діти будуть купатися у водоймі по групам. Дорослі будуть за ними слідкувати;

- показаннями свідка ОСОБА_38 , яка вказала на те, що знайома з фондом обвинуваченого приблизно 4 роки, дізналася про програму наставництва, познайомилась з ОСОБА_9 , хотіла пройти тренінг. Вона побачила у Фейсбуці оголошення про збір, в якому було написано «Фонд «Максимум» планує виїзд з дітьми» та запропонувала ОСОБА_39 поїхати разом з донькою, щоб побути у наметах. Організатором відпочинку був фонд обвинуваченого. Їхала з донькою на автомобілі. Приїхали на місце, розкладали намети, в той час як діти бігали, хтось чимось займався. Вона разом із донькою пішли до озера, було багато дітей, дивилися озеро. Пам`ятає, що хлопчик, що потонув, був в окулярах, сидів з кимось із дорослих і казав, що хоче купатися, а дорослий йому казав: «зараз купатися не будемо, будемо розкладати речі, як закінчимо - тоді і підемо». Потім вона дізналась, що трапилося з хлопчиком. Її попросили зустріти швидку допомогу на автомобілі, щоб швидка не пропустила поворот. Вона зустріла їх, вони під`їхали і все.

Щодо організації купання, вона була зі своєю донькою, тому відповідальність за неї несла саме вона. Як було у інших - вона не знає. Окрім цього, свідок зауважила, що коли стався даний випадок, вона була ще на території відпочинку 1-2 дні. Під час відпочинку діти малювали, готували їжу. Все відбувалось за графіком, який визначала ця організація. Обвинувачений весь час був на території. Жінки, які працювали у фонді, - ОСОБА_40 , ОСОБА_34 і ОСОБА_41 , були помічниками обвинуваченого;

- показаннями свідка ОСОБА_19 , яка вказала на те, що вона та двоє її неповнолітніх дітей відвідували клуб «Максимум», вона була волонтером. ОСОБА_34 запропонувала їй відвідувати «Максимум», щоб приглядати за дітьми. Вона не була відповідальною за документацію, це була усна домовленість. Була створена в вайбері група «Максимум», адмініструвала групу ОСОБА_34 , всі, хто відвідував «Максимум», входили до групи. Обвинувачений також був в групі. Повідомлення про відпочинок з`явилося приблизно за місяць до події. Там було прописно, що з собою брати, які речі необхідні для дорослих/дітей. Конкретної дати не обговорювали, лише було написано, що є можливість відвідати. Поїздку організував « Максимум ». Про водойму говорили, про речі для захисту писали, якщо це необхідність. Була одна зустріч, яка стосувалася того, які речі з собою брати, її проводила ОСОБА_34 на території клубу. Інструктаж з техніки безпеки не проводили, всі дорослі, лише говорили, що треба бути обережними та уважними до деталей. Конкретних фактів не було. На місце відпочинку приїхала вперше, там було поле, біля нього посадка, дерева, кущі, на території посадки було водоймище, це Софіївський район, Дніпропетровської області. На водоймі не було буйків, вежі рятівника, рятувальник кругів. Місця для купання облаштовано не було.

Приїхавши на місце, вони поставили намети та почали ознайомлюватися з територією, ходили до водойми. Пішли до своїх наметів, зібралися до обіду, вона була біля своїх дітей. Територія відкрита, діти самі піти нікуди не могли. Після обіду було спекотно, діти почали нудитися та попросилися купатися. Вона сказала ОСОБА_43 , що вони йдуть до водойми. Вона, її діти, та інші діти, які були з нею. Близько 14 дітей, вона отримала дозвіл. Вони спустилися до водойми. До них підійшла ОСОБА_41 , яка виконувала обов`язки медсестри та потім пішла. Діти пішли купатися. Коли всі вийшли з води після першого купання, ОСОБА_33 не виходив, хотів ще купатися, вони його довго вмовляли. Він говорив: «я не хочу виходити, я хочу ще купатися». Вона йому сказала, що на наступному купанні він буде сидіти біля неї. Сказала, що потрібно слухатися. ЇЇ не попереджали, що дитина не вміє плавати. Вона його побачила вперше, коли вийшла з автобуса. ОСОБА_33 сидів біля неї, вона пішла ближче до води, оскільки дітей багато купалося. Вона стояла, дивилася ближче за ними, робила зауваження. Повернувшись на килимок, побачила, що ОСОБА_32 немає. Його почали шукати та один з підлітків наткнувся на потерпілого у воді. Вона його віднесла до берегу, де йому почали надавати першу медичну допомогу до приїзду швидкої. Приїхала швидка, потім сказали, що неможливо повернути до життя, дитина захлинулася. Наступного дня зателефонували матері та сказали їй яка ситуація трапилася, щоб вона забрала речі;

- показаннями свідка ОСОБА_20 , яка вказала на те, що відпочивала разом з дитиною за пропозицією ОСОБА_35 . Вони були в городку, діти пішли купатися. Вперше, коли вони купалися, вона була з ними, а другий раз вона залишилася організовувати свято діткам. Потім вона почула, що шукають хлопчика, вона пішла до берега та побачила, що його вже знайшли, витягли на берег та надавали медичну допомогу. Вона також надавала йому медичну допомогу, а потім приїхала швидка.

Свідок зауважила, що в автобусі була ОСОБА_44 , ОСОБА_45 та ще одна жінка ОСОБА_34 . Були діти, які їхали без батьків, зокрема й потерпілий. Вони виїхали о 09:00 ранку, приблизно об 11:00 приїхали на місце відпочинку. Коли вони приїхали, ніяких бесід з приводу купання не проводили, рятувальників не було, буїв також. У дитини, яка потонула, не було засобів захисту. Коли діти пішли вдруге купатися, з ними була ОСОБА_46 та ще хтось, але вона точно не знає. Коли хлопчика витягнули з води, він був без одягу. Коли загинула дитина, вони залишилися на місці відпочинку. Потім вже зробили буйки, човен поставили;

- показаннями свідка ОСОБА_47 , який вказав на те, що його запросив до фонду ОСОБА_45 , який інколи просив допомоги, а він приїжджав та щось ремонтував у фонді. Його запросила ОСОБА_48 на захід для облаштування території, який влаштовував фонд «Максимум», договір з ним не складали. Він та ще декілька людей з ним першими приїхали на місце відпочинку. В його обов`язки входило технічне забезпечення проведення заходу: туалет, душ. Він складав батут, коли відбулася подія. Прибігла жінка, сказала, хлопчик потонув.

Окрім того, свідок вказав на те, що коли сталося нещастя з дитиною, вони огородили місце для купання. Людини з наліпкою рятувальник не було. Коли дитина потонула, вони продовжили відпочинок, організували огорожу з надувних, резинових, святкових шарів, діти були поділені на три групи, діти, які приходили, купалися, дорослі вже стояли у воді. Перераховували кожну дитину. Всі заходи були вжиті після того, як дитина потонула. Він встановлював на території батут, інструктаж з дітьми щодо поводження на батуті проводився неодноразово ним, був ще ОСОБА_45 та декілька хлопців. Ніякий журнал не вівся. Інструктаж поводження на воді до того не проводили, не встигли;

- показаннями свідка ОСОБА_22 , який зазначив, що дізнався від ОСОБА_49 про те, що вони допомагають організувати спільний відпочинок, його запросили також, оскільки вони один одного знають. ОСОБА_9 приїхав до 12 год. на великому автобусі з сім`ями. Була велика поляна, лісопосадка, дерева росли, там зробили польову кухню, це було в 50 м. від водойми, місце для купання огорожено не було. Він пішов відпочивати, коли прокинувся о 16:00 год. та сидів за столом під навісом, почув, що починають шукати якогось хлопчика. Зрозумівши, що пропав хлопчик, він долучився до пошуків. Був він, ОСОБА_50 та ще один хлопець. Дитину знайшли у воді, витягли на берег. Він та ОСОБА_51 почали надавати медичну допомогу. Через деякий час приїхала швидка допомога, яка через годину підтвердила смерть дитини.

Свідок також засвідчив, що коли сталася трагедія, він залишився на місці відпочинку, вони ще були дня 3. Діти та дорослі продовжили відпочивати, дорослі контролювали як діти купалися, у всіх були світловідбиваючі зелені желети;

- показаннями свідка ОСОБА_17 , яка вказала на те, що вона з дитиною та іншими сім`ями відправилися на сімейний відпочинок до Софіївки, де трапився нещасний випадок - помер хлопчик ОСОБА_33 . Вона допомогала благодійному фонду «Максимум» добровільно, адміністративних посад не займала. У них був батьківський клуб, де вони зустрічалися та спілкувалися з батьками. Її дитина також ходила до благодійного фонду «Максимум», керівником якого був обвинувачений. Під час надання допомоги фонду вона зустрічалася з дітьми. Вона лише допомагала заповнювати договір про надання соціальних послуг. Послуги щодо організаціїї відпочинку згідно з договором не надавалися. Договір, який надавав обвинувачений, підписували під час першої зустрічі. Вона приймала участь в перемовинах як особа, яка допомагає фонду.

В фонді вона знає лише людей, які на добровільних засадах надавали допомогу. Допомога надавалась нею на підставі усної домовленості. Територія, на якій вони відпочивали, приватна. Ніяких документів не укладали. Вони знали про місце відпочинку лише зі слів однієї з мами. На цей відпочинок планувалося відправити 43 дитини, з них 14 підлітків. Це були діти з батьками, які були в фонді та користувалися різними послугами фонду. Були також діти без батьків. Було 13 дорослих, з них 8 батьків. Про плавання мови не йшло, про пляж вони знали. Вони говорили батькам, які їдуть та не їдуть, що там є водойма, однак батьки самі вирішували, чи будуть їх діти плавати.

Під час батьківських зборів за участю обвинуваченого, які відбулись у приміщенні фонду, потерпілої не було, оскільки вона працювала. У фонді остання з`явилась за тиждень до поїздки, їй запропонували поїхати разом з дитиною, однак вона відмовилась, оскільки працювала. Потерпіла попросила щоб взяли її дитину. Про те, що потерпіла відмовилася їхати, обвинувачений знав, її повідомили, що дитина буде під наглядом фонду та інших батьків.

Діти були поділені на маленькі підгрупи та за ними приглядали дорослі. На зустрічі було проведено розподіл між батьками, які будуть доглядати за певними групками дітей. Обвинувачений розумів, що діти будуть перебувати без батьківського піклуваня, з його боку не було ніяких заперечень. Ніяких документів не складалося. Перелік дітей, які були закріплені за кожним з батьків було написано на чернетці.

Батьки писали заяву на ім`я обвинуваченого про те, що фонд не несе матеріальної відповідальності за речі, які будуть втрачені під час перебування на відпочинку. У них було 5-6 дітей, які були без батьків. Ніхто не проводив інструктаж щодо техніки безпеки. Коли вона прибула на місце, біля озера був пляж, на території був фургон, обідній стіл, огорожений будинок. Пляж не був огорожений, рятувальних засобів не було. Це загальний пляж, окремого місця для купання дітей не було. Наметове містечко не було огорожено. Вона не вирішувала питання про виділення на березі окремої ділянки, щоб там розмістити наметове містечко. Обвинувачений з відповідним питанням не звертався. В той час, коли помер ОСОБА_31 , її не було там. До неї прибігла ОСОБА_52 та сказала, що не бачить хлопчика, який сидів на березі. Шукали хлопчика швидко, знайшли у воді. Їй невідомо за яких обставин загинув потерпілий. Потерпілий був з ОСОБА_53 , з якою було її двоє дітей - ОСОБА_54 та ОСОБА_55 . Раніше в фонді вона бачила загиблого.

Дітей перевіряла ОСОБА_56 - одна з мам, вона також приходить до фонду та користується послугами. До того, як знайшли загиблого, діти купалися у воді. Організація купання була під наглядом дорослих. Рішення про те, що дітям можна йти купатися, ніхто не приймав. Діти йшли з кимось з дорослих. Процедура купання дітей організована не була. Коли загиблого відвезли в морг, діти з дорослими продовжували знаходитися там. Обвинувачений весь час був на місці події, де загинула дитина. Сумісно з дорослими вирішили продовжити відпочивати. Після даного випадку, вони зробили буйки з надувних шарів. Обрали інше місце для купання;

- показаннями свідка ОСОБА_18 , яка вказала на те, що декілька років тому вона познайомилася з ОСОБА_57 , яка співпрацює з ОСОБА_58 . Потім вона прийшла до БФ «Максимум», якому допомагала на добровільній засаді. До цього отримувала допомогу від благодійного фонду. Влітку вона зі своєю дитиною прийшла на відпочинок сімейного типу, де були батьки та діти без батьків. Вона допомагала ОСОБА_43 з організаційними питаннями. Відпочинок, перевезення дітей та батьків на місце відпочинку та харчування організував обвинувачений. Намети видавала ОСОБА_34 з фонду «Максимум». Коли вони приїхали на відпочинок, вони розподілили хто буде приглядати за групками дітей. Їй не відомо на якій підставі діти їхали на відпочинок. За дітьми приглядали в міру своїх можливостей. За потерпілим приглядала вона разом з ОСОБА_53 . Приглядали, щоб дітки виконували розпорядок дня, коли йти плавати, їсти, відпочивати. ОСОБА_34 , як координатор, розподілила по групкам, хто де заселився в палатки, та буде доглядали за дітьми. Обвинувачений був присутній при цьому. Документи щодо догляду за дітьми не складалися, все відбувалося в усній формі.

На території була водойма, облаштованого місця для купання не було, місця рятувальника також. Діти, які поїхали з ними відпочивати, купалися. Спочатку дорослі заходили до водойми, а потім вже дітки. У них була домовленність приглядати за дітьми, які були без батьків, в міру своїх можливостей. Вона не знає обставин за яких дитина потонула. Коли ОСОБА_59 допомогала ОСОБА_43 робити плакат чи щось інше, точно не пам`ятає, почула крики, всі побігли до води. ОСОБА_60 , яка пішла з дітками до річки, кричала: «Де хлопчик ОСОБА_33 ?». Всі почали його шукати та дістали з води. До приїзду «швидкої», хлопчику хвилин 30 надавали допомогу, потім ще бригада «швидкої» надавала допомогу 45 хв. «Швидку» викликав обвинувачений та дорослі, які були на березі. Загальна кількість дітей на відпочинку було близько 20, до 30. Батьків було - 8. Дітей без батьків - 12. Вона з ОСОБА_61 приглядали за 6 дітками. Оскільки вона медсестра за освітою, їй доручили аптечку, щоб намазати кремом дітей, якщо згоріли, заклеїти подряпини. Вона мала надати першу меддопомогу як особа, яка має відповідний фах. Професійного рятувальника з ними не було. Коли помер хлопчик, вони не залишили місце відпочинку, були ще декілька днів там, проводили культурні заходи. Після загибелі дитини, всім було заборонено купатися чи лише з дозволу дорослих, точно не пам`ятає;

- показаннями свідка ОСОБА_23 , який вказав на те, ОСОБА_45 звернувся до нього за допомогою, бо у його власності була сцена. Він погодився надати сцену, її привезли вранці, допоміг її розібрати, розгорнути. Переконався, що все добре з нею та поїхав у справах. Після обіду зателефонував ОСОБА_45 , запитав де він, чи далеко він знаходиться від «швидкої», оскільки не може дозвонитися, щось трапилося з дитиною, втопилася чи захлинулася. Сказав, щоб він під`їхав до «швидкої» та повідомив і провів до місця події. Коли він під`їхав на місце події, там вже була «швидка», яка боролася з життя дитини.

З обвинуваченим знайомі років 15 і більше. У них довірливі, товариські стосунки. Ким саме був створений фонд не знає. ОСОБА_45 запропонував увійти до наглядової ради фонду, він погодився. В його обов`язки входив контроль за коштами. Він займався допомогою дітям сиротам та сім`ям, які знаходяться в складних життєвих умовах, здійснювалися різні благодійні збори продуктами малозабезпеченим сім`ям, виховання дітей, з ними проводився час, здійснювали певну підтримку. Він є членом наглядової ради третій рік. ОСОБА_45 розповідає про діяльність фонду як голова фонду, а він слухає. У його організації є статут, звітів вони не робили. Він цікавиться тими коштами, які залучав;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , який вказав на те, що попередньо зателефонувавши до нього на ставок приїхали чоловік та жінка, які сказали, що дітки хочуть покупатися, він дав добро, вони поселилися. Чоловік та жінка сказали, що це благодійним фонд і вони влаштовують відпочинок для дітей з неблагополучних сімей. Ніяких документів дозвільного характеру він не вимагав, йому не надавали. Щодо можливості розташування рятувальних заходів вони не питали. Він вирощує рибу на ставку, пляжу не має, але вони завезли пісок, очистили. В них немає там ані човна, ані огорож та рятувальних речей. Діти приїхали на мікроавтобусі, також була легкова машина з продуктами. Засоби для відпочинку у них були з собою. Дітей було 20-30, він їх не рахував. З ними були дорослі, людей 6 чи більше. Вони жили в наметах, готували там їжу, займалися спортом, зробили сцену, був телевізор.

Його там постійно не було. Він приїжджав ввечері, дивився, все нормально було, через декілька днів сказали, що втопилася дитинка, коли він приїхав вже була «швидка». Коли потонула дитина, вони ще відпочивали день чи два та й поїхали. Вони зателефонували, сказали ми виїжджаємо. Він не стягував ніякої плати за цей відпочинок. Раніше він не був знайомий з жінками та чоловіком, що до нього звернулися, він навіть не знає де вони взяли його контакти;

- показаннями свідка ОСОБА_25 , яка вказала на те, що знайома з фондом давно, займалася співом з дітьми у фонді на волонтерських засадах. Все відбувалося в усній домовленості, договору ніякого не підписувала. Влітку вони поїхали на відпочинок і там загинула дитина. Дізналась про цей захід із соцмереж. В один момент вони побачили, що всі бігають та шукають дитину. Відпочинок організовував ОСОБА_45 , їхали автобусом, ОСОБА_45 їхав із ними. З моменту, коли автобус прибув на місце розташування та до моменту, коли трапився випадок, пройшло декілька годин, оскільки вони ще не встановлювали палатки. Вона була з дівчатками в той час, співала. Купання не було. Від місця, де висадив автобус, розташували намети на відстані 100 метрів. Всі дорослі несли речі до місця розташування. Місце купання свідок бачила, це був звичайний пляж, пісок, огороджувальних засобів (буйки, човни) не було. Купання не знає, як було організовано. Після випадку того всі дивилися один за одним. Рятувальників не було;

- показаннями свідка ОСОБА_26 , яка вказала на те, що про захід дізналась від подружки - ОСОБА_62 та вирішила поїхали в цю поїздку, бо раніше їздила у табори та мала досвід готування їжі. Всю інформацію вона дізнавалась від ОСОБА_27 . Їй не було відомо куди вони виїжджають. ОСОБА_41 казала, що мамочка якась знайшла місце та запропонувала туди поїхати, добиралися вони самі. Знає ОСОБА_63 та фонд «Максимум» з курсів наставництва, які проходила у 2018 чи 2019 році.

На відпочинок вона їхала з 3 своїми дітьми - доньці було 13 років, сину 9 років, молодшій доньці 6 років. Вони приїхали перші, розкладали все для кухні, потім на місце приїхали дорослі з дітьми, на автобусі чи на машинах, розкладали палатки. Намети та кухня були розміщені не близько до озера, в лісосмузі, відкрита територія, приблизно 200-300 метрів, може помилятися. Озеро бачила, місце для купання не було огороджено, буйків не було. Коли всі з`їхалися, готували їжу на 40 осіб. На кухні допомагали і дорослі, і діти. З дорослих були батьки, підлітки. Щодо того, коли хлопчик зник, вона готувала вечерю, о 17:00. Почула, що почали запитувати: «де ОСОБА_65 ?». Всі побігли шукати, а вона залишилась на кухні, як діставали хлопця з водойми не бачила. Коли вона підбігла до озера побачила, що дитина вже лежала на березі. Хлопчику було надано допомогу, швидку викликала вона.

Після випадку, перебувала на відпочинку 4 дні. Функції ОСОБА_49 на відпочинку були - організація відпочинку та занять для дітей.

Перед поїздкою збиралися (вона, ОСОБА_27 , ОСОБА_50 ) в цьому фонді щодо питань, що з собою брати на відпочинок;

- показаннями свідка ОСОБА_24 , яка вказала на те, що фонд ОСОБА_9 допомагає її родині, він є його керівником. Вона є членом фонду, але офіційно не працевлаштована, є отримувачем послуг. У 2020 році вона разом із іншими мамами поїхала відпочивати на пляж, у них був дикий відпочинок. Підготовчий процес відбувався десь за місяць, за два місяці до поїздки. Була група в Вайбері, облік ніякий не вівся, знали, що буде 20 дітей. Треба було вирішити скільки каші взяти, шарів. В групі писали, хто буде їхати.

На відпочинок брала своїх дітей та двоє інших дітей, чию родину знала. Під час поїздки автобусом, прийшла мати потерпілого, віддала їм хлопчика, вони його взяли, а коли приїхали сталася ця трагедія. Вона була біля наметів, розкладала речі, коли почула, що пропав хлопчик. На той момент ще ніхто не купався, був процес підготовки та облаштування місця, ніякої мови про купання не було. Треба було розкласти речі, розкласти намет. Хлопця було знайдено у воді.

До моменту, коли почула, що хлопець пропав, бачила його у автобусі, їхав позаду неї. Коли прибули на місце відпочинку, його забрала ОСОБА_67 - така ж мама, як ОСОБА_56 . У неї було двоє своїх дітей, а ще й дали їй двоє дітей. Кожен приймав рішення, як хотів, хто з дітей до яких мам буде йти. Хто приймав рішення, що ОСОБА_33 піде до якої мами - їй не відомо. Щодо відпочинку, всі знали, що буде купання в відкритій водоймі. Це не обговорювалося між учасниками. Не обговорювалося те, що треба брати купальні приналежності, але вона брала. Місце для купання не було огороджено, не було й рятувальників. Вона знає, що ОСОБА_33 не послухався ОСОБА_68 і пішов до води. У воді нікого не було, окрім ОСОБА_32 . Коли хлопець потонув, учасники відпочинку залишились на 5-7 днів;

- протоколом огляду трупа від 04 серпня 2020 року з фототаблицею, яким зафіксовано проведений на березі водойми «Микитенко», що знаходиться між селами Новохортиця та Вишневе Софіївського району Дніпропетровської області на відстані приблизно 200 метрів від автомобільної дороги Дніпро-Миколаїв, огляд трупа малолітнього ОСОБА_16 , який знаходиться на присипаному піском березі на відстані приблизно два метри від води, до якої мається пологий схил. Під час огляду будь-яких слідів насильницької смерті не виявлено, померлий знаходиться без одягу, прикритий простирадлом (а.к.п. 6-9);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 146 від 05 серпня 2020 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_16 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 від механічної асфіксії, перекриття дихальних шляхів рідиною, випадки утоплення та занурення у воду не уточнені (а.к.п. 11);

- висновком експерта № 146 від 05 вересня 2020 року, яким на підставі даних судово-медичної експертизи трупа дитини ОСОБА_16 з урахуванням додаткових методів дослідження та обставин випадку вказаних у постанові, встановлено, що с мерть дитини ОСОБА_16 настала внаслідок механічної асфіксії, яка розвинулась внаслідок закриття дихальних шляхів рідиною при утоплені у воді, що підтверджується вищевказаними ознаками перебування тіла у воді та загальноасфіктичними ознаками смерті та даними додаткових методів дослідження. Смерть дитини ОСОБА_16 була констатована фельдшером швидкої медичної допомоги на момент прибуття на місце виклику о 17 годині 35 хвилин 04 серпня 2020 року, що не суперечить судово-медичним даним. При судово-медичнй експертизі виявлені наступні тілесні ушкодження: два садна у лобній області праворуч, ділянка осадження шкіри у виличній області праворуч з розповсюдженням на підочну область; ділянка осадження шкіри на правій бічній поверхні грудної клітки, у нижній та середній її третинах; два садна на передньо-внутрішній поверхні лівої стопи; п`ять саден на внутрішній поверхні лівої гомілки, у нижній її третині, в проекції гомілково-ступневого суглобу, прижиттєві, могли виниктути у короткий проміжок часу, незадовго до настання смерті, не виключено в агональному періоді, від ковзаючої або дотиково-ковзаючої дії тупого предмета (предметів), що мав (мали) як обмежену так і не обмежену контактуючу поверхню, якою могла бути поверхня берега, на трупі стосовно живих осіб, як у сукупності, так і кожне окремо, мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Між їх наявністю та наступом смерті причинно-наслідковий зв`язок не встановлено. При судово-токсилогічному дослідженні крові, вилученої з трупа етиловий, метиловий, ізоприпиловий, пропиловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аліловий спирти не виявлені. Вад розвитку та будь-яких морфологічних ознак гострих або хронічних захворювань, які б спровокували або прискорили настання смерті при судово-медичній експертизі трупу не виявлено (а.к.п. 12-16);

- протоколом огляду місця події від 04 серпня 2020 року з фототаблицями, яким зафіксовано огляд ділянки місцевості поблизу водоймища, на північний захід від якого розташовується с. Новохортиця Софіївського району та на південному сході знаходиться с. Вишневе Софіївського району. Під час огляду місця події було віднайдено загальний зошит на 21 аркушах з нотатками БО «Міжнародний Благодійний Фонд «Максимум» (а.к.п. 17-21);

- статутом Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Максимум», який було затверджено засновником ОСОБА_9 (а.к.п. 29-37);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.к.п. 38);

- рішенням ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 1604614600141 від 19 березня 2016 року, відповідно до якого БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» було внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій 19 червня 2016 року (а.к.п. 39);

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадяських формувань, відповідно до якого засновником БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» зазначено ОСОБА_9 (а.к.п. 41);

- копією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_21 для іншого сільськогосподарського призначення (рибогосподарських потреб) на території Кам`янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області виданого Державним підприємством «Дніпропетровським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою», інвентарний номер ІХ-32940 від 04 березня 2003 року (а.к.п. 84-117);

- повідомленням виконавчого комітету Софіївської селищної ради на адресу Софіївського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 05 серпня 2020 року, відповідно до якого на території водоймища біля с. Вишневого (ставок «Микитенка») з 04 серпня 2020 року по 09 серпня 2020 року буде розташовуватись благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» для літнього відпочинку з дітьми (а.к.п. 118);

- відповіддю виконавчого комітету Софіївської селищної ради від 11 серпня 2020 року, відповідно до якої про перебування на території Софіївської ОТГ поблизу водоймища «Микитенка», яке знаходиться між с. Вишневе та с. Новохортиця інформації або звернення від благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Максимум» не надходило. 05 серпня 2020 року після трагедії, яка сталася на водойомизі, Софіївської селищною радою листом від 05 серпня 2020 року було повідомлено Софіївське ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.к.п. 120);

- протоколом обшуку від 13 серпня 2020 року, проведеного у проміжок часу з 11 години 00 хвилин по 11 годині 20 хвилин, в присутності понятих, відповідно до якого ОСОБА_9 добровільно надав правовстановлюючі та організаційно-розпорядчі документи БО «Максимум» (а.к.п. 133-136);

- рішенням № 1 Єдиного Засновника (учасника) про створення БО «МБФ «Максимум» від 21 лютого 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_9 було вирішено питання щодо створення БО «МБФ «Максимум» (а.к.п. 143);

- копією чеку на послуги № 84537 від 29 липня 2020 року, відповідно до якого замовник: ОСОБА_45 м. Дніпро, телефон: НОМЕР_1 , найменування: оренда авто: по оговореному маршруту з менеджером, авто: автобус Neoplan (50 місць), кількість 1, дата: 04 серпня 2020 року - 09 серпня 2020 року, сума (оплата): 1950,00 (переплата на рахунок-картку). Загальна сума складає: 8950,00 грн. Залишок 7000,00 грн. водію авто Neoplan (50 місць) на руки у день замовлення (04 серпня 2020 року). На якому стоїть штемпель - «Оплачено» (а.к.п. 147);

- меморандумом про взаємодію партнерської мережі підтримки сім`ї та направлення осіб, які потребують комплексної допомоги у сфері сімейних та родинних відносин від 23 жовтня 2019 року (а.к.п. 145);

- копією списку дітей на відпочинку у наметах 2020, відповідно до якого у зазначеному списку наявні 40 прізвищ та імен дітей. Відповідно до вказаного списку під порядковим номером № 27 зазначений - ОСОБА_16 . Вказаний список виготовлений на фірмову бланку Благодійного фонду «Максимум» та затверджений головою фонду ОСОБА_9 (а.к.п. 148);

- договором про надання соціальної послуги соціального супроводу від 18 липня 2020 року, який був укладений між БО «МБФ «Максимум» в особі голови фонду ОСОБА_9 та ОСОБА_11 щодо дитини ОСОБА_16 (а.к.п. 149-150);

- соціальною карткою сім`ї ОСОБА_11 від 18 липня 2020 року, відповідно до якої було проведено обстеження житлових умов та опитування ОСОБА_11 (а.к.п 151-156);

- заявою ОСОБА_11 на ім`я голови БО «МБФ «Максимум» ОСОБА_9 від 22 липня 2020 року, відповідно до якої остання надала дозвіл на поїздку своєї дитини ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на відпочинок в село Софіївка, яка відбудеться з 03 по 09 серпня. Вона погодилась з тим, що БО «МБФ «Максимум» не несе відповідальності за збереження особистих дорогоцінних речей її дити (а.к.п. 157);

- відповіддю Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 15 вересня 2020 року, відповідно до якої представники БО «МБФ «Максимум» не звертались до УПП в Дніпропетровській області щодо погодження схем маршрутів руху та розкладу руху автобусів під час здійснення перевезення організованих груп дітей в період з 04 серпня 2020 року по 09 серпня 2020 року. Також, представники БО «МБФ «Максимум» в поточному році не зверталися до УПП в Дніпропетровській області щодо погодження схем автобусних маршрутів руху та розкладу руху під час перевезення організованих груп дітей (а.к.п. 208);

- відповіддю Дніпропетровсьої обласної державної адміністрації від 30 вересня 2020 року, відповідно до якої за даними СЕДО «ДОК ПРОФ», наданими управлінням діловодства і контролю апарату облдержадміністрації, станом на 20 серпня 2020 року від благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ідентифіковано одне звернення від 15 липня 2019 року № 26, яке зареєстровано в облдержадміністрації 16 липня 2019 року за № 6492/0/1-19, щодо забезпечення технічного та функціонального супроводу організації наметового табору на базі туристичної бази «Тополя», інших звернень від благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Максимум», у тому числі щодо організації відпочинку групи дітей у супроводі представників фонду на території поблизу водоймища «Микитенка» між селами Вишневе та Новохортиця Софіївського району Дніпропетровської області, до облдержадміністрації не надходило. За інформацією Софіївської райдержадміністрації, благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» не довела до відома про свої наміри здійснювати організований відпочинок дітей (а.к.п. 210-211);

- відповіддю Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 28 жовтня 2020 року за № 10/1-214, відповідно до даних модуля «Загальна канцелярія» програмного забезпечення «Електронне самоврядування» звернень від БФ «Максимум» до Дніпровської міської ради не надходило (а.к.п. 213);

- копією паспорту ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 виданого Новомосковським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.к.п. 216);

- копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_16 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_70 , мати - ОСОБА_11 (а.к.п. 219);

- копією відповіді Дніпропетровської обласної ради від 08 вересня 2020 року вих. № Вих.-3234/0/2-20, відповідно до якої БФ «Максимум» не звертався до обласної ради щодо надання дозволу на організацію відпочинку дітей у період з 04 по 09 серпня 2020 року на згаданій у запиті території. Від фонду надходив лист від 01 липня 2020 року № 01.07.20 про організацію наметового табору на базі туристичної бази «Тополя» по вул. Партизанській, 214 у період з 03 по 07 серпня 2020 року. Відповідна туристична база не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, про що було проінформовано голову фонду ОСОБА_9 (а.к.п. 229);

- відповіддю Управління служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради від 06 листопада 2020 року № 16/02-182, наданої на запит старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_71 , відповідно до якої малолітній ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав разом із матір`ю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , не знаходився на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах в управлінні-службі у справах дітей Новокодацької районної у місті Дініпрі ради. 24 квітня 2020 року управлінням-службою у справах дітей Новокодацької районної у місті ради було отримано лист № 4/062-22/97 від управління-служби у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради щодо аналізу списків дітей, ОСОБА_16 , 2013 року народження, згідно зі списком, у зв`язку із карантином був повернутий до батьків із КЗО «Навчально-реабілітаційний центр № 12» ДОР, де перебував цілодобово. В телефонній розмові із спеціалістами, мати ОСОБА_16 повідомила, що дитину було повернуто додому із навчального закладу, наразі хлопець перебуває з нею за місцем проживання, утримання та розвитком на час карантину буде займатися вона, стан здоров`я дитини та матері задовільний, скарг на погане самопочуття немає. 14 серпня 2020 року спеціалістами управління-служби у справах дітей сумісно із фахівцем центру соціальних служб та дітей, сім`ї та молоді та регіональним координатором проекту ОСОБА_72 було здійснено вихід в родини, в які було повернуто дітей із закладів інституційного догляду та виховання дітей на період карантину згідно списку, що був додатком до листа управління-служби у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради № 4/062-22/97 від 24 квітня 2020 року. В ході соціальної роботи , під час візиту в родину ОСОБА_11, мати ОСОБА_11 , 1874 року народження, повідомила, що її син ОСОБА_16 , 2013 року народження, перебуваючи у літньому оздоровчому таборі загинув через нещасний випадок, що стався на воді (а.к.п. 25);

- висновком експерта № 146-22-Е від 17 листопада 2020 року, відповідно до якого смерть дитини ОСОБА_16 була констатована фельдшером швидкої медичної допомоги Касьян на момент прибуття на місце виклику 04 серпня 2020 року о 17 годині 35 хвилин (картка виїзду № 333 від 04 серпня 2020 року), що не суперечить судово-медичним даним (динаміці трупних явищ на момент дослідження трупа в морзі). Динаміка трупних явищ, враховуючи причину смерті може відповідати настанню смерті за 15-17 годин до моменту дослідження трупа в морзі. Смерть дитини ОСОБА_16 настала від механічної асфіксії, яка розвинулась внаслідок аспіраційного типу утоплення.

Медична допомога працівниками швидкої медичної допомоги надавалася в повному обсязі, однак вирішальним фактором в настанні смерті стала незворотня стадія аспіраційної асфіксії, з терміном часу, що перевищив 5-6 хвилин (після якої надавалася медична допомога). Всі виявленні при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження прижиттєві, могли виникнути у короткий проміжок часу, у швидкій послідовності, незадовго до настання смерті, не виключено в агональному періоді. Враховуючи характер, локалізацію та особливості тілесних ушкоджень, дитині ОСОБА_73 було заподіяно не менше двох травматичних (механічних) дій тупим предметом (предметами) в області правої половини обличчя, не менше однієї в область правої бічної поверхні грудної клітки та не менше п`яти в область лівої нижньої кінцівки. Всі виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження виникли від дотиково-ковзаючої або ковзаючої дії тупого твердого предмета (предметів), які не відобразили своїх конструктивних особливостей травмуючого предмета в ушкодженнях. Однак, не виключена вірогідність заподіяння їх внаслідок ковзаючої або дотиково-ковзаючої дії під час занурення (знаходження) тіла у водоймищі, вилучення тіла з води, волочінням його по поверхні берега. Всі виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження виникли від дотиково-ковзаючої або ковзаючої дії тупого твердого предмета (предметів), які не відобразили своїх конструктивних особливостей травмуючого предмета в ушкодженнях. Будь-яких тілесних ушкоджень, які могли б виникнути від численних ударних дій зі значною силою, при судово-медичній експертизі не виявлено. Не виключена вірогідність заподіяння виявлених тілесних ушкоджень внаслідок ковзаючої або дотиково-ковзаючої дії під час занурення (знаходження) тіла у водоймищі, вилучення тіла з води, волочінням його по поверхні берега. Під час спричинення тілесних ушкоджень, положення тіла по відношенню до травмуючого предмету могло бути самим різноманітним. Анатомічна локалізація виявлених тілених ушкоджень доступна для нанесення власною рукою, а також не виключена за умов падіння з положення стоячи на тверду нерівну площину (а.к.п. 33-39);

- відповіддю Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» від 27 листопада 2020 року № 06/3088 на запит старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_74 , згідно з якою виїзд на виклик 04 серпня 2020 року о 17 годині 26 хвилин за адресою: с. Вишневе, Софіївського району, ставок «Микитянський» був здійснений бригадою екстреної медичної допомоги Софіївського пункту постійного базування бригад ЕМД Криворізької станції ЕМД у складі: фельдшерів: ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , водія ОСОБА_77 . Виклик здійснювала невідома жінка з телефонного номеру - НОМЕР_4 . Аудіозапис виклику направлений 25 листопада 2020 року оперативним відділом Криворізької СМЕД на електронну адресу. Інформація про смерть дитини медичний працівник бригади ЕМД передав до поліції за тел.. «102» о 18 годині 40 хвилин, прийняв - ОСОБА_78 . Письмове повідомлення про смерть дитини до районної адміністрації працівниками станції не надсилалось, оскільки це не передбачено нормативними документами стосовно діяльності центрів (станцій) екстреної медичної допомоги (а.к.п. 41-42);

- копією картки виїзду швидкої медичної допомоги № 333 від 04 серпня 2020 року (а.к.п. 43);

- копією картки виклику швидкої медичної допомоги від 04 серпня 2020 року № 333 (а.к.п. 44);

- копією протоколу реанімаційних заходів до картки виклику № 333 (а.к.п. 45-46);

- відповіддю голови БО «Максимуму» ОСОБА_9 , відповідно до якої БО «Максимум» не брав на себе відповідальність за життя та здоров`я дітей на сімейному відпочинку у наметах, куди були запрошені сім`ї у складних життєвих обставинах, тобто участь приймали батьки з дітьми. ОСОБА_11 було запропоновано також відповідно прийняти участь у заході та повідомлено про програму заходу (а.к.п. 68);

- висновком експерта № 4712-20 з результатами проведення судової експертизи з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці по матеріалам кримінального провадження № 12020040580000214 від 04 лютого 2021 року, відповідно до якого причинами нещасного випадку є невиконання норм і правил безпеки: головою фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ОСОБА_9 , в частині організації та проведення спортивно-розважальних заходів та заходів відпочинку з дітьми, які перебувають в тяжких умовах проживання, без будь-якої попередньої підготовки території розташування наметового містечка, відповідного місця для купання дітей, без організації належного кваліфікованого медичного супроводу дітей, відсутність належного документального оформлення організованого виїзду дітей на відпочинок, та відсутності належного нагляду за дітьми під час купання у водоймі (під наглядом 2 дорослих (один перебуває у водоймі, другий спостерігає з берега). Безпосередньою причиною утоплення малолітнього ОСОБА_16 , під час організованого відпочинку дітей у наметовому містечку, була відсутність належного нагляду за безпекою та життям дитини під час перебування останньої на березі водойми «Микитенко» в період купання дітей у ставку, відсутність спеціально облаштованого місця для купання дітей, що призвело до самовільного заходу малолітнього ОСОБА_16 до водойми та подальшого його утоплення. В досліджувальній ситуації: дії голови фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ОСОБА_9 не відповідали вимогам пункту 2 статті 14 розділу 111, статті 20? розділу ї, пункту 6 статті 28 розділу IV, пункту і статті 30 розділу V Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», абзацу 1 розлілу 4 «Державний соціальний стандарт оздоровлення та відпочинку дітей», пунктів 1.3, 1.4 розділу 1, пунктів 5.2, 5.3 розділу V, пункту 8.4 розділу VIII «Державні санітарні норми та правила влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», в частині того, що 04 серпня 2020 року організувавши відпочинок у наметовому містечку, в якому проводились спортивно- розважальні заходи та заходи відпочинку з дітьми, які перебувають в тяжких умовах проживання, без належного оформлення будь-якої документації, потрібної для проведення вищевказаного заходу, не організував місце для безпечного купання дітей, та не забезпечив належний контроль за безпекою та життям дітей, які перебували на даному відпочинку без супроводу своїх батьків чи опікунів, під час їх купання та перебування на березі водоймища «Микитенко», внаслідок чого малолітній ОСОБА_16 , залишившись без нагляду дорослих на березі водоймища, не вміючи плавати, самовільно зайшов до води, що призвело до подальшого його утоплення. В цій ситуації, голова фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти настанню даного нещасного випадку, але нею не скористався: голова фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ОСОБА_9 , організовуючи спортивно-розважальні заходи та заходи відпочинку з дітьми у наметах, які перебувають в тяжких умовах проживання, повинен був попередньо обрати відповідне місце для проведення даного заходу, яке має безпечне місце для купання дітей, оформити документально (належним чином) вищевказану поїздку, провести дорослим відповідні інструктажі щодо безпечного перебування на природі та на воді (під час купання) під особистий підпис у відповідних журналах, а безпосередньо 04 серпня 2020 року, потрібно було забезпечити відповідний нагляд за безпекою та життям дітей, які перебували на даному відпочинку без супроводу своїх батьків чи опікунів, під час їх купання у водоймі та перебування безпосередньо на березі ставка «Микитенко». Таким чином, в досліджуваній ситуації: дії голови фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ОСОБА_9 не відповідали вимогам пункту 2 статті 14 розділу III, статті 20? розділу III, пункту 6 статті 28 розділу IV, пункту 1 статті 30 розділу V Закону України «Про озлоровлення та відпочинок дітей», абзацу 1 розділу 4 «Державний соціальний стандарт оздоровлення та відпочинку дітей», пунктів 1.3, 1.4 розділу І, пунктів 5.2, 5.3 розділу V, пункту 8.4 розділу VIII «Державні санітарні норми та правила влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», в частині того, що 04 серпня 2020 року організувавши відпочинок у наметовому містечку, в якому проводились спортивно-розважальні заходи та заходи відпочинку з дітьми, які перебувають в тяжких умовах проживання, без належного оформлення будь-якої документації, потрібної для проведення вищевказаного закоду не організував місце для безпечного купання дітей, та не забезпечив належний контроль за безпекою та життям дітей, які перебували на даному відпочинку без супроводу своїх батьків чи опікунів, під час їх купання та перебування на березі водоймища «Микитенко», внаслідок чого малолітній ОСОБА_16 залишившись без нагляду дорослих на березі водоймища, не вміючи плавати, самовільно зайшов до води, що призвело до подальшого його утоплення, і з технічної точки зору знаходилися в прямому причинно-наслідковому зв`язку з утопленням малолітнього ОСОБА_16 . В досліджуваній ситуації, в умовах відпочинку дітей у наметовому містечку під час купання у водоймі повинні були вжиті наступні заходи безпеки: згідно пункту 2 статті 14 розділу І Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» та пункту 1.3 розділу і «Державні санітарні норми та правила влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок». потрібно було розмістити наметове містечко на спеціально відведеній території, де були б усі необхідні умови для безпечного перебування, та купання дітей у водоймищі; згідно статті 20 розділу III та пункту і статті 30 розділу V Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» повинен був здійснюватись контроль за безпекою, життям та здоров?ям дітей, та не допускати перебування дітей, в даному випадку, на березі річки, без нагляду дорослих, та контролювати купання дітей у водоймі, які не вміють плавати, на наявність у них відповідних засобів індивідуального захисту від утоплення; ??згідно пунктів 5.2. та 5.3 розділу V «Державні санітарні норми та правила влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок» потрібно було обрати спеціально відведене місце для купання дітей у водоймі, та позначити на поверхні води яскравими плавучими сигналами, які добре видно (буями); ??згідно пункту 8.4 розділу VIII «Державні санітарні норми та правила влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок» купання дітей потрібно було проводити у перші дні не більше 2-5 хвилин за присутності двох дорослих (один перебуває у водоймі, другий спостерігає з берега) та не залишати без нагляду навіть на короткий проміжок часу дітей, які перебувають у водоймищі або безпосередньо на самому березі.?? Судовий експерт прийшов до висновку, що особами, на яких були покладені певні повноваження та обов?язки щодо забезпечення вимог правил з безпеки життєдіяльності, невиконання яких призвело до настання нещасного випадку, що стався 04 серпня 2020 року о 18 годині 30 хвилин на березі водоймища між с. Вишневе та с. Новохортиця Софіївського району Дніпропетровської області з малолітнім ОСОБА_16 є: ??голова фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ОСОБА_9 , дії якого не відповідали вимогам пункту 2 статті 14 розділу III, статті 20? розділу III, пункту 6 статті 28 розділу IV, пункту 1 статті 30 розділу V Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», абзацу 1 розділу 4 «Державний соціальний стандарт оздоровлення та відпочинку дітей», пунктів 1.3, 1.4 розділу І, пунктів 5.2, 5.3 розділу V, пункту 8.4 розділу VIII «Державні санітарні норми та правила влаштування, утримання та організації режиму діяльності дитячих наметових містечок», в частині того, що 04 серпня 2020 року організувавши відпочинок у наметовому містечку, в якому проводились спортивно-розважальні заходи та заходи відпочинку з дітьми, які перебувають в тяжких умовах проживання, без належного оформлення будь-якої документації, потрібної для проведення вищевказаного заходу, не організував місце Для безнечного купання дітей, не здійснював належний контроль за безпекою та жий тям дітей чк) перебували на даному відпочинку без супроводу своїх батьків чи опікунів нід час діж, купання у водоймі та перебування безпосередньо на березі ставка «Микитенко», внаслідок чого малолітній ОСОБА_16 , не вміючи плавати, самовільно зайшов до води, що призвело до подальшого його утоплення. Таким чином, виходячи з вищенаведеного забезпечення виконання безпеки життедіяльності в даній ситуації, під час організації та проведення відпочинку дітей на водних об?єктах покладено на голову фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» ОСОБА_9 , який організував проведення спортивно-розважальних заходів та заходів щодо відпочинку з дітьми, які перебувають в тяжких умовах проживання (є членами неблагополучних сімей, які перебувають на обліках в державних установах) волонтерами у наметовому містечку на березі водоймища між с. Вишневе та с. Новохортиця Софіївського району Дніпропетровської області (а.к.п. 78-91);

-висновком експерта № 146-2-е від 29 березня 2021 року, згідно з яким смерть дитини ОСОБА_16 була констатована фельдшером швидкої медичної допомоги гр. Касьян на момент прибуття на місце виклику 04 серпня 2020 року о 17 годині 35 хвилин, що не суперечить судово-медичним даним (динаміці трупних явищ на момент дослідження трупа в морзі). Зазначена динаміка трупних явищ, враховуючи причину смерті може відповідати настанню смерті за 15-17 годин до-моменту дослідження трупа в морзі. Настання смерті дитини 04 серпня 2020 року в проміжок часу з 12 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин малоймовірне (а.к.п. 97-101);

- протоколом огляду предметів від 02 квітня 2021 року, проведеного у проміжок часу з 13 години 20 хвилин по 15 годину 15 хвилин, відповідно до якого було проведено огляд вмісту паперового конверту НПУ ГСУ без номера, вилученого 04 серпня 2020 року під час огляду ділянки місцевості поблизу водойми між с. Вишневе та с. Новохортиця Софіївського району Дніпропетровської області. При відкритті конверту встановлено, що в ньому знаходяться рукописні заяви в кількості 19 заяв з аналогічним змістом, написані на ім`я голови «Міжнародного благодійного фонду «Максимум» ОСОБА_9 . Окрім цього, серед цих записів мається список прізвищ та цифри (ймовірно кількість осіб), які мають виправлення та зачеркування в списках (а.к.п. 179-185);

- протоколом огляду речей і документів від 16 квітня 2021 року, проведеного у проміжок часу з 10 години 15 хвилин по 11 годину 20 хвилин, відповідно до якого було проведено огляд речей та документів, що були вмістом поперового конверту ГСУ НПУ (документи БО «Максимум»), які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 від 13 серпня 2020 року (а.к.п. 186-187);

- копією розпису відпочинку 2020 (а.к.п. 189);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25 березня 2021 року, проведеного у проміжок часу з 10 години 00 хвилин по 10 годину 10 хвилин, відповідно до якого було отримано тимчасовий доступ до справи № 1-224-075859-03 (том № 1) Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» 40308880 на 23 арк. (а.к.п. 6);

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 25 березня 2021 року (а.к.п. 7);

- копією справи № 1_224_075859_03 том № 1 Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» (а.к.п. 8-32);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 30 березня 2021 року, відповідно до якого було отримано тимчасовий доступ про відкриті та закриті рахунки у фінансових установах по Благодійній організації «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» та звітами про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік, 2019 рік, 2018 рік (а.к.п. 38);

- описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 30 березня 2021 року (а.к.п. 39);

- відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 12 квітня 2021 року № 20.1.0.0.0/7-210412/2973 на запит Дніпровської обласної прокуратури щодо руху коштів по рахункам Благодійного фонду «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» (а.к.п. 55-58);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19 квітня 2021 року, проведеного у проміжок часу з 12 години 00 хвилин по 12 годину 15 хвилин, відповідно до якого у приміщенні ПрАТ «ВФ Україна» було вилученого оптичний диск DVD з написом вх 06252 CD-21-03003/НУ 31 березня 2021 року (а.к.п. 65-66) з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 19 квітня 2021 року (а.к.п. 67);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20 травня 2021 року, проведеного у проміжок часу з 10 години 00 хвилин по 11 годину 00 хвилин, відповідно до якого було на оптичний диск з написом 07009, 07197ВК було вилучено в електронному вигляді інформацію, що перебуває у володінні ТОВ «Лайфселл», щодо деталізації телефонних з`єднань за період часу з 23 години 59 хвилин 03 серпня 2020 року по 23 годину 59 хвилин 04 серпня 2020 року (а.к.п. 73) з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 20 травня 2021 року (а.к.п. 74);

- довідкою щодо виконання доручення з оптичними носіями інформації (а.к.п. 77-82);

- чеком на послуги № 84537 від 29 липня 2020 року;

- договором про надання соціальної послуги соціального супроводу від 18 липня 2020 року, відповідно до якого він був укладений між Благодійною організацією «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» в особі голови фонду ОСОБА_9 та отримувачем (отримувачами) соціальної послуги ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діти ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_5 ;

- соціальною карткою сім`ї/особи ОСОБА_11 , місце проживання АДРЕСА_2 , контактний номер 0688013267, підстава самозвернення, яка заповнена 18 липня 2020 року ОСОБА_17 та головою фонду ОСОБА_9 ;

- заявами: ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_11 , які адресовані на ім`я голови «Міжнародного благодійного фонду «Максимум» про те, що вони надають дозвіл на поїздку своїх дітей на відпочинок в село Софіївка, яка відбудеться з 04 по 09 серпня 2020 року. Погодились із тим, що БО «Максимум» не несе відповідальності за збереження особистих дорогоцінних речей їх дітей, а також мобільного телефону, аудіо і відео техніки. Повідомляють, що їхні діти не мають обмежень щодо фізичної активності, вони дозволяють своїм дітям приймати участь у фізичних змаганнях, туристичних походах та інших заходах передбачених програмою відпочинку;

- розписом відпочинку 2020, яким визначено графік відпочинку, час та конкретний захід в період відпочинку, засвідчений ОСОБА_9 вилученого під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого;

- списком дітей на відпочинок у наметах 2020, засвідченим головою фонду ОСОБА_9 , вилученим під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого, який містить відомості про 40 дітей, у тому числі і ОСОБА_16 ;

- зошитом загальним на 48 арккушів (клітинка) з написом Weekend Loading copybook в якому на 3 арк. зазначений список, який написаний кульковою ручкою синього кольору та навпроти прізвищ та імен яких стоять відмітки у вигляді «галочок», виповнені кульковою ручкою чорного кольору. Окрім зазначення прізвищ наявна нумерація, яка наявна біля кожного прізвища та ім`я, вилученого під час оголяду місця події.

Надаючи оцінку наведеним доказам у своїй сукупності, у колегії суддів відсутні сумніви у їх належності та допустимості. Ці докази суд вважає достатніми для доведення винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому не вбачає підстав визнати наведені у вироку висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що відпочинок було ініційовано та організовано Благодійною організацією «Міжнародний благодійний фонд «Максимум», засновником та керівником якого є ОСОБА_9 , про що свідчать заяви батьків, в тому числі ОСОБА_11 , адресовані ОСОБА_9 , якими вони надають дозвіл на поїздку дітей на відпочинок, графік відпочинку, засвідчений обвинуваченим, а також й сам факт присутності останнього на ньому, використання присутніми особами засобів, які йому належали або були надані на його прохання знайомими та забезпечення ним харчування та перевезення дітей, що знайшло своє підтвердження як у письмових доказах, так і у показаннях свідків, потерпілої та самого ОСОБА_9 . Окрім того, з матеріалів провадження вбачається, що усної домовленості ОСОБА_11 з будь-ким з батьків про здійснення нагляду за її дитиною не було, а письмовий дозвіл на поїздку своєї дитини вона надавала саме ОСОБА_9 , з яким мала договірні відносини з приводу надання соціальних послуг, як особі, яка здійснює організацію відпочинку дітей. При цьому, з досліджених судом доказів вбачається, що до умов відпочинку не належала обов`язкова присутність батьків дітей, а відповідальність відповідно до наданої згоди покладалась саме на ОСОБА_9 , яким згідно з показаннями свідків не було забезпечено заходів безпеки.

Що стосується доводів захисту про те, що обвинувачений не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, то вони свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшли.

Так, в апеляційній скарзі захисник вказує на те, що обвинувачений не був організатором відпочинку та посилається на те, що у вироку суд не навів показань свідків, які свідчать на користь ОСОБА_9 .

Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість.

Суб`єктами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, є особа, на яку покладено професійні чи службові обов`язки щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх, зокрема особа, яка займається вихованням, наглядом, проведенням занять, тренувань, дозвілля і т. ін., а також службові особи дитячого садка, школи, санаторію, інтернату й інших дитячих закладів, у яких повинні бути створені безпечні умови щодо охорони життя і здоров`я неповнолітніх.

Відповідно до ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_9 , як засновник та керівник Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Максимум» виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у БФ «Максимум», а тому в розумінні ст. 18 КК України є службовою особою.

Разом із цим, матеріалами провадження підтверджується, що ОСОБА_9 під час відпочинку був особою, на яку покладались обов`язки щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх.

Так, на підставі розрахункового документа № 84537 від 29 липня 2020 року колегією суддів встановлено, що саме ОСОБА_9 було забезпечено перевезення дітей.

Поряд із цим, дозвіл на відпочинок дітей без батьків було засвідчено у відповідних заявах, складених саме на ім`я ОСОБА_9 .

Окрім цього, під час судового розгляду факт організації відпочинку саме обвинуваченим засвідчили свідки ОСОБА_38 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . При цьому, свідок ОСОБА_22 , з яким ОСОБА_9 договірних відносин не мав, вказав на те, що на відпочинок в наметовому містечку його запросив саме обвинувачений, а свідок ОСОБА_23 засвідчив, що встановлював сцену у наметовому містечку також за проханням останнього.

Більш того, суд звертає увагу на те, що з показань свідків вбачається, що обвинувачений був присутнім під час відпочинку та займався його організацією.

На переконання колегії суддів, наведені обставини у сукупності з показаннями самого обвинуваченого, який хоча і заперечував свою вину, проте визнав, що був відповідальним за організацію відпочинку підлітків, беззаперечно доводять, що саме на нього було покладено обов`язки щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх, зокрема й тих, письмовий дозвіл на відпочинок яких було надано батьками.

На користь цього свідчить також й графік відпочинку, засвідчений обвинуваченим, який визначає чіткий погодинний розклад відпочинку дітей, у тому числі й із зазначенням часу купання, а також й надані ним під час допиту відомості про отриману відмову у наданні дозволу на проведення заходу.

Твердження сторони захисту про те, що організацією відпочинку займались мами дітей, колегія суддів вважає безпідставним.

З наданих свідками показань вбачається, що дорослими дійсно надавалась допомога в організації відпочинку, проте згідно з заявами батьків, чиї діти відпочивали самостійно, відповідальність за них покладалась саме на ОСОБА_9 . З урахуванням змісту цих заяв та обставин складання, їх формальність виключається. Більш того, свідок ОСОБА_17 у своїх показаннях засвідчила, що ОСОБА_9 не заперечував проти відпочинку дітей без батьків, що підтвердила також й ОСОБА_11 .

Окрім цього, свідок ОСОБА_21 - власник водоймища, вказав на те, що до нього звернулись особи, які вказали, що є представниками Благодійного Фонду «Максимум».

Що стосується забезпечення безпечного перебування дітей та дорослих на водоймищах, то суд звертає увагу на показання свідків ОСОБА_96 , ОСОБА_20 , ОСОБА_98 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_24 , які засвідчили, що місце для купання, а саме берег ставку не був підготовлений для здійснення купання, у воді не була огороджена територія буйками, не було вишки рятувальника та самого рятувальника. Окрім цього, не було проведено із всіма учасниками відпочинку й інструктажу щодо поводження на воді.

Отже, обвинувачений, достовірно знаючи, де саме буде проводитись захід з відпочинку, а саме наметове містечко біля водоймища (ставку), не забезпечив умов щодо безпечності перебування всіх учасників вказаного заходу на водоймищі (ставку), а саме купання у вказаному водоймищі (ставку).

З урахуванням наведених обставин колегія суддів вважає беззаперечно доведеним факт невиконання ОСОБА_9 службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх внаслідок недбалого до них ставлення, якщо воно спричинило смерть неповнолітнього.

Доводи захисту про те, що суд не навів у вироку наданих свідками відомостей, які виправдовують обвинуваченого, не заслуговують на увагу. З оскаржуваного вироку вбачається, що судом наведено вичерпні показання свідків, обвинуваченого та потерпілої. При цьому, цим показанням надано належну оцінку та обґрунтовано надано перевагу обставинам, які насамперед узгоджуються з письмовими доказами.

Посилання захисника на проведення впізнання під час допиту свідка не заслуговують на увагу, оскільки на це впізнання суд у вироку не посилався.

Що стосується тверджень захисту про покладення в основу вироку недопустимих доказів, то вони також є безпідставними. При перевірці доказів колегією суддів не встановлено факту їх отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Покладені в основу вироку докази є належними, достовірними та допустимим, а їх сукупність - достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування вироку, колегією суддів також не встановлено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що захисник хоча і порушує питання про недопустимість всіх доказів, покладених в основу вироку, проте не наводить жодних обставин, якими ці твердження обґрунтовує.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту про порушення порядку судового розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів провадження вбачається, що після закінчення судових дебатів, за клопотанням прокурора, попри заперечення сторони захисту, судом було відновлено судове слідство.

Водночас, ці дії суду були обумовлені потребою у дослідженні речових доказів, що вимогам ч. 5 ст. 364 КПК України не суперечить.

З урахуванням тих обставин, що суд відновив з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, а після їх завершення відкрив судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надав останнє слово обвинуваченому, колегія суддів не вбачає підстав вважати вимоги кримінального процесуального закону порушеними.

Щодо доводів захисника про відсутність записів судових засідань від 22 травня, 04 та 05 червня 2024 року, то вони не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються відомостями, наданими за запит суду.

Більш того, вимогами п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України встановлено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції.

З матеріалів провадження вбачається, що судом дотримано ці вимоги, а відсутність звукозапису у підсистемі відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, обумовлено технічною помилкою, яка судом вчасно була виправлена.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає необґрунтованою апеляційну скаргу сторони захисту та не знаходить підстав для її задоволення.

Водночас, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої.

Вирішуючи питання про правильність застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного ним покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого ОСОБА_9 , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На думку колегії суддів, покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 137 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк вказаним вимогам закону України про кримінальну відповідальність не відповідає.

Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працевлаштований у БФ «Максимум» на посаді голови, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебував на обліку у лікаря психіатра КНП «МП № 1» з 2001 року з діагнозом: «обсесивні думки та роздуми», в 2014 році нагляд був припинений у зв`язку із відсутністю звернень за психіатричною допомогою.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 судом встановлено не було.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого за умови призначення останньому основного покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 2 ст. 137 КК України для цього виду покарання, а також додаткового - у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 137 КК України.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому основне покарання не відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність через свою м`якість.

На переконання колегії суддів, призначаючи обвинуваченому покарання, суд не надав належної оцінки непоправним наслідкам злочину - у вигляді загибелі дитини, а також завданій шкоді її матері, яка дотепер перебуває у депресії через цю втрату.

Разом із цим, суд взагалі не врахував тих обставин, що обвинувачений не визнав свою вину, щиро не розкаявся, не вибачився перед потерпілою та не надав їй матеріальної допомоги, в тому числі на поховання.

Зазначені обставини безумовно свідчать про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та скоєного ним кримінального правопорушення, що унеможливлює виправлення останнього протягом визначено судом строку покарання.

Згідно з вимогами ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченому належить скасувати та ухвалити новий вирок.

Призначаючи обвинуваченому покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працевлаштований у БФ «Максимум» на посаді голови, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебував на обліку у лікаря психіатра КНП «МП № 1» з 2001 року з діагнозом: «обсесивні думки та роздуми», в 2014 році нагляд був припинений у зв`язку із відсутністю звернень за психіатричною допомогою.

Окрім того, колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, а також й відсутність каяття обвинуваченого та наміру відшкодування шкоди потерпілій.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 137 КК України більш суворого, аніж визначено судом першої інстанції, основного покарання, а також додаткового - у максимальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті.

На думку колегії суддів, це покарання відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої - задовольнити частково, скасувавши вирок в частині призначення покарання та ухваливши в цій частині новий на підставі ст. 420 КПК України.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 та прокурора у кримінальному провадженні відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Дніпропетровської обласної прокуратури - ОСОБА_15 задовольнити частково.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2024 року щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, скасувати в частині призначення покарання.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 137 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у юридичних особах приватного та публічного права, які пов`язані з вихованням, розвитком та відпочинком дітей строком на 3 (три) роки.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3