Рішення

від 01.04.2025 по справі 556/2924/24

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №556/2924/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Каноницька сільська рада Вараського району Рівненської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини віком до 18 років,

в с т а н о в и в :

До Дубровицького районного суду Рівненської області 22 листопада 2024 року згідно ухвали Володимирецького районного суду від 21 жовтня 2024 року про направлення цивільної справи за підсудністю, надійшла позовна заява разом із додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Каноницька сільська рада Вараського району Рівненської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини віком до 18 років.

Позивач ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що 02 листопада 2013 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстровано Кідрівською сільською радою Володимирецького району Рівненської області, про що складено актовий запис №11.

Від даного шлюбу у них народилося троє дітей, з яких на даний час є малолітньою одна дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 червня 2022 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано.

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом із ним, в тому числі і малолітня дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Починаючи з вересня 2022 року він одноособово займається вихованням та утриманням малолітньої дитини- дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За його заявою про визначення місця проживання дитини, рішенням виконавчого комітету Каноницької сільської ради Вараського району Рівненської області №266 від 03 квітня 2024 року "Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 " визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - місце проживання батька ОСОБА_1 .

Також актом обстеження матеріально-побутових умов сім"ї, складений комісією Каноницької сільської ради, встановлено, що він з дітьми проживає разом в будинку по АДРЕСА_1 , на його утриманні перебуває ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ним створені всі умови як для фізичного, так і духовного виховання дитини.

Позовні вимоги також мотивовані тим, що дочка ОСОБА_4 навчається у восьмому класі Кідрівського ліцею Каноницької сільської ради, що підтверджується довідкою Кідрівського ліцею №01/2384 від 30.09.2024 року.

Окрім того, позивач зазначає, що на підтвердження того, що малолітня дочка ОСОБА_4 проживає разом із ним та що він самостійно виховує та утримує її, а такі докази, як :

довідка Каноницької сільської ради № 02-60/388 від 22.04.2024 року та довідка Каноницької сільської ради № 02-60/972 від 24.09.2024 року, в яких зазначено, що він - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 має на утриманні до 18 років двоє дітей, які проживають разом із ним, в тому числі зазначена дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

довідка про склад сім"ї №02-60/973 від 24.09.2024 року;

витяг з реєстру територіальної громади Каноницької сільської ради № 2024/011801335 від 30.09.2024 року, в якому зазначена адреса проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 , тобто адреса його проживання;

характеристика учениці 8-А класу Кідрівського ліцею Каноницької сільської ради ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначено, що ОСОБА_4 проживає з батьком, який регулярно здійснює конроль за успішністю та поведінкою дочки та створив всі необхідні умови для навчання вдома.

А тому, оскільки відповідачка зовсім не бере участі у вихованні та утриманні малолітньої дитини дочки ОСОБА_4 , тому для захисту прав та якнайкращому забезпеченню інтересів дочки, а також його прав та інтересів як батька, що займається самостійним вихованням та утриманням дитини, для оформлення соціальної допомоги, вирішення інших питань, пов"язаних із вихованням дитини, в тому числі лікуванням, відпочинком, навчанням є необхідним встановлення факту юридичного значення, а саме факту самостійного виховання та утримання ним дитини до 18 років в судовому порядку.

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено до розгляду на 13 січня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 13.01.2025 року позов підтримав та просив суд його задовольнити, встановити факт самостійного виховання та утримання ним дитини до 18 років. При цьому позивач зазначив, що він є військовослужбовцем, однак встановлення даного факту йому необхідне саме судом.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні 13.01.2025 року позов ОСОБА_1 не визнала та суду пояснила, що вона теж була військовослужбовцем, однак в силу об"єктивних причин, які склалися в країні, несла військову службу в зоні активних бойових дій, в той час, як позивач ОСОБА_1 ніс військову службу по місцю свого проживання. І тому за той час, поки вона була в зоні проведення активних бойових дій, позивач розірвав із нею шлюб, знайшов собі іншу жінку і проживає окремо від дітей за місцем проживання другої дружини. За їхніми дітьми, зокрема і малолітньою дочкою ОСОБА_4 , доглядала мати позивача, а не він. І метою його звернення до суду із даним позовом, є власне бажання позивача уникнути негативних для нього наслідків із проходженням військової служби.

Разом із тим, відповідачка ОСОБА_2 суду пояснила, що наразі вона не має постійної роботи, змушена в пошуках роботи виїждати за межі області, діти є відносно дорослі, і тому вони залишилися проживати в с. Кідри Вараського району.

Представник третьої особи - Каноницької сільськоїради Вараськогорайону Рівненськоїобласті у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд даного позову без участі представника Каноницької сільської ради.

Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року за клопотанням позивача витребувано від Служби у справах дітей Каноницької сільської ради (с. Каноничі, вул. Незалежності, 88, Вараський район Рівненська область) висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору виховання та утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання ухвали суду від 24.02.2025 року до суду було скеровано висновок Каноницької сільської ради Вараського району Рівненської області від 27 березня 2025 року щодо розв"язання спору виховання та утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо встановлення факту самостійного виховання дитини позивачем, то голова Каноницької сільськоїради Вараськогорайону Рівненськоїобласті вказуєна те,що рішеннямВиконавчого комітету Каноницької сільської ради Вараського району Рівненської від 03.04.2023 року № 266 було визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 - місце проживання батька ОСОБА_1 , де на данипй час дитина зареєстрована, проживає та відвідує Кідрівський ліцей. А тому враховуючи те, що місце проживання ОСОБА_3 вже було визначено рішенням органу опіки та піклування (рішення Виконавчого комітету Каноницької сільської ради від 03.04.2023 року №266). комісія з прав захисту дитини Каноницької сільської ради вважає проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання батька ОСОБА_1 , її виховання та утримання батьком таким, що не порушує жодних прав дитини та відповідає її інтересам.

В наступні судові засідання позивач та відповідач не з`явилися, до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позивач позов підтримує, відповідачка згідно заяви від 14.03.2025 року, зареєстрованої судом 24.03.2025 року позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.01.2011 р. (а.с. 11).

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 21.06.2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.12).

Ухвалою судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.09.2022 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей (а.с.13).

Згідно довідки про склад сім"ї, виданої виконавчим комітетом Каноницької сільської ради села Кідри, вбачається, що станом на 24.09.2024 року дочка ОСОБА_3 19 січня 2011 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_1 .(а.с.14).

Із Витягу Реєстру Каноницької територіальної громади вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована із 24.01.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Відповідно до характеристики учениці 8-А класу Кідрівського ліцею Каноницької сільської ради, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом із батьком, він відповідально ставиться до виховання та навчання дочки, цікавиться її успішністю(а.с. 22).

Відповідно до рішення Виконавчогокомітету Каноницької сільськоїради Вараськогорайону Рівненськоївід 03.04.2023року №266 Провизначення місцяпроживання малолітньоїдитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , було вирішено визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 - місце проживання батька ОСОБА_1 (а.с.16).

Жодних доказів того, що мати малолітньої дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , не бере участі у вихованні малолітньої дитини, чи неналежно виконує батьківські обов"язки щодо дитини, позивачем не надано.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частин 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Сімейним кодексом України встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст. 14, ч.1 ст. 15 СК України).

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Оскільки, сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом, як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 201/5972/22 від 1.09.2024 р.

Крім того, системний аналіз положень СК України, Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчить, що передбачене абзацом 12 підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, під час дії воєнного стану, у зв`язку з самостійним виховуванням дитини (дітей) віком до 18 років - стосується військовозобов`язаних, які є одинокими батьками (одинока матір/одинокий батько), оскільки застосування такого заходу покликане з метою недопущення залишення без батьківського нагляду (опіки та піклування) неповнолітніх дітей. А тому, до категорії чоловіків, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років відносяться чоловіки, які є батьками дитини (дітей) відповідного віку і виховують дитину, яка позбавлена можливості материнського виховання. Це стосується випадків, коли мати дитини померла, безвісно відсутня, позбавлена батьківських прав щодо дитини або не здатна їх виконувати в силу об`єктивних обставин тощо.

Суд вважає, що позивач намагається застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою уникнути негативних для нього наслідків із проходженням військової служби.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що мати малолітньої дитини ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав відносно дочки, не бере участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також відсутні інші докази, що відповідачка не здатна їх виконувати в силу об`єктивних обставин. Натомість позивач обмежився лише посиланням на докази, які були досліджені під час прийняття рішення № 266 від 03.04.2023 року Виконавчого комітету Каноницької сільськоїради Вараськогорайону Рівненськоїобласті Про визначеннямісця проживаннямалолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та актом обстеження умов проживання від 17.10.2024 року(а.с.47).

Долучена до матеріалів справи копія ухвали судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.09.2022 року, якою відмовлено ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей (а.с.13), не є належним доказом на підтвердження факту матеріального утримання дитини лише позивачем.

Суд вважає необгунтованими доводи позивача викладені в позовній заяві про те, що встановлення факту самостійного виховання дитини, породжує для заявника юридичні наслідки, а саме можливість оформити соціальні виплати, які передбачені законом, у разі вихованні дитини одним із батьків. Позивачем не наведено, які саме виплати він має можливість оформити та не залучено до участі у справі заінтересовану особу, яка буде нараховувати та здійснювати такі виплати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 81, 263-265, 141 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Каноницька сільська рада Вараського району Рівненської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини віком до 18 років - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Каноницька сільська рада Вараського району Рівненської області, с. Каноничі, Вараський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 04388248

Суддя: