Постанова

від 25.03.2025 по справі 160/4718/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4718/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 ( суддя Савченко А.В.) в адміністративній справі №160/4718/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрометиз ТАС до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Дніпрометиз ТАС» звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2024 року №47/32-00-04-01-02-01-05393145 винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою. Апелянт вважає рішення таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не досліджено фактичного руху активів, ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операцій й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг), незважаючи на те, що відповідач наголошував у відзиві та додаткових поясненнях на меті оформлення первинних документів формування податкового кредиту, а не досягнення господарської мети. Апелянт вважає, що надані під час перевірки документи не мають силу первинних документів, фактичне здійснення господарської операції відсутнє.

Апелянт вказує на відсутність супровідних документів, що посвідчують якість та комплектність товару (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості тощо), та/або акти про фактичну наявність товару, фактичну якість та комплектність товару та відсутність супровідних документів.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ (зі змінами) та наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.11.2023 №284-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОМЕТИЗ» (код ЄДРПОУ 05393145) з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість по декларації податку на додану вартість за вересень 2023 року (вх.№9276852624 від 19.10.2023).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.12.2023 №1197/32-00-04-01-02-05-05393145, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ПАТ «ДНІПРОМЕТИЗ»:

- абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2023 року на суму 46937 грн.;

- п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України, платником не дотримано законодавчо визначені граничні терміни реєстрації ПН/РК в ЄРПН на суму ПДВ 53633,33 грн.

Визначене призвело до порушення абз. «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого по декларації з ПДВ за вересень 2023 року АпАТ «ДНІПРОМЕТИЗ» завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ) на суму 46937 грн.

Висновки зазначеного акта перевірки обґрунтовані тим, що, зокрема, основним чинником виникнення від`ємного значення за вересень 2023 року є здійснення експортних операцій (ставка ПДВ 0%) продукції власного виробництва: дроту сталевого з покриттям/без покриття термічно обробленого/необробленого до Польщі, Бельгії, Литви. Республіки Молдова, Румунії, Німеччини, Угорщини та інших країн (85,4 % в загальному обсязі, загальна сума експортних операцій 171187,0тис. грн. умовний ПДВ 34237,4 тис. грн).

Крім того, на виникнення від`ємного значення по декларації за вересень 2023 року вплинуло декларування показника від`ємного значення попереднього періоду (р.16.1) у розмірі 52154875 грн. в т.ч. по періодам: 46142620 грн серпень 2023 року, 1667 грн. вересень 2022 року, 195223 грн. серпень 2022 року, 3206 грн.- липень 2022 року, 44793 грн. червень 2022 року, 39589 грн. квітень 2022 року, 17773 грн. січень 2022 року, 5710004 грн. залишок суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до пп. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ Кодексу було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п.200.1.3 ст. 200.1 розд. V Кодексу, та на яку було збільшено суму від`ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року/ІІІ квартал 2015 року.

В ході перевірки досліджені операції, за якими сформовано податковий кредит підприємства з наступними контрагентами: ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «ТД «УКРІНТЕХ».

Перевіркою встановлено формування податкового кредиту за вересень 2023 року по операціям з контрагентами-постачальниками на загальну суму ПДВ 46937 грн., які декларують господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (недостатня чисельність працюючих, відсутність (незначна наявність) основних засобів, відсутність технічної та матеріальної бази для виконання робіт/надання послуг, відсутність дозвільних документів (ліцензій, дозволи, тощо), неможливість виробництва ТМЦ, відсутність фактичних виробників по ланцюгу придбання/реалізації тощо), а саме ТОВ «СТРУМ-19» за серпень, вересень 2023 року на суму ПДВ 37437,22 грн., ТОВ «ТД «УКРІНТЕХ» за вересень 2023 року на суму ПДВ 9500,00 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі висновків акта перевірки 18.12.2023 №1197/32-00-04-01-02-05-05393145 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №47/32-00-04-01-02-01-05393145 від 24.01.2024, яким ПрАТ «Дніпрометиз» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2023 року у сумі 46937,00 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості та недоведеності висновків, які викладені в Акті перевірки та відповідно наявності підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі з огляду на те, що нарахування та сплата податків, а також фінансова відповідальність позивача не може ґрунтуватись на припущеннях податкового органу стосовно протиправних дій чи зловживань інших осіб.

Вирішуючи справу в апеляційному порядку, судова колегія виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно із частинами першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження даних податкового обліку законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Разом з тим, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав правовідносини з ТОВ «СТРУМ-19», ТОВ «ТД «УКРІНТЕХ», з якими були укладені договори купівлі-продажу металопрокату та верстат шліфувально-полірувальний Bainpol-VT10 (модель PMV-022, однодисковий, ручний, діаметр 250 мм, рік виготовлення 2018).

Відповідно до цих договорів та первинних документів, складених на їх виконання, на підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані платіжні інструкції та податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за перевіряємий період.

Оприбуткування придбаного товару та подальше використання його у власній господарській діяльності позивачем підтверджено. Факт отримання вказаного товару позивачем від наведеного контрагента підтверджено видатковими, прибутковими накладними, довіреностями на отримання товару на пошті.

Таким чином, у позивача є в наявності первинні документи щодо здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами та, відповідно, наявні підстави для формування податкового кредиту по зазначеним господарським операціям.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність у позивача сертифікатів відповідності (якості), паспортів, само по собі не є підставою для позбавлення права позивача на формування податкового кредиту/від`ємного значення/бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Ненадання до перевірки сертифікатів якості та паспортів на товар не є доказом нереальності господарських операцій, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 808/849/17 та від 24.01.2019 року по справі № 803/1712/13-а.

Правова позиція Верховного Суду від 12.06.2018 року по справі № 826/11879/13-а, вказує на те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року по справі № 814/1564/18.

Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача та їх постачальників матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, дотримуючись правил податкового законодавства, правомірно сформував податковий кредит за рахунок господарських операцій, яка здійснена відповідно до умов укладених з контрагентами договорів, що підтверджується первинними документами. При цьому висновки Акту перевірки щодо наявності ознак нереальності здійснення операцій у господарській діяльності контрагентів позивача та по ланцюгу постачання, які фактично покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача, а тому таки висновки не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов`язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.

Разом з цим, відсутність або недоведеність вини платника податків як необхідної складової податкового правопорушення обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 в адміністративній справі №160/4718/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 березня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова