Постанова

від 10.04.2025 по справі 420/27792/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/27792/24Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС» про зобов`язання здійснити демонтаж рекламного засобу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2024р. Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС», в якому просила суд:

- зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РУЗАНА-ПЛЮС» (місцезнаходження: 68000, Одеська область, місто Чорноморськ, проспект Миру, будинок 2, квартира 16, код ЄДРПОУ 33799175) здійснити демонтаж протиправного рекламного засобу на фасаді у кількості 1 шт. розміром 8,3 м х 1,6м х 2 сторони з написом «KADORR бажає всім щастя та добра», рекламних засобів на фасаді з надписом «KADORR ТОРГОВЫЙ ЦЕНТР» розміром 2,5 м х 1,5м х 1 сторону у кількості 2 шт., навісної відеореклами (екрани) розміром 2,95 м х 1,7 м х 1 сторону у кількості 2 шт., прапору у кількості 1 шт. зазначених в акті фіксації КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ОДЕСРЕКЛАМА» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ №004270/24 від 9.07.2024р. та у приписі УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМИ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ №01-20/3594 від 11.07.2024р. за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 9.07.2024р. головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради Бич О.Г., за направленням Управління реклами Одеської міської ради, зафіксовано розміщення ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС» за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1 рекламного засобу на фасаді у кількості 1 шт. розміром 8,3 м х 1,6м х 2 сторони з написом «KADORR бажає всім щастя та добра», рекламних засобів на фасаді з надписом «KADORR ТОРГОВЫЙ ЦЕНТР» розміром 2,5 м х 1,5м х 1 сторону у кількості 2 шт., навісної відеореклами (екрани) розміром 2,95 м х 1,7 м х 1 сторону у кількості 2 шт., прапору у кількості 1 шт. без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації №004270/24 від 9.07.2024р..

ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС» є власником адміністративної будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1, разом з вищезазначеними рекламними засобами на фасаді, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав.

На підставі Акта фіксації №004270/24 від 9.07.2024р. Управлінням реклами Одеської міської ради складено припис про усунення порушень 01-20/3594 від 11.07.2024р. з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання даного припису.

Приписи направлялись кур`єрською службою доставки відповідачу на юридичну адресу. Вимоги припису не виконані, припис не оскаржено в судовому порядку, не визнано протиправним і не скасовано, отже, є чинним і підлягає обов`язковому виконанню.

7.08.2024р. співробітниками технічного відділу КУ «Одесреклама» здійснено виїзд за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1, проте здійснити демонтаж позивач не мав можливості через відсутність вільного доступу до об`єктів демонтажу. Керівника або інших уповноважених осіб відповідача не було, про що було складено Акт про недопуск до об`єктів демонтажу . Також позивачем здійснювалась відеофіксація

У зв`язку з недопуском співробітників Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до об`єкта демонтажу та ухилення від виконання вимог, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача здійснити демонтаж протиправно розміщених рекламних конструкцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024р. у задоволенні адміністративного позову Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС» про зобов`язання здійснити демонтаж рекламного засобу - відмовлено.

Не погодившись із даним судовим рішенням, КУ «Одесреклама» Одеської міської ради подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкції має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, докази здійснення якого в матеріалах справи відсутні, тому суд вважав, що до моменту розгляду уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та прийняття ним відповідних заходів реагування, звернення із позовом до суду в даному випадку є передчасним.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС» є власником адміністративної будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС» відповідно до КВЕД 68.20, є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» (місцезнаходження: 65014, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ УСПЕНСЬКА, будинок 39/1, офіс 17, код ЄДРПОУ 39731044) укладено Договір оренди №4/РК від 2.04.2024р.. За цим Договором Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» прийняло у строкове платне користування нежитлові приміщення адміністративної будівлі загальною площею 15 673,4 кв.м

9.07.2024р. головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради Бич О.Г., за направленням Управління реклами Одеської міської ради, зафіксовано розміщення ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС» за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1 рекламного засобу на фасаді у кількості 1 шт. розміром 8,3 м х 1,6м х 2 сторони з написом «KADORR бажає всім щастя та добра», рекламних засобів на фасаді з надписом «KADORR ТОРГОВЫЙ ЦЕНТР» розміром 2,5 м х 1,5м х 1 сторону у кількості 2 шт., навісної відеореклами (екрани) розміром 2,95 м х 1,7 м х 1 сторону у кількості 2 шт., прапору у кількості 1 шт. без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації №004270/24 від 9.07.2024р..

На підставі вказаного акту фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради складено припис про усунення порушень №01-20/3594 від 11.07.2024р. з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання даного припису.

Припис №01-20/3594 від 11.07.2024р. направлявся кур`єрською службою доставки 12.07.2024р., що підтверджується накладною.

23.07.2024р. Управлінням реклами Одеської міської ради видано КУ «Одесреклама» направлення №01-21/105 на проведення демонтажу протиправно розміщеного рекламного засобу на фасаді за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська), 27/1.

25.07.2024р. КУ «Одесреклама» рекомендованим листом №358/01-27 від 24.07.2024р. поінформувала відповідача про виданий припис та направлення на проведення демонтажу, запропонувала здійснити демонтаж самостійно,повідомила дату проведення демонтажу позивачем, та просило забезпечити присутність уповноважених представників відповідача для надання доступу до об`єкту демонтажу та підписання документів що будуть складенні при здійснені демонтажу, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

7.08.2024р. співробітниками технічного відділу КУ «Одесреклама» здійснено виїзд за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1, проте провести демонтаж виявилось не можливим через відсутність вільного доступу до об`єктів демонтажу, про що був складений відповідний акт Акт про не допуск та здійснено відеофіксацію.

У зв`язку з недопуском співробітників Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до об`єкта демонтажу та ухилення від виконання вимог, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача здійснити демонтаж протиправно розміщених рекламних конструкцій.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити демонтаж протиправно розміщених рекламних конструкцій, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головним спірним питанням у цій справі є наявність у виконавчого органу - КУ «Одесреклама» Одеської МР повноважень у сфері здійснення демонтажу об`єктів зовнішньої реклами, встановлених без наявності спеціального дозволу.

Так, відповідно до ст.7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Змістом ч.3,4 ст.140 Основного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Частина 1 ст.16 цього Закону передбачає, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування визначено сферу компетенції місцевого самоврядування. Так, ч.1 та ч.2 статті передбачає, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Статтею 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, а саме визначено перелік належних до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад повноважень - власних (самоврядних) та делегованих. Так, до самоврядних повноважень цим Законом віднесені, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами, а щодо делегованих повноважень сільських, селищних, міських рад - здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів.

Частинами 1 та 4 ст.20 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами за змістом ч.1 ст.9 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» є елементами (частинами) об`єктів благоустрою, тобто об`єктами, видача дозволів на розміщення яких та контроль за станом яких на відповідній території належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

За ч.1 та ч.2 ст.16 ЗУ «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Пунктом 3 Типових правил №2067 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) (пункт 5 Типових правил).

Відповідно до пункту 45, 46 Типових правил №2067 контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Згідно з п.6.1 Правил №434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради. За змістом пункту 7.1 цих Правил, для одержання дозволу юридична або фізична особа - підприємець подає заяву за встановленою формою до якої додаються перелік документів, що визначений цим пунктом.

За пунктом 1.5 Правил №434 робочий орган - Головне управління реклами Одеської міської ради, уповноважений Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Відповідно до підп.3.1 п.3 Правил №434 робочий орган, зокрема, надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення їх демонтажу.

Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у таких випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним;

б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу;

в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Правил №434 КУ «Одесреклама» Одеської МР, зокрема, на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів. Положеннями пункту 13 цих Правил також закріплено, що демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ «Одесреклама» за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

Відповідно до загальних положень Статуту КУ «Одесреклама» Одеської МР, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14 грудня 2017р. №2770-VII, засновником установи є Одеська міська рада, координацію діяльності установи здійснює Управління реклами Одеської міської ради. Установа є юридичною особою та неприбутковою бюджетною установою. Відповідно до розділу 2 Статуту основною метою установи є задоволення міських суспільних потреб шляхом реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування в галузі формування сучасного міського дизайну, у тому числі у сфері зовнішньої реклами. Пунктом 2.2 передбачено завдання КУ «Одесреклама» Одеської МР, зокрема, здійснення за дорученням уповноваженого органу організаційних заходів, спрямованих на забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами та вивісок, формування естетичного міського середовища; демонтаж у встановленому порядку засобів зовнішньої реклами та вивісок (підп.2.2.2 та 2.2.7 п.2 Статуту).

З аналізу наведених норм вбачається, що рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно-правових актів приймається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадку невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюється відповідними комунальними підприємствами та установами, підпорядкованими виконавчим органам.

Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021р. у справі №916/214/20.

Абзацом другим пункту 46 Типових правил №2067 зазначено, що у разі невиконання вимоги усунути порушення у визначений строк орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Це положення узгоджується зі змістом пункту 47 Типових правил, за яким розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством, а також із ч.1 ст.27 ЗУ «Про рекламу», за якою особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

За ч.1 ст.26 ЗУ «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;

- Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів;

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

За ч.2 цієї ж статті на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Вирішення питання щодо демонтажу рекламних конструкцій, встановлених з порушенням передбаченого законодавством порядку розміщення реклами, до повноважень, наданих законодавством Держпродспоживслужбі та відповідно її територіальному органу - Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області, не віднесено.

З аналізу вказаних вище законодавчих приписів вбачається, що Правилами №434 чітко передбачені повноваження робочих органів здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, а видача відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.

Цей висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2013р. у справі №21-18а13, за якими Управління реклами Одеської МР у правовідносинах з контролю за розміщенням зовнішньої реклами наділене повноваженнями щодо складання приписів та демонтажу рекламних конструкцій, вивісок, а також від 29 жовтня 2015р. у справі №2-а-6892/11, прийнятими за результатом розгляду справи щодо неоднакового застосування касаційним судом ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.1 ст.16 ЗУ «Про рекламу». У подальшому цей висновок застосований Верховним Судом у постановах від 26 листопада 2019р. у справі №461/6414/17, від 3 грудня 2020р. у справі №2а/1522/6892/11, від 30 квітня 2020р. у справі №323/3491/16-а, від 29 квітня 2020р. у справі №826/1703/16, від 27 лютого 2020р. у справі №405/4704/15-а, від 28 листопада 2019р. у справі №522/15817/16-а.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021р. у справі №916/214/20 погодилась з вищезазначеними висновками Верховного Суду України та Верховного Суду, підтвердивши наявність у виконавчого органу Одеської МР повноважень щодо вирішення питання про демонтаж неправомірно встановленого об`єкта зовнішньої реклами.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду виходила з аналізу положень законодавства про місцеве самоврядування та про рекламу та дійшла висновку про те, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є органом, що надає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, вирішує питання, пов`язані з дозвільним контролем за розміщенням рекламних засобів, тобто здійснює контроль за дотриманням правил розміщення реклами, а отже, у межах своїх повноважень може приймати рішення про усунення порушень цих правил, зокрема рішення про зобов`язання розповсюджувача реклами демонтувати рекламний засіб, установлений без відповідного на те дозволу.

Визначення Правилами №434 повноважень робочих органів у межах здійснення контролю за додержанням місцевих правил розміщення реклами (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами), видача та виконання відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанцій про те, що примусовий демонтаж самовільно розміщених конструкцій належить до сфери виключної компетенції та функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства України про рекламу, не ґрунтуються на чинному законодавстві.

На думку судової колегії, застосувавши норми ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд також не взяв до уваги те, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду у сфері господарської діяльності, натомість у цих правовідносинах КУ «Одесреклама» не здійснювало заходів з нагляду та контролю у сфері господарської діяльності відповідача, а лише контроль за дотриманням вимог щодо розповсюдження зовнішньої реклами. Такі висновки викладені також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019р. у справі №521/7546/17 за позовом до Управління реклами Одеської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Одесреклама» Одеської міської ради, про визнання дій протиправними та скасування припису щодо усунення порушень законодавства про рекламу.

Стосовно суті спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про рекламу» рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

За ч.8 ст.8 ЗУ «Про рекламу» визначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення (частина шоста статті 9 Закону України «Про рекламу»).

У ч.1 ст.7 ЗУ «Про рекламу» зазначено, що основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

За змістом ч.1 ст.9 вказаного Закону, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.21 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами є елементами (частинами) об`єктів благоустрою.

Системний аналіз вищенаведених правових актів дає підстави дійти висновку про те, що з огляду на те, що зовнішня реклама є об`єктом благоустрою, відповідно у силу приписів ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.16 ЗУ «Про рекламу» до компетенції органів місцевого самоврядування належить питання регулювання правовідносин щодо розміщення зовнішньої реклами і законодавством передбачено повноваження виконавчого комітету міської ради на прийняття Порядку, який би врегульовував правовідносини з питань видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19 квітня 2021р. у справі №520/660/2020.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 9.07.2024р. головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради Бич О.Г., за направленням Управління реклами Одеської міської ради, зафіксовано розміщення ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС» за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1 рекламного засобу на фасаді у кількості 1 шт. розміром 8,3 м х 1,6м х 2 сторони з написом «KADORR бажає всім щастя та добра», рекламних засобів на фасаді з надписом «KADORR ТОРГОВЫЙ ЦЕНТР» розміром 2,5 м х 1,5м х 1 сторону у кількості 2 шт., навісної відеореклами (екрани) розміром 2,95 м х 1,7 м х 1 сторону у кількості 2 шт., прапору у кількості 1 шт. без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації №004270/24 від 9.07.2024р..

На підставі вказаного акту фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради складено припис про усунення порушень №01-20/3594 від 11.07.2024р. з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом 5 днів з моменту отримання даного припису.

З огляду на це, 23.07.2024р. Управлінням реклами Одеської міської ради видано КУ «Одесреклама» направлення №01-21/105 на проведення демонтажу протиправно розміщеного рекламного засобу на фасаді за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська), 27/1.

7.08.2024р. співробітниками технічного відділу КУ «Одесреклама» здійснено виїзд за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1, проте провести демонтаж виявилось не можливим через відсутність вільного доступу до об`єктів демонтажу, про що був складений відповідний акт Акт про не допуск та здійснено відеофіксацію.

На цій підставі та з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 2 листопада 2021р. у справі № 916/214/20, судова колегія приходить висновку про те, що КУ «Одесреклама» Одеської МР має повноваження на здійснення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій.

Враховуючи зазначене та виходячи з обставин справи, встановлених судовою колегією, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов про зобов`язання відповідача здійснити демонтаж протиправно розміщених рекламних конструкцій, слід задовольнити.

На цій підставі колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанцій допустив неправильне застосування ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 9, 20 та 21 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», ст.16 та 26 ЗУ «Про рекламу», пунктів 45, 46 та 47 Типових правил №2067, пунктів 1.5, 3.1, 4.1 та 6.1 Правил №434, а також ухвалив рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, висловлених, зокрема, у постановах від 12 березня 2019р. у справі №521/7546/17, від 26 листопада 2019р. у справі №461/6414/17, від 28 листопада 2019р. у справі №522/15817/16-а, від 27 лютого 2020р. у справі №405/4704/15-а, від 29 квітня 2020р. у справі №826/1703/16, від 30 квітня 2020р. у справі №323/3491/16-а, від 3 грудня 2020р. у справі №2а/1522/6892/11 та від 19 квітня 2021р. у справі №520/660/2020.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Що стосується позовних щодо стягнення з відповідача судових витрат, то судова колегія зазначає наступне.

Так, приписами ч.1 ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннями ч.1 ст.139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті у відповідності до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, положеннями ч.2 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Апеляційний суд зазначає, що аналіз змісту ст.139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.

Враховуючи те, що сплачена сума судового збору відповідачу як суб`єкту владних повноважень компенсації не підлягає, підстави для стягнення на користь апелянта судового збору відсутні.

Оскільки при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність частково задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою адміністративний позов Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС» про зобов`язання здійснити демонтаж рекламного засобу задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024р. скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС» про зобов`язання здійснити демонтаж рекламного засобу задовольнити частково.

Зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РУЗАНА-ПЛЮС» (місцезнаходження: 68000, Одеська область, місто Чорноморськ, проспект Миру, будинок 2, квартира 16, код ЄДРПОУ 33799175) здійснити демонтаж протиправного рекламного засобу на фасаді у кількості 1 шт. розміром 8,3 м х 1,6м х 2 сторони з написом «KADORR бажає всім щастя та добра», рекламних засобів на фасаді з надписом «KADORR ТОРГОВЫЙ ЦЕНТР» розміром 2,5 м х 1,5м х 1 сторону у кількості 2 шт., навісної відеореклами (екрани) розміром 2,95 м х 1,7 м х 1 сторону у кількості 2 шт., прапору у кількості 1 шт. зазначених в акті фіксації КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ОДЕСРЕКЛАМА» ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ №004270/24 від 9.07.2024р. та у приписі УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМИ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ №01-20/3594 від 11.07.2024р. за адресою: м.Одеса, вул.Європейська (Катерининська) 27/1.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді:І.О. Турецька

О.А. Шевчук