Постанова

від 10.04.2025 по справі 340/5780/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 340/5780/24

адміністративне провадження № К/990/48483/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції справу № 340/5780/24

за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, Ленінського районного суду м. Кіровограда, про визнання бездіяльності протиправною і стягнення моральної шкоди.-

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року ухвалену суддею Брегеєм Р.І. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Божко Л.А., суддів Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, Ленінського районного суду м. Кіровограда, в якій позивач просив суд:

1.1. визнати бездіяльність посадових осіб органів прокуратури та суду, яка виражається у порушенні розумних строків розгляду справ № 396/569/19 та 396/1260/19 (кримінальне провадження № 12018120230000337 від 17.04.2018), незаконною та протиправною;

1.2. зобов`язати відповідача вжити належних заходів для забезпечення розгляду вказаних справ у розумний строк;

1.3. стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі п`яти мільйонів гривень (5 000 000 грн), яка виникла внаслідок порушення розумних строків розгляду вказаних справ.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом тривалого часу розгляд вказаних справ затягується службовими і посадовими особами без поважних та виправданих причин, що суперечить розумності строків судового провадження, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Стверджує, що затримка розгляду справ вплинула на його психічне здоров`я, а також на соціальне та професійне життя.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

3.1. Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватись у порядку кримінального судочинства. Питання бездіяльності прокурора під час судового розгляду не може досліджувати адміністративний суд, так як воно відноситься до компетенції суду, який розглядає кримінальну справу. Оцінку процесуальної діяльності суду, який розглядає кримінальну справу, можуть надати вищі суди в порядку апеляційного чи касаційного провадження, питання щодо недотримання судом розумних строків розгляду справи може стати предметом дослідження дисциплінарного органу Вищої ради правосуддя.

3.2. Крім того, суд першої інстанції роз`яснив позивачу про право на звернення до суду в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4.1. Підставою відкриття касаційного провадження у справі № 340/5780/24 є оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

4.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник указує, що суди попередніх інстанцій, не встановивши усі обставини справи, на порушення норм процесуального та матеріального права, дійшли передчасних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

4.3. Скаржник звертає увагу на те, що члени колегії суддів, які розглянули його апеляційну скаргу Лукманова О.М. та Дурасова Ю.В., згідно авторозподілу справи № 340/5780/24 між суддями, були обрані лише у день ухвалення постанови - 02.12.2024. Також ОСОБА_1 зазначає про те, що судді апеляційного суду Круговий О.О. та Шлай А.В., які раніше були визначені автоматизованою системою для розгляду його апеляційної скарги, незаконно замінені на суддів Лукманову О.М. та Дурасову Ю.В., оскільки у справі не було заявлено відвід чи самовідвід суддів. За таких обставин скаржник вважає, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 ухвалено неповноважним складом суду.

5. Ухвалою Суду від 14.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою від 04.02.2025 відкрито касаційне провадження № К/990/48483/24 за вказаною касаційною скаргою.

6. Ухвалою Суду від 21.03.2025 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

7. Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України Новоукраїнська окружна прокуратура Кіровоградської області та Ленінський районний суд міста Кіровограда не скористалися, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

8. За правилами частин першої, другої та третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд уважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи неповноважним складом суду з підстав порушення автоматизованого розподілу справи між суддями.

12. За змістом частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

13. Положеннями частини третьою статті 33 КАС України визначено, що перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.

14. Частинами другою та третьою статті 31 КАС України передбачено, що справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

15. Відповідно до частини десятої статті 31 КАС України для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.

16. За правилами частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

17. Процедура передачі невирішених судових справ обумовлена частинами десятою та десятою статті 31 КАС України.

18. Так, частиною дев`ятою цієї статті КАС України передбачено, що невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

19. Частиною десятою цієї статті КАС України визначено, що якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою з числа резервних суддів.

20. Аналогічні за змістом приписи містить Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС).

21. Згідно з пунктом 85 Положення про ЄСІТС невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законодавством. Випадки (соціальні відпустки, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, тривалий період тимчасової непрацездатності тощо), що можуть перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законодавством, визначаються рішенням зборів суддів.

22. Відповідно до пункту 90 Положення про ЄСІТС якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки) здійснюється автоматизованим розподілом з числа резервних суддів. У разі неможливості здійснити заміну такого судді з числа резервних суддів заміна здійснюється з числа суддів, які мають відповідну спеціалізацію та входять до складу відповідної судової палати, а за відсутності таких суддів у складі відповідної судової палати - із загального списку повноважних суддів суду.

23. Із змісту викладених норм процесуального закону слідує, що перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється постійною колегією відповідного суду у складі трьох суддів, персональний склад якої визначається зборами суддів відповідного суду.

24. При цьому процесуальним законом встановлено правило незмінності складу постійної колегії суддів. Це правило забезпечується приписами КАС України та Положення про ЄСІТС, зокрема що визначають процедуру передачі невирішених судових справ для повторного автоматизованого розподілу.

25. Означені приписи передбачають, що у випадках, коли суддя-доповідач не може продовжувати розгляд справи протягом визначеного законом терміну, що може призвести до порушення строку її розгляду, справа за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду передається для автоматизованого розподілу справ.

26. У випадку, коли зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що також може перешкодити розгляду справи у встановлений строк, здійснюється заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду.

27. Наведене означає, що заміна судді-доповідача призводить до заміни всього складу колегії суддів. В такому разі новий склад колегії суддів формується Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою, яка визначає нового суддю-доповідача та суддів зі складу постійної колегії обраного судді-доповідача (в разі їх відсутності - суддів з числа резервних суддів постійної колегії такого судді-доповідача).

28. У свою чергу, заміна судді зі складу колегії суддів, що не є суддею-доповідачем, призводить лише до заміни цього конкретного судді, зберігаючи склад колегії незмінним. В цьому випадку заміна судді здійснюється з числа резервних суддів постійної колегії (в разі неможливості такої заміни - з числа суддів, які мають відповідну спеціалізацію та входять до складу відповідної судової палати, а за їх відсутності - із загального списку повноважних суддів суду).

29. Такий підхід сприяє збереженню сталого складу постійної колегії суддів, який своєю чергою забезпечує стабільність та континуїтет у роботі суду та, як наслідок, ефективність здійснення судочинства.

30. У розглядуваній справі, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 була прийнята колегією суддів у складі: головуючого судді Божко Л.А., суддів Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.

31. Оцінюючи доводи скаржника про те, що колегія суддів у складі: головуючого судді Божко Л.А., суддів Лукманової О.М., Дурасової Ю.В. була сформована з порушенням автоматизованого розподілу справи між суддями, Судом встановлено таке.

32. Так, за наслідком надходження справи до Третього апеляційного адміністративного суду, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 визначено для розгляду справи такий склад колегії суддів цього суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Божко Л.А., судді: Круговий О.О., Шлай А.В. (а.с. 17).

33. Згодом, суддя Божко Л.А. склала службову записку у якій просила здійснити заміну складу колегії суддів у судовій справі № 340/5780/24 відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв`язку із затвердженням постійно діючої колегії суддів на підставі рішення зборів Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 № 10 «Про затвердження складу постійно діючих колегій суддів (основний склад та резервні судді) Третього апеляційного адміністративного суду».

34. Відповідно до розпорядження керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 № 340/5780/24 на підставі підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматизований розподіл справи № 340/5780/24 (провадження № 852/17869/24) та заміну складу колегії суддів. Обґрунтуванням призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи вказано рішення зборів суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 № 10 «Про затвердження складу постійно діючих колегій суддів (основний склад та резервні судді) Третього апеляційного адміністративного суду».

35. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.

36. Підставою проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у вказаному протоколі вказано рішення зборів суддів.

37. Разом з тим, підпунктом 2.3.25 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

37.1. Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.

37.2. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів- членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

37.3. Електронний примірник такого розпорядження (додаток №7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

37.4. У разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

38. Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення (підпункт 2.3.49).

39. Винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.

39.2. Електронний примірник такого розпорядження (додаток №7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання (підпункт 2.3.50).

40. Відповідно до підпункту 2.3.51 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу у разі, якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, зазначена в підпункті 2.3.43 пункту 2.3 цього Положення, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанцій не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у пункті 2.3.3 цього Положення.

41. За вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки) здійснюється повторний автоматизований розподіл судових справ у разі виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи.

41.1. Електронний примірник такого розпорядження (додаток №7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання (підпункт 2.3.52 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду).

42. Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 13), що автоматично створюється автоматизованою системою (підпункт 2.3.53 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду).

43. Викладене свідчить, що повторний автоматизований розподіл цієї справи був проведений без дотримання вимог частини дев`ятої статті 31 КАС, пункту 85 Положення про ЄСІТС, Положення про автоматизовану системи документообігу суду щодо зміни складу колегії суддів у справі та за відсутності підстав для проведення повторного автоматизованого розподілу суддів.

44. Суд звертає увагу, що вказаними нормами не передбачено такої підстави для призначення повторного автоматизованого розподілу справи, як затвердження складу постійно діючих колегій суддів (основний склад та резервні судді).

45. Разом з тим, зазначеним у розпорядженні в обґрунтування підстав для призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи підпунктом 2.3.25 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, зокрема, що заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів- членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

46. Варто зазначити, що чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово.

47. Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 28.12.2022 у справі № 183/4809/19, від 11.10.2023 у справі №306/844/20, від 06.03.2024 у справі № 686/9073/22.

48. Зважаючи на вказане, а також те, що передача судової справи на розгляд колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Божко Л.А., суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В. відбулася з порушенням правил автоматизованого розподілу судової справи, слід визнати обґрунтованими доводи скаржника, що оскаржувана постанова від 02.12.2024 була прийнята неповноважним складом суду.

49. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

50. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

51. За наведених обставин, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 340/5780/24 не може вважатися законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

52. З огляду на безумовність скасування постанови суду, прийнятої неповноважним складом суду, суд касаційної інстанції інші доводи касаційної скарги не розглядає.

Судові витрати

53. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 340/5780/24 скасувати.

3. Справу № 340/5780/24 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов