ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 квітня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/6682/23
Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/842/25
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., вирішуючи питання про відвід суддям Висоцькій Н.В., Мамоновій О.Є., Шитченко Н.В., Скрипці А.А., Онищенко О.І., Євстафієву О.К. та Шараповій О.Л. за заявою ОСОБА_1 у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 20 березня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У С Т А Н О В И В:
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 через систему «Електроннй суд» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 20.03.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач): Висоцька Н.В., судді Мамонова О.Є., Шитченко Н.В.
25.03.2025 через систему «Електронний суд» Макуха Р.В. надіслав заяву про відвід суддям Висоцькій Н.В. та Мамоновій О.Є.
31.03.2025 ухвалою Чернігівського апеляційного суду цивільну справу було передано до канцелярії Чернігівського апеляційного суду для проведення автоматизованого розподілу для вирішення питання про відвід суддям Висоцькій Н.В. та Мамоновій О.Є. за заявою ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 розгляд заяви про відвід судді було розподілено судді Скрипці А.А.
Ухвалою судді Чернігівського апеляційного суду Скрипки А.А. від 01.04.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Висоцької Н.В. та Мамонової О.Є. відмовлено.
02.04.2025 справу передано судді Висоцькій Н.В.
02.04.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про відвід суддям Висоцькій Н.В., Мамоновій О.Є., Шитченко Н.В. та Скрипці А.А., які за доводами заявника викликають сумнів в об`єктивності їх ставлення до вирішення наявної справи.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03.04.2025 заяву ОСОБА_1 в частині відводу суддям Висоцькій Н.В. та Мамоновій О.Є. залишено без розгляду. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Скрипки А.А. відмовлено. Цивільну справу передано до канцелярії Чернігівського апеляційного суду для проведення автоматизованого розподілу для вирішення питання про відвід судді Шитченко Н.В. за заявою ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 розгляд заяви про відвід судді Шитченко Н.В. було розподілено судді Онищенко О.І.
Ухвалою судді Чернігівського апеляційного суду Онищенко О.І. від 04.04.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині відводу судді Чернігівського апеляційного суду Шитченко Н.В. відмовлено.
04.04.2025 справу передано судді Висоцькій Н.В.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано заявнику усунути зазначений в ухвалі недолік апеляційної скарги, надавши строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та надати до канцелярії Чернігівського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 484, 48 грн, або надати підтверджуючі дані щодо наявності пільг або підстав для звільнення від сплати судового збору.
07.04.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про відвід суддям Висоцькій Н.В., Мамоновій О.Є., Шитченко Н.В., Скрипці А.А. та Онищенко О.І., які за доводами заявника викликають сумнів в об`єктивності їх ставлення до вирішення наявної справи.
08.04.2025 ухвалою Чернігівського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 в частині відводу суддям Висоцькій Н.В., Мамоновій О.Є. та Шитченко Н.В. залишено без розгляду, в частині відводу суддів Скрипки А.А. та Онищенко О.І. повернуто.
09.04.2025 через систему «Електронний суд» від Макухи Р.В. до суду апеляційної інстанції надійшла заява про відвід суддям Висоцькій Н.В., Мамоновій О.Є., Шитченко Н.В., Скрипці А.А., Онищенко О.І., Євстафієву О.К., Шараповій О.Л., які за доводами заявника викликають сумнів в об`єктивності їх ставлення до вирішення наявної справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , подав заяву про відвід суддям Євстафієву О.К. та Шараповій О.Л., які не входить до складу суду, що розглядає цю справу, та суддям Скрипці А.А., Онищенко О.І., яким не може бути заявлений відвід відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України
Отже, заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Скрипки А.А., Онищенко О.І., Євстафієву О.К. та Шараповій О.Л. слід повернути заявнику.
Разом з тим, судом встановлено, що за період з часу звернення - 24.03.2025, до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025, заявником станом на 10.04.2025 було подано 4 (чотири) заяви про відвід суддям Чернігівського апеляційного суду, підставами для відводів суддів зазначено наявність обставин, що викликають у заявника сумнів в їх неупередженості та об`єктивності у розгляді даної справи, які були вирішені апеляційним судом, і обґрунтованості заявлених відводів не було встановлено, дві з яких, що стосуються суддів Висоцької Н.В. та Мамонової О.Є. було залишено без розгляду відповідно до ч. 5 ст. 39 ЦПК України.
Крім того, тричі було заявлено відвід судді Скрипці А.А.(03.04.2025, 07.04.2025, 09.04.2025), та двічі - судді Онищенко О.І. (07.04.2025, 09.04.2025), у порушення вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, тобто суддям, яким згідно норм процесуального права не може бути заявлений відвід.
Також, згідно заяви від 09.04.2025 заявлено відвід суддям Євстафієву О.К. та Шараповій О.Л., які не входить до складу суду, що розглядає цю справу.
Такі дії заявника свідчать про заявлення завідомо безпідставних відводів суддям апеляційного суду та вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави .
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Пунктами 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України встановлено, що повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», п. 28 у рішенні від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», п. 24 у рішенні від 20 січня 2011 року).
Відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
У частинах третій, четвертій статті 44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.
Ураховуючи викладене, беручи до уваги процесуальну поведінку заявника (неодноразове подання заяв про відводи суддям апеляційного суду), апеляційний суд розцінює її як вияв небажання сприяти виконанню завдання цивільного судочинства та зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21 зробив висновок, що: «ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано».
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 143 ЦПК України).
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 143 ЦПК України).
Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Відповідно до ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 148 ЦПК України).
Статтею 148 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та залишення його заяви про відвід суддям Чернігівського апеляційного суду: Висоцькій Н.В., Мамоновій О.Є., Шитченко Н.В. - без розгляду на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України, в частині відводу суддям Чернігівського апеляційного суду: Скрипці А.А., Онищенко О.І., Євстафієву О.К. та Шараповій О.Л. на підставі ч. 3 ст. 40 ЦПК України, слід повернути заявнику.
Водночас, апеляційний суд вважає, що з метою запобігання зловживанню у подальшому ОСОБА_1 його процесуальними правами необхідно застосувати до нього заходи процесуального примусу, зокрема, стягнути з останнього в дохід Державного бюджету штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 грн (статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн).
Керуючись ст. 2, 44, 143, 148, 260, 357, 368, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 в частині відводу суддям Чернігівського апеляційного суду: Висоцькій Н.В., Мамоновій О.Є., Шитченко Н.В. залишити без розгляду.
Заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Чернігівського апеляційного суду: Скрипці А.А., Онищенко О.І., Євстафієву О.К. та Шараповій О.Л. повернути заявнику.
Застосувати до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у сумі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Ухвала про стягнення штрафу в силу частини п`ятої статті 148 Цивільного процесуального кодексу України є виконавчим документом.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Стягувач: Державна судова адміністрація України,
вул. Липська, 18/5, м. Київ, 00020,
код за ЄДРПОУ: 26255795.
Боржник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий Судді :
Суд | Не вказано |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2025 |
Оприлюднено | 14.04.2025 |
Номер документу | 126524746 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про роз’яснення судового рішення |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Висоцька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні