Постанова

від 06.12.2007 по справі 3/306-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/306-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 грудня 2007 р.                                                                                    № 3/306-07  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

                                             Добролюбової Т.В. –головуючого,

Гоголь Т.Г.,

Швеця В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСхідного регіонального управлінняДержавної прикордонної служби

на постановуХарківського апеляційногогосподарського суду від 15 серпня 2007 року

у справі №3/306-07

господарського суду Сумської області

за позовомСхідного регіонального управління Державної прикордонної служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю"Хімбуд-3"

прозобов'язання вчинити певні дії

за участю представників від:

позивача: Бєляєв В.М. (дов. від 27.11.07);

відповідача : Вальков В.О. (дов. від 13.08.07), Силко М.Г. (дов. від 31.05.07)

В С Т А Н О В И В:

У травні 2007 року Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбуд-3" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача здійснити в існуючій будівлі прикордонної застави "Шалигіно" (вул. Фабрична 2, смт. Шалигіне Глухівського району Сумської області) заміну котлів системи опалення на котли марки АОТГ-50, які відповідають передбаченою проектно-кошторисною документацією потужностям з відповідним їх підключенням і налагодженням до системи опалення та випробуванням.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04 червня 2007 року (судя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2007 року (колегія суддів у складі: Афанасьєва В.В. - головуючий, Бухана А.І., Демченка В.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Судові акти мотивовані тим, що укладений між сторонами договір                     № 13-05 від 19.08.05 виконано належним чином, про що свідчить підписаний без зауважень акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 27.07.06. Крім того, суди зазначили, що в силу статті 33 ГПК України позивач не довів обґрунтованості та правомірності заявлених вимог до відповідача.

Не погоджуючись з винесеними судовими актами у даній справі, з огляду на їх незаконність та необґрунтованість, Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 04.06.07 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.07 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 526, 838, 883, 884 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19 серпня 2005 року між сторонами було укладений договір № 13-05 на виконання підрядних робіт (далі - Договір). За умовами якого, підрядник (відповідач) зобов'язався виконати підрядні роботи з реконструкції існуючої будівлі під прикордонну заставу та житло за адресою: вул. Фабрична 2-а, с. Шалигіно, Глухівського району Сумської області, а замовник (позивач) - прийняти та оплатити виконані роботи. Строк дії Договору визначено до 25.09.06.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору після надходження повідомлення від підрядника про завершення будівництва, замовник зобов'язується організувати проведення робочої та державної приймальної комісії.

27 липня 2006 року підписано Акт державною приймальною комісією про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, до складу якої за розпорядженням Голови Глухівської райдержадміністрації Сумської області № 148 від 07.09.05 включено також замовника - Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України. При цьому, даний акт підписано без зауважень зі сторони замовника, що свідчить про його погодження, в тому числі з якістю та обсягом виконаних робіт.

На підставі вказаного акту від 27.07.06, затвердженого розпорядженням Голови Глухівської райдержадміністрації № 356 від 28.07.2006 року, об'єкт реконструкції було прийнято в експлуатацію.

Скаржник зазначає про те, що відповідач в порушення умов Договору та вимог проектно-кошторисної документації самовільно здійснив заміну котлів з марки АОГТ050 на КБТ "КУМ-50", в результаті чого, робота котлів не забезпечує підтримання належного температурного режиму.

Як встановлено судами та підтверджується актом державної приймальної комісії від 27.07.06 (п.8) на об'єкті згідно Договору виконано роботи у відповідності з державними будівельними нормами, передбачених проектно-кошторисною документацією, змонтовано та випробувано обладнання, а також проведено пуско-наладжувальні роботи згідно з технологічним регламентом. Зі змісту даного акту, не вбачається будь-яких порушень зі сторони відповідача, зауважень щодо виконаних робіт, всі роботи на об'єкті виконано згідно з державними будівельними нормами та у відповідності з проектною документацією. Акт теплових випробувань системи опалення об'єкта від 26.07.06, підписаний представниками позивача, також свідчить про прийняття системи опалення згаданого об'єкту в експлуатацію без будь-яких зауважень з боку представників замовника (позивача).

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку щодо належного виконання відповідачем умов Договору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судами встановлено, що наданий позивачем акт перевірки системи опалення від 12.02.07 не підтверджує обґрунтованості заявлених ним вимог, оскільки не містить висновку щодо наявності будь-яких порушень зі сторони відповідача, а лише констатує факт, що за результатами випробувань в режимі опалення котлів теплопродуктивність котла складала 43,8 кат.,що не відповідає вимогам паспортних даних. При цьому комісія не з'ясувала причини неналежного температурного режиму. У зв'язку з чим, вказаний акт не може слугувати встановлюючим фактом.

Крім того суди першої та апеляційної інстанцій зазначають, що заміна котлів здійснена відповідачем на підставі дозволу Проектного інституту “Укооппроект”, що виступає генеральним проектувальником та автором проекту (лист № 38/4 від 20.01.06, а.с. 43).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, згідно з якими, скаржник не довів вини відповідача щодо неналежного виконання останнім зобов'язань за Договором, тоді як стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як свідчать матеріали справи, апеляційний суд забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

Таким чином, прийнята судом апеляційної інстанції постанова відповідає положенням статті 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

            Водночас, відповідно до статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.   

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2007 року у справі                  № 3/306-07- без змін.

2. Справу № 3/306-07 скерувати до Господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя:                                                                  Добролюбова Т.В.        

                                                                                                    Гоголь Т.Г.

Судді:

                                                                                                   Швець В.О.