Постанова
від 02.04.2025 по справі 910/13153/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/13153/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.,

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 02.04.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.05.2024 (повний текст складено 29.05.2024)

у справі №910/13153/23 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний

корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Фідобанк",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі"

про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання права

кредитора, іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки

395 309 465,00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова

компанія "Візард"

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний

корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі"(третя особа-1),

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-2)

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", правонаступником якого є Акціонерне Товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Фідобанк", ТОВ "ФК "Візард" та ТОВ "Вайт Енерджі" про:

- застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016), ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466):

а) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ 41264766), як правонаступника ПАТ "Фідобанк", права вимоги та права кредитора за генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015, кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, укладеними між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466) на заборгованість у загальному розмірі 405 873 359,49 грн, з яких тіло кредиту складає 119 000 000,00 грн, нараховані відсотки 151 557 095,89 грн, інфляційні втрати нараховані на тіло кредиту у розмірі 108 710 797,85 грн та 3 % річних нараховані на тіло кредиту у розмірі 26 605 465,75 грн;

- застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 262:

а) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ 41264766), як правонаступника ПАТ "Фідобанк", права вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2018 (номер запису про іпотеку: 12463378, зареєстрованої на підставі рішення державного реєстратора № 26945369 від 10.12.2015), стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею: 21 663,6 кв.м (РНОНМ 2358699480000), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 та нежитлову будівлю, загальною площею: 11 901,5 кв.м (РНОНМ 2358695480000), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15, власником та іпотекодавцем яких є ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153), які до поділу були нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 (РНОНМ 153150580000);

- застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016 укладеного ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153) посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 263:

а) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ 41264766), як правонаступника ПАТ "Фідобанк", права вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015 укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2016 (номер запису про іпотеку: 12462449, зареєстрованої на підставі рішення державного реєстратора № 26943707 від 10.12.2015), стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме: нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2А", загальною площею: 1 044,2 кв.м (РНОНМ 2358688780000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2 та нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2", загальною площею: 1 130,2 кв.м (РНОНМ 2358682580000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2, власником та іпотекодавцем яких є ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153), які до поділу були нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2, (РНОНМ 151958080000);

- в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466) у загальному розмірі 405 873 359,49 грн, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту у розмірі 119 000 000,00 грн, за відсотками у розмірі 151 557 095,89 грн, по інфляційних втратах нарахованих на тіло кредиту у розмірі 108 710 797,85 грн та 3 % річних нарахованих на тіло кредиту у розмірі 26 605 465,75 грн, за генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015, кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, укладеними між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2018 та договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2016, укладених між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 39424466) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 21 663.6 кв.м (РНОНМ 2358699480000, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15; нежитлову будівлю, загальною площею 11901.5 кв.м (РНОНМ 2358695480000), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15; нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2А", загальною площею 1 044.2 кв.м (РНОНМ 2358688780000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2; нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2", загальною площею 1 130.2 кв.м (РНОНМ 2358682580000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2;

- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за кредитним договором та договорами забезпечення набуто ТОВ "ФК "Візард" на підставі нікчемних правочинів, а отже таке право вимоги до нього не перейшло, тому відповідно залишилось у ПАТ "Фідобанк", як належного кредитора та іпотекодержателя. Водночас право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за кредитним договором та договорами забезпечення за результатами електронного аукціону було відступлено банком в процесі ліквідації ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" правонаступником якого є АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус», а отже таке право необхідно визнати за належним кредитором та іпотекодержателем. Більш того, ТОВ "ФК "Візард" отримавши право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за кредитним договором та договорами забезпечення на підставі нікчемних правочинів, набуло у власність іпотечне майно, поділила його на чотири нові об`єкти та припинило в Державному реєстрі записи про іпотеку, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є вимога про визнання за ним прав кредитора та іпотекодержателя, а чотири новоутворені об`єкти нерухомості - предметом іпотеки за договорами забезпечення. Вважає, що оскільки ТОВ "Вайт Енерджі" свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконало й має заборгованість у загальній сумі 405 873 359,49 грн, то необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст зустрічного позову

ТОВ «ФК «Візард» звернулось до суду з зустрічним позовом, в якому просило:

- Визнати недійсним Договір № GL16N619392_3 про відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., за реєстровим № 2900, укладений 24 вересня 2021 року між з ПАТ " Фідобанк" та ТОВ "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" в частині відступлення права вимоги до ТОВ "ВАЙТ ЕНЕРДЖІ" за Генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.09.2015, Кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.09.2015, Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.20ґ5, реєстровий № 2018 та Договором іпотеки № 1092015ГЮ/2 від 10.12.20ґ5, реєстровий № 2016;

- Визнати відсутнім у ТОВ "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" права іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, та Договором іпотеки № 1092015ГЮ/2/нежитлова будівля, укладений між ПАТ " Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016.

Вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що станом на момент укладення 24.09.2021 року Договору № GL16N619392_3 про відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., за реєстровим № 2900, ПАТ "Фідобанк" право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджи" не належало, оскільки вказане право вимоги станом на 24.09.2021р. належало виключно ТОВ "ФК "Візард", на підставі договорів про відступлення права вимоги від 02 березня 2016 р, за яке Позивачем за Зустрічним Позовом на користь ПАТ "Фідобанк" було сплачено грошові кошти в розмірі 124941305,93 грн. Вказані обставини були встановлені Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 року по справі № 910/7746/20, яке набрало законної сили, а тому вказаний договір відступлення є недійсним в частині відступлення права вимоги до ТОВ "Вайт Енерджи" за Генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.09.2015, Кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.09.2015, Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.20ґ5, реєстровий № 2018 та Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.20ґ5, реєстровий № 2016.

Також, ТОВ "ФК "ВІЗАРД" вважає, що 18.03.2021 р. припинив свою дію Договір іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля, укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, Договір про відступлення прав за договором забезпечення ,укладеного між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард", посвідченого 02.03.2016 року Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 262, Договір іпотеки № 1092015Г-Ю/2/нежитлова будівля, укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016 та Договір про відступлення прав за договором забезпечення ,укладеного між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард", посвідченого 02.03.2016 року Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 263 у зв?язку з укладанням між Позивачем за Зустрічним Позовом та ТОВ "Вайт Енерджи" Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 411 та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 412 від 18.03.2021 року, а тому необхідно визнати відсутнім у ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1/ Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2/.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 первісний позов задоволено в повному обсязі.

Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: Договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі":

Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: Договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 262:

- Визнано за Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", як правонаступника Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", права вимоги та права іпотекодержателя за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2018 (номер запису про іпотеку: 12463378, зареєстрованої на підставі рішення державного реєстратора № 26945369 від 10.12.2015), стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме: Нежитлову будівлю, загальною площею: 21663,6 кв.м. (РНОНМ 2358699480000), що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15 та Нежитлову будівлю, загальною площею: 11901,5 кв.м. (РНОНМ 2358695480000), що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15, власником та іпотекодавцем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард", які до поділу були нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 (РНОНМ 153150580000).

Застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: Договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 263:

- Визнано за Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", як правонаступника Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", права вимоги та права іпотекодержателя за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" та Публічним акціонерним товариством "Фідобанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2016 (номер запису про іпотеку: 12462449, зареєстрованої на підставі рішення державного реєстратора № 26943707 від 10.12.2015), стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме: Нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера " 2А", загальною площею: 1044,2 кв.м. (РНОНМ 2358688780000), що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2 та Нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера " 2", загальною площею: 1130,2 кв.м. (РНОНМ 2358682580000), що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2, власником та іпотекодавцем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард", які до поділу були нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2, (РНОНМ 151958080000).

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" у загальному розмірі 405 873 359,49 грн, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту у розмірі 119 000 000,00 грн, за відсотками у розмірі 151 557 095,89 грн, по інфляційних втратах нарахованих на тіло кредиту у розмірі 108 710 797,85 грн та 3% річних нарахованих на тіло кредиту у розмірі 26 605 465,75 грн, за Генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015, Кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, укладеними між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі", звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2018 та Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2016, укладених між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі", а саме:

- Нежитлову будівлю, загальною площею (кв.м): 21663.6 (РНОНМ 2358699480000), що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15.

- Нежитлову будівлю, загальною площею (кв.м): 11901.5 (РНОНМ 2358695480000), що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15.

- Нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера " 2А", загальною площею (кв.м): 1044.2 (РНОНМ 2358688780000), що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2.

- Нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера " 2", загальною площею (кв.м): 1130.2 (РНОНМ 2358682580000), що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В задоволені зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/13153/23.

Рішення суду в частині задоволення вимог за первісним позовом мотивовано тим, що:

- платіж здійснений ТОВ «ФК «Візард» на рахунок ПУАТ «Фідобанк» згідно платіжного доручення № 81 від 02.03.2016 на суму 124 941 305,93 грн. не є належним та достатнім доказом для підтвердження оплатності договору, оскільки в даному випадку відбулось корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження), що свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором);

- безоплатність операції щодо сплати ТОВ «ФК «Візард» на рахунок банку ціни за договором про відступлення прав свідчить, що Договір про відступлення права вимоги від 02.03.2016 та Договори про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладені між ТОВ «ФК «Візард», ПАТ «Вайт Енерджи» та ПУАТ «Фідобанк», є нікчемними на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- Враховуючи нікчемність Договору відступлення права вимоги від 02.03.2016 укладеного між ТОВ «ФК «Візард», ПАТ «Вайт Енерджи» та ПУАТ «Фідобанк» на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», нікчемними є Договори про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016;

- права вимоги за зобов`язаннями ТОВ «Вайт Енерджі» за Кредитним договором та Договорами забезпечення не перейшли до ТОВ «ФК «Візард», а були наявні у банку, які ним були відчужені позивачу;

- на виконання нікчемних правочинів з відступлення прав вимоги за кредитним договором і договорами забезпечення, 18.03.2021 між ТОВ "ФК "Візард" та ТОВ "Вайт Енерджі" було укладено два договори про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно умов яких ТОВ "ФК "Візард" в рахунок погашення боргу за кредитним договором набуло у власність нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 та нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2;

- об`єкти нерухомого майна котрі перебувають зараз у власності ТОВ "ФК "Візард", були утворені шляхом поділу предмету іпотеки за Договором іпотеки №1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015 та Договором іпотеки №1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, а тому вказані об`єкти нерухомості не є новоствореними, а є предметом іпотеки;

- нежитлова будівля, загальною площею (кв.м): 21663.6 (РНОНМ 2358699480000) та нежитлова будівля, загальною площею (кв.м): 11901.5 (РНОНМ 2358695480000), що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15 є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки №1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера « 2А», загальною площею (кв.м): 1044.2 (РНОНМ 2358688780000) та нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера « 2», загальною площею (кв.м): 1130.2 (РНОНМ 2358682580000), що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2 є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки №1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015;

- зважаючи, що зобов?язання ТОВ «Вайт Енерджі» за кредитним договором не були виконані, станом на дату подачі позову ТОВ «Вайт Енерджі» має заборгованість перед позивачем у загальній сумі 405 873 359,49 грн., що підтверджується розрахунком наданих разом з позовною заявою;

- у забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Вайт Енерджі» за даним Кредитним договором було укладено Договір іпотеки №1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015 та Договір іпотеки №1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015;

- згідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- отже, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки №1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015 та Договору іпотеки №1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Вайт Енерджі» перед позивачем за Кредитним договором, загальний розмір якої становить 405 873 359,49 грн.;

- позивачем за первісним позовом в цій справі не був пропущений строк позовної давності.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом мотивовано тим, що :

- ТОВ «ФК «Візард» з посиланням на обставини встановлені в рішенні Господарського суду м. Києва від 24.11.2020 по справі № 910/7746/20, вважає, що Договір № GL16N619392_3 від 24.09.2021 про відступлення прав вимоги, згідно умов якого ПАТ «Фідобанк» відступив (продав), а ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло (придбало) право вимоги до ТОВ «Вайт Енерджі» за кредитним договором та договорами забезпечення є недійсним в частині відступлення таких прав вимоги, оскільки такий договір був укладений з порушенням ст. 512, 514 ЦК України;

- відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- згідно із частиною першою статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;

- відповідно до частини першої статті 519 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором;

- право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18);

- саме позивач в цій справі набув права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, а не ТОВ «ФК «Візард», а тому доводи позивача за зустрічним позовом є безпідставними;

- у зв`язку із зазначеним, не підлягають і задоволенню вимоги про відсутність у ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» прав іпотекодержателя за договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015 укладених між банком та ТОВ «Вайт Енерджі».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" 18.06.2024 звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 в частині задоволення первісного позову в повному обсязі та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі; рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 в частині скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 залишити без змін; судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витратами на професійну правничу допомогу, у зв`язку з поданням позову, представництво інтересів відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану за справою, покласти на позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, оскільки:

- у спірних правовідносинах, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "ФІДОБАНК" не можуть самостійно застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а в даній справі: Договору про відступлення права вимоги від 02 березня 2016 року, який укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард";

- для отримання правових підстав подальшого відступлення права вимоги Фонд гарантування або ПАТ "Фідобанк" мали б звернутись до відповідного суду та отримати рішення суду про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину;

- матеріали даної справи не містять доказів наявності рішення господарського суду яким задоволено позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Фідобанк" щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину: Договору про відступлення права вимоги від 02 березня 2016 року укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард", у зв`язку з чим буль-які подальші дії щодо повторного відступлення права вимоги, є такими, що суперечать положенням чинного законодавства України.

Крім того, скаржник наголошував, що судом першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не було надано належної оцінки рішенню Господарського суду міста Києва у справі № 910/7746/20, а саме, що предметом позовних вимог ПАТ "Фідобанк" у справі № 910/7746/20 була вимога щодо стягнення частини грошових коштів в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У вказаній справі, Позивач за первісним позовом є процесуальним правонаступником, для якого в силу ст. 52 ГПК України всі дії вчинені попереднім позивачем (ПАТ "Фідобанк") є обов`язковими, і фактично позивач за первісним позовом є таким, що вже звертався до суду із позовною заявою щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та отримав рішення суду щодо вирішення вказаного спору,

Предметом спору у даній справі є так само застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, з тих же самих підстав, якими був обґрунтований попередній позов у справі № 910/7746/20. Той факт, що позивач за первісним позовом у даній справі обрав інші наслідки застосування наслідків недійсності нікчемного правочину не змінює суті спору, та оскільки іпотека є акцесорним видом забезпечення виконання зобов' язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує. Тому в разі неможливості задоволення вимоги (зокрема, у зв`язку з відмовою судом у стягненні суми боргу) є неможливим і звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, скаржник зазначав, що судом першої інстанції було безпідставно покладено в основу судового рішення висновок від 03.04.2023 за № 126/56-е, зроблений Інститутом держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України.

Також, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано

статтю 17 Закону України "Про іпотеку", оскільки на момент звернення позивача за первісним позовом до суду та на момент ухвалення оскаржуваного рішення, іпотека на об`єкт нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15, загальною площею 33 565,1 кв. м. та об`єкт нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2, загальною площею 2 174,5 кв. м. припинила свою дію внаслідок реалізації предмета іпотеки.

Також, скаржник зазначав, що оскільки спір щодо застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів з підстав ч. 1,2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вже був вирішений у справі № 910/7746/20, а інших додаткових підстав для задоволення своїх вимог позивач за первісним позовом не навів, суд першої інстанції мав би закрити провадження у даній справі в силу положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України.

Додатково скаржник наголошував, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 261 Цивільного кодексу України в частині застосування строків позовної давності.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги в частині вимог за зустрічним позовом, скаржник вказував на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може самостійно застосувати наслідки нікчемності Договору про відступлення права вимоги від 02 березня 2016 року укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард", у зв?язку здійснене відчуження прав вимоги за оспорюваним правочином за зустрічним позовом - є неправомірним, а оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним в силу ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а відповідна іпотека - припиненою. Крім того, судом першої інстанції не було надано оцінки рішенню Господарського суду у місті Києві по справі №910/7746/20, в тому числі і з урахуванням його резолютивної частини саме по відношенню до ПАТ "Фідобанк".

06.12.2024 від скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких додатково наголошувалось, що:

- право на звернення до суду з первісним позовом у цій справі обґрунтовано заміною кредитора у зобов`язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) від ПАТ «Фідобанк» на користь АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» як комітента;

- суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення та поклавши в основу Договір GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги (а.с. 157-159 том 2), не дослідив його правову природу, не з`ясував наявність у ПАТ «Фідобанк» на момент укладання Договору GL16N619392_3 права вимоги до ТОВ «Вайт Енерджі», обсяг переданих прав від ПАТ «Фідобанк» на користь АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» та не застосував до спірних правовідносин положення ст.514 Цивільного кодексу України;

- ПАТ «Фідобанк» на момент укладання Договору GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги на користь Позивача за Первісним Позовом, не був власником права вимоги до ТОВ «Вайт Енерджи» , з огляду на те, що ПАТ «Фідобанк» на момент його укладання не отримав рішення суду, яким би було підтверджено нікчемність передачі права вимоги на користь ТОВ «ФК «Візард», а тому ПАТ «Фідобанк» є таким, що не повернув собі попередньо відчужене право вимоги на користь ТОВ «ФК «Візард», а тому позивач за первісним позовом права вимоги до ТОВ «Вайт Енерджи» не набув;

- на момент укладання укладання Договору GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги на користь позивача за первісним позовом, набрало законної сили Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі №910/7746/20 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 р. якими в задоволенні вимог (щодо застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів) ПАТ " Фідобанк" було відмовлено, та встановлено, що власником права вимоги до ТОВ «Вайт Енерджи» є саме ТОВ «ФК «Візард»;

- на момент укладання Договору GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги на користь позивача за первісним позовом право вимоги до ТОВ «Вайт Енерджи» вже було припинено, у зв`язку з зверненням стягнення на предмет іпотеки; оскільки на час укладення Договору GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги на користь позивача за первісним позовом зобов`язання за кредитними договорами були припинені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, то ПАТ «Фідобанк», як первісний кредитор, відступив (продав) права вимоги (майнові права), які йому станом на дату укладення Договору GL16N619392_3 не належали, що суперечить статті 514 ЦК України та є підставою для визнання недійсним такого Договору;

- висновок суду першої інстанції, що рішення у справі № 910/7746/20 не має преюдиційного значення, спростовується як змістом вказаного рішення, так і існуючими правовими висновками Верховного Суду, а подання даного позову по суті є намаганням позивача за первісним позовом повторно вирішити спір, який вже був остаточно вирішено у справі № 910/7746/20, що є неприпустимим та грубим порушенням принципу юридичної визначеності.

14.01.2025 від скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких додатково наголошувалось про необхідність врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2024 у справі № 21/5005/2686/2012, а також урахувати те, що:

- ПАТ «ФІДОБАНК» дій, спрямованих на витребування від ТОВ «ФК «Візард» зазначених прав вимоги у зобов`язаннях за Кредитними договорами не вчиняло;

- на момент укладання договору від 24.09.2021, зобов`язання ТОВ «Вайт Енерджі» за кредитним договором припинились у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки 18.03.2021;

- права ПАТ «Фідобанк» за договором відступлення від 02.03.2016 між ПАТ «Фідобанк», ТОВ «ФК «Візард» та ТОВ «Вайт Енерджі» не було включено в лот, проданий з електронного аукціону 16.03.2021 р. ;

- права ПАТ «Фідобанк» за договором від 02.03.2016 про відступлення права вимоги до набувача (ТОВ «ФК «Візард») не були предметом договору про відступлення права вимоги від 24.09.2021 між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»;

- застосування ст. 512 та 514 Цивільного кодексу України в частині подальшого відчуження права вимоги Банком щодо нікчемних правочинів, сформувалась єдина практика, що Банк та Фонд гарантування мають спочатку отримати судове рішення щодо застосування наслідків нікчемного правочину та витребувати передане раніше право вимоги (тобто повернути собі те, що було відчужене за нікчемним правочином), і лише потім Банк має право передавати право вимоги третім особам. За відсутності вчинення таких дій, Банк не вважається первісним кредитором, якому належить право вимоги;

- з огляду на вказані норми Банк та Фонд гарантування не мали повноважень на відчуження права вимоги на користь АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус», так як вказана вимога належить ТОВ «ФК «Візард», що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову;

- обставини встановлені в рішенні Господарського суду м. Києва від 24.11.2020 по справі № 910/7746/20, яке набрало законної сили, де було встановлено дійсність (відсутність ознак нікчемності) договорів про відступлення права вимоги від 02.03.2016 укладених між укладені між ТОВ «ФК «Візард», ПАТ «Вайт Енерджи» та ПАТ «Фідобанк» є преюдиційним рішенням і в даних спірних правовідносинах;

- АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» заявлено позов як правонаступник ПАТ «Фідобанк», а не його ліквідатора - Фонду гарантування вкладів; перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання ( ч. 3 ст. 261 ЦК України); виконання договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016 здійснено 02.03.2016, отже саме з цієї дати почався перебіг трирічного строку позовної давності, який сплинув 02.03.2019.

17.03.2025 від скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких додатково наголошувалось стосовно правової позиції скаржника по суті спору, а також на необхідності застосування доктрини заборони суперечливої поведінки.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції

07.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і у якому товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав:

- оскільки ТОВ «ФК «Візард» здійснило на виконання нікчемних правочинів, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього власності, його подальший поділ, позивачем було заявлені вимоги про визнання за ним прав кредитора та іпотекодержателя на підставі відповідних фактичних обставин і відповідного нормативно-правого обґрунтування;

- згідно п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

- предмет і підстави позову у справі 910/3014/23 та у справі № 910/7746/20 повністю відрізняються і не є тотожними, а єдиною частково спільною ознакою вказаних справ є предмет спору (що не є тотожним предмету позову), а саме невиконання ТОВ «Вайт Енерджи» своїх зобов`язань за кредитним договором і нікчемність Договору відступлення права вимоги від 02 березня 2016 року;

- право вимоги до ТОВ «Вайт Енерджі» за кредитними договором і договорами забезпечення не переходило до ТОВ «ФК «Візард», а було наявне в ПАТ «Фідобанк» на момент продажу такого права вимоги на публічних торгах, а в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 по справі № 910/12525/20 взагалі відсутні висновки про обов`язок ФГВФО застосовувати наслідки нікчемності нікчемного правочину перед продажем права вимоги;

- суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що платіж ТОВ «ФК «Візард» у сумі 124 941 305,93 грн. згідно умов Договору про відступлення права вимоги, був здійснений на внутрішній рахунок ПАТ «Фідобанк», тобто поза межами кореспондентського рахунку ПУАТ «Фідобанк» відкритого в НБУ, а тому зазначена фінансова операція здійснювались клієнтами ПУАТ «Фідобанк» по рахунках відкритих в цьому банку, тобто без реального надходження коштів в банк, а тому в даному випадку відбулось коригування структури банківського балансу ПУАТ «Фідобанк» шляхом зміни обліку грошових коштів серед клієнтів банку;

- у свою чергу, безоплатність операції щодо сплати ТОВ «ФК «Візард» на рахунок банку ціни за договором про відступлення прав свідчить, що Договір про відступлення права вимоги від 02.03.2016 та Договори про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладені між ТОВ «ФК «Візард», ПАТ «Вайт Енерджи» та ПУАТ «Фідобанк», є нікчемними на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- судом першої інстанції було вірно встановлено та підтверджено нікчемність Договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016 та Договорів про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016;

- стосовно посилань апелянта на висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, то в ній взагалі не міститься висновку щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України, а саме про те, що звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів є виключно обов`язком ФГВФО у відповідних правовідносинах, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування зазначеної правової позиції Верховного Суду під час вирішення спору в цій справі;

- зважаючи на встановлену нікчемність договорів відступлення прав за кредитним договором та договорами забезпечення від 02.03.2016 та у системному аналізі із статтею 236 ЦК України (правочин недійсний з моменту його вчинення), позивач як заінтересована особа мав безпосередньо право звернутись з позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів. Жодний нормативно-правовий акт не містить обов`язку звертатись з таким позовом ФГВФО;

- висновок суду по справі № 910/7746/20 про дійсність (відсутність ознак нікчемності) договорів про відступлення права вимоги від 02.03.2016 укладених між укладені між ТОВ «ФК «Візард», ПАТ «Вайт Енерджи» та ПАТ «Фідобанк» є правовою оцінкою суду встановленим ним обставинам, яка в силу ч. 7 ст. 75 ГПК України не є обов`язковою для даної справи;

- Висновок науково-правової експертизи щодо тлумачення норм чинного законодавства України стосовно особливостей правового регулювання набуття прав кредитора та прав іпотекодержателя, що відбуваються в процесі виведення з ринку та ліквідації банку в Україні, віднесення правочинів до категорії нікчемних та їх правових наслідків, що проводиться на підставі Закону України «Про наукову та науково- технічну експертизу» від 03.04.2023 за № 126/56-е, обгрунтовано враховано судом першої інстанції;

- зважаючи, що до ТОВ «ФК «Візард» не перейшли права іпотекодержателя, оскільки Договір про відступлення права вимоги від 02.03.2016 та Договори про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладені між ТОВ «ФК «Візард», ПАТ «Вайт Енерджи» та ПУАТ «Фідобанк», є нікчемними на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то відсутні жодні правові підстави вважати, що іпотека припинилась на підставі ст. 17 Закону України «Про іпотеку», оскільки укладені 18.03.2021 між ТОВ «ФК «Візард» та ТОВ «Вайт Енерджі» два договори про задоволення вимог іпотекодержателя не могли нести жодних юридичних наслідків;

- суд першої інстанції законно визнав предметом іпотеки зареєстровані чотири об`єкти нерухомого майна, які на даний час належать відповідачу;

- судом першої інстанції зроблено обгрунтовані висновки стосовно строку позовної давності;

- позовна вимога ТОВ «ФК «Візард» про визнання недійсним договору відступлення (в частині) укладеного між банком та відповідачем є неналежним способом захисту його прав, що є самостійною підставою для відмови в позові у цій частині.

09.12.2024 від Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких додатково наголошувалось на необхідності врахування судової практики, а також про те, що:

- у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна; після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя;

-враховуючи висновки щодо застосування норм ч.ч. 4, 5 ст. 75 ГПК України слід констатувати, що за своєю правовою суттю здійснене судом в межах справи №910/7746/20 дослідження доводів Банку відносно ознак нікчемності правочину відступлення прав вимог до ТОВ «Вайт Енерджі» на користь ТОВ «ФК «Візард» згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є виключно правовою оцінкою судом відповідних обставин вчинення такого договору, а не встановленням фактів, які мають преюдиційне значення, зокрема, до яких слід віднести встановлення проведення ТОВ «ФК «Візард» оплати за таким правочином;

- оцінка судом в межах справи №910/7746/20 правочину відступлення прав вимог до ТОВ «Вайт Енерджі» від ПАТ «Фідобанк» на користь ТОВ «ФК «Візард» на предмет його нікчемності згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є виключно правовою оцінкою судом відповідних обставин вчинення такого договору, а тому не може породжувати преюдицію у розумінні приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України;

- позов у даній справі ініційовано покупцем спірних прав - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», яке діяло від імені та за рахунок Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», однак, такі особи не були учасниками справи №910/7746/20, а ТОВ «ФК «Візард», яке є відповідачем у даній справі, при вирішенні справи №910/7746/20 мало статус третьої особи, тобто не було стороною і відповідно не мало належних стороні процесуальних прав.

20.12.2024 від Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, зокрема щодо оплати ТОВ «ФК «Візард» за право вимоги.

28.01.2025 від Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких додатково наголошувалось про те, що:

- посилання скаржника на неврахування правового висновку ВП ВС у постанові від 06.11.2024 у справі № 21/5005/2686/2012 про неправильний спосіб захисту є безпідставним, оскільки він не релевантний до спірних правовідносин у даній справі, як і решта посилань скаржника на судові рішення суду касаційної інстанції;

- здійснена оцінка судами в межах справи №910/7746/20 доводів Банку відносно підстав нікчемності зазначеного правочину не може породжувати преюдицію в розумінні положень статті 75 ГПК України при вирішенні спору у даній справі, за своєю правовою суттю здійснене судом в межах справи №910/7746/20 дослідження доводів Банку відносно ознак нікчемності правочину відступлення прав вимог до ТОВ «Вайт Енерджі» на користь ТОВ «ФК «Візард» згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є виключно правовою оцінкою судом відповідних обставин вчинення такого договору, а не встановленням фактів, які мають преюдиційне значення, зокрема, до яких слід віднести встановлення проведення ТОВ «ФК «Візард» оплати за таким правочином;

- суд першої інстанції у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, врахував положення ст. 261 ЦК України та висновки Верховного Суду викладені в постанові від 25.03.2024 у справі № 927/594/23, та прийшов до обґрунтованого висновку, що строк позовної давності в цій справі повинен рахуватися з 27.11.2019, коли уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Білою І.В. прийнято рішення №3 від 27.11.2019, згідно з яким було віднесено правочини до категорії нікчемних; у зв`язку із цим строк позовної давності мав сплисти 27.11.2022, однак на момент закінчення зазначеного строку і звернення позивача із позовом до суду, в Україні був запроваджений військовий стан на період якого зазначені строки зупинені;

- оскільки (1) постановою правління НБУ № 783/БТ від 04.12.2014 «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Фідобанк» шляхом призначення куратора» було зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ, а (2) усі грошові потоки як при підготовці до платежу за Договором від 02.03.2016, так і на його виконання, відбувалися між (3) пов`язаними особами в межах ПАТ «Фідобанк», тобто без реального надходження коштів та без їх відображення на кореспондентському рахунку, що свідчить про безоплатність операції та вказує на нікчемність договору відступлення права вимоги від 02.03.2016 між Банком та ТОВ «ФК «Візард»;

- договір від 02.03.2016 між Банком і ТОВ «ФК «Візард» є нікчемним та не породжує жодних правових наслідків, а право іпотеки належить ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як правонаступнику ПАТ «Фідобанк», в той час як ТОВ «ФК «Візард» як набувач права власності на предмет іпотеки, що в повній мірі обізнаний із обставинами нікчемності переходу прав вимоги за кредитними договорами та договором іпотеки, набув статусу іпотекодавця такого майна.

14.03.2025 від Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення щодо судової практики.

18.03.2025 від Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 справу №910/13153/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13153/23.

11.07.2024 матеріали справи №910/13153/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23 залишено без руху.

18.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23; справу №910/13153/23 призначено до розгляду на "19" вересня 2024 року о 10 год 00 хв.

07.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просив відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 призначено на 03 жовтня 2024 року о 10 год 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23 відкладено на 07 листопада 2024 року о 10 год 30 хв.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.11.2024, у зв`язку з довготривалим лікарняним головуючого судді, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 прийнято справу №910/13153/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А. призначено до розгляду в судовому засіданні справу №910/13153/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024, у судовому засіданні 10.12.2024 об 12 год. 40 хв.

03.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» надійшла заява про участь у судовому засіданні, що призначене на 10.12.2024 о 12:40 год., а також в усіх інших засіданнях у цій справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» надійшла заява про вступ у справу як представника. 05.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшла заява про відвід колегії суддів у справі №910/13153/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 визнано заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л. від розгляду справи №910/13153/23 - необґрунтованим та передано справу №910/13153/23 на автоматизований розподіл у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.

08.12.2024 через через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшло клопотання про відкликання заяви про відвід колегії суддів у справі №910/13153/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Станіка С.Р., суддів: Гончарова С.А., Яковлєва М.Л., подану в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23 відмовлено.

06.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшли додаткові пояснення.

08.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшло клопотання про відкликання заяви про відвід колегії суддів у справі № 910/13153/23.

09.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» надійшли додаткові пояснення у справі щодо правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", адвоката Ізвєкова В.В., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 відкладено на 11 грудня 2024 року о 09 год 30 хв.

11.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 910/13153/23.

11.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 відкладено на 29 січня 2025 року о 09 год 47 хв.

20.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» Заперечення на клопотання (заяву) про закриття провадження у справі.

20.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» надійшли додаткові пояснення у справі щодо оплати ТОВ «ФК Візард» за право вимоги.

14.01.2025 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду за допомогою системи «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» надійшла заява про відвід головуючого судді Станіка С.Р. від розгляду справи №910/13153/23.

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.02.2025, справу №910/13153/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 прийнято справу №910/13153/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А., призначено розгляд справи №910/13153/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23, у судовому засіданні на 26.02.2025 о 11 год 45 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2025 визнано відвід головуючому судді - Станік С.Р., від розгляду справи №910/13153/23, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Візард» - необґрунтованим, матеріали справи №910/13153/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід судді, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про відвід головуючого судді Станіка С.Р. у справі №910/13153/23.

25.02.2025 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» надійшли клопотання про постановлення окремих ухвал.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 розгляд справи №910/13153/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 , відкладено на 19.03.2025 о 11 год 20 хв.

14.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» надійшли додаткові пояснення щодо нерелевантності правових висновків у справі № 21/5005/2686/2012.

19.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" надійшли додаткові пояснення у справі №910/13153/23.

19.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Толкфін» надійшло клопотання про заміну учасника справи його правонаступником.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 розгляд справи №910/13153/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 , відкладено на 02.04.2025.

27.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", адвоката Ізвєкова В.В., надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі №910/13153/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус", адвоката Ізвєкова В.В., про участь у судових засіданнях у справі №910/13153/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 відмовлено у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Толкфін» про заміну учасника справи його правонаступником.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 02.04.2025 з`явились представники скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" та Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус".

Інші учасники справи в судове засідання 02.04.2025 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду в електронні кабінети учасників справи в системі «Електронний суд».

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги внаслідок неявки представників інших учасників справи - відсутні.

Відзиви на апеляційні скарги від інших учасників справи не надходили, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні 02.04.2025 представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 в частині задоволення первісного позову в повному обсязі та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі; рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/13153/23 в частині скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 залишити без змін; судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витратами на професійну правничу допомогу, у зв`язку з поданням позову, представництво інтересів відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану за справою, покласти на позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом.

Додатково представники скаржника наголошували, що не підтримують раніше подане клопотання про закриття провадження у справі, у зв?язку з чим вказане клопотання залишено без розгляду, разом з поданими на нього запереченнями.

Представник Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" в судовому засіданні 02.04.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи і що перевірено судом апеляційної інстанції, 10.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» (позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду №1092015Г-Ю, відповідно до умов п. 2.1 якої банк може надавати позичальнику кредити (у тому числі кредитні лінії, овердрафти), а позичальник зобов`язується: повернути отримані кредити; сплатити банку винагороду за надання ним банківських послуг за кредитними договорами в рамках цієї генеральної кредитної угоди; сплатити неустойку та інші передбачені цією генеральною кредитною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами, платежі.

10.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» (позичальник) було укладено кредитний договір №1092015Г-Ю-1, що є додатковим договором до генеральної кредитної угоди №1092015Г-Ю від 10.12.2015, згідно з яким банк надає позичальнику кредитну лінію з лімітом - 119000000,00 грн, терміном погашення кредитної лінії - 09 грудня 2016 року з врахуванням графіку на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією, комісії та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки/терміни, передбачені цим договором (п. 2.1 кредитного договору).

При цьому, задля забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015, між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк», як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі», як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки №1092015Г-Ю/1 та договір іпотеки №1092015Г-Ю/2, що посвідчені 10 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р.

Предметом договору іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015 було нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15.

Предметом договору іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015 було нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2.

У подальшому, 02.03.2016 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» (боржник) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржника за генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 та кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.6 договору відступлення права вимоги розмір заборгованості боржника, права вимоги до якого відступаються згідно з цим договором, станом на дату укладання цього договору складає 124941305,93 грн, в тому числі: 5941305,93 грн - нараховані проценти; 119000000,00 грн - основне зобов`язання. Одночасно з відступленням прав вимоги за кредитним договором до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора за усіма договорами забезпечення.

Пунктом 3.1.3 договору відступлення права вимоги сторони погодили, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення між первісним кредитором та новим кредитором акту приймання-передачі прав вимоги, але у будь-якому випадку не раніше моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор набуває прав кредитора по відношенню до боржника стосовно його заборгованості за кредитним договором та їх зобов`язань за договорами забезпечення, а також по відношенню до поручителів, майнових поручителів стосовно їх зобов`язань за договорами забезпечення.

Відповідно до п. 4.1 договору відступлення права вимоги, ціна договору складає 124941305,93 грн та відповідає рівню звичайної ціни, що склалася на ринку, визначеної на підставі незалежної експертної оцінки.

Новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору ціну договору шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору на рахунок первісного кредитора №36485000000001, в день укладення сторонами цього договору. Оплата вважається здійсненою в момент зарахування на рахунок первісного кредитора №36485000000001, грошових коштів в сумі, що вказана в п. 4.1 цього договору (п. 4.2 договору відступлення права вимоги).

За умовами п. 10.1 договору відступлення права вимоги, договір відступлення права вимоги набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

На виконання умов вказаного договору про відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «Візард» сплатило ПУАТ «Фідобанк» грошові кошти у сумі 124 941 305,93 грн. згідно платіжного доручення № 81 від 02.03.2016.

Зазначене підтверджується і банківською випискою по особовому рахунку ТОВ «ФК «Візард» з 01.12.2015 по 31.03.2016. При цьому судом встановлено згідно виписок наявних в матеріалах справи, що до перерахування грошових коштів ПУАТ «Фідобанк» у сумі 124 941 305,93 грн., на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «ФК «Візард», 26.02.2016 надійшли кошти з рахунку № НОМЕР_2 відкритого в ПУАТ «Фідобанк» від Amex Trade Invest INC у розмірі 5 000 900,00 грн., 26.02.2016 надійшли кошти з рахунку № НОМЕР_3 відкритого в ПУАТ «Фідобанк» від ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ" у розмірі 2 025 000,00 грн. та 02.03.2016 надійшли кошти з рахунку № НОМЕР_3 відкритого в ПУАТ «Фідобанк» від ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ" у розмірі 118 118 000,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 04.12.2014 року № 783/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Фідобанк» шляхом призначення куратора» було, зокрема заборонено банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки (п.4), зобов`язано банк здійснювати розрахунки у національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ «Розрахунковий центр), який відкритий в Національному банку України (п.5).

Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015 року № 849/БТ строк дії Постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 року № 783/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Фідобанк» продовжено до 04.12.2016.

В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «Фідобанк» Коваленку О.В. строком на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно. Рішенням від 9 червня 2016 року N 959 повноваження уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію ПУАТ "Фідобанк" подовжено з 20 червня 2016 року до 19 липня 2016 року включно.

18.07.2016 правлінням Національного банку України прийнято рішення №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», відповідно до якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року №1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до зазначеного рішення, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «Фідобанк» Коваленку О.В. з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1836 від 02.07.2018 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» на два роки з 20.07.2018 по 19.07.2020 включено та відповідно повноваження ліквідатора Коваленко О.В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №2732 від 25.10.2019 з 28.10.2019 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «Фідобанк» Білій Ірині Володимирівні.

27.11.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Білою І.В. прийнято рішення №3, згідно з яким віднесено до категорії нікчемних та вирішено вважати нікчемними: договір про відступлення прав вимоги від 02.03.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі», предметом якого виступає відступлення на користь ТОВ «Візард» належних ПАТ «Фідобанк» прав вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 в сумі 124941305,93 грн; договір про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладений між ПУАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Візард», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстровим №263; договір про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Візард», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстровим №262 та пов`язані з ними правочини - операції з перерахування/переміщення коштів по рахункам ТОВ «ФК «Візард» та клієнтів/кредиторів ПАТ «Фідобанк».

У зв`язку з цим, Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕЙСМЕНТ» та ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочинів з вимогою про погашення відновленої в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів заборгованості за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 в сумі 124941305,93 грн.

В червні 2020 року Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» зврнулося до Господарського суду м.Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відпоідальністю «ВАЙТ ЕНЕРДЖІ», треті особи: Товариство з обмеженою відпоідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІЗАРД», Товариство з обмеженою відпоідальністю «ПЛЕЙСМЕНТ», фізична особа ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення частини боргу в розмірі 140 000,00 грн. за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015, в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме договору відступлення права вимоги за такими кредитними договорам, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Візард» від 02.03.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ознак нікчемності правочинів, що проводилася комісією створеною за наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» №71 від 26.11.2019, у відповідності до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було встановлено нікчемність договорів відступлення права вимоги та операцій по перерахуванню грошових коштів на їх виконання, оскільки це не призвело до реального надходження коштів так як відбулось лише коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов`язань. При цьому, позивач наголошує на тому, що про надання переваг в укладенні договору цесії свідчить і той факт, що правочин вчинено з порушенням встановленого в постанові правління Національного банку України №783/БТ від 04.12.2014 обов`язку проводити розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ. Відтак, в порядку застосування наслідків нікчемності правочинів Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» просить стягнути з відповідача 140000,00 грн. за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7746/20.

16.07.2020 р Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ЕНЕРДЖІ», як відповідачем у справі №910/7746/20 було подано зустрічну позовну заява до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про визнання протиправним та скасування рішення №3 від 27.11.2019 про визнання нікчемними правочинів та визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015/

24.11.2020 року Господарським судом міста Києва було ухвалено рішення у справі №910/7746/20, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» про стягнення 140000,00 грн, відмовити повністю. У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про визнання протиправним та скасування рішення про нікчемність договору та визнання зобов`язання припиненим, відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від від 26.05.2021 вказане рішення залишено без змін.

Крім того, 03.07.2021 ПАТ «Фідобанк» було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №910/7746/20.

09.07.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося з до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №910/7746/20.

21.07.2021 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/7746/20 за касаційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021.

03.08.2021 ухвалою Верховного Суду у справі №910/7746/20 касаційну скаргу ПАТ «Фідобанк» повернуто без розгляду на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

10.08.2021 ПАТ «Фідобанк» було подано до Верховного Суду касаційну скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду року від 26.05.2021 у справі №910/7746/20.

25.08.2021 ухвалою Верховного Суду у справі №910/7746/20 касаційну скаргу ПАТ «Фідобанк» повернуто без розгляду, на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

27.08.2021 ПАТ «Фідобанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду року від 26.05.2021 у справі №910/7746/20 до суду касаційної інстанції.

11.10.2021 року ухвалою Верховного Суду у справі №910/7746/20 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду року від 26.05.2021 у справі №910/7746/20 залишено без руху.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 18.03.2021 між ТОВ "ФК "Візард" та ТОВ "Вайт Енерджі" було укладено два договори про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно умов яких ТОВ "ФК "Візард" в рахунок погашення боргу за кредитним договором набуло у власність нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15, та нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2 (а.с. 204-208 том 1).

Набувши право власності на нерухоме майно, ТОВ "ФК "Візард" вчинило ряд юридичних дій спрямованих на його поділ та реєстрації на себе новоутворених з предмету іпотеки об`єктів нерухомого майна (а.с. 135, 138, 146, 149 том 2).

Так, 14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовою Ганною Олексіївною було прийнято рішення 58142786 про закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об`єкта нерухомого майна - майнового комплексу, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 , у зв`язку із його поділом (а.с. 66, том 2).

Підставою для прийняття такого рішення державним реєстратором став Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 57/04/1 від 28.04.2021, технічний паспорт від 28.04.2021, рішення єдиного учасника ТОВ "ФК "Візард" від 11.05.2021 (а.с. 117-159 том 1; а.с. 92-95 том 2).

14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовою Ганною Олексіївною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58142663 та індексний номер: 58142593, на підставі яких була здійснена державна реєстрація права власності ТОВ "ФК "Візард" на нежитлову будівлю, загальною площею 21 663.6 кв. м та нежитлову будівлю, загальною площею 11901.5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 (а.с. 138 том 2).

Також, 14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовою Ганною Олексіївною було прийнято рішення 58142479 від 14.05.2021 про закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об`єкта нерухомого майна: нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2 , у зв`язку із його поділом (а.с. 79 том 2).

Підставою для прийняття такого рішення державним реєстратором став Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 56/04 від 28.04.2021, технічний паспорт від 28.04.2021, рішення єдиного учасника ТОВ "ФК "Візард" від 11.05.2021 (а.с. 141-145 том 2).

14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовою Ганною Олексіївною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58142335 та індексний номер: 58142115 від 14.05.2021, на підставі яких була здійснена державна реєстрація права власності ТОВ "ФК "Візард" на нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2А", загальною площею 1 044.2 кв.м, та нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2", загальною площею 1 130.2 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2 (а.с. 146 том 2).

Внаслідок вчинення зазначених реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано наступне нерухоме майно:

- нежитлову будівлю, загальною площею: 21663,6 кв.м. (РНОНМ 2358699480000), що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15;

- нежитлову будівлю, загальною площею: 11901,5 кв.м. (РНОНМ 2358695480000), що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15;

- нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера « 2А», загальною площею: 1044,2 кв.м. (РНОНМ 2358688780000), що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2;

- нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера « 2», загальною площею: 1130,2 кв.м. (РНОНМ 2358682580000), що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2.

16.03.2021 проведено електронний аукціон № UA-EA-2021-02-22-000005-b з продажу лоту № GL16N619392, до складу якого входять активи ПАТ "Фідобанк", а саме: права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичною особою, дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю, нерухомість та основні засоби, в тому числі права вимоги та інші майнові права за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015 та договорами забезпечення до нього.

Згідно з протоколом електронного аукціону з продажу лоту переможцем визнано ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

24.09.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено, зокрема, договір № GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги (а.с. 157-159 том 2), згідно умов якого ПАТ "Фідобанк" відступив (продав), а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" набуло (придбало) право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.09.2015, кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.09.2015, договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, реєстровий № 2018 та договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, реєстровий № 2016, і за яким ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» за придання права вимоги за зазначеними кредитними договорами сплатило на користь ПУАТ «ФІДОБАНК» 1 608 243,31 грн (п.4 даного договору).

Також, в цей же період, 11.10.2021 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/7746/20 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 910/7746/20.

08.11.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду року від 26.05.2021 у справі №910/7746/20, як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.

24.11.2021 ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.11.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/7746/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021.

16.03.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено Договір комісії № 16/03/2021/1. Згідно п. 2.1. Договору комісії, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» зобов`язується за дорученням АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» за винагороду вчинити від свого імені за рахунок Комітента комплекс дій та правочини, передбачені розділом 3 цього Договору, а Комітент зобов`язується оплатити винагороду Комісіонеру в розмірі та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання зазначеного, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» сплатило ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» кошти у розмірі 8 716 000,00 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 50 від 06.04.2021.

06.04.2021 між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» був підписаний Звіт про Придбання Лоту відповідно до Договору комісії № 16/03/2021/1 від 16.03.2021, де сторони визначили, що за дорученням АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» придбало на публічних торгах Лот GL16N619392 визначений відповідно до положень пункту 1.1. Договору комісії. Частка АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» в Портфелі, що визначається відповідно до положень пункту 1.1. Договору комісії, складає 67.78%.

27.09.2021 між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» був підписаний Передавальний акт права власності на частину Лоту №GL16N619392 до Договору комісії № 16/03/2021/1 від 16.03.2021, де згідно якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» передає, а АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» приймає у власність частину Лоту №GL16N619392 відповідно до Реєстру Боржників/Поручителів/Іпотекодавців/Заставодавців та відповідних договорів, котрі зазначені в Додатку №1 до цього Акту. Сторони погодили, що право власності Комітента на частину Лоту №GL16N619392 в розумінні ст. 1018 Цивільного кодексу України, передано Комісіонером з моменту підписання цього Акту. В пунктах 22, 23 Додатку №1 до вказаного Акту, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» передало право власності АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», на право вимоги за кредитними договорами і договорами забезпечення до ТОВ «Вайт Енерджі».

Також, 19.01.2022 Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», як комітент за Договором комісії № 16/03/2021/1, звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на Рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2020 по справі № 910/7746/20.

31.08.2022 ухвалою Північного апеляційного господарського суду по справі № 910/7746/20 провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» на Рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2020 по справі № 910/7746/20 було закрито.

В серпні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на підставі укладеного 24.09.2021 р. між ПУАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» договору № GL16N619392_3 про відступлення права вимоги до ТОВ «Вайт Енерджі» за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 р., звернулося з позовом про про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, визнання права кредитора, іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки 395 309 465,00 грн. в даній справі.

Також, в процесі розгляду справи судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 замінено по справі № 910/13153/23 ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на його процесуального правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус».

За твердженням позивача, договір відступлення права вимоги від 02.03.2016 був укладений в порушення постанови НБУ № 783/БТ від 04.12.2014, оскільки розрахунки за відступлене право вимоги було проведено ТОВ "ФК "Візард" поза кореспондентським рахунком відкритим в НБУ, за кошти які вже перебували в банку та опинились на його рахунку шляхом зміни обліку коштів серед клієнтів банку (реальні кошти не надійшли до банку, а відбулось коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань).

У зв`язку із цим позивач вважає, що право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за кредитним договором та договорами забезпечення набуто ТОВ "ФК "Візард" на підставі нікчемних правочинів, а отже таке право вимоги до нього не перейшло, тому відповідно залишилось у ПАТ "Фідобанк", як належного кредитора та іпотекодержателя. Водночас право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за кредитним договором та договорами забезпечення за результатами електронного аукціону було відступлено банком в процесі ліквідації ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" правонаступником якого є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», а отже таке право необхідно визнати за належним кредитором та іпотекодержателем. Більш того, ТОВ "ФК "Візард" отримавши право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за кредитним договором та договорами забезпечення на підставі нікчемних правочинів, набуло у власність іпотечне майно, поділила його на чотири нові об`єкти та припинило в Державному реєстрі записи про іпотеку, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є вимога про визнання за ним прав кредитора та іпотекодержателя, а чотири новоутворені об`єкти нерухомості - предметом іпотеки за договорами забезпечення. Вважає, що оскільки ТОВ "Вайт Енерджі" свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконало й має заборгованість у загальній сумі 405 873 359,49 грн, то необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.

У свою чергу, ТОВ "ФК "Візард" у зустрічній позовній заяві наголошує на тому, що станом на момент укладення 24.09.2021 року Договору № GL16N619392_3 про відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., за реєстровим № 2900, ПАТ "Фідобанк" право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджи" не належало, оскільки вказане право вимоги станом на 24.09.2021р. належало виключно ТОВ "ФК "Візард", на підставі договорів про відступлення права вимоги від 02 березня 2016 р, за яке позивачем за зустрічним позовом на користь ПАТ "Фідобанк" було сплачено грошові кошти в розмірі 124941305,93 грн. Вказані обставини були встановлені Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 року по справі № 910/7746/20, яке набрало законної сили, а тому вказаний договір відступлення є недійсним в частині відступлення права вимоги до ТОВ "Вайт Енерджи" за Генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.09.2015, Кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.09.2015, Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, реєстровий № 2018 та Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, реєстровий № 2016.

Також, ТОВ "ФК "Візард" вважає, що 18.03.2021 припинив свою дію Договір іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля, укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, Договір про відступлення прав за договором забезпечення ,укладеного між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард", посвідченого 02.03.2016 року Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 262, Договір іпотеки № 1092015Г-Ю/2/нежитлова будівля, укладений між ПАТ " Фідобанк " та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016 та Договір про відступлення прав за договором забезпечення, укладеного між ПАТ "Фідобанк " та ТОВ "ФК "Візард", посвідченого 02.03.2016 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 263 у зв?язку з укладенням між позивачем за зустрічним позовом та ТОВ "Вайт Енерджи" Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 411 та Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 412 від 18.03.2021 року, а тому необхідно визнати відсутнім у ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» права іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1/ Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2/.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Як встановлено судом апеляційної інстанції, спір між сторонами виник внаслідок того, що 02.03.2016 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» (боржник) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржника за генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 та кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п. 2.1 договору), а також за договорами забезпечення (договір іпотеки №1092015Г-Ю/1 та договір іпотеки №1092015Г-Ю/2, що посвідчені 10 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р.), і відповідно, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард», як новим кредитором, на підставі укладених 18.03.2021 з ТОВ "Вайт Енерджі" двох договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно умов яких ТОВ "ФК "Візард" в рахунок погашення боргу за кредитним договором набуло у власність нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15, та нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2, було вчинено ряд юридичних дій спрямованих на його поділ та реєстрації новоутворених з предмету іпотеки об`єктів нерухомого майна, внаслідок чого за ТОВ «Візард» зареєстровано право власності на наступні об?єкти нерухомого майна:

В свою чергу, на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», а 18.07.2016 правлінням Національного банку України прийнято рішення №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», відповідно до якого виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 липня 2016 року №1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», і в процесі здійснення процедури ліквідації банку 27.11.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білою І.В. прийнято рішення №3, згідно з яким віднесено до категорії нікчемних та вирішено вважати нікчемними:

- договір про відступлення прав вимоги від 02.03.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі», предметом якого виступає відступлення на користь ТОВ «Візард» належних ПАТ «Фідобанк» прав вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 в сумі 124941305,93 грн;

- договір про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладений між ПУАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Візард», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстровим №262 та пов`язані з ними правочини - операції з перерахування/переміщення коштів по рахункам ТОВ «ФК «ВІЗАРД» та клієнтів/кредиторів ПУАТ «Фідобанк».

Внаслідок проведення 16.03.2021 електронного аукціону № UA-EA-2021-02-22-000005-b з продажу лоту № GL16N619392, до складу якого входять активи ПАТ "Фідобанк", а саме: права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичною особою, дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю, нерухомість та основні засоби, в тому числі права вимоги та інші майнові права за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015 та договорами забезпечення до нього, згідно з протоколом електронного аукціону з продажу лоту переможцем визнано ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста",на підставі чого 24.09.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено, зокрема, договір № GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги (а.с. 157-159 том 2), згідно умов якого ПАТ "Фідобанк" відступив (продав), а ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" набуло (придбало) право вимоги до ТОВ "Вайт Енерджі" за генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.09.2015, кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.09.2015, договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, реєстровий № 2018 та договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, реєстровий № 2016.

16.03.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено Договір комісії № 16/03/2021/1. Згідно п. 2.1. Договору комісії, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» зобов`язується за дорученням АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» за винагороду вчинити від свого імені за рахунок Комітента комплекс дій та правочини, передбачені розділом 3 цього Договору, а Комітент зобов`язується оплатити винагороду Комісіонеру в розмірі та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання зазначеного, АТ «ЗНВКІФ «Інвестохіллс Хеліантус» сплатило ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» кошти у розмірі 8 716 000,00 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 50 від 06.04.2021.

ТОВ «ФК «Візард» наголошуючи на правомірності набуття прав вимоги до боржника, та правомірність його реалізації у порядку встановленому законом, вказував про неправомірність набуття такого права ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (процесуальним правонаступником якого є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус») на підставі проведення 16.03.2021 електронного аукціону № UA-EA-2021-02-22-000005-b з продажу лоту № GL16N619392, до складу якого входять активи ПАТ "Фідобанк", а саме: права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичною особою, дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю, нерухомість та основні засоби, в тому числі права вимоги та інші майнові права за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015 та договорами забезпечення до нього, оскільки всупереч ст. 512 та 514 Цивільного кодексу України в частині подальшого відчуження права вимоги Банком щодо нікчемних правочинів, ПАТ "Фідобанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мають спочатку отримати судове рішення щодо застосування наслідків нікчемного правочину та витребувати передане раніше право вимоги (тобто повернути собі те, що було відчужене за нікчемним правочином), і лише потім банк має право передавати право вимоги третім особам, а за відсутності вчинення таких дій, банк не вважається первісним кредитором, якому належить право вимоги, а отже, банк та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мали повноважень на відчуження права вимоги на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», так як вказана вимога належить ТОВ «ФК «Візард».

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно із частиною першою статті 178 Цивільного кодексу України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Наведені норми права встановлюють спільний режим правового регулювання для речей та майнових прав. Речі та майнові права охоплюються спільним родовим поняттям майно, є об`єктами цивільних прав та можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 2, 3 статті 656 Цивільного кодексу України).

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 статті 513 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у цьому законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі право вимоги.

Згідно з наведеними приписами право вимоги у зобов`язанні є майновим правом (майном), яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 Цивільного кодексу України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18).

Відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов`язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором. Норми Цивільного кодексу України про відступлення права вимоги повинні застосовуватися саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія (пункти 73, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 у справі № 910/19199/21).

Згідно із частинами другою - третьою статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою (ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як зазначено вище, майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, зазначені вище правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.

Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 Цивільного кодексу України . Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України , то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього.

Подібні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постанові від 21 вересня 2022 року № 908/976/19, провадження № 12-10гс21. Так, у пункті 3.15 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України . Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. До того ж правило частини першої Цивільного кодексу України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів. Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов`язків для контрагентів банку, не можна вважати порушеними права контрагентів унаслідок прийняття такого наказу. Права позивача не можуть бути порушені внаслідок видання внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку. Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів.

Вищевказані висновки є усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, аналогічна за змістом позиція відображена у постановах від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16 та інших.

Правовідносини - одна з основоположних категорій права, структуру якої складають: учасники або суб`єкти правовідносин (особи, які беруть участь у правовідносинах); об`єкти правовідносин (немайнове або майнове благо, стосовно якого виникає певний зв`язок між суб`єктами правовідносин); зміст правовідносин (суб`єктивні цивільні права та суб`єктивні цивільні обов`язки їх учасників). Існування правовідносин неможливе за відсутності одного (або декількох) зі складових елементів їх структури.

Договір є однією з підстав виникнення правовідносин. Договір установлює суб`єктний склад конкретних правовідносин, а також їх зміст. При цьому визначення предмета договору (об`єкта, з приводу якого такий договір укладається) у його змісті виступає обов`язковою умовою для породження обумовлених договором правових наслідків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України вчинення ПАТ «Фідобанк» в особі Фонду дій, спрямованих на застосування наслідків нікчемості договорів та витребування від ТОВ «ФК «Візард» права вимоги та інших майнових прав за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015 та договорами забезпечення до нього, право вимоги за якими набуто ТОВ «ФК «Візард».

Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може самостійно застосувати наслідки нікчемності договору про відступлення прав вимоги від 02.03.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі», предметом якого виступає відступлення на користь ТОВ «Візард» належних ПАТ «Фідобанк» прав вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 в сумі 124941305,93 грн, договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Візард», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстровим №263, договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Візард», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстровим №262 та пов`язані з ними правочини - операції з перерахування/переміщення коштів по рахункам ТОВ «ФК «Візард» та клієнтів/кредиторів ПУАТ «Фідобанк».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладений 02.03.2016 між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» (боржник) договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору свої права вимоги до боржника за генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 та кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, а також за договорами забезпечення (договір іпотеки №1092015Г-Ю/1 та договір іпотеки №1092015Г-Ю/2, що посвідчені 10 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р.), а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора, був чинним як на момент проведення 16.03.2021 електронного аукціону № UA-EA-2021-02-22-000005-b з продажу лоту № GL16N619392, до складу якого входять активи ПАТ "Фідобанк", а саме: права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичною особою, дебіторська заборгованість та майнові права за дебіторською заборгованістю, нерухомість та основні засоби, в тому числі права вимоги та інші майнові права за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015 та договорами забезпечення до нього, так і на момент укладення договору № GL16N619392_3 про відступлення прав вимоги від 24.09.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент укладення договору № GL16N619392_3 від 24.09.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про відступлення прав вимоги, у ПУАТ «Фідобанк» в оcобі Фонду не було обумовлених ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України прав щодо відчуження дійсного та інсуючого у відчужувача права вимоги та інших майнових прав за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015 та договорами забезпечення (договір іпотеки №1092015Г-Ю/1 та договір іпотеки №1092015Г-Ю/2, що посвідчені 10 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р.), у зв?язку з чим ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не набув прав вимоги за вказаними правочинами до ТОВ «Вайт Енерджи», і відповідно, такі права вимоги не перейшли і до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус», у зв??язку з чим такі права не є порушеними в розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Наведене вище, на переконання суду апеляційної інстанції, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задоволення вимог зустрічного позову, оскільки укладений договір № GL16N619392_3 від 24.09.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про відступлення прав вимоги на момент його укладення суперечив приписам ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, що є підставами для визнання його недійсним в силу ст. ст. 203, 216 Цивільного кодексу України, і відповідно, що є підставою для визнання відсутнім у позивача права іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, та Договором іпотеки № 1092015ГЮ/2/нежитлова будівля, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016.

Наведені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 21/5005/2686/2012.

При цьому, позивачем за зустрічним позовом обрано належний спосіб захисту його прав в розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В п. 143- 145 Постанови ВП Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20 було визначено правові висновки щодо ефективного способу захисту у аналогічних правовідносинах.

Так, Суд зазначив, що у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписами, зокрема, статті 16 ЦК України, не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідносин, може відбуватися шляхом розірвання договору. На підставі наведеного Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав. Водночас згідно з абзацом другим частини другої статті 20 ГПК України у цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.

Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права яку позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56). У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов' язку, зокрема, у таких випадках:

кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієїособи-боржника в позасудовому порядку;

особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплатутощо особі, яку він вважає боржником).

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15- ц). Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту. Як Велика Палата Верховного Суду зазначила вище (пункти 115-118 цієї постанови), позивач є юридично захищеним. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Також, статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанції неправильно застосовано статтю 17 Закону України "Про іпотеку", оскільки на момент звернення позивача за первісним позовом до суду та на момент ухвалення оскаржуваного рішення, іпотека на об`єкт нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15, загальною площею 33 565,1 кв. м. та об`єкт нерухомого майна, а саме: майновий комплекс, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Хвойки Вікентія, будинок 15/15/6 літера 2, загальною площею 2 174,5 кв. м. - припинила свою дію внаслідок звернення стягнення на вказані предмети іпотеки, адже матеріалами справи підтверджується, що 18.03.2021 між ТОВ "ФК "Візард" та ТОВ "Вайт Енерджі" було укладено два договори про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно умов яких ТОВ "ФК "Візард" в рахунок погашення боргу за кредитним договором набуло у власність нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15, та нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2, і в подальшому 14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ігнатовою Ганною Олексіївною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58142335 та індексний номер: 58142115 від 14.05.2021, на підставі яких була здійснена державна реєстрація права власності ТОВ "ФК "Візард" на нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2А", загальною площею 1 044.2 кв.м, та нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2", загальною площею 1 130.2 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2.

Вищенаведені договори про задоволення вимог іпотекодержателя є дійсними на момент розгляду справи, в судовому порядку недійсними не визнавались, а тому в силу положень ст. 204 Цивільного кодексу України, такі правочини є правомірними і презумпція їх правомірності станом на момент розгляду справи судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції - не спростована.

Оскільки на момент укладення 24.09.2021 Договору № GL16N619392_3 про відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., за реєстровим № 2900, припинив свою дію Договір іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля, укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, та Договір іпотеки № 1092015Г-Ю/2/нежитлова будівля, укладений між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016, ПАТ "Фідобанк" не був кредитором щодо вказаних вимог, а отже не міг їх передати ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (процесуальним правонаступником якого є Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус") за оспорюваним правочином за зустрічним позовом.

Наведені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 19.12.2023 у справі № 910/2847/22.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не було враховано приписи ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення. При вирішенні даного спору необхідно врахувати, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь- якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, по. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, по. 3236/03, від 03.04.2008).

Преюдиційні факти є обов' язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв' язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили. Згідно зі статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 910/7746/20:

- у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" про стягнення 140000,00 грн, відмовлено повністю;

- у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" про визнання протиправним та скасування рішення про нікчемність договору та визнання зобов`язання припиненим, відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 910/7746/20 стосувалось наступних вимог:

- Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" (далі - відповідач) про стягнення 140000,00 грн.;

- Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ознак нікчемності правочинів, що проводилася комісією створеною за наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" №71 від 26.11.2019, у відповідності до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було встановлено нікчемність договорів відступлення права вимоги та операцій по перерахуванню грошових коштів на їх виконання, оскільки це не призвело до реального надходження коштів так як відбулось лише коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов`язань. При цьому, позивач наголошує на тому, що про надання переваг в укладенні договору цесії свідчить і той факт, що правочин вчинено з порушенням встановленого в постанові правління Національного банку України №783/БТ від 04.12.2014 обов`язку проводити розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в НБУ. Відтак, в порядку застосування наслідків нікчемності правочинів Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" просить стягнути з відповідача 140000,00 грн. за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015;

- відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги на користь позивача були сплачені грошові кошти в розмірі 124941305,93 грн, що свідчить про отримання банком позитивних наслідків і спростовує доводи позивача про нікчемність вказаних договорів. При цьому, відповідач зауважує, що Постановою НБУ від 04.12.2014 №783/БТ, на яку посилається позивач, встановлено обмеження у діяльності самого позивача, як юридичної особи, яка входить до банківської системи. Вказана постанова містить гриф "Банківська таємниця", а отже є актом індивідуальної дії та має персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямована передусім на позивача, якому вона і адресована, а тому вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що кошти неправомірно перераховані на рахунок вказаний в договорах, а не на кореспондентський рахунок. Також відповідач зауважує на помилковості доводів позивача про нікчемність операцій з перерахування грошових коштів, так як здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, а відтак Фонд не має повноважень визнавати нікчемність транзакції з перерахування коштів з одного рахунку на інший у порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

- відповідач наголошує на тому, що у відповідності до вимог статті 38 вказаного Закону дії фонду по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, мають бути вчинені виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банку, в той час як, в даному випадку, перевірка проводилась на стадії ліквідації, що протирічить закону. Також відповідач посилається на те, що питання нікчемності договорів відступлення права вимоги вже було предметом дослідження під час розгляду справи №910/4704/16, в якій приймав участь і позивач, і судом встановлено відсутність правових підстав для висновку про нікчемність цих договорів в силу приписів статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- від відповідача (далі - позивач за зустрічним позовом) також надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання протиправним та скасування рішення №3 від 27.11.2019 про визнання нікчемними правочинів та визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015;

- зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що право вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 було відступлено відповідачем за зустрічною позовною заявою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард"" на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016, а відтак зобов`язання за цими договорами припинились у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні. При цьому, заявник посилається на те, що рішення про визнання договорів про відступлення права вимоги нікчемними, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки дії по виявленню правочинів, що є нікчемними мають бути вчиненні виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банка, а не на стадії ліквідації банка.

Ухвалюючи рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 910/7746/20, суд встановив наступні обставини:

- 10.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" (позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду №1092015Г-Ю, відповідно до умов п. 2.1 якої банк може надавати позичальнику кредити (у тому числі кредитні лінії, овердрафти), а позичальник зобов`язується: повернути отримані кредити; сплатити банку винагороду за надання ним банківських послуг за кредитними договорами в рамках цієї генеральної кредитної угоди; сплатити неустойку та інші передбачені цією генеральною кредитною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами, платежі;

- цього ж дня між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" (позичальник) було укладено кредитний договір №1092015Г-Ю-1, що є додатковим договором до генеральної кредитної угоди №1092015Г-Ю від 10.12.2015, згідно з яким банк надає позичальнику кредитну лінію з лімітом - 119000000,00 грн, терміном погашення кредитної лінії - 09 грудня 2016 року з врахуванням графіку на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією, комісії та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки/терміни, передбачені цим договором (п. 2.1 кредитного договору);

- при цьому, задля забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015, між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк", як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі", як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки №1092015Г-Ю/1 та договір іпотеки №1092015Г-Ю/2, що посвідчені 10 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р.;

- у подальшому, 02.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" (боржник) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржника за генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 та кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п. 2.1 договору);

- згідно з п. 2.6 договору відступлення права вимоги розмір заборгованості боржника, права вимоги до якого відступаються згідно з цим договором, станом на дату укладання цього договору складає 124941305,93 грн, в тому числі: 5941305,93 грн - нараховані проценти; 119000000,00 грн - основне зобов`язання. Одночасно з відступленням прав вимоги за кредитним договором до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора за усіма договорами забезпечення.;

- пунктом 3.1.3 договору відступлення права вимоги сторони погодили, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення між первісним кредитором та новим кредитором акту приймання-передачі прав вимоги, але у будь-якому випадку не раніше моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор набуває прав кредитора по відношенню до боржника стосовно його заборгованості за кредитним договором та їх зобов`язань за договорами забезпечення, а також по відношенню до поручителів, майнових поручителів стосовно їх зобов`язань за договорами забезпечення;

- відповідно до п. 4.1 договору відступлення права вимоги ціна договору складає 124941305,93 грн та відповідає рівню звичайної ціни, що склалася на ринку, визначеної на підставі незалежної експертної оцінки;

- новий кредитор зобов`язаний сплатити первісному кредитору ціну договору шляхом перерахування первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору на рахунок первісного кредитора №36485000000001, в день укладення сторонами цього договору. Оплата вважається здійсненою в момент зарахування на рахунок первісного кредитора №36485000000001, грошових коштів в сумі, що вказана в п. 4.1 цього договору (п. 4.2 договору відступлення права вимоги);

- за умовами п. 10.1 договір відступлення права вимоги набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним;

- в подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку";

- згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ "Фідобанк" Коваленку О.В. строком на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно. Рішенням від 9 червня 2016 року N 959 повноваження уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію ПУАТ "Фідобанк" подовжено з 20 червня 2016 року до 19 липня 2016 року включно;

- 18.07.2016 правлінням Національного банку України прийнято рішення №142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", відповідно до якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року №1265 "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку";

- відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ "Фідобанк" Коваленку О.В. з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно;

- рішенням виконавчої дирекції Фонду №1836 від 02.07.2018 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПУАТ "Фідобанк" на два роки з 20.07.2018 по 19.07.2020 включено та відповідно повноваження ліквідатора Коваленко О.В.;

- рішенням виконавчої дирекції Фонду №2732 від 25.10.2019 з 28.10.2019 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ "Фідобанк" Білій Ірині Володимирівні;

- 27.11.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ "Фідобанк" Білою І.В. прийнято рішення №3, згідно з яким віднесено до категорії нікчемних та вирішено вважати нікчемними: договір про відступлення прав вимоги від 02.03.2016, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВІЗАРД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі", предметом якого виступає відступлення на користь ТОВ "Візард" належних ПУАТ "Фідобанк" прав вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 в сумі 124941305,93 грн; договір про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладений між ПУАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстровим №263; договір про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладений між ПУАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Візард", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстровим №262 та пов`язані з ними правочини - операції з перерахування/переміщення коштів по рахункам ТОВ "ФК "ВІЗАРД" та клієнтів/кредиторів ПУАТ "Фідобанк";

- у зв`язку з цим, Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВІЗАРД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕЙСМЕНТ" та ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочинів з вимогою про погашення відновленої в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів заборгованості за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 в сумі 124941305,93 грн.;

- проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" заявлені у повідомленні вимоги не задовольнило, що і стало підставою для звернення до суду з первісним позовом;

- звертаючись до суду з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" наголошує на тому, що фактичне виконання договору цесії не призвело до збільшення активів банку, оскільки сплата встановленої договором ціни відступлення відбувалась виключно шляхом коригування банком структури власного балансу через зміну обліку грошових зобов`язань по рахункам клієнтів. При цьому позивач зазначає, що 04.12.2014 Правлінням Національного банку України було прийнято постанову №783/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Фідобанк" та призначення куратора", за приписами якої ПАТ "Фідобанк" було зобов`язано проводити розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий в Національному банку України. Натомість, в порушення вказаної постанови №783/БТ від 04.12.2014, при укладенні договору цесії було передбачено можливість проведення розрахунків за відступлене право вимоги поза кореспондентським рахунком;

- наведене, на думку позивача, свідчить про фіктивність проведеної оплати та про надання особам, що її проводили нічим не обумовлених переваг на задоволення своїх кредиторських вимог шляхом їх фактичного обміну на ліквідний актив банку. Відтак, в порядку застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" просить стягнути з відповідача за первісним позовом 140000,00 грн. за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015;

- у свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" у зустрічній позовній заяві наголошує на тому, що рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3 від 27.11.2019 про визнання правочинів нікчемними прийнято з перевищенням повноважень, визначених чинним законодавством України, оскільки дії по виявленню правочинів, що є нікчемними мають бути вчиненні виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банка, а не на стадії ліквідації, а тому просить суд визнати його протиправним та скасувати. Окрім того, у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" просить суд визнати припиненими свої зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015;

- під час розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем за первісним позовом не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує нікчемність правочинів та настання відповідних наслідків. Обставини, на які посилається позивач за первісним позовом, звертаючись до господарського суду з первісним позовом, не свідчать про нікчемність договору відступлення прав вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 та операцій по перерахуванню коштів, оскільки є недоведеними та не узгоджуються з приписами чинного законодавства і матеріалами справи;

- згідно з пунктом 1 частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; у розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків;

- частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що правочини (у тому числі - договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

- отже, за результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними;

- укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" договір відступлення права вимоги від 02.03.2016 за своєю суттю фактично є договором купівлі-продажу права вимоги, а відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 656 ЦК України);

- як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору про відступлення права вимоги Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" на підставі платіжного доручення №81 від 02.03.2016 отримало на власний рахунок грошові кошти у сумі 124941305,93 грн., а отже зазначений договір не передбачав безоплатної передачі права вимоги і банк, передавши їх іншій особі, отримав грошову оплату;

- отже, укладення договору відступлення права вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 не призвело до того, що виконання банком його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, у зв`язку з чим посилання первісного позивача на п. 2 ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не відповідає обставинам справи. До того ж первісним позивачем під час розгляду справи не було надано жодного доказу наявності причинно-наслідкового зв`язку між укладенням спірного договору та подальшим визнанням банку неплатоспроможним;

- не обґрунтованим є і посилання банку на порушення пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким передбачено, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до платіжного доручення № 81 від 02.03.2016 на рахунок первісного позивача в оплату договору було сплачено 124941305,93 грн.;

- при цьому, безпідставними є висновки банку про нікчемність операції з перерахування/переміщення коштів по рахункам третіх осіб, оскільки проведення банком платіжної операції із перерахування коштів із поточного рахунку третіх осіб в ПАТ "Фідобанк" не є правочином у розумінні положень статей 202, 626 ЦК України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а є його виконанням, так як здійснюючи операції із перерахування коштів, банк не вчиняє окремих правочинів, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банку - резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492. Відтак, операції з перерахування/переміщення коштів по рахункам не можуть перевірятись на нікчемність у відповідності до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №826/1476/15, від 16.09.2020 у справі № 826/12284/16 та ін.;

- з огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що реально грошові кошти до банка не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що нібито свідчить про безоплатність такого правочину та передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а відповідно і зумовлену цим його нікчемність;

- не свідчать про надання переваг в укладенні договору відступлення права вимоги і доводи позивача за первісним позовом про те, що вказаний правочин було вчинено з порушенням встановлених постановою правління НБУ №783/БТ від 04.12.2014 обмежень в діяльності ПУАТ "Фідобанк";

- так, приписами статті 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.08.2012 №346, передбачено право Національного банку України запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора;

- 04.12.2014 правлінням Національного банку України було прийнято постанову №783/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" та призначення куратора", якою запроваджено особливий режим контролю та діяльністю банка та зобов`язано позивача за первісним позовом здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентські рахунки;

- отже, постановою правління НБУ № 783/БТ від 04.12.2014 були встановлені обмеження у діяльності ПУАТ "Фідобанк" як юридичної особи, що входить до банківської системи України; вказана постанова НБУ не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, містить гриф "Банківська таємниця", а відтак є актом індивідуальної дії, чинність якого направлена індивідуально тільки на первісного позивача;

- наслідком порушення такого акту індивідуальної дії може бути лише застосування Національним банком України до позивача за первісним позовом заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення № 346, однак не визнання правочину недійсним. Сам факт невиконання посадовими особами банку наведених у постанові НБУ приписів саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність договору відступлення права вимоги;

- при цьому, доказів обізнаності відповідача за первісним позовом про встановлені для банку обмеження позивач за первісним позовом не надав, а судом таких обставин не встановлено. До того ж, у постанові НБУ № 783/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів із поточних рахунків юридичних осіб, відкритих у такому банку;

- слід врахувати і те, що невідповідність укладеного договору вимогам постанови НБУ не визначено як підставу нікчемності правочину за приписами ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №920/653/18, від 14.07.2020 у справі №910/14838/18, від 18.08.2020 у справі №915/494/18 та ін.;

- таким чином, твердження позивача за первісним позовом про те, що оспорюваний договір є нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є необґрунтованими. Жодних належних та допустимих доказів того, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку суду надано не було;

- не доведено позивачем за первісним позовом, а судом не встановлено під час розгляду справи, і інших, визначених в статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав для висновку про нікчемність договору відступлення права вимоги;

- разом з цим судом враховано, що повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким, в тому числі, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків;

-відповідно до частини першої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом;

- згідно частини першої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку; в той же час, частиною другою статті 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті;

- зі змісту наведених правових норм вбачається, що дії Фонду по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, мають бути вчинені виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банку;

- тоді як, судом встановлено, що з 20 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1265 від 19.07.2016), а рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Білої І.В. про визнання нікчемними правочинів №3 прийнято 27 листопада 2019 року, тобто в процедурі ліквідації банку;

- відтак, оскільки нормами чинного законодавства передбачено здійснення такої процедури по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, тільки під час запровадження тимчасової адміністрації банку, дії уповноваженої особи Фонду на проведення перевірки з метою виявлення нікчемних правочинів під час процедури ліквідації, не відповідає нормам статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі № 826/17410/16, від 26.05.2020 у справі №826/17586/16, від 09.09.2020 у справі №522/3746/19-ц та ін.;

- за таких обставин, враховуючи, що визначених в статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав для висновку про нікчемність вказаних позивачем за первісним позовом правочинів доведено не було та те, що перевірка Фондом проводилась вже після початку процедури ліквідації банку, що не відповідає вимогам вказаного Закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" про стягнення 140000,00 грн.;

- стосовно зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" про визнання протиправним та скасування рішення №3 від 27.11.2019 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Білої І.В. про визнання нікчемними правочинів, суд зазначає наступне;

- відповідно до частин першої, другої, десятої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд (уповноважена особа Фонду), як вже зазначалось, зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьої цієї статті;

- за результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 вказаного Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними;

- таким чином, правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення (наказу) банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий вищезгаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою;

- оскільки рішення (наказ) про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому внаслідок прийняття цього рішення не можуть порушуватися будь-які права таких осіб;

- отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, що унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним; аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №761/13371/18, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 11.09.2019 у справі №826/15648/16, від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, від 06.11.2019 у справі №826/17595/16, від 12.02.2020 у справі №805/5102/15а, від 05.06.2020 у справі №920/653/18 та ін.;

- відтак, оскільки спірне рішення банку про нікчемність правочинів є його внутрішнім документом, який не створює жодних юридичних обов`язків для контрагентів банку, зустрічна позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" про визнання протиправним та скасування рішення №3 від 27.11.2019 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Білої І.В. про визнання нікчемними правочинів, задоволенню не підлягає;

- не підлягає задоволенню і зустрічна позовна вимога про визнання припиненими зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" перед Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015, оскільки в силу статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

- сторонами у зобов`язанні відповідно до ч. 1 ст 510 ЦК України є боржник і кредитор, а згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); за загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України); правила припинення зобов`язання сформульовані у главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України, норми якої передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609); заміна кредитора іншою особою, як підставу для припинення зобов`язання, норми глави 50 "Припинення зобов`язання" ЦК України не передбачають;

- внаслідок укладення договору відступлення права вимоги у зобов`язанні (кредитний договір №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральна кредитна угода №1092015Г-Ю від 10.12.2015) відбулась заміна первісного кредитора (Публічного акціонерного товариства "Фідобанк") на нового кредитора (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард"), а не припинення зобов`язання;

- з огляду на викладене, враховуючи, що у зв`язку з укладенням договору відступлення права вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 відбулась заміна сторони у зобов`язання, а саме Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард", а не припинення зобов`язань, зустрічні позовні вимоги в частині визнання припиненими зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджі" перед Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" задоволенню не підлягають.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020, залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021. Вказані судові акти набрали законної сили, є чинними і не скасованими в установленому законом порядку.

Отже, враховуючи імперативні приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням у справі №910/7746/20 від 24.11.2020 не потребують повторного доказування у даній справі, яким зокрема встановлено, що відступлення права вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 та операцій по перерахуванню коштів від ПАТ "Фідобанк" на користь ТОВ "ФК "Візард" не містить ознак нікчемності, тобто вчинений правочин є дійсним, а право вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015 належить ТОВ "ФК "Візард", і відповідно, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" (процесуальним правонаступником якого у справі є Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус") такі права в розумінні вищенаведених вимог закону - відсутні, і у встановленому законом порядку, як об?єкт цивільних прав, - не набуто.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що саме в резолютивній частині рішення Господарського суду у місті Києві по справі №910/7746/20, ПАТ "Фідобанк" було відмовлено у застосуванні наслідків недійсності нікчемних правочинів щодо відступлення права вимоги за кредитним договором №1092015Г-Ю-1 від 10.12,2015 та генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.12.2015.

Наведене вище в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, також є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задоволення вимог зустрічного позову, оскільки укладений договір № GL16N619392_3 від 24.09.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про відступлення прав вимоги на момент його укладення суперечив приписам ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, що є підставами для визнання його недійсним в силу ст. ст. 203, 216 Цивільного кодексу України, і відповідно, підставою для визнання відсутнім у позивача за первісним позовом (як особи, яка не набула відповідних прав в розумінні вимог закону) права іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, та за Договором іпотеки № 1092015ГЮ/2/нежитлова будівля, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджи» посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016, що є підставами для задоволення зустрічного позову, у зв?язку з чим і підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: договору про відступлення права вимоги від 02.03.2016, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016), ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466): а) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ 41264766), як правонаступника ПАТ "Фідобанк", права вимоги та права кредитора за генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015, кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, укладеними між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466) на заборгованість у загальному розмірі 405 873 359,49 грн, з яких тіло кредиту складає 119 000 000,00 грн, нараховані відсотки 151 557 095,89 грн, інфляційні втрати нараховані на тіло кредиту у розмірі 108 710 797,85 грн та 3 % річних нараховані на тіло кредиту у розмірі 26 605 465,75 грн; застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 262: а) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ 41264766), як правонаступника ПАТ "Фідобанк", права вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2018 (номер запису про іпотеку: 12463378, зареєстрованої на підставі рішення державного реєстратора № 26945369 від 10.12.2015), стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею: 21 663,6 кв.м (РНОНМ 2358699480000), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 та нежитлову будівлю, загальною площею: 11 901,5 кв.м (РНОНМ 2358695480000), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15, власником та іпотекодавцем яких є ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153), які до поділу були нерухоме майно - майновий комплекс, загальною площею 33 565,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15 (РНОНМ 153150580000); - застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: договору про відступлення прав за договором забезпечення від 02.03.2016 укладеного ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153) посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 263: а) визнати за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ 41264766), як правонаступника ПАТ "Фідобанк", права вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015 укладеного між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2016 (номер запису про іпотеку: 12462449, зареєстрованої на підставі рішення державного реєстратора № 26943707 від 10.12.2015), стосовно об`єктів нерухомого майна, а саме: нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2А", загальною площею: 1 044,2 кв.м (РНОНМ 2358688780000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2 та нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2", загальною площею: 1 130,2 кв.м (РНОНМ 2358682580000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2, власником та іпотекодавцем яких є ТОВ "ФК "Візард" (ЄДРПОУ 39496153), які до поділу були нерухоме майно - нежилий будинок - колишній наземний склад з підвалом ЦО, загальною площею 2 174,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6, літера 2, (РНОНМ 151958080000); - в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466) у загальному розмірі 405 873 359,49 грн, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту у розмірі 119 000 000,00 грн, за відсотками у розмірі 151 557 095,89 грн, по інфляційних втратах нарахованих на тіло кредиту у розмірі 108 710 797,85 грн та 3 % річних нарахованих на тіло кредиту у розмірі 26 605 465,75 грн, за генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015, кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015, укладеними між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 14351016) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2018 та договором іпотеки № 1092015Г-Ю/2 від 10.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. за реєстром № 2016, укладених між ПАТ "Фідобанк" (ЄДРПОУ 39424466) та ТОВ "Вайт Енерджі" (ЄДРПОУ 39424466), а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 21 663.6 кв.м (РНОНМ 2358699480000, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15; нежитлову будівлю, загальною площею 11901.5 кв.м (РНОНМ 2358695480000), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15; нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2А", загальною площею 1 044.2 кв.м (РНОНМ 2358688780000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2; нежилий будинок-колишній наземний склад з підвалом ЦО літера "2", загальною площею 1 130.2 кв.м (РНОНМ 2358682580000), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хвойки Вікентія, буд. 15/15/6 літера 2; - встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій - відсутні, а тому первісний позов задоволенню не підлягає.

Також, оскільки укладений договір № GL16N619392_3 від 24.09.2021 між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про відступлення прав вимоги, на момент його укладення суперечив приписам ст. 512, ст. 514 Цивільного кодексу України, що є підставами для визнання його недійсним в силу ст. ст. 203, 216 Цивільного кодексу України, і відповідно, підставою для визнання відсутнім у позивача за первісним позовом права іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, та Договором іпотеки № 1092015ГЮ/2/нежитлова будівля, укладений між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайт Енерджи", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016, а тому зустрічний позов підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції було безпідставно покладено в основу судового рішення висновок від 03.04.2023 за № 126/56-е, зроблений Інститутом держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, а також судом першої інстації неправильно застосовано приписи п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України - судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Усі інші доводи, обгрунтування та докази, надані сторонами, враховані судом апеляційної інстанції, проте, не є такими, що спростовують висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають і у задоволенні первісного позову слід відмовити, а вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Стосовно заявленого відповідачем за первісним позовом -3 строку позовної давності до вимог позивача за первісним позовом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, оскільки судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні первісного позову повністю, а тому строк позовної давності до вимог позивача за первісним позовом, як спосіб захисту порушеного права, застосуванню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, з урахуванням усіх доводів.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, з урахуванням мотивів даної постанови, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23 в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/13153/23 - учасниками справи не оскаржується, і відповідно залишається в силі.

Також, 2 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" про постановлення окремих ухвал суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на відсутність підстав для постановлення такої в силу приписів ст. 246 Господарського процесуального кодексу України.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судовий збір за подачу первісного позову залишити за позивачем за первісним позовом;

- з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 409 100 (один мільйон чотириста дев?ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23 - в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову - скасувати.

3. Постановити у скасованій частині нове рішення:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір № GL16N619392_3 про відступлення права вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., за реєстровим № 2900, укладений 24 вересня 2021 року між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" (процесуальним правонаступником якого у справі є Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус"), в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЕНЕРДЖІ" за Генеральною кредитною угодою №1092015Г-Ю від 10.09.2015, Кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.09.2015, Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1 від 10.12.2015, реєстровий № 2018 та Договором іпотеки № 1092015ГЮ/2 від 10.12.2015, реєстровий № 2016.

Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвестохіллс Веста" (процесуальним правонаступником якого у справі є Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус") права іпотеки за Договором іпотеки № 1092015Г-Ю/1/нежитлова будівля укладений між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЕНЕРДЖІ", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2018, та Договором іпотеки № 1092015ГЮ/2/нежитлова будівля, укладений між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЕНЕРДЖІ", посвідченого 10.12.2015 Суляєвою А.Р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 2016.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі №910/13153/23 в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/13153/23 - залишити без змін.

5. Судовий збір за подачу первісного позову залишити за позивачем за первісним позовом.

6. Стягнути з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" (код ЄДРПОУ 43515433; м.Київ, вул. Д.Монастирського, 3, корп. 8Б) (який є процесуальним правонаступником) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Візард"(код ЄДРПОУ 39496153; м.Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 409 100 (один мільйон чотириста дев?ять тисяч сто) грн. 00 коп.

7. Матеріали справи №910/13153/23 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати накази на виконання пунктів 6 даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту постанови: 10.04.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Сибіга

С.А. Гончаров


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	02.04.2025
Оприлюднено	14.04.2025
Номер документу	126532450
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них забезпечення виконання зобов’язання

Станік С.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 02.04.2025 по справі 910/13153/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/13153/23

Постанова від 02.04.2025

Постанова
від 02.04.2025 по справі 910/13153/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД