Рішення

від 04.04.2025 по справі 902/1365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2025 р.Cправа № 902/1365/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Вінницького обласного центру зайнятості, 21009, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 05392714

до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, 21000, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця 600-Річчя, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 37979894

про стягнення 15 277,25 гривень

за участю представників:

від позивача Лунгу О.М., згідно довіреності

від відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 25.12.2024 року надійшла позовна заява №9.2-08/4212-24 від 25.12.2024 (вх. № 1430/24 від 25.12.2024) Вінницького обласного центру зайнятості до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення з відповідача на користь позивача 15 277,25 гривень допомоги по безробіттю, яка була виплачена ОСОБА_1 за період перебування його на обліку як безробітного в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці з 02.02.2012 по 26.01.2013 у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2024 року справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 27.12.2024 судом постановлено позовну заяву №9.2-08/4212-24 від 25.12.2024 (вх. № 1430/24 від 25.12.2024) Вінницького обласного центру зайнятості залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

06.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 13.01.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/1365/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13 лютого 2025 року о 10:00.

20.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 20.01.2025 (вх. № 01-34/539/25 від 20.01.2025) у якій останній заперечив щодо заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

23.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву № б/н від 23.01.2025 (вх. № 01-34/754/25 від 23.01.2025) із запереченнями щодо викладеного у відзиві.

Судове засідання 13.02.2025 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 19.02.2025 судом повідомлено сторони про призначення судового засідання з розгляду справи № 902/1365/24 по суті на 11:00 06.03.2025.

20.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 06.03.2025 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1365/24 по суті на 20.03.2025 о 15:00, яку занесено до протоколу судового засідання.

19.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про виправлення описки № б/н від 19.03.2025 (вх. № 01-34/2885/25 від 19.03.2025) у якій позивачем зазначено про допущення описки при зазначенні по-батькові ОСОБА_1 , просив вважати вірним зазначення у позовній заяві по-батькові ОСОБА_1 - " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_3 ".

У судовому засіданні 20.03.2025 судом постановлено ухвалу про прийняття та долучення до матеріалів справи заяви позивача про виправлення описки, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідком судового засідання 20.03.2025 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1365/24 по суті до 14:00 04.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.

26.03.2025 до суду від позивача через підсистему «Електронний суд» та до канцелярії суду надійшло клопотання № б/н від 26.03.2025 (вх. № 01-34/3126/25, вх. № 01-34/3128/25 від 26.03.2025) про долучення доказів.

04.04.2025 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений ухвалою від 21.03.2025, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів та неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Судом враховано заяву відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

За наслідком розгляду справи у судовому засіданні 04.04.2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення в межах цього судового засідання.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення сторони не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Вінницький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення з відповідача на користь позивача 15 277,25 гривень допомоги по безробіттю, яка була виплачена ОСОБА_1 за період перебування його на обліку як безробітного в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці з 02.02.2012 по 26.01.2013 у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 26.01.2012 року до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (пізніше перейменований на Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці) за сприянням у працевлаштуванні звернувся громадянин ОСОБА_1 , якого було звільнено з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 30.12.2011 та якому 02.02.2012 було надано статус безробітного і за період з 02.02.2012 по 26.01.2013 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 15 277,25 гривень. З 27.01.2013 громадянину ОСОБА_1 було припинено допомогу по безробіттю у зв`язку з закінченням строку виплати.

Як стверджує позивач 22.02.2013 Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці припинено реєстрацію безробітного у зв`язку із працевлаштуванням ОСОБА_4 за направленням Державної служби зайнятості.

Позивач зауважив, що відповідно до наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) «Про створення Вінницького міського центру зайнятості Вінницької області» від 29.05.2018 р. №56, 03.09.2018 року створено Вінницький міський центр зайнятості (03.09.2018 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 11741340000016412), який є правонаступником майна, прав та обов`язків Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці.

Позивач зазначив, що 08.02.2022 Вінницькому міському центру зайнятості (правонаступнику Правобережного районного центру зайнятості м. Вінниці) з інформації, яка надійшла в порядку обміну даними від Пенсійного фонду України, стало відомо обставину щодо перебування у трудових відносинах з Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, безробітного ОСОБА_1 з 03.01.2012.

За твердженням позивача ОСОБА_1 з 03.01.2012 відповідно до наказу Державної екологічної Інспекції у Вінницькій області від 15.08.2014 р. № 173-К «Про поновлення ОСОБА_1 » поновлено на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, на підставі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року в справі № 2а/0270/535/12, ухвали Вищого адміністративного суду від 08.04.2014 року № К/9991/47451/12, ухвал Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2014 та 23.06.2014, постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2024 № 43519076.?

На підставі частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Вінницьким міським центром зайнятості було видано наказ № 11 від 17.02.2022 року «Про повернення допомоги по безробіттю, отриманої ОСОБА_1 » та 18.02.2022 надіслано до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області лист-повідомлення № 09-07/421-22 від 18.02.2022 про повернення допомоги по безробіттю у розмірі 15 277,25 гривень, який було отримано відповідачем 21.02.2022.

Позивач зазначив про надіслання відповідачу також листа та претензії щодо повернення допомоги по безробіттю 18.12.2023 та 05.09.2024, які було отримано відповідачем. Відповіді на вказані листи та претензію відповідач не надав, вказану суму допомоги не повернув.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся із цим позовом до суду про стягнення 15 277,25 гривень у примусовому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно наказу №162-к від 28.12.2011 у зв`язку з ліквідацією інспекції на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України звільнили з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_1 , про що до трудової книжки працівника внесений відповідний запис 30.12.2011.

Відповідач зазначив, що із листа Вінницького міського центру зайнятості від 08.02.2022 №08-09/348-22 інспекції стало відомо, що у період з 02.02.2012 по 26.01.2013 ОСОБА_1 виплачувалась допомога по безробіттю, а також те, що 22.02.2013 останній був знятий з обліку в службі зайнятості у зв`язку з працевлаштуванням в ПП "Вінілл-Агро", але відповідні записи у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 відсутні.

Відповідач зауважив, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014 у справі №К/9991/47451/12, позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі задоволено. Згідно наказу №173-к від 15.08.2014 ОСОБА_1 поновлений на посаді з 03.01.2012, про що внесений відповідний запис до трудової книжки працівника.

Також у відзиві відповідачем зауважено про наявність неточностей та помилок у пам`ятці, акті №08-15/84 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 16.02.2022.

Відповідач стверджує, що про поновлення працівника на роботі з 03.01.2012 згідно наказу №173-к від 15.08.2014 Інспекція повідомила відповідні служби, що передбачено чинним законодавством та, що згідно Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 №494, інформація про поновленого на посаді працівника була доступна для позивача з вересня 2014 року, а тому твердження про те, що інформація про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Інспекцією надійшла 08.02.2022 на переконання відповідача не відповідає дійсності.

З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску загального строку позовної давності для звернення до суду.

У відповіді на відзив позивач зазначив про допущення помилки у персональній картці особи та, як наслідок, в акті розслідування страхових випадків від 16.02.2022 № 08-15/84 щодо паспортних даних, які не належать ОСОБА_1 .

Щодо твердження відповідача про недостовірність даних про попереднє місце роботи (Одеська обласна прокуратура) позивач зауважив, що відповідачем не надано доказів на його підтвердження, зокрема, не надано копії відповідних сторінок трудової книжки ОСОБА_1 , при цьому у позивача відсутня можливість самостійно перевірити достовірність цієї інформації.

Також позивачем у відповіді на відзив зазначено, що помилкове зазначення у персональній картці особи та акті розслідування страхових випадків паспортних даних, які не належать ОСОБА_1 не впливає на дійсні спірні відносини. На переконання позивача, ці документи є дійними та достовірними в цілому, всі інші персональні дані (їх сукупність), внесені до персональної картки особи на підставі наданих нею документів, є достовірними та належать ОСОБА_1 , що в свою чергу не заперечується відповідачем.

Позивач заперечив щодо тверджень відповідача про доступність позивачу інформації про поновленого на посаді працівника з вересня 2014 року, а не з 08.02.2022 та зазначив, що до функціональних обов`язків фахівців, які здійснюють обслуговування незайнятого населення, входить опрацювання цієї інформації та інформування керівництва для вжиття подальших заходів. Інформація про зайнятість ОСОБА_1 вперше надійшла до «Пам`ятки про працевлаштування у період СБ» у період перебування у статусі безробітного 06.02.2022, була опрацьована відповідним фахівцем, результати такого опрацювання відображені у персональній картці особи в розділі Обмін / ПФУ про періоди зайнятості особи .

Таким чином, на переконання позивача позовну заяву ним подано в межах встановленого законом строку позовної давності. Позовні вимоги позивач просив задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається із персональної картки Юрченка Олександра Євгеновича, витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 у Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці у період з 02.02.2012 по 22.02.2013 перебував на обліку, як безробітний, громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) (т. 1 а.с. 7-14, 78-81).

Відповідно до персональної картки, ОСОБА_1 працював у Державній екологічній інспекції у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 34939477 та з 30.12.2011 був звільнений з інспекції на підставі статті 40 п. 1 КЗпПУ (ліквідація ПОУ).

Згідно персональної картки та витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 , останньому 02.02.2012 встановлено статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато відповідні виплати.

27.01.2013 припинено виплати по безробіттю у зв`язку із закінченням строку виплати відповідно до пп. 12 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та з 22.02.2013 знято з обліку ОСОБА_1 як безробітного відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних у зв`язку з працевлаштуванням за направленням ДСЗ.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.02.2012 Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову у справі №2а/0270/535/12, якою визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 162-к від 28.12.2011р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища за п. 1 ст. 40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді (т. 1 а.с. 83, 84, 110 (зворотна сторона) - 113).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/25011284).

08.04.2014 Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 скасовано, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2а/0270/535/12 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу залишено в силі (т.1 а.с. 57-58, 114).

Таким чином, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2а/0270/535/12 набрала законної сили 08.04.2014.

08.02.2022 року Вінницьким міським центром зайнятості видано наказ № 08-03/07 «Про проведення роботи по розслідуванню страхових випадків» (т. 1 а.с. 153, 154).

За змістом вказаного наказу Вінницьким міським центром зайнятості на виконання п. 18 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» та рішення Протоколу № 08-05/04 від 08.02.2022 планового засідання комісії з розслідування страхових випадків встановлено завідувачу сектору розслідування страхових випадків ОСОБА_5 організувати роботу по розслідуванню страхових випадків по безробітним у роботодавців, зокрема щодо ОСОБА_1 у Державній екологічній службі у Вінницькій області.

08.02.2022 відбулось планове засідання комісії Вінницького міського центру зайнятості з розслідування страхових випадків, затверджене протоколом № 08-05/04 від 08.02.2022 (т. 1 а.с. 161-165).

Згідно пункту ІІІ порядку денного вказаного протоколу комісією було розглянуто службову записку начальника відділу організації працевлаштування населення по особах, у яких виявлені розбіжності за даними ПФУ, зокрема щодо ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), який перебував на обліку у центрі зайнятості з 02.02.2012 р. по 22.02.2013. Відповідно до Пам`ятки «ПФУ про періоди зайнятості особи» виявлено, що безробітний під час перебування на обліку у центрі зайнятості розпочав трудові відносини з Державною екологічною службою у Вінницькій області (ЄДРПОУ - 37979894) з 04.08.2021 як найманий працівник (ТК) та вирішено провести розслідування страхових випадків по безробітним у роботодавців, зокрема щодо ОСОБА_1 у Державної екологічної служби у Вінницькій області.

Листом № 08-09/348-22 від 08.02.2022 Вінницьким міським центром зайнятості повідомлено відповідача про виникнення необхідності звірки даних по гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), який перебував на обліку у центрі зайнятості з 02.02.2012 р. по 22.02.2013 р., зазначено, що відповідно до Пам`ятки «ПФУ про періоди зайнятості особи» виявлено, що безробітний під час перебування на обліку у центрі зайнятості розпочав трудові відносини з Державною екологічною службою у Вінницькій області (ЄДРПОУ - 37979894) з 04.08.2021 р. як найманий працівник (ТК) та клопотав надати відповідь з приводу вищевикладеного та для підтвердження дати початку трудових відносин особи надати завірену копію наказу на прийняття (поновлення) на роботу (т. 1 а.с. 152 (зворотна сторона)).

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області листом № 671/1422 від 15.02.2022 у відповідь на лист Вінницького міського центру зайнятості повідомила про те, що ОСОБА_1 був 30.12.2011 звільнений з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Вінницькій області згідно п. 1 ст. 40 КЗІІП України (наказ від 28.12.2011 № 162-к).

У вказаному листі інспекцією повідомлено, що наказом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 15.08.2014 № 173-к ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю у порядку виконання судового рішення.

Також у листі інспекцією зауважено, що на момент поновлення ОСОБА_1 (15.08.2014) у інспекції була відсутня інформація про перебування особи на обліку в центрі зайнятості. У трудовій книжні особи відсутній запис про перебування останнього на обліку в центрі зайнятості у період з 02.02.2012-22.02.2013.

Згідно долученого до листа № 671/1422 від 15.02.2022 наказу Державної екологічної служби у Вінницькій області від 15.08.2014 № 173-К ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, з посадовим окладом згідно штатного розпису, в порядку виконання рішення суду (т. 1 а.с. 15 (зворотна сторона), 16).

16.02.2022 Вінницьким міським центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 08-15/84 (т. 1 а.с. 17).

Згідно зазначеного у акті висновку - під час проведення розслідування страхових випадків та обгрунтованості призначення матеріального забезпечення на випадок безробіття встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період перебування на обліку у центрі зайнятості, поновлено на посаді у Державній екологічній службі у Вінницькій області з 03.01.2012.

17.02.2022 Вінницьким міським центром зайнятості видано наказ № 11 «Про повернення допомоги по безробіттю, отриманою ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 19).

Відповідно до пункту 1 вказаного наказу встановлено відповідальній особі вжити заходів щодо повернення Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області (ЄДРПОУ: 37979894) коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) в сумі 15 277,25грн. (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім грн. 25 коп.) за період перебування на обліку в Вінницькому міському центрі зайнятості з 02.02.2012р. по 26.01.2013р. у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду; після прийняття рішення про повернення коштів повідомити Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про необхідність повернення на рахунок Вінницького міського центру зайнятості суми допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 .

Листом № 09-07/421-22 від 18.02.2022 Вінницьким міським центром зайнятості повідомлено відповідача про необхідність відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг за період перебування ОСОБА_1 на обліку з 02.02.2012 по 26.01.2013 року у розмірі 15277,25 гривень на користь Вінницького міського центру зайнятості (т. 1 а.с. 21).

Вказаний лист отримано відповідачем 21.02.2022 (т. 1 а.с. 22).

Також Вінницький міський центр зайнятості просив відповідача відшкодувати 15277,25 гривень допомоги по безробіттю у претензії № 001-22/27-35 від 05.09.2024, яку відповідач отримав 09.09.2024, проте відповіді не надав, кошти не повернув.

Доказів відшкодування відповідачем 15 277,25 гривень витрат з виплати допомоги по безробіттю, яка була виплачена ОСОБА_1 за період перебування його на обліку як безробітного в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці з 02.02.2012 по 26.01.2013 у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду матеріали справи не містять.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом про стягнення 15 277,25 гривень виплаченої допомоги по безробіттю у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 15 277,25 гривень допомоги по безробіттю, яка була виплачена ОСОБА_1 за період перебування його на обліку як безробітного в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці з 02.02.2012 по 26.01.2013 у зв`язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Щодо підстав набуття Вінницьким обласним центром зайнятості права вимоги до відповідача та правонаступництва у спірних правовідносинах судом враховано таке.

Із матеріалів справи вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин обов`язок з реєстрації безробітного ОСОБА_1 та здійснення виплат по безробіттю виконувався Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці.

Суд зауважує, що 02.07.2016 наказом Вінницького обласного центру зайнятості № 78 Ленінський районний центр зайнятості м. Вінниці перейменовано на Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці (т. 1 а.с. 89).

Наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) «Про припинення діяльності Правобережного районного та Лівобережного міжрайонного центрів зайнятості м. Вінниці» від 29.05.2018 року № 57 припинено шляхом реорганізації (злиття) діяльності наступних юридичних осіб: Правобережного районного центру зайнятості м. Вінниці (ЄДРПОУ 21728042) та Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці (ЄДРПОУ 20097728). Установлено, що Вінницький міський центр зайнятості у Вінницькій області є правонаступником майна, прав та обов`язків Правобережного районного центру зайнятості м. Вінниці (ЄДРПОУ 21728042) та Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці (ЄДРПОУ 20097728) (т. 1 а.с. 89 (зворотна сторона)).

Відповідно до наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 29.05.2018 № 56 «Про створення Вінницького міського центру зайнятості» у Вінницькій обласній службі зайнятості 03.09.2018 утворений Вінницький міський центр зайнятості, який є правонаступником майна, прав та обов`язків Правобережного районного центру зайнятості м. Вінниці та Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці (т. 1 а.с. 28).

Наказом Міністерства економіки України № 3905 від 18.10.2022 «Про реорганізацію Вінницького міського центру зайнятості», останній реорганізовано шляхом його приєднання до Вінницького обласного центру зайнятості, який є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Вінницького міського центру зайнятості (т. 1 а.с. 29-31).

У пункті 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/348/19 викладено висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права до іншого. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16).

Коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення суб`єкта владних повноважень як юридичної особи, що вибув з публічних правовідносин (постанова ВС від 10.09.2020 р. у справі № 420/5772/18).

Таким чином, у порядку правонаступництва Вінницький обласний центр зайнятості набув право вимоги до відповідача та є належним позивачем у справі.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За змістом пункту 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 перебував на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці з 02.02.2012 по 26.01.2013.

Як убачається із персональної картки та додатку до персональної картки про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі, розрахунку від 17.02.2022, довідки банку №20.1.0.0.0/7-240905/9557 від 05.09.2024 за вказаний період ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 15 277,25 гривень (т. 1 а.с. 50-53, 18).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду , що набрало законної сили.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.02.2012 Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено постанову у справі №2а/0270/535/12, якою визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 162-к від 28.12.2011р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища за п. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу інструментально-лабораторного контролю - старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (т. 1 а.с. 83, 84, 110 (зворотна сторона) - 113).

Постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі №2а/0270/535/12 набрала законної сили 08.04.2014.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, сума матеріального забезпечення, виплачена центром зайнятості ОСОБА_1 у загальному розмірі 15 277,25 гривень у період його перебування на обліку з 02.02.2012 по 26.01.2013 включно як безробітного, підлягає поверненню роботодавцем, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та її поновлено на роботі.

Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Положеннями частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Згідно частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов`язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі № 914/2087/17, від 06.07.2018 р. у справі № 921/220/17-г/16, від 09.07.2018 р. у справі № 914/1875/17, від 06.07.2018 р. у справі № 921/220/17-г/16, в яких зазначено, що за положеннями частини 4 статті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є роботодавцем Юрченка Олександра Євгеновича.

Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Доказів повернення відповідачем вказаної суми допомоги по безробіттю на користь позивача матеріали справи не містять.

Таким чином, обов`язок з відшкодування Вінницькому обласному центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 покладається на Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, у зв`язку з поновленням особи ( ОСОБА_1 ) на роботі за рішенням суду, а тому заявлені позовні вимоги є обгрунтованими.

Доводи відповідача щодо неточностей, невірного зазначення у акті останнього місця роботи ОСОБА_1 до уваги судом не приймаються, як такі, що не впливають на обставини щодо ухвалення рішення у цій справі, місце роботи особи встановлено та відповідачем не заперечується, підтверджено судовим рішенням.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як убачається із матеріалів справи відповідач довідався про порушення свого права з 06.02.2022, внаслідок отримання центром зайнятості Пам`ятки «ПФУ про періоди зайнятості особи» (т. 1 а.с. 121-129, 169-171).

Доказів щодо повідомлення позивача відповідачем, ОСОБА_1 , чи іншими особами щодо обставин поновлення ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду у період перебування його на обліку у центрі зайнятості до 06.02.2022 року ніж встановлено судом матеріали справи не містять.

Належних доказів того, що позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права раніше 06.02.2022 відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що перебіг позовної давності почався після 06.02.2022, на момент звернення позивача до суду з цим позовом (25.12.2024) строк позовної давності щодо позовних вимог не сплив, тому заява відповідача про застосування позовної давності є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 15 277,25 гривень допомоги по безробіттю підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції №8841 від 24.12.2024 сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, витрати на сплату судового збору в сумі 3028,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (21000, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця 600-Річчя, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 37979894) на користь Вінницького обласного центру зайнятості (21009, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 05392714) 15 277,25 гривень допомоги по безробіттю, яка була виплачена ОСОБА_1 за період перебування його на обліку як безробітного в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці з 02.02.2012 по 26.01.2013 та 3028,00 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 09 квітня 2025 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.