Рішення

від 03.03.2025 по справі 910/9298/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2025Справа № 910/9298/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна Слобода"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/9298/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна Слобода"

до держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації

про стягнення 996 865,60 грн, що еквівалентно 27 260,15 доларам США

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

За участі представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/9298/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна Слобода" до держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації про стягнення 996 865,60 грн, що еквівалентно 27 260,15 доларам США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 у даній справі позов задоволено повністю.

17.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна Слобода" в підсистемі "Електронний суд" надійшла заява сформована 14.02.2025 про ухвалення додаткового рішення з проханням вирішити питання щодо стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 1 196,45 доларів США, та витрати на проведення судово-економічної експертизи для долучення до матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022230000001600, у сумі 16 357,25 грн, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти складає 403 долари США 88 центів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення призначено в судовому засіданні на 03.03.2025.

Ухвала суду була опублікована з Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також на сайті Господарського суду міста Києва за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/44/1761059/.

24.02.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача.

Відповідач правом на подання заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не користався.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/9298/24, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивач вказував про понесення витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, а також у вигляді витрат, пов`язаних з залученням експертів та проведенням експертизи в сумі 16 357,25 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн, а також витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 16 357,25 грн.

На підтвердження понесення витрат позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги № 16/24 від 27.06.2024, укладений між позивачем та Адвокатське об`єднання «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ»;

- додаткові угоди до нього від 27.06.2024 та від 02.08.2024;

- акт від 13.02.2025 на суму 50 000,00 грн,

- висновок судово-економічної експертизи № 24-2667, проведеної в межах кримінального провадження № 12022230000001600;

- актом № 24-2667 від 17.06.2024 здачі-приймання висновку експерта № 24-2667;

- платіжну інструкцію № 65 від 31.05.2024 на суму 16 357,25 грн.

Відповідачем заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення або клопотання про зменшення розміру таких витрат не надано.

Розглянувши надані позивачем докази та оцінивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, а також заперечення відповідача, суд зазначає про наступне.

Відповідно до укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ» (далі - Об`єднання) договором останнім прийнято на себе зобов`язання надавати правову допомогу позивачу (Клієнту) в обсязі та на умовах, передбачених договором (п. 1.1. Договору).

27.06.2024 ТОВ «Вільна Слобода» та Адвокатське об`єднання «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ» уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 16/24 від 27.06.2024.

Адвоката Мастюгіна Д.І. було залучено для надання правничої допомоги ТОВ «Вільна Слобода» на підставі Договору про залучення адвоката для надання правничої допомоги від 27.06.2024.

02.08.2024 ТОВ «Вільна Слобода» та Адвокатське об`єднання «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ» уклали додаткову угоду № 1-1 до договору про надання правової допомоги № 16/24 від 27.06.2024, якою розширено перелік послуг, які зобов`язується надати Адвокатське об`єднання «Перший правничий колегіум «АСТРЕЯ». Вартість послуг Адвокатського об`єднання, що передбачені цією додатковою угодою № 2, складає фіксовану суму 50 000,00 грн.

Згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 від 27.06.2024 оплата правової допомоги здійснюється Клієнтом протягом 90 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за Договором.

13.02.2025 сторони Договору про надання правової допомоги № 16/24 від 27.06.2024 підписали акт про прийняття-передачу наданих послуг на суму 50 000,00 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

У пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи"

У вказаній постанові колегія суддів вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідачем заперечень щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу не надано.

Крім того, позивач просить ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача 16 357,24 грн витрат на проведення експертного дослідження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Позивач як додаток до позову у справі № 910/9298/24 надав висновок експерта № 24-2667 судово-економічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022230000001600.

Ухвалюючи рішення від 12.02.2025 у даній справі, суд взяв до уваги висновки судово-економічної експертизи щодо розрахунку вартості завданих збитків.

За виготовлення наведеного висновку ТОВ «Вільна Слобода» сплатило 16 357,25 грн, що підтверджується актом № 24-2667 від 17.06.2024 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта № 24-2667, актом № 24-2667 від 17.06.2024 здачі-приймання висновку експерта № 24-2667, платіжною інструкцією № 65 від 31.05.2024.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 16 357,24 грн.

Суд вважає заявлену для покладення на відповідача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, а також 16 357,24 грн витрат на проведення судово-економічної експертизи обґрунтованими та такими, що підлягають покладанню на відповідача зважаючи на повне задоволення позову у даній справі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна Слобода" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації (вул. Большая Дмитровка, д. 15а, строєн. 1, Москва, російська федерація, ГСП-3, 125993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНА СЛОБОДА» (57440, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Калинівка, Березанська ТГ, вул. Центральна, будинок 1; код 41104202) витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч грн 00 коп.), витрати на проведення експертизи в розмірі 16 357,24 грн (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят сім грн 24 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи або в разі неявки учасників в судове засідання, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 11.04.2025.

Суддя О.Г. Удалова