Рішення

від 10.04.2025 по справі 918/1220/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/1220/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В. В., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача Міністерства освіти і науки України

до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"

до відповідача 2) Національний університет "Острозька академія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.

Представники:

від прокуратури Рункевич І.В.

Суть спору.

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" та відповідача 2) Національний університет "Острозька академія", у якому просить суд :

- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 01.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 01.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 28.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на користь Міністерства освіти і науки України в дохід Державного бюджету України кошти у сумі 228 435 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди були укладені з порушенням вимог ЗУ "Про публічні закупівлі". Оскільки, на переконання позивача, додаткові угоди слід визнати недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі №10\01\21 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електроенергію шляхом укладання спірних додаткових угод, на переконання органу прокуратури мала місце переплата коштів у розмірі 228 435,00 грн.

Національним університетом "Острозька академія" проведено закупівлю UА-2020-12-09-003796-а за предметом: "Електрична енергія".

Надалі, між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" укладено Договір №10/01/21 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 року.

Як слідує з інформації, розміщеної офіційному вебсайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", після укладення договору сторони уклали додаткову угоду №1 від 01.08.2021 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №1 від 01.08.2021, ціна за електричну енергію за 1 кВт*год з ПДВ становить 2,97025 грн; Додаткову угоду №2 від 01.08.2021 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №2 від 01.08.2021, ціна за електричну енергію за 1 кВт*год з ПДВ становить 2,725 грн; Додаткову угоду №3 від 28.09.2021 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №3 від 28.09.2021, ціна за електричну енергію за 1 кВт*год з ПДВ становить 3,2375 грн; Додаткову угоду №4 від 29.10.2021 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №4 від 29.10.2021, ціна за електричну енергію за 1 кВт*год з ПДВ становить 3,558 грн; Додаткову угоду №5 від 29.10.2021 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №5 від 29.10.2021, ціна за електричну енергію за 1 кВт*год з ПДВ становить 3,91024 грн; Додаткову угоду №6 від 30.11.2021 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №6 від 30.11.2021, ціна за електричну енергію за 1 кВт*год з ПДВ становить 4,297 грн; Додаткову угоду №7 від 30.11.2021 р., якою збільшено ціну за одиницю товару, а саме: згідно з додатковою угодою №7 від 30.11.2021, ціна за електричну енергію за 1 кВт*год з ПДВ становить 4,722 грн.

На переконання позивача, описані вище оскаржувані додаткові угоди суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягають до визнання недійсними.

За результатами виконання вказаного правочину Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав кошти у сумі 228 435,00 грн., які мають бути стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на користь Міністерства освіти і науки в дохід державного бюджету.

31 січня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" надійшов відзив на позов. Серед іншого вказує, що при укладенні додаткових угод ціна одиниці товару збільшилася пропорційно коливанню ціни на ринку, що було підтверджено вказаними вище доказами, а збільшення ціни за одиницю товару не призвело до збільшеня загальної суми визначеної в Договорі на момент його укладення, що кореспондує положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178.За таких обставин відсутні підстави вважати, що оскаржувані додаткові угоди укладені із порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що виключає правові підстави визнання їх недійсними. Окрім того, враховуючи, що додаткові угоди. до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 р. №10/01/21 не суперечать вимогам Закону та є чинними, позовна вимога прокурора про стягнення з ТОВ "Енергогазпостач" безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 228 435,00 грн., також на думку відповідача 1 не підлягає задоволенню.

05 лютого 2025 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив у якій підтримано позицію висвітлену у позовній заяві. На переконання органу прократури, оскаржувані додаткові угоди суперечать вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягають до визнання недійсними. За результатами виконання вказаного правочину відповідач 1 внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав від Національного університету "Острозька академія" кошти у сумі 228 435,00 грн., які мають бути стягнуті з відповідача 1 на користь позивача.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.01.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04 лютого 2025 р. на 10:40 год.

31 січня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 04.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/1220/24 на 30 днів до 01 квітня 2025 року включно Підготовче засідання відкладено на 05 березня 2025 р. на 09:30 год.

05 лютого 2025 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 05.03.2025 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25 березня 2025 р. на 11:00 год.

25 березня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 25 березня 2025 року розгляд справи по суті відкладено на 10 квітня 2025 року на 10:30 год.

09 квітня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

У судовому засіданні 10 квітня 2025 року прокуратура наголошувала на ґрунтовності позову, просила суд позов задоволити в повному обсязі.

Судом досліджені докази по справі.

Представник прокуратури виступив у судових дебатах.

У засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За порядком, встановленим Законом України "Про публічні закупівлі", Національним університетом "Острозька академія" проведено закупівлю UА-2020-12-09-003796-а за предметом: "Електрична енергія", фінансування якої здійснюється з державного бюджету України.

Надалі, між Національним університетом "Острозька академія" (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (Постачальник) укладено Договір №10/01/21 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 року (а.с. 23-26).

Згідно з п. 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 р. № 312 (далі ПРРЕЕ).

Згідно договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу (за кодом ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна кількість електричної енергії за цим Договором становить: 450 000 кВт*год для забезпечення потреб об`єктів споживання Споживача за ЕІС кодами в точках продажу, перелік яких зазначений в Додатку 2 до Договору.

За змістом пункту 5.1 цього договору загальна ціна даного Договору становить 1 125 000,00 грн у тому числі ПДВ (20%) 187 500,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за одиницю електричної енергії визначається у Додатку 2 "Комерційна ппропозиція" до Договору. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у Додатку 2 до Договору.

Відповідно до комерційної пропозиції (додатку № 2) до договору від 19.01.2021 №10\01/21 ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт*год становить 2,50 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 13.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами, але не раніше 01.01.2021 року, та діє по 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

Відповідно до п. 13.9 Договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені офіційному веб-сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені роздруківки з веб-сайту Звітів про результати роботи РДН/ ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» https://www.oree.com.ua або інший документ органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

Крім того, істотні умови Договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за Договором.

У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:

-підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі;

-нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

В подальшому між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими кожного разу збільшено ціну за одиницю товару:

-додатковою угодою № 1 від 01.08.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,725 грн. з ПДВ (на 9 %). Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021;

-додатковою угодою № 2 від 01.08.2021 встановлено ціну за 1 кВт*год до 2,97025 грн. з ПДВ (на 18,8 %). Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021;

-додатковою угодою № 3 від 28.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,2375 грн. з ПДВ (на 29,5 %). Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.09.2021;

-додатковою угодою № 4 від 29.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,558 грн. з ПДВ (на 42,3 %). Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.10.2021;

-додатковою угодою № 5 від 29.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год до 3,91024 грн. з ПДВ (на 56,4 %). Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.10.2021;

-додатковою угодою № 6 від 30.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год до 4,297 грн. з ПДВ (на 71,9 %). Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.11.2021;

-додатковою угодою № 7 від 30.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт*год до 4,722 грн. з ПДВ (на 88,9 %). Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.11.2021.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод ціну за електричну енергію збільшено з 2,50 грн. з ПДВ до 4,722 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, тобто на 88,9 %.

Так, згідно з наданими закладом освіти актами приймання-передачі електричної енергії, ТОВ «ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ» на виконання даного Договору упродовж 2021 року поставлено 358 626 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 125 000 грн. з ПДВ, а саме:

-згідно з актом № 17 за січень 2021 року - 38 134 кВт*год на суму 95 335 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 29 за лютий 2021 року - 40 070 кВт*год на суму 100 175 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 49 за березень 2021 року - 44 533 кВт*год на суму 111 332, 50 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 76 за квітень 2021 року - 29 000 кВт*год на суму 72 500 грн. з ПДВ;

- згідно з актом № 94 за травень 2021 року - 23 307 кВт*год на суму 58 267, 50 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 119 за червень 2021 року - 21 581 кВт*год на суму 53 952, 50 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 142 за липень 2021 року - 13 845 кВт*год на суму 34 612, 50 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 181 за серпень 2021 року - 12 596 кВт*год на суму 37 413, 26 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 226 за вересень 2021 року - 28 105 кВт*год на суму 90 989, 94 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 274 за жовтень 2021 року - 45 555 кВт*год на суму 178 130, 99 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 321 за листопад 2021 року - 30 094 кВт*год на суму 142 103, 87 грн. з ПДВ;

-згідно з актом № 353 за грудень 2021 року - 31 806 кВт*год на суму 150 186, 94 грн. з ПДВ.

Тобто, всього за вказаний період поставлено товар в обсязі 358 626 кВт/год.

У своєму позові прокурор вказує, що за умовами додаткової угоди № 1 від 01.08.2021, сторони визначили ціну за 1 кВт*год - 2,725 грн. з ПДВ. Згідно з п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021.

Також за умовами додаткової угоди № 2 від 01.08.2021, сторони визначили ціну за 1 кВт*год - 2,97025 грн. з ПДВ. Згідно з п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін з 01.08.2021 шляхом підписання оскаржуваних додаткових угод №№ 1-2 від 01.08.2021, ТОВ «ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ» надав контрагенту цінову довідку Рівненської торгово-промислової палати № 56.03/458 від 31.08.2021, відповідно до якої по ОЕС України за 20 днів серпня 2021 року середньозважена ціна на РДН склала 2 023, 69 грн./МВт*год, що на 75,6 % більше в порівнянні з аналогічним періодом липня 2021 року.

Разом з тим, як вбачається зі змісту цінової довідки Рівненської торгово-промислової палати, на підставі якої сторонами Договору укладено додаткові угоди, вона не є належним доказом обставин, наявність яких є необхідною для виникнення у сторін права вносити зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткових угод. Оскільки вона не свідчить про наявність чи відсутність коливання ціни на ринку, а лише відображає вартість електричної енергії на певні дати.

Обидві додаткові угоди укладено в один день - 01.08.2021, однак сторонами Договору не підтверджено коливання ціни на ринку упродовж 01.08.2021.

Відтак, оскільки додаткові угоди №№ 1-2 укладено з порушенням ст. 41 Закону, ч. З ст. 632 ЦК України та підлягають визнанню судом недійсними, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.

Так, укладення додаткової угоди № 3 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 29,5 % відносно ціни, визначеної за умовами Договору, додаткової угоди № 4 - на 42,3 %, додаткової угоди № 5 - на 56,4 %, додаткової угоди № 6 - на 71,9 %, додаткової угоди № 7 - на 88,9 %.

Прокурор вказує, що відповідно до договору в первісній редакції без врахування визнаних судом недійсних додаткових угод, за отриманий обсяг енергії, відповідач Національний університет "Острозька академія" повинен був за рахунок коштів державного бюджету за договором №10/01/21 від 19 січня 2021 року, а саме 2,50 грн. з ПДВ, за період з січня 2021 року по грудень 2021 року сплатити 896 565,00 грн, в той же час ним сплачено загальну суму 1 125 000,00 грн, що перевищує вартість відповідно до умов договору на 228 435,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

Відносно підстав звернення з позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Міністерства освіти і науки України, слід зазначити наступне.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п. п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обгрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Аналоргічну позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.05.2006 у справі №16/472, від 03.04.2007 у справі №05-5-46/8142, від 15.05.2007 у справі №12/111 та Верховний Суд від 26.07.2018у справі №926/1111/15.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

У даному випадку, укладення додаткової угоди до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки закладом освіти фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.

Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 "б".

Аналогічні правові позиції Верховного суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі № 469/580/16-ц.

Таким чином, позовна заява подається прокурором в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, як органу, уповноваженого державою здійснювати розподіл освітніх субвенций та здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері освіти, оскільки користувачем вказаних коштів був Університет як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня.

Міністерство освіти і науки України єуповноваженим органом, якийприймає рішення щодо виділення державних коштів на функціонування Університету, який розпорядившись вказаними коштами, підписав Договір про постачання електричної енергії споживачу №ЕЕ/35/12/21 від 05.01.2022.

Відтак, окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Міністерства освіти і науки України відповідний лист №54/2-1446 вих-24 від 05.11.2024, про вжиття заходів, в тому числі представницького характеру, щодо усунення порушень закону, зокрема визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Відповідно до інформації Міністерства освіти і науки України №1/20820-24 від 07.11.2024, заходи щодо усунення порушень, в тому числі шляхом пред`явлення позовної заяви до суду про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів не вживались. Натомість Міністерство освіти і науки України просить вжити заходів, спрамованих на захист інтересів держави.

Отже, відповідно до ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", дані обставини стали підставою для захисту інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України шляхом звернення до суду з даним позовом.

Отже, підсумовуючи зазначене, прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом.

Спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються поставки товару. Спірний характер правовідносин базується на тому, що прокурор вважає порушеними інтереси держави з огляду на недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткового договору, яким внесено зміни до вартості товару що закуповувався.

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з нормами частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обгрунтованого укладення).

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.Також суд зауважує, що договір укладено в тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Згідно з положеннями підпункту 7 пункту 19 постанови КМУ №1178, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII видно, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як встановив суд, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" (відповідач 1/постачальник) та Національним університетом "Острозька академія" (відповідач 2/споживач) укладено Додаткова угода № 1 від 01.08.2021, Додаткова угода № 2 від 01.08.2021, Додаткова угода № 3 від 28.09.2021, Додаткова угода № 4 від 29.10.2021, Додаткова угода № 5 від 29.10.2021, Додаткова угода № 6 від 30.11.2021, Додаткова угода № 7 від 30.11.2021, до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, відповідно до змісту якого керуючись Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII, чинним Господарським та Цивільним кодексом України та Договором про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 року № 10/01/21 сторонами зокрема внесено зміни в пункт 1 Додатку №2 до Договору про постачання електричної енергії та викладено їх в наступній редакції:

-додатковою угодою № 1 від 01.08.2021 : "ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): за 1 кВт*год до 2,725 грн. з ПДВ". Тобто збільшено на 9 %. Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021;

-додатковою угодою № 2 від 01.08.2021 : "ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): за 1 кВт*год до 2,97025 грн. з ПДВ". Тобто збільшено на 18,8 %. Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021;

-додатковою угодою № 3 від 28.09.2021 : "ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): за 1 кВт*год до 3,2375 грн. з ПДВ". Тобто збільшено на 29,5 %. Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.09.2021;

-додатковою угодою № 4 від 29.10.2021 : "ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): за 1 кВт*год до 3,558 грн. з ПДВ". Тобто збільшено на 42,3 %. Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.10.2021;

-додатковою угодою № 5 від 29.10.2021 : "ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): за 1 кВт*год до 3,91024 грн. з ПДВ". Тобто збільшено на 56,4 %. Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.10.2021;

-додатковою угодою № 6 від 30.11.2021 : "ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): за 1 кВт*год до 4,297 грн. з ПДВ". Тобто збільшено на 71,9 %. Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.11.2021;

-додатковою угодою № 7 від 30.11.2021 : "ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): за 1 кВт*год до 4,722 грн. з ПДВ". Тобто збільшено на 88,9 %. Згідно із п. 2 вказаної додаткової угоди, відповідно до ч. З ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.11.2021.

Тобто, укладаючи спірні додаткові угоди сторони керувались умовами договору, п.п. 7 п. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" .

Відповідно до п. 13.9 Договору, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені офіційному веб-сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені роздруківки з веб-сайту Звітів про результати роботи РДН/ ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» https://www.oree.com.ua або інший документ органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

Крім того, істотні умови Договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за Договором.

У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:

-підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі;

-нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

Верховний Суд у справі № 927/491/19 вказав, що перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з певною ціною та її подальше підвищення внаслідок так званого коливання є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Суд зауважує, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) Подібну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як видно із встановлених обставин справи, відповідно до положень Законів України "Про публічні закупівлі" відповідачем 1 та відповідачем 2 внесено зміни до договору №10/01/21, відповідно до яких сторонами погоджено застосовувати починаючи з 1 серпня 2021 року збільшену ціну за одиницю товару.

З січня 2021 року по грудень 2021 року поставлено товар в обсязі 358 626 кВт*год, за який сплачено 1 125 000,00 грн, тобто внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 228 435,00 грн.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Таким чином, на переконання суду, сторонами правочину необґрунтовано, без надання належних доказів, та всупереч вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну товару шляхом укладення додаткових угод №№1-7 від 01.08.2021, 01.08.2021, 28.09.2021, 29.10.2021, 29.10.2021, 30.11.2021, 30.11.2021 р.

Суд підкреслює, що сторони не мали належних підстав для внесення змін до договору. Підстави для внесення змін ціни вказані у додаткові угоди суд вважає необґрунтованими.

З огляду на викладене суд вважає, що Додаткова угода № 1 від 01.08.2021, Додаткова угода № 2 від 01.08.2021, Додаткова угода № 3 від 28.09.2021, Додаткова угода № 4 від 29.10.2021, Додаткова угода № 5 від 29.10.2021, Додаткова угода № 6 від 30.11.2021, Додаткова угода № 7 від 30.11.2021,суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", тому суд визнає їх недійсними.

Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини щодо поставленого товару, мали регулюватись договором, підписаним сторонами, згідно з яким ціна за одиницю товару складає 2,50 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Внаслідок неправомірного збільшення ціни шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 228 435,00 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 228 435,00 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому згідно ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Висновки суду

За результатом розгляду спору суд дійшов висновку, що Додаткова угода № 1 від 01.08.2021, Додаткова угода № 2 від 01.08.2021, Додаткова угода № 3 від 28.09.2021, Додаткова угода № 4 від 29.10.2021, Додаткова угода № 5 від 29.10.2021, Додаткова угода № 6 від 30.11.2021, Додаткова угода № 7 від 30.11.2021, до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому ці угоди суд визнає недійсними. Також належить до задоволення позовна вимога про стягнення 228 435,00 грн з відповідача 1 в дохід державного бюджету України на користь позивача.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витратити у вигляді судового збору за позовною вимогою немайнового характеру покладаються на відповідачів порівну, разом з тим, судові витрати за майновою вимогою покладаються на відповідача 1, оскільки спірні кошти було сплачено на його користь та вимога про стягнення вказаних коштів пред`явлена до відповідача 1.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 01.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 01.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"(33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 28.09.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"(33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"(33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"(33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"(33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

8. Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/01/21 від 19.01.2021, укладеного між Національним університетом "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"(33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295).

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський 10, код ЄДРПОУ 38621185) кошти у сумі 228 435 (двісті двадцять вісім тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 00 коп.

10. Стягнути з Національного університету "Острозька академія" (35800, м. Острог, вул. Семінарська, 2, код ЄДРПОУ 22554101) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 8 478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 40 коп судового збору.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька 3, офіс 305, код ЄДРПОУ 42828295) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 липня 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 11 219 (одинадцять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 62 коп судового збору.

12. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11 квітня 2025 року.

Суддя Бережнюк В.В.