Постанова від 09.04.2025 по справі 922/2272/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/2272/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" - Правило Т.О. (самопредставництво), Завойська Т.В. (самопредставництво)

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" - Шабас Г.В. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 (у складі колегії суддів: Істоміна О.А. (головуючий), Медуниця О.Є., Радіонова О.О.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ"

про стягнення коштів у розмірі 4 320 977,07 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна"

про визнання договору частково недійсним,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" (надалі - ТОВ "СЕА Електронікс Україна", Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом, Скаржник) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (надалі - ТОВ "ІР СОМ", Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом) про стягнення боргу у сумі 4 320 977,07 грн, що становить 106 428,01 доларів США, у тому числі ПДВ 720 162,8446 грн на підставі неналежного виконання стороною пункту 2.4. договору поставки № 14 від 27.01.2021, укладеного між ТОВ "СЕА Електронікс Україна" та ТОВ "ІР СОМ" (надалі - Договір).

1.2. Первісні позовні вимоги мотивовані невиконанням ТОВ "ІР СОМ" свого зобов`язання з оплати вартості замовленого товару, визначеного у Специфікації, щодо якого Покупцем не було подано заявки у межах установленого строку.

1.3. Своєю чергою, ТОВ "ІР СОМ" подало зустрічну позовну заяву, в якій сторона просить визнати пункт 2.4 відповідного Договору недійсним.

1.4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що пункт 2.4 Договору передбачає тільки обов`язок сплати за товар, який знаходиться у постачальника без кореспондуючого права вимагати його отримання. ТОВ "ІР СОМ" вказує, що за положеннями законодавства покупець наділяється правом вимагати поставки товару, а не обов`язком його замовлення/вибірки та обов`язком оплати товару без його отримання, як визначено у пункті 2.4 Договору. Додатково вказує, що за поставлений та прийнятий за Договором товар він розрахувався у повному обсязі.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі № 922/2272/24 первісний позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "ІР СОМ" на користь ТОВ "СЕА Електронікс Україна" борг у сумі 4 320 977,07 грн, що становить 106 428,01 доларів США, у тому числі ПДВ 720 162,84 грн, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

2.2. Господарський суд Харківської області, приймаючи оскаржуване рішення, яким повністю задовольнив первісні позовні вимоги, зазначив, що пункти 2.3., 2.4. Договору є виключенням із загальних правил, визначених пунктом 2.1. Договору, що надають покупцю право вибирати товар потрібними йому партіями, але не пізніше ніж в термін, що визначений вказівкою на дату, що відповідає приписам статті 252 Цивільного кодексу України. При цьому за умови невиконання покупцем умов пунктів 2.3. та 2.4. Договору сторони обумовили зміну порядку оплати та передбачили право постачальника вимагати здійснити оплату та обов`язок покупця виконати вимогу щодо оплати протягом 3 днів з моменту отримання вимоги, тобто здійснити попередню оплату, що не виключає обов`язку постачальника здійснити постачання.

Суд зазначив, що Відповідач за первісним позовом в порушення умов пунктів 2.3., 2.4. Договору не виконав взятих на себе зобов`язань на замовлення та оплаті зазначеного у Специфікаціях товару, а відтак термін вибірки товару за вказаними Специфікаціями є такий, що настав.

Одночасно суд врахував, що на підтвердження наявності товару на складі Позивачем за первісним позовом надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 станом на 19.06.2024.

Водночас, відмовляючи в задоволені зустрічного позову, господарський суд вказав на те, що ТОВ "ІР СОМ" не наведено наявність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує визнання окремих частин правочину недійсним та, відповідно, підстав для визнання недійсним пункту 2.4. Договору і не доведено наявності порушення його прав (охоронюваного законом інтересу) оспорюваним пунктом.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 скасовано в частині задоволення первісного позову, прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, в іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін, перерозподілено судові витрати.

2.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ "ІР СОМ" понесло відповідальність за прострочення оплати товару, сплатило штрафні санкції, а також 3 % річних та інфляційні втрати та вже повністю розрахувалось за поставлений і прийнятий ним товар. Натомість ТОВ "СЕА Електронікс Україна" в межах даної справи, вимагаючи сплату коштів за товар, щодо якого немає достовірних відомостей з приводу його наявності на складі постачальника, без обов`язку його поставки, за відсутності у покупця реальної потреби у такому товарі, порушує принципи цивільного законодавства.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, Східний апеляційний господарський суд виходив з того, що ТОВ "ІР СОМ" не зазначено обставин, які в розумінні чинного законодавства могли б свідчити про наявність підстав для визнання окремих положень договору недійсними та не доведено, яким саме чином умова пункту 2.4. Договору порушує його права чи охоронювані законом інтереси.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "СЕА Електронікс Україна" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 в частині відмови у задоволенні первісного позову, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у відповідній частині залишити в силі.

3.2. Ухвалою Суду від 13.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 922/2272/24 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. У касаційній скарзі Скаржник посилається на:

- неправильне застосування статей 524, 525, 533, 599, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 202 Господарського кодексу України без врахування висновків Верховного Суду, щодо застосування даних норм, викладених в постановах від 12.03.2024 у справі № 910/12017/23, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17, від 07.10.2014 у справі № 910/763/13 та від 13.03.2018 у справі № 916/706/17 при оцінці обов`язковості застосування пункту 2.4. Договору;

- неврахування положень частини четвертої статті 690, частини четвертої статті 692 Цивільного кодексу України при оцінці застосування пункту 2.4. Договору;

- відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування статей 524, 525, 533, 599, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 202 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах.

3.4. 31.03.2025 від ТОВ "ІР СОМ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство вказує про необґрунтованість доводів скаржника та просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 залишити без змін.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. 27.01.2021 між ТОВ "СЕА Електронікс Україна", як постачальником, та ТОВ "ІР СОМ", як покупцем, укладено Договір.

4.2. Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця у визначені цим договором строки комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, промислові комп`ютери та периферійні пристрої, обладнання систем автоматизації, електронні компоненти, зазначені у Специфікації (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в строки та на умовах, визначених цим договором.

4.3. Згідно з пунктом 1.2. Договору у Специфікації зазначається найменування товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість товару. Специфікація є невід`ємною частиною цього договору.

4.4. У пункті 2.1. Договору узгоджено, що строк поставки товару зазначається в Специфікації. Постачальник має право на поставку товару партіями. Поставка товару може бути здійснена на підставі однієї чи декількох Специфікацій, які за текстом цього договору іменуються як Специфікація чи Специфікації.

4.5. За приписами пункту 2.2. Договору, постачальник має право здійснити дострокову поставку товару, а покупець зобов`язаний прийняти дострокову поставку.

4.6. Сторони у пункті 2.3. передбачили, що поставка товару може здійснюватися постачальником на підставі усних або письмових заявок покупця, в яких вказано асортимент та певна кількість товару, що підлягає поставці із зазначеного у Специфікації, на підставі яких складаються рахунок-фактура та/або видаткові накладні, які є невід`ємною частиною договору.

4.7. Відповідно до пункту 2.4. Договору якщо в Специфікації зазначений термін поставки товару покупець зобов`язаний здійснити замовлення, а постачальник поставку всього обсягу товару протягом терміну зазначеного в Специфікації. У випадку, якщо покупець не здійснив замовлення всього обсягу товару згідно Специфікації по кількості протягом зазначеного терміну постачальник має право вимагати сплати вартості товару, а покупець зобов`язаний здійснити оплату протягом 3-х банківських днів з дати вимоги.

4.8. У пункті 2.9. Договору сторонами передбачено, що постачальник є таким, що виконав умови щодо поставки товару з дати передачі товару перевізнику. Датою поставки товару є дата, що вказана у вантажній декларації (ТТН, реєстрі відправлення) тощо.

4.9. Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна кожної одиниці товару що вказаний в Специфікації (рахунку-фактурі, видатковій накладній) визначається в гривні і розрахована відповідно до курсу долара США/Євро, що склався на міжбанківському валютному ринку на дату, що вказана в Специфікації (рахунок-фактурі, видатковій накладній). Якщо сторонами не зазначена валюта, то валютою, відносно якої здійснюється корегування вартості товару, без додаткового погодження між сторонами, є долар США.

4.10. У пункті 3.4. Договору визначено, що загальна сума договору становить 500000,00 грн, з урахуванням ПДВ, що складає загальну суму товару за всіма Специфікаціями чи/або підписаними сторонами видатковими накладними чи/або додатковими угодами до цього договору.

4.11. За положеннями пункту 3.5. Договору оплата товару здійснюється в грошовій одиниці України - гривні. Оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком шляхом перерахування платіжним дорученням вартості поставленого товару (партії товару) на поточний рахунок постачальника.

4.12. У пункті 3.6. Договору сторони передбачили, що покупець зобов`язаний здійснити оплату товару (партії товару) після його отримання, але не пізніше 90 днів з дати поставки товару (партії товару).

4.13. За положеннями пунктів 3.8., 3.9. Договору сторони дійшли згоди, що у разі зниження на день оплати курсу гривні до долара США та/або Євро, що склався на міжбанківському валютному ринку, більш ніж на 2% в порівнянні з курсом на дату підписання Специфікації, дату рахунку-фактури та/або видаткової накладної, оплата товару (партії товару) в гривнях підлягає перерахунку та здійснюється покупцем за цінами, збільшеними пропорційно зміні курсу гривні до долара США та/або Євро, що діє на дату платежу (або частини платежу при оплаті частинами).

Джерелом визначення курсу гривні до долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку приймається сторонами сайт в Інтернеті: (http://www.minfin.com.ua). Курсом на дату Специфікації та/або рахунку-фактури, або оплати вважається курс продажу долара США або Євро за гривню на міжбанківському валютному ринку за попередній робочий день на момент закриття торгової сесії. У разі, якщо інформація на вказаному сайті є недоступною, то сторони можуть використовувати офіційний сайт НБУ.

Суми, що підлягають оплаті покупцем за договором у гривнях, розраховуються покупцем самостійно, виходячи із загальної вартості товару (його частини) в іноземній валюті й курсу долара США/ або Євро до гривні на дату платежу, визначеного згідно з умовою пунктів 3.8. та 3.9. Договору за формулою, вказаною в пункті 3.10. Договору.

4.14. Відповідно до пункту 3.15. Договору у випадку порушення зобов`язань щодо оплати, постачальник перераховує ціну товару по Договору за курсом іноземної валюти станом на дату звернення до покупця з вимогою (у випадку досудового врегулювання спору) та/або станом на дату звернення до суду.

4.15. Судами встановлено, що сторонами було складено та підписано такі специфікації:

- специфікація № 1/18956 від 20.07.2021 на суму 3 622 495,80 грн із зазначенням кінцевого терміну вибірки 20.07.2022;

- специфікація № 2/24817 від 20.08.2021 на суму 287 660,16 грн із зазначенням кінцевого терміну вибірки 20.08.2022;

- специфікація № 3/27983 від 20.09.2021 на суму 753 452,40 грн із зазначенням кінцевого терміну вибірки 13.06.2022.

4.16. За Специфікацією № 1/18956 від 20.07.2021 у період з 17.12.2021 по 23.12.2022 Відповідач за первісним позовом здійснив замовлення та вибірку товару P-12: (обмотк. 12V неполяриз. 2 пер. конт. низкоп. размер 14*9*5 до 0,5А до 125ВAC) типа FP2 /TYC TQ-2 12/ (Ningbo Forward Relay) (2000 шт., строк поставки - 18 тижнів, кінцевий термін вибірки 20.07.2022, ціна за од. без ПДВ (USD) - 0,5691 доларів США, ціна за одиницю - 15,4900 грн, загальна сума - 309 800,00 грн без ПДВ), а Позивач за первісним позовом поставив товар за такими видатковими накладними: ВН від 17.12.2021 № 34343, кількість - 5000 шт.; ВН від 24.01.2022 №2620 кількість - 10000 шт.; ВН від 28.07.2022 №10178, кількість 1000 шт.; ВН від 02.08.2022 №10261, кількість - 320 шт.; ВН від 14.09.2022 №13019, кількість - 600 шт.; ВН від 26.09.2022 №13619, кількість - 40 шт.; ВН від 23.12.2022 №19293, кількість - 1650 шт.

Загальна кількість поставленого за Специфікацією 1/18956 товару складає 18 610 шт.

Залишок товару, який ТОВ "ІР СОМ" відмовилось замовити складає 1 390 шт. на загальну суму 25 837,92 грн з ПДВ.

4.18. У період з 05.01.2022 по 14.01.2022 Відповідач за первісним позовом частково здійснив замовлення та вибірку товару TS-1000-248B : DC/AC, 1000W, вхід 42.60 VDC, вихід 230VAC/50Hz, 0...+40 C (MEAN WELL) (100 шт., строк поставки - 18 тижнів, кінцевий термін вибірки 20.07.2022, ціна за од. без ПДВ (USD) - 195,4001 доларів США, ціна за одиницю - 5318,7900 грн, загальна сума - 531 879,00 грн без ПДВ). Вказаний товар був поставлений за видатковою накладною від 05.01.2022 № 917 в кількості - 60 шт.

Залишок товару, який ТОВ "ІР СОМ" відмовилось замовити складає 40 шт. на загальну суму 255 301,92 грн з ПДВ.

4.19. Відповідач за первісним позовом здійснив замовлення та вибірку Товару TS-1500-248B : DC/AC, 1500W, вхід 42...60 VDC, вихід 230VAC/50Hz, 0...+40 C (MEAN WELL) (50 шт., строк поставки - 18 тижнів, кінцевий термін вибірки 20.07.2022, ціна за од. без ПДВ (USD) - 299,6087 доларів США, ціна за одиницю - 8155,3500 грн, загальна сума - 407 767,50 грн без ПДВ). Вказаний товар був поставлений у кількості 40 штук за видатковою накладною від 14.01.2022 № 1916.

Залишок товару, який ТОВ "ІР СОМ" відмовилось замовити складає 10 шт. на загальну суму 97 864,20 грн з ПДВ.

4.20. У період з 11.11.2021 по 12.10.2022 Відповідач за первісним позовом частково здійснив замовлення та вибірку Товару NSD10-48S12: DC/DC, 9.96W, Вхід: 22-72VDC, Вихід: 12V/0.83А, ізоляція 1000VDC, розміри 50.8х25.4х10 мм, -25...+70 C (MEAN WELL) (10000 шт., строк поставки - 22 тижні, кінцевий термін вибірки 20.07.2022, ціна за од. без ПДВ (USD) - 6,5000 доларів США, ціна за одиницю - 176,9300 грн, загальна сума - 1 769 300,00 грн без ПДВ). Вказаний Товар був поставлений за видатковими накладними: ВН від 11.11.2021 № 330307, кількість - 1000 шт.; ВН від 17.12.2021 № 34344 кількість - 1000 шт.; ВН від 12.10.2022 № 14722, кількість 21 шт.

Залишок Товару, який ТОВ "ІР СОМ" відмовилось замовити складає 7979 шт. на загальну суму 1 694 069,36 грн з ПДВ.

Термін поставки всього обсягу Товару, вказаного у Специфікації № 1/18956 - до 20.07.2022.

Загальна сума невибраного ТОВ "ІР СОМ" Товару за Специфікацією № 1/18956 від 20.07.2021 складає 2 073 072,80 грн (25 837,92 грн + 255 301,92 грн + 97 864,20 грн +1 694 069,36 грн = 2 073 072,80 грн).

4.21. За Специфікацією № 2/24817 від 20.08.2021 термін поставки всього обсягу Товару TS-1500-248B: DC/AC, 1500W, вхід 42...60 VDC, вихід 230VAC/50Hz, 0...+40 C (MEAN WELL) (30 шт., строк поставки - 18 тижнів, кінцевий термін вибірки 20.08.2022, ціна за од. без ПДВ (USD) - 299,6085 дол. США, ціна за одиницю - 7990,5600 грн, загальна сума - 239 716,80 грн) визначений до 20.08.2022.

Замовлення вказаного товару з боку ТОВ "ІР СОМ" не здійснювалось та залишок товару, який ТОВ "ІР СОМ" відмовилось замовити складає 30 шт. на загальну суму 287 660,16 грн з ПДВ.

4.22. За Специфікацією № 3/27983 від 20.09.2021 ТОВ "ІР СОМ" було замовлено Товар TS-1000-248B: DC/AC, 1000W, вхід 42...60 VDC, вихід 230VAC/50Hz, 0...+40 C (MEAN WELL) (100 шт., строк поставки - 12 тижнів, кінцевий термін вибірки 13.06.2022, ціна за од. без ПДВ (USD) - 235,2921 дол. США, ціна за одиницю - 6278,7700 грн, загальна сума - 627877,00 грн) у кількості 31 шт. та поставлено ТОВ "СЕА Електронікс Україна" за видатковою накладною від 14.01.2022 № 1916.

Залишок Товару, який ТОВ "ІР СОМ" відмовився замовити складає 69 шт. на суму 519 882,16 грн.

4.23. Звертаючись з вказаним позовом до суду, Позивач за первісним позовом стверджує, що у зв`язку з відмовою/не здійсненням замовлення Відповідачем за первісним позовом залишку товару за вказаними Специфікаціями на його складі знаходиться товар на загальну суму 2 880 615,12 грн, в т. ч. ПДВ, що становить еквівалент 106 428,01 доларів США.

4.24. 25.01.2022 ТОВ "СЕА Електронікс Україна" на виконання умов пункту 2.4. Договору була направлена вимога №60 на адресу ТОВ "ІР СОМ", в якій товариство вимагало виконати зобов`язання та оплатити вартість товару відповідно до підписаних сторонами Специфікацій № 1/18956 від 20.07.2021, № 2/24817 від 20.08.2021, № 3/27983 від 20.09.2021 в сумі 2 880 615,12 грн, з ПДВ, що становить еквівалент 106 428,01 доларів США протягом 3 днів з моменту пред`явлення цієї вимоги.

Вказана вимога Відповідачем за первісним позовом виконана не була. У своїй відповіді від 07.02.2024 № 07/02 ТОВ "ІР СОМ" вказувало, що оскільки кінцеві терміни вибірки товару прийшлися на час воєнного стану в Україні, відсутність замовлень з боку покупця не була зумовлена винними діями останнього, а залежала від об`єктивних обставин, пов`язаних війною. ТОВ "ІР СОМ" не погоджувалось з загальною вартістю невибраного товару та пропонувало постачальнику переглянути свою вимогу, узгодивши кількість та вартість незамовленого товару, який підлягає оплаті покупцем без здійснення перерахунку вартості товару відповідно до збільшення курсу долара США з врахуванням відсутності вини покупця з наданням доказів наявності незамовленого товару на складах покупця.

4.25. З урахуванням збільшення курсу долара США до гривні у більш ніж 2% Позивачем за первісним позовом був здійснений перерахунок вартості товару за формулою, визначеною у пункті 3.10. Договору.

Після вказаного перерахунку вартості Товару загальний борг невибраного Товару за Специфікацією № 1/8956 становить 3 092 092,43 грн, за Специфікацією № 2/24817 - 437 907,86 грн, за Специфікацією № 3/27983 - 790 976,79 грн.

Таким чином, станом на 19.06.2024 вартість товару збільшилась на 1 440 361,95 грн, а загальна вартість товару складає 4 320 977,07 грн, що становить 106 428,01 доларів США, у тому числі ПДВ 720 162,8446 грн.

4.26. Ураховуючи те, що Відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов`язання, з замовленням всього обсягу товару за Специфікаціями № 1/18956 від 20.07.2021, № 2/24817 від 20.08.2021, № 3/27983 від 20.09.2021 у встановлені в них терміни та не сплатив вартість товару на вимогу Постачальника, відповідно до пункту 2.4 Договору, ТОВ "СЕА Електронікс Україна" вважає, що з Відповідача за первісним позовом підлягає стягненню борг з урахуванням збільшення курсу долара США у сумі 4 320 977,07 грн, що становить 106 428,01 доларів США, у тому числі ПДВ 720 162,8446 грн.

4.27. Своєю чергою, ТОВ "ІР СОМ", звертаючись із зустрічним позовом про визнання недійсним пункту 2.4 Договору, вказує, що ТОВ "СЕА ЕЛЕКТРОНІКС Україна" поставило товар на загальну суму 3 652 637,42 грн, що вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023, а ТОВ "ІР СОМ" сплатило вартість поставленого товару, що підтверджується наданими до зустрічного позову платіжними інструкціями та судовими рішеннями у справі № 922/5066/23, які набрали законної сили. Викладені умови у пункті 2.4 Договору вважає несправедливими, оскільки у цьому пункті встановлений лише обов`язок покупця заплатити постачальнику за товар, який він не отримав, без кореспондуючого права вимагати його отримання.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "СЕА Електронікс Україна" підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Предметом касаційного перегляду є рішення судів попередніх інстанцій в частині первісного позову ТОВ "СЕА Електронікс Україна" до ТОВ "ІР СОМ" про стягнення коштів у розмірі 4 320 977,07 грн.

Відтак, предметом спору є наявність підстав для стягнення ТОВ "СЕА Електронікс Україна" як постачальником боргу у сумі 4 320 977,07 грн, що становить 106 428,01 доларів США, у тому числі ПДВ 720 162,8446 грн з підстав неналежного виконання ТОВ "ІР СОМ" як покупцем пункту 2.4. Договору.

5.4. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що пункт 2.4. Договору є чітко сформульованою умовою, яка встановлює порядок визначення вартості товару, що залишився непоставленим, та обов`язок покупця його оплатити у разі ненадання ним замовлення в межах встановленого строку.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення, дійшов відмінного висновку. Здійснивши аналіз пункту 2.4. Договору в контексті його загального змісту, обставин виконання договірних зобов`язань та принципів цивільного законодавства, апеляційний суд зазначив, що відповідний пункт не може вважатись належною підставою для стягнення коштів у заявленому розмірі. Такий висновок обґрунтовано тим, що у наявних матеріалах відсутні докази, які підтверджують фактичну наявність залишкового товару у постачальника, його готовність до передачі, а також замовлення товару зі сторони покупця. Крім того, відповідач уже виконав свій обов`язок щодо оплати фактично поставленого та прийнятого товару, а також поніс відповідальність у формі штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат.

5.5. Таким чином, розбіжності у правових висновках судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності заявлених первісних позовних вимог обумовлені відмінним тлумаченням правової природи зобов`язання, закріпленого у пункті 2.4. Договору, та відповідно - можливості його виконання в контексті фактичних обставин справи.

5.6. Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема статей 524, 525, 533, 599, 629, 690 та 692 Цивільного кодексу України, а також статей 193 та 202 Господарського кодексу України. На підтвердження своєї правової позиції він посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12.03.2024 у справі № 910/12017/23, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17, від 07.10.2014 у справі № 910/763/13 та від 13.03.2018 у справі № 916/706/17, вважаючи, що ці правові позиції не були належним чином враховані апеляційним судом при застосуванні пункту 2.4. Договору.

Також Скаржник вказує на відсутність сформованої Верховним Судом позиції щодо застосування відповідних норм у подібних правовідносинах.

На думку ТОВ "СЕА Електронікс Україна", пункт 2.4. Договору є обов`язковим для виконання та не вимагає доведення факту наявності відповідного товару на складі постачальника, оскільки сама наявність залишків товару у контексті договору, разом із відсутністю їх своєчасного замовлення, є достатньою підставою для виникнення обов`язку з оплати вартості такого замовленого товару.

5.7. Таким чином, з боку Суду підлягає дослідженню, чи може положення пункту 2.4. Договору вважатися належною правовою підставою для стягнення заявленої до стягнення суми, з урахуванням змісту договору, принципів свободи договору, диспозитивності, добросовісності у виконанні зобов`язань, а також положень цивільного та господарського законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідносини сторін.

Щодо змісту пункту 2.4. Договору. Правова природа зобов`язання, що випливає з пункту 2.4. Договору та його взаємозв`язок з принципами договірного права.

5.8. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.9. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.10. За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.11. Положення статей 6, 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.12. Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України закріплює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.13. Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.14. У цьому випадку матеріально правові відносини між сторонами в даній справі склалися в межах Договору що за своє правовою природою є договором поставки.

5.15. За положеннями частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.16. У частині першій статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

5.17. За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

5.18. У частині першій статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

5.19. Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює загальні умови виконання господарських зобов`язань.

Відповідною нормою передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання. Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

5.20. У статті 202 Господарського кодексу України передбачено загальні умови припинення господарських зобов`язань.

Зазначеною нормою передбачено, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.21. У постановах Верховного Суду, на які посилається Скаржник, зокрема від 12.03.2024 у справі № 910/12017/23, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 та від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17, акцентовано на необхідності врахування принципу обов`язковості виконання договору, закріпленого у статті 629 Цивільного кодексу України.

5.22. Так, у постанові від 12.03.2024 у справі № 910/12017/23 Верховний Суд, досліджуючи питання правомірності заявлених до стягнення вимог постачальника щодо оплати поставленого товару, звернув увагу на зміст принципу свободи договору, який полягає, зокрема, у праві особи:

- можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору);

- можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

5.23. Таким чином, при оцінці питання правомірності стягнення грошових коштів на підставі договору, підлягають дослідженню не лише зміст відповідних пунктів договору, а й їх системний зв`язок з іншими умовами договору, фактичними обставинами його виконання, характером волевиявлення сторін, а також відповідність таких умов засадам цивільного законодавства, зокрема принципам свободи договору, добросовісності та справедливості.

5.24. Щодо посилання Скаржника на постанову від 07.10.2014 у справі № 910/763/13 слід зазначити, що не вбачається наявності постанови Верховного Суду, ухваленої у відповідній справі в зазначену дату. При цьому судові рішення у такій справі ухвалювались Вищим господарським судом України, а тому не можуть розглядатися як практика Верховного Суду в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.25. Надаючи правову кваліфікацію пункту 2.4. Договору в контексті інших договірних положень Договору, а також положень цивільного та господарського законодавства, Суд виходить із такого.

5.26. За встановленими судами обставинами, предметом Договору відповідно до пункту 1.1 є товар, визначений у Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

5.27. Зі змісту пунктів 2.2,. 2.3. Договору вбачається, що постачання товару могла здійснюватися двома способами: шляхом дострокового повного постачання усього обсягу товару постачальником або на підставі окремих заявок покупця.

Тобто, така модель зобов`язання дозволяла реалізовувати договір поетапно, окремими партіями, та передбачала можливість існування залишкового товару.

5.28. У такий спосіб позиція Східного апеляційного господарського суду що замовленим товаром у розумінні положень Договору є виключно товар, щодо якого подано покупцем відповідні заявки (як свідчення існування у нього реальної потреби у такому товарі) не відповідає передбаченому сторонами механізму виконання зобов`язань та фактично ігнорує можливість повного або залишкового постачання товару без окремої заявки, за умовами самого Договору.

5.29. Пунктом 3.6 Договору визначено, що момент виникнення у покупця обов`язку щодо оплати пов`язується з постачанням товару (партії товару) - тобто з фактом його передання.

5.30. Разом із тим, як зазначено вище, Договір передбачає можливість формування поставок окремими партіями, що, з урахуванням положень Специфікації, свідчить про можливість існування залишку товару, який не було поставлено через неподання покупцем відповідних заявок.

5.31. У зв`язку з цим, позиція Господарського суду Харківської області, що пункт 2.4. Договору слід розглядати як положення, що визначає обставини щодо виникнення у покупця обов`язку щодо сплати вартості залишкового товару та порядку його реалізації (порядок розрахунків), є обґрунтованою, та такою, що відповідає погодженим сторонам у Договорі та Специфікації умовам.

При цьому, встановленою судами обставиною є існування залишку товару, який був передбачений Специфікацією, але щодо якого покупець не подав заявок на його поставку протягом погодженого строку.

5.32. Отже, положення пункту 2.4. Договору не є заходом відповідальності у розумінні положень Цивільного кодексу України, а визначають погоджений сторонами порядок розрахунків за залишковий товар у разі, якщо покупець не здійснив його замовлення у межах строку, визначеного в Специфікації. Відповідний платіж не пов`язується із фактом поставки, а виникає з погодженого сторонами способу виконання зобов`язання.

Такий підхід суду першої інстанції узгоджується з природою зобов`язання, погодженого сторонами Договору, та не суперечить загальним положенням цивільного законодавства у сфері купівлі-продажу.

5.33. З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, який ототожнює положення пункту 2.4. Договору із заходом відповідальності, не зважаючи на те, що за своєю правовою природою зазначене положення регламентує порядок виконання зобов`язання, а не встановлює наслідки його порушення.

5.34. При цьому суперечливою є позиція апеляційного суду щодо кваліфікації умов пункту 2.4. Договору в контексті позовних вимог про стягнення вартості залишкового товару такими, що не відповідають засадам цивільного й господарського законодавства, адже водночас колегія суддів погодилась із правомірністю рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним зазначеного пункту Договору.

5.35. Відповідно до частини четвертої статті 692 Цивільного кодексу України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

5.36. За встановлених судами обставин, 25.01.2022 ТОВ "СЕА Електронікс Україна" на виконання умов пункту 2.4. Договору була направлена вимога №60 на адресу ТОВ "ІР СОМ", щодо сплати залишкової вартості товару відповідно до підписаних сторонами Специфікацій № 1/18956 від 20.07.2021, № 2/24817 від 20.08.2021, № 3/27983 від 20.09.2021.

5.37. Таким чином, сама по собі відсутність заявок ТОВ "ІР СОМ" на товар у межах строку, визначеного у Специфікації, за погодженою між сторонами конструкцією зобов`язання, не усуває обов`язку з його оплати у випадку пред`явлення відповідної вимоги ТОВ "СЕА Електронікс Україна".

5.38. Аргументи ТОВ "ІР СОМ" про те, що обов`язку з оплати товару, погодженого у Специфікації, не відповідає обов`язок постачальника щодо його поставки, є необґрунтованими, оскільки не враховують правову природу спірного договору як договору поставки, який передбачає взаємозалежні зобов`язання сторін.

У такий спосіб, реалізація постачальником дискреційного права вимагати оплати товару, передбаченого статтею 692 Цивільного кодексу України, не виключає його обов`язку поставити товар, вартість якого сплачена за рішенням суду, якщо інше не встановлено угодою між сторонами або не випливає з волевиявлення сторін.

5.39. З огляду на викладене, Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що пункт 2.4. Договору визначає порядок розрахунку вартості товару, що залишився непоставленим унаслідок невчинення покупцем дій, спрямованих на надання замовлень у встановлений строк, та передбачає обов`язок покупця здійснити оплату такого товару в разі ненадання ним відповідних заявок у погоджений сторонами строк.

За змістом Договору такий товар вважається замовленим, а отже, зобов`язання щодо його оплати виникає в силу досягнутої між сторонами домовленості, що відповідає положенням статей 6, 627- 629, 712 Цивільного кодексу України, які регулюють принципи свободи договору, обов`язковість виконання договору та умови для виникнення зобов`язань за договором купівлі-продажу.

5.40. Суд не вбачає підстав для надання окремого висновку щодо застосування статей 524, 525, 533, 599, 629 Цивільного кодексу України та статей 193, 202 Господарського кодексу України, оскільки зазначені норми є чіткими за змістом, не викликають труднощів у правозастосуванні та не потребують додаткового тлумачення. Доводи Скаржника фактично зводяться до оцінки правомірності виконання конкретного положення договору (пункту 2.4. Договору), що потребує аналізу змісту домовленостей сторін та фактичних обставин спору, а не формування загального правового висновку в контексті спірних правовідносин.

Ураховуючи викладене, підстав для формулювання висновку щодо застосування норм права не вбачається. Зазначене свідчить про необґрунтованість доводів Скаржника, наведених на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.41. При цьому Суд погоджується з доводами Скаржника, що ані зміст відповідних положень Договору, ані вимоги чинного законодавства у сукупності з установленими обставинами спору не свідчать про наявність обов`язку постачальника доводити фактичне існування залишкового товару у його користуванні як передумову для стягнення його вартості. Зазначена обставина не належить до предмета доказування у межах цього спору, а відтак посилання Східного апеляційного господарського суду на необхідність доведення такої обставини як передумови для стягнення вартості товару, що вважається замовленим, є необґрунтованим.

5.42. З огляду на викладене, залишок товару, щодо якого ТОВ "ІР СОМ" не здійснило замовлення у встановлений строк, підлягає оплаті останнім на умовах, передбачених пунктом 2.4. Договору, а саме - протягом трьох днів з моменту отримання покупцем відповідної вимоги постачальника.

5.43. За встановлених судами обставин, загальний борг щодо залишкового товару за Специфікацією № 1/8956 становить 3 092 092,43 грн, за Специфікацією № 2/24817 - 437 907,86 грн, за Специфікацією № 3/27983 - 790 976,79 грн.

5.44. При цьому, оскільки Відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов`язання, з замовленням всього обсягу товару за Специфікаціями № 1/18956 від 20.07.2021, № 2/24817 від 20.08.2021, № 3/27983 від 20.09.2021 у встановлені в них терміни та не сплатив вартість товару на вимогу постачальника, відповідно до пункту 2.4. Договору, Позивач за первісним позовом при нарахуванні належної суми стягненню боргу врахував збільшення курсу долара США у сумі 4 320 977,07 грн, що становить 106 428,01 доларів США, у тому числі ПДВ 720 162,8446 грн.

5.45. Вказане нарахування відповідає положенням пунктів 3.8-3.9., 3.15. Договору та статті 533 Цивільного кодексу України.

5.46. Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

5.47. У постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/706/17, на яку посилається Скаржник, зазначено, що за умови, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

5.48. У зв`язку з цим висновок колегії суддів Східного апеляційного господарського суду про те, що врахування курсової різниці можливе виключно при розрахунку за вже поставлений товар, не узгоджується із положеннями укладеного між сторонами Договору, нормами чинного законодавства та усталеною судовою практикою Верховного Суду.

5.49. З огляду на викладене, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "ІР СОМ" на користь ТОВ "СЕА Електронікс Україна" коштів у розмірі 4 320 977,07 грн як вартості залишкового товару відповідно до пункту 2.4. Договору.

Це свідчить про обґрунтованість доводів Скаржника, заявлених на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.50. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині ухвалена з порушенням норм матеріального права та без урахування правових підходів, сформульованих судом касаційної інстанції, що є підставою для її скасування та залишення в силі рішення місцевого господарського суду в цій частині.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

6.2. Так відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.3. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. Частина перша статті 309 Господарського процесуального кодексу України надає суду касаційної інстанції право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.6. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.7. За приписами статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.8. За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "СЕА Електронікс Україна" підлягає задоволенню, а постанова Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 в оскаржуваній частині - скасування з залишенням в силі в цій частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.2. З огляду на задоволення касаційної скарги, сплачений ТОВ "СЕА Електронікс Україна" судовий збір за подання касаційної скарги підлягає стягненню з ТОВ "ІР СОМ" на користь Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 922/2272/24 в оскаржуваній частині щодо відмови в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про стягнення коштів у розмірі 4 320 977,07 грн скасувати, залишивши в силі в цій частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 у справі № 922/2272/24.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (місцезнаходження юридичної особи: 61072, м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 31-Б; код ЄДРПОУ 32338465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна"(місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 13-Б, корпус 2; код ЄДРПОУ 38013262) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 103 703,45 грн.

4. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко