Ухвала

від 11.04.2025 по справі 606/1972/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 606/1972/23

провадження № 61-940 ск 25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Булат», регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Микулинецької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

2. Верховний Суд ухвалою від 24 лютого 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме для надання суду інформації про ціну позову та доказів на її підтвердження, оригіналу квитанції (платіжного доручення), що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги, а також для надання суду нової редакції касаційної скарги разом із копіями скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

3. Вказана ухвала Верховного Суду від 24 лютого 2025 року була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з забезпеченням надання загального доступу 25 лютого 2025 року.

4. Копія ухвали Верховного Суду від 24 лютого 2025 року була отримана ОСОБА_1 08 березня 2025 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

5. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

6. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

7. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

8. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

9. Відповідно до положень частини другої статті 393 та частини третьої статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

10. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

11. Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

12. Оскільки, станом на день постановлення цієї ухвали заявником не усунуто недоліки касаційної скарги, касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.

13. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Булат», регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Микулинецької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з незаконного володіння, вважати неподаною та повернути заявнику.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В. В. Пророк