Ухвала

від 09.04.2025 по справі 766/3201/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/3201/23

н/п 6/766/380/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Черниш О.Л.

за участю: секретаря судового засідання Попкової К.І.,

представника стягувача ОСОБА_1 , боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

встановив:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, в обґрунтування якої зазначили, що у цивільній справі № 766/3201/23 із заявників, як відповідачів у цивільній справі, рішенням суду від 31 січня 2025 року було стягнуто на користь акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 317939,88 грн. У зв`язку з тим, що боржники мають складний матеріальний стан, виконати вказане рішення суду в теперішній час не мають можливості, тому просять розстрочити виконання суду, встановивши суму щомісячних платежів.

02.04.2025 від представника стягувача АТ АБ «УКРГАЗБАНК» надійшло заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якому із посиланням на норми ЦПК, усталеної практики Європейського Суду з прав людини, Пленуми та висновки Верховного Суду представник стягувача зазначив, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. На думку представника стягувача, посилання божників у заяві лише на їх складний матеріальний стан, що обумовлює неможливість виконання судового рішення на теперішній час, не може вважатися достатньою перешкодою в належному виконанні ними судового рішення. Представник стягувача звернув увагу на те, що для вирішення питання розстрочки виконання судового рішення, обов`язковими умовами є не тільки наявність обставин, підтверджених належними доказами щодо об`єктивної неможливості виконати рішення суду, вони мають носити ще і винятковий характер.

Крім того, ч. 5 ст. 435 ЦПК України встановлено максимальний строк, на який може бути надано розстрочення виконання рішення, але в той же час в заяві відповідачі не вказали на який строк вони просять суд розстрочити виконання судового рішення по справі, лише зазначають встановити їм суму щомісячних сплат з урахуваннях додатків до заяви (Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.03.2025 року та на 17.03.2025 відповідно, Довідки про відсутність індивідуальних відомостей про особу станом на 10.03.2025 (Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування), Індивідуальні відомості про застраховану особу станом на 10.03.2025 та на 17.03.2025). Представник стягувача зазначає, що за змістом заяви та доданих до неї письмових доказів не зрозумілим залишається можливість відповідачів виконати рішення суду після закінчення розстрочення його виконання, враховуючи приписи ч. 5 ст. 435 ЦПК України, а отже, таке розстрочення виконання судового рішення призведе лише до затягування його виконання боржниками. Посилання відповідачів на складний матеріальний стан, не можна розцінювати як такі, що є особливими або винятковими, та відповідно до приписів ст. 435 ЦПК України лише унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення по справі № 766/3201/23.

З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, розстрочення виконання рішення суду у даному провадженні суперечитиме завданням цивільного судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідачами не доведено наявність у них виняткових обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи роблять його виконання неможливим, а зазначення складного матеріального становища без конкретизації в розрізі періодів необхідних сум до погашення кредитної заборгованості, вкотре засвідчує безпідставність поданої ними заяви про розстрочення виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31.01.2025 по справі №766/3201/23. Враховуючи приписи ч. 5 ст. 435 ЦПК України, задоволення вимог заяви відповідачів фактично призведе лише до відтермінування початку виконання судового рішення в примусовому порядку, але не до самого виконання рішення в повному обсязі, що є недопустимим. Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні заяви.

У судовому засіданні боржники підтримали свою заяву та пояснили, що мають дуже скрутний матеріальний стан. ОСОБА_2 до війни працював кухарем у судноплавних компаніях, але контракти припинили укладати і він залишився без заробітку. Крім того, за станом здоров`я він не може працювати на судах, у листопаді 2025 року буде подавати документи на оформлення пенсії. ОСОБА_3 працює в мережі супермаркетів «АТБ», має невеликий дохід, який складається з пенсії та заробітної плати, всього близько 15-16 тисяч гривень на місяць. Пояснили, що готові сплачувати заборгованість стабільно щомісячно по 4 тисячі гривень, просили розстрочити виконання рішення суду на 5 або 7 років рівними частками, і як тільки щось налагодиться до закінчення воєнного стану і з`явиться робота та інший дохід, то зможуть швидше виконати рішення суду. Поки що перспектив роботи та будь-якого іншого доходу у боржників немає, просили задовольнити заяву із зазначених у заяві та у судовому засіданні підстав.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечила проти заявлених вимог, зазначила, що скрутний матеріальний стан боржників не є підставою для розстрочення рішення суду про стягнення з них суми кредитної заборгованості, звернула увагу на те, що у самій заяві про розстрочення рішення суду взагалі не було зазначено період, на який вони претендували при розстроченні, розмір платежів, не вказано також будь-яких інших обтяжуючих обставин та факторів, які б заважали своєчасно виконати рішення суду. А озвучені у судовому засіданні терміни розстрочення і суми щомісячних платежів не відповідають розумності та справедливості виконання рішення суду, суперечать нормам цивільного процесуального законодавства. Крім того, зазначила, що окрім матеріального забезпечення боржників (заробітна плата, пенсія тощо), слід враховувати і наявність рухомого та нерухомого майна, за допомогою якого можна вирішити питання виконання рішення суду. Враховуючи зазначене у запереченні на заяву та пояснення в судовому засіданні, просила відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31.01.2025 у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з відповідачів на користь позивача стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 0525/07/2021/0265 від 27.07.2021 станом на 31.01.2025 в розмірі 317939 (триста сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 88 коп.

Рішення набрало законної сили та підлягає виконанню.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року, при вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення та суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Боржниками (відповідачами) єдиною підставою, яка утруднює своєчасне виконання рішення суду, зазначено скрутний матеріальний стан, на обґрунтування якого надали до заяви про відстрочення рішення суду витяги з різних реєстрів на підтвердження своїх доходів. Перспективи покращення свого матеріального стану боржники не зазначили. Вказане за відсутності інших обставин та факторів у своїй сукупності не може слугувати єдиною та безумовною підставою для розстрочення рішення суду, фактично призведе до затягування виконання судового рішення, що не є завданням розстрочення.

Крім того, суд враховує і те, що боржникам надавався кредит на придбання автомобіля марки SUZUKI, моделі VITARA, 2021 року випуску, яким вони користуються і до цього часу, а тому вирішення питання виконання рішення суду можливе також і за рахунок наявного у боржників майна.

Також, боржниками у судовому засіданні зазначено, що вони готові сплачувати по 4000 гривень щомісячно, що є неспівмірним з сумою заборгованості, стягнутою за рішенням суду, та виходитиме за межі розумності строків виконання рішення суду. А твердження боржників про можливість ними виконання рішення суду протягом 5 або 7 років суперечить нормам ч.5 ст. 435 ЦПК України, яка передбачає, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 435, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Черниш О. Л.