Постанова

від 11.04.2025 по справі 1309/9120/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1309/9120/12 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 22-ц/811/3336/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: О.М. Ванівського, С.М. Копняк

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в особі начальника Бабини Юлії Василівни, державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мельник Юрій Романович, Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 на дії/бездіяльність органу примусового виконання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-

В С Т А Н О В И В:

23.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабини Юлії Василівни та державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мельника Юрія Романовича, в якій просив:

- визнати дії/бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів) Мельника Юрія Романовича (інших посадових осіб) щодо виконання доленосного рішення суду у справі №1309/9120/12 про забезпечення відновлення порушених прав стягувача щодо участі батька в спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах ВП №70201785 неправомірними. А з огляду на тривале і повне ігнорування зазначеними особами постанови Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №1309/9120/12 (провадження №61-4339 св 22), та постанови Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року у справі №1309/9120/12 (провадження №22-ц/811/674/24), такі їх дії можуть мати на меті умисне приховування недоліків в своїй роботі та ігнорування реальної потреби цільової підтримки дитини, яка вочевидь проявляла ознаки відчуження щодо одного з батьків;

- скасувати вимогу державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів) Мельника Юрія Романовича від 15.10.2024/В-12 №88528 щодо виконання доленосного рішення суду у справі №1309/9120/12 в межах ВП №70201785, як таку, що не відповідає своєчасному і повному вжиттю дієвих заходів щодо забезпечення відновлення порушених прав стягувача про забезпечення участі батька в спілкуванні з дитиною згідно постанови, що 08 березня 2023 року виніс Верховний Суд у справі №1309/9120/12 (провадження № 61- 4339 св 22), а також постанови, що 19 вересня 2024 року виніс Львівський апеляційний суд у справі №1309/9120/12 (провадження № 22-ц/811/674/24);

- зобов?язати державного виконавця Мельника Юрія Романовича (іншу посадову особу) усунути вказані порушення його прав шляхом якнайшвидшого виконання рішення суду в межах ВП №70201785 із забезпеченням прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження та з наданням пріоритету найкращим інтересам неповнолітньої дитини, яка, вочевидь, проявляє ознаки відчуження до одного з батьків та потребу цільової підтримки дитини;

- визнати бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі начальника Управління Бабини Юлії Василівни (іншої посадової особи) щодо контролю за виконанням покладених на підпорядкований підрозділ Управління завдань та вимог законодавства про виконавче провадження при виконанні рішення суду у справі №1309/9120/12 та в межах ВП №70201785 щодо долучення до вжиття належних заходів з розробки комплексної стратегії примусового виконання постанови, що 08 березня 2023 року виніс Верховний Суд у справі № 1309/9120/12 (провадження №61-4339 св 22), а також постанови, що 19 вересня 2024 року виніс Львівський апеляційний суд у справі № 1309/9120/12 (провадження № 22-ц/811/674/24);

- зобов?язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) в особі Начальника Управління Бабини Юлії Василівни (інших посадових осіб) вчинити всі необхідні дії для належного контролю за виконанням покладених на підпорядкований підрозділ Управління завдань та вимог законодавства про виконавче провадження при виконанні доленосного та значущого рішення у справі № 1309/9120/12, та з метою виправлення недоліків в роботі державних виконавців (інших посадових осіб) утворити виконавчу групу щодо реальної потреби цільової підтримки дитини, яка вочевидь, проявляла ознаки відчуження до одного з батьків;

- в повноті дослідити інші фактори 10 річного примусового виконання доленосного та значущого рішення у справі №1309/9120/12, та здійснити оцінку дотримання найкращих інтересів дитини, яка вочевидь, проявляє ознаки відчуження до одного з батьків та потребує цільової підтримки.

Оскаржуваною ухвалою скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

31.10.2024року ухвалусуду оскаржив ОСОБА_1 .

Вважає, що ухвала суду є необґрунтованою та такою, що винесена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи,та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначив, що змушений звертатись з численними скаргами на дії/бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів) Мельника Юрія Романовича (інших посадових осіб), оскільки такі ігнорують та не виконують постанову Верховного Суду від 08 березня 2023 року, ухвалену у справі № 1309/9120/12, якою Верховний Суд зобов`язав Західне міжрегіональне управління МЮ вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду у справі № 1309/9120/12 від 20 лютого 2013 року про участь батька у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах виконавчого провадження № 70201785 від 03.11.2022 року, яке перебуває на примусовому виконанні державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) Мельника Юрія Романовича. Дії/бездіяльність Західного міжрегіонального управління МЮ та державного виконавця Мельника Юрія Романовича у ВП № 70201785 протягом 10 років є некомпетентними. Відтак, 23 жовтня 2024 року, направляючи в суд першої інстанції скаргу, він (стягував) зазначав, що ні державні виконавці, ні орган примусового виконання, ні держава, зокрема, в ході проведення виконавчих дій у ВП № 70201785 так і не вчинили індивідуальних заходів виконання, щоб виправити негативні наслідки, які настали внаслідок невиконання рішення Залізничного районного суду у справі № 1309/9120/12 від 20 лютого 2013 року. Тобто, втручання державних виконавців та органу примусового виконання рішення вже 10 років зводяться до некомпетентності у формі повідомлень про неуспішні спроби забезпечити побачення батька з диною та про відмову дитини бачитися з батьком, чим не забезпечуються потреби цільової підтримки дитини, яка вочевидь, проявляла ознаки відчуження до одного з батьків, що перебуває у тісному взаємозв`язку з найкращими інтересами його доньки.

Вказує, що дублікат виконавчого листа від 16.04.2016 року з виконання рішення у справі № 1309/9120/12 від 20 лютого 2013 року встановлює спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою та усунення перешкод йому в цьому. Згідно витягу з протоколу № 17 засідання комісії з питань захисту прав дитини Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 13.09.2012 року визначено порядок та спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною, а саме: щотижнево зустрічі з дитиною з 18.00 год. п`ятниці до 21.00 год. суботи за місцем проживання батька ( АДРЕСА_1 ); щотижнево з 18.00 год до 21.00 год середи - спільна прогулянка з батьком; 15 днів у зимовий та 15 днів у літній періоди спільного відпочинку з батьком. Відтак, у апелянта виникає право вимагати ефективного виконання державним виконавцем Мельником Ю.Р. в межах ВП № 70201785 рішення суду у справі № 1309/9120/12, а саме забезпечення участі батька у спілкуванні з дитиною: щотижнево з 18.00 год п`ятниці та щотижнево з 18.00 год. середи бачитися з дитиною, а некомпетентність державного виконавця Мельника Ю.Р. та Західного міжрегіонального управління МЮ не можуть позбавити його як батька такого права.

Так, в середу 16 жовтня 2024 року з 18.00 год до 21.00 державний виконавець Мельник Ю.Р. жодних заходів примусового виконання рішення № 1309/9120/12 в межах ВП № 70201785 щодо спільної прогулянки з батька з дитиною не вчиняв, а Західне міжрегіональне управління МЮ не розробило стратегію виконання рішення у справі № 1309/9120/12. Тобто, скарга була подана з підстав невиконання рішення у справі № 1309/9120/12 в середу, 23 жовтня 2024 року, а попередньо подана ним до суду скарга, на яку суд в оскаржуваній ухвалі зіслався, як на підставу повернення, стосувалась невиконання рішення у справі № 1309/9120/12 в п`ятницю 18 жовтня 2024 року, та в даний час така скарга перебуває на розгляді в судді Залізничного районного суду м. Львова у справі № 1309/9120/12.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1, ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тобто гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 20.02.2013 у справі № 1309/9120/12 ОСОБА_2 зобов`язано усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши його участь у вихованні дитини на підставі графіку згідно витягу з протоколу №17 засідання комісії з питань захисту прав дитини Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 13.09.2012 року, а саме: щотижнево з 18.00 год. п`ятниці до 21.00 год. суботи за місцем проживання батька; щотижнево з 18.00 год. до 21.00 год. середи - спільна прогулянка з батьком; 15 днів у зимовий та 15 днів у літній періоди спільного відпочинку з батьком.

На примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває ВП №70201785 з виконання виконавчого листа, виданого у даній справі (№ 1309/9120/12).

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі № 1309/9120/12 про участь батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою та невиконання рішення суду про побачення батька з дитиною згідно з рішенням ЄСПЛ у справі № 12962/19 «Вихованок проти України» від 07 жовтня 2021 року; зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції невідкладно вчинити дії щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання зазначених рішень та цільової підтримки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вочевидь, проявляє ознаки відчуження до одного з батьків.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05 січня 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 05 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі № 1309/9120/12 щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою.

Постановою Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 1309/9120/12 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції зобов`язано вжити заходів щодо розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду у справі №1309/9120/12 про контакт дитини з батьком.

Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1 , така подана 23.10.2024 з підстав, що в середу 16 жовтня 2024 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС Мельник Ю.Р. не було вжито заходів примусового виконання рішення суду у справі № 1309/9120/12 в межах ВП № 70201785, не забезпечено виконання рішення суду про спільну прогулянку дитини з батьком, а Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не виконало постанову Верховного Суду від 08 березня 2023 року та не розробило комплексної стратегії примусового виконання вказаного вище рішення суду.

Повертаючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що 22.10.2024 ОСОБА_1 подав аналогічну скаргу на дії/бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій зазначені аналогічні вимоги та така ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.10.2024 року залишена без руху. Таким чином, відсутні правові підстави для прийняття до свого провадження скарги ОСОБА_1 , оскільки така скарга містить аналогічні вимоги скарги, яка перебуває в провадженні судді Кирилюка А.І. (справа №1309/9120/12, провадження №4-с/462/58/24), а тому на підставі п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, таку слід вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 .

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки спір та рішення суду у справі №1309/9120/12, а відтак і їх виконання є такими, що вимагають систематичного вчинення відповідними суб`єктами (сторонами виконавчого провадження, виконавцями) дій з дотриманням вимог закону.

Тому висновки суду першої інстанції щодо аналогічності, тотожності доводів скарги з іншою скаргою є передчасними, а тому свідчать про помилковість оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зіст.379ЦПК Українипідставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє:1)неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи;2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївважає встановленими; 3)невідповідність висновківсуду обставинамсправи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 11 квітня 2025 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2025 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: О.М. Ванівський

С.М. Копняк