Рішення від 10.04.2025 по справі 308/3754/24

Справа № 308/3754/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядкузагального позовногопровадження запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача, адвокат Радь І.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_2 1/2 частину суми отриманої від продажу нерухомого майна, яка було об`єктом спільної сумісної власності, а саме 1155662,00 грн.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 18.09.2010 укладений шлюб. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2024 року по справі №308/18530/23 шлюб було розірвано.

Зазначає, що протягом спільного з відповідачем шлюбу ними за спільні кошти набуто наступне майно: 1) житловий будинок, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2651030921100, за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельна ділянка, кадастровий номер: 2110100000:52:001:0486, площею (га): 0.0217, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2526288121000.

Станом на дату подання позовної заяви вказане нерухоме майно було відчужене відповідачем на користь громадянина ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 906, від 28.11.2023, що підтверджується інформаційним довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наголошує, що дії відповідача щодо продажу майна були вчинені вже після фактичного припинення шлюбно-сімейних відносин сторін. Загальна сума коштів, яку отримав відповідач за вказаним вище договором склала 2311324,00 грн., з яких будинок 2151800,00 грн., а земельна ділянка 159524,00 грн.

З огляду на зазначене а також те, що 1/2 частина коштів отриманих відповідачем від продажу житлового будинку та земельної ділянки не були повернуті позивачу, то наявні підстави для визнання у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_1 , права власності на 1/2 частину вказаних коштів, а саме 1155662,00 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2024 позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 04.03.2024 вказані в ухвалі недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 13.03.2024 у задоволенні заяви представника позивачки адвоката Радь Івана Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проподіл спільногомайна подружжя відмовлено.

Ухвалою суду від 02.04.2024 у задоволенні заяви представника позивачки адвоката Радь Івана Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення доказів відмовлено.

23.04.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо позовних вимог у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідач спірні грошові кошти за відчуження вказаних у позові об`єктів було набуто у шлюбі і жодних підстав для їх стягнення нема. Також зазначив, що відповідач заперечує припинення шлюбно-сімейних відносин на момент відчуження нерухомого майна, наголошував, що шлюб на момент розгляду справи не розірвано.

23.04.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано:

- у обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Грот-Ужгород» (місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 42, код ЄДРПОУ 43753383) засвідчені у встановленому законом порядку копії всіх без виключення документів які стосуються набуття ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) права власності на житловий будинок площею 153.7 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:52:001:0486, зокрема, але не виключно, довідки виданої 20.10.2022 року ОК «ЖБК «Грот-Ужгород», заяви про вступ до членів ОК «ЖБК «Грот-Ужгород», договору про пайову участь у ОК «ЖБК «Грот-Ужгород», протоколу ОК «ЖБК «Грот-Ужгород» виданого 07.10.2022 року;

- у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Котлярової Людмили Володимирівни засвідчену у встановленому законом порядку копію:

1) довідки, серія та номер: б\н, виданий 20.10.2022, видавник: ОК "ЖБК"Грот-Ужгород"; Витягу з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ЗК101221004115, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ; Документ щодо присвоєння поштової адреси, серія та номер: AR01:7285-4754-1870-3814, виданий 12.10.2022, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ; технічний паспорт, серія та номер: TI01:2021-0523-4102-8020, виданий 07.09.2022, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ; протокол ОК "ЖБК"Грот-Ужгород", серія та номер: б \н, виданий 07.10.2022, видавник: ОК "ЖБК"Грот-Ужгород" щодо державної реєстрації житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2651030921100, адреса: АДРЕСА_1 ;

2) договору купівлі-продажу, серія та номер: 3473, виданий 28.10.2022 щодо державної реєстрації земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2526288121000, кадастровий номер: 2110100000:52:001:0486, площа (га): 0.0217;

3) згоду ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), яка надавалась іншим з подружжя на укладення договору купівлі-продажу, серія та номер: 3473, від 28.10.2022.

- у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Борисової Олени Станіславівни копії:

1) договору (ів) купівлі продажу будинку та земельної ділянки від 28.11.2023 року, укладених між ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 за №906;

2) згоду ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), яка надавалась іншим з подружжя на укладення договору купівлі-продажу, серія та номер: 906, від 28.11.2023 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

19.11.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, в яких останній додатково наголосив, що на момент відчуження ОСОБА_2 28.11.2023 спірного нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 , сторони вже фактично більше двох місяців не перебували у шлюбних відносинах, проживали окремо, що підтверджується фактом звернення ОСОБА_1 27.10.2023 до Ужгородського міськрайонного суду з позовом про розірвання укладеного з відповідачем шлюбу та наступного відкриття провадження у справі №308/18530/23.

Також зазначив, що додатковим доказом, який свідчить про припинення шлюбних відносин та особистого набуття ОСОБА_2 після цього коштів з продажу придбаного за період шлюбу будинку є те, що вже через день з моменту його відчуження 29.11.2023, представником ОСОБА_1 було подано адвокатський запит із проханням надати засвідчену копію договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 28.11.2023 №906 у зв`язку з тим, що такий договір у позивача відсутній, а жодної згоди на відчуження будинку ОСОБА_1 не надавала.

Ухвалою суду від 30.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Леміша М.О. про об`єднання цивільних справ №308/3754/24 та 308/3784/24 в одне провадження.

14.02.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника відповідача, в яких останній зазначав, що відповідач додав до матеріалів справи договір між сторонами спору про поділ майна подружжя. Згідно з даним договором спірні в даній справі грошові кошти не визнавалися сторонами як спільна сумісна власність. Також зазначив, що відповідач заперечує ту обставину, що на момент відчуження, вказаного у позовній заяві нерухомого майна, сторони спору припинили шлюбно-сімейні відносини. Дана обставина не відповідає дійсності. Таким чином, грошові кошти за відчуження вказаних у позові об`єктів було набуто у шлюбі і використано в інтересах родини, і жодних підстав для їх стягнення немає.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, через канцелярію суду представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представник відповідача подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03.04.2024 по справі №308/18530/23 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконкомом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 18.09.2010 року за актовим записом №156.

За час перебування у шлюбі подружжям за спільні кошти набуто наступне нерухоме майно:

1) житловий будинок, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2651030921100, за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) земельна ділянка, кадастровий номер: 2110100000:52:001:0486, площею 0.0217 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2526288121000.

Факт набуття майна під час шлюбу і те, що воно є спільною сумісною власністю подружжя, сторонами не спростовується і не заперечується.

На виконання ухвали суду від 23.04.2024 про витребування доказів приватним нотаріусом БорисовоюО.С. надано суду копію договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 28.11.2023, за реєстровим №906.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач ОСОБА_2 передав у власність (продав), а покупець ОСОБА_3 , прийняв у власність (купив) належне продавцю на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: а саме: житловий будинок, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2651030921100, за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер: 2110100000:52:001:0486, площею 0.0217 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2526288121000.

Згідно з пунктом 2.1 договору ціна нерухомого майна, що купувалася покупцем, становила 2311324,00 грн. Сторони своїми підписами підтвердили факт повного розрахунку за продане нерухоме майно та відсутність претензій фінансового характеру.

При цьому до договору купівлі-продажу долучена заява гр. ОСОБА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу КотляровоюЛ.В. 28.10.2022 за реєстровим №3476, за якою ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку ОСОБА_2 на продаж, укладення та підписання договору купівлі-продажу за ціною та на умовах на його розсуд житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 та земельної ділянки, на якій він розташований, кадастровий номер: 2110100000:52:001:0486, площею 0.0217 га.

До матеріалів справи додано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22.11.2023, якою відкрито провадження у цивільній справі №308/18530/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, служба у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

03.04.2024 рішенням Ужгородського міськрайонного суду у вищевказаній справі позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, служба у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задоволена, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, визначено місце проживання дітей разом з матір`ю.

Вказаним рішенням встановлено, що подружнє життя між позивачкою та відповідачем не склалось, шлюбних стосунків вони не підтримують, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Також рішенням констатується, що заперечення представника відповідача проти розірвання шлюбу не підтверджувалися доказами, які б вказували на вчинення відповідачем фактичних дій, направлених на збереження родини, справа перебувала в провадженні суду з жовтня 2023 року, часу для примирення було достатньо, проте цього зроблено не було.

Отже, у справі, що розглядається, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що на момент відчуження нерухомого майна, сторони не припиняли шлюбно-сімейних відносин. Оскільки факт припинення таких відносин встановлений рішенням суду у справі №308/18530/23.

Відповідно до ст.ст.317,319,321 ЦК Україниправо власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1ст.60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно з ч.2 цієї статті, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи сторонами не заперечується факт того, що відчужене майно було спільною сумісною власністю подружжя, а також факт того, що грошові кошти, отримані за продаж такого майна, є спільною сумісною власністю подружжя.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 по справі №158/2229/16-ц звертав увагу на таке: «Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи; вирішуючи спори між подружжям, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб; у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. За змістом наведених норм, факт використання коштів отриманих від продажу спільного майна в інтересах сім`ї повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого подружжя».

Також у вищевказаній постанові Верховний суд зазначив, що: «Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд в силу своїх повноважень міг усунути порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, проте в порушення частини другоїстатті 303 ЦПК Українине надав оцінку доказам, які були прийнято судом першої інстанції всупереч положеннямстатті 59 ЦПК України 2004 року, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про поділ автомобіля та стягнення грошової компенсації та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно перевірити та встановити: чи надавала ОСОБА_3 письмову згоду на продаж спірного автомобіля; якими допустимими доказами підтверджується факт отримання позивачем від відповідача коштів від продажу зазначеного автомобіля, та лише після з`ясування зазначених обставин вирішити вимоги про поділ автомобіля, що є спільним майном подружжя та стягнення грошової компенсації від його продажу».

Відповідно достатті 68 СК Українирозірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно доЦК України.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначеностаттею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьоїстатті 61 СК Україникореспондує частині четвертійстатті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина другастатті 65 СК України).

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Ключовим для вирішення питання про компенсацію одним із подружжя іншому компенсації вартості відчуженого спільного сумісного майна є не лише наявність на це письмової згоди іншого з подружжя, а використання виручених від продажу грошових коштів не в інтересах сім`ї чи на її потреби (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2023 у справі №161/13240/21).

Відповідно до приписів частин першої та третьоїстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шостастатті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертоїстатті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Отже суд констатує, що позивачкою належними і допустимими доказами доведено своє право на отримання частини коштів за компенсацію відчуженого нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, в порядку поділу такого майна.

Так, суд враховує твердження позивачки про її необізнаність щодо факту укладення ОСОБА_2 договору купівлі-продажу нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, на момент підписання відповідачем такого договору, оскільки згода на розпорядження таким майном була надана за рік до укладення договору купівлі-продажу, а саме 28.10.2022, при цьому судом у рішенні від 03.04.2024 у справі №308/18530/23 встановлено факт роздільного проживання та припинення шлюбних відносин подружжя ОСОБА_4 на момент відчуження відповідачем нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

При цьому відповідач, заперечуючи позовні вимоги, витрат коштів від продажу спірного майна в інтересах сім`ї не довів, власних доказів на спростування позиції позивачки не надав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, з огляду на те, що положення сімейного законодавства передбачають рівність часток чоловіка та дружини у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за обставин даної справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення та у порядку поділу спільного майна подружжя слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частки від коштів, отриманих від продажу нерухомого майна, яке було об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 11556,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-13, 19, 76-82, 141, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації у розмірі 1/2 частини суми, отриманої ОСОБА_2 від продажу нерухомого майна, яке було об`єктом спільної сумісної власності, за договором купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Борисовою Оленою Станіславівною 28.11.2023, за реєстровим №906, а саме у розмірі 1155662,00 (один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 00 копійок) грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 11566,00 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість гривень 00 копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії СТ. № НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Радь Іван Іванович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/880 від 28.02.2013, видане Закарпатською обласною КДКА на підставі рішення №78 від 08.02.2013 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1104836 від 26.10.2023.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Рахівським РВ УМВС України в Закарпатській області 08.05.2001, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача: адвокат Леміш Микола Олексійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/356 від 16.12.2002, видане на підставі рішення Закарпатської КДКА від 24.05.2002 №121 та ордеру на надання правничої правової допомоги серії АО №1107800 від 29.11.2023.

Суддя І.О. Шепетко