Рішення від 02.04.2025 по справі 205/16698/24

02.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/16698/24

Провадження №2/205/124/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 квітня 2025 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі

головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря судового засідання Синько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфін», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

05.12.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Велфін», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначив, що 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис за №3774 про стягнення з нього на користь ТОВ «Велфін» заборгованості у загальному розмірі 32 045,00 гривень. На підставі заяви ТОВ «Велфін» про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №3774, виданого 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.05.2021 року відкрито виконавче провадження №65318844.

Вважає, що зазначений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне. Виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, а саме: не підтверджено факт безспірності заборгованості. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника-це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису ( ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з розрахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 01.03.2021 року, після набрання законної сили вищевказаного рішення суду.

Відповідно до пункту 1 Переліку( в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису за договорами про сплату грошових сум нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (Договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі договору, ніби укладеному між позивачем та відповідачем, при цьому вказаний договір не посвідчено нотаріально (його немає взагалі). Вказаний документ не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса. Виконавчий напис може бути виданий лише за умови, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості та за наявності доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 гривень.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.12.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кожем`яченко В.В. до судового засідання не з`явилися, надали письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують, просять задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Велфін» до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, пояснень щодо позову не подав.

Третя особа приватний виконавець Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна до судового засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялась у встановленому законом порядку, пояснень щодо позову не подала.

Представник третьоїособи Новокодацькоговідділу державноївиконавчої службиу містіДніпрі Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїнадав наадресу судуписьмові пояснення,в якихзазначив,що перевіркоюАвтоматизованної системивиконавченого провадженнявстановлено,що навиконанні увідділі перебуваєвиконавче провадження№ 65318844з примусовоговиконання виконавчогонапису №3774,виданого 01.03.2021приватним нотаріусомОбухівського районногонотаріального округуКиївської областіГоловкіною Я.В.про стягненняз ОСОБА_1 на користьТОВ «Велфін»боргу у розмірі32045гривень.Позивач повинендовести задопомогою належнихта допустимихдоказів,зазначені нимв позовнійзаяві обставини.Просивсуду розглянутисправу за його відсутності, вирішення спору залишив на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 п. 2, ч. 4 ст. 223 ЦПК якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідач у судове засідання не з`явився за невідомих суду причин, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, проте до суду не прибув, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв (клопотань) від нього не надходило, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про задоволення позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис за №3774 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Велфін» заборгованості у загальному розмірі 32 045,00 гривень.

На підставі заяви ТОВ «Велфін» про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №3774, виданого 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.05.2021 року відкрито виконавче провадження №65318844.

Згідно з п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт, відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат», оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Згідно з п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п.3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з розрахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 01.03.2021 року, після набрання законної сили вищевказаного рішення суду.

Відповідно до пункту 1 Переліку ( в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису за договорами про сплату грошових сум нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (Договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З урахуванням приписів ст.16, 18 ЦК України та ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вирішуючи спір, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках,

Частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом, а відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас, ч.3 ст.83 ЦПК України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач татретя особаприватний нотаріус не надали суду доказів, що при вчиненні виконавчого напису було встановлено безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, а саме, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо, та не надано суду доказів, які б спростували ствердження позивача, викладені в обґрунтування позовних вимог.

Наведені обставини вказуютьна те,що розміркредитної заборгованості,зазначений нотаріусомв оспорюваномувиконавчому написі,не єбезспірним,оскільки позивачзвернувся досуду післяпочатку стягненняз ньогозаборгованості повиконавчому написунотаріуса,заперечив розмірборгу.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримував, у зв`язку з чим останній не міг знати про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Велфін»,або жвиконати їх,що неможе свідчитипро безспірністьсуми,пред`явленої достягнення. Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 не отримував вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди на вчинення такого напису.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Проаналізувавши вищевикладені матеріали справи, з огляду на вищевикладені норми права, суд дійшов висновку, що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не пересвідчилась у безспірності вимог до ОСОБА_1 вчинила виконавчий напис про стягнення заборгованості за кредитним договором з останнього без дотримання вимог ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, внаслідок чого задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі відмови в позові - на позивача;

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Крім того, в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі№ 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №79/24 від 08.10.2024 року; опис послуг від 08.10.2024 року; квитанцію №8974000 від 29.11.2024 року про оплату 15000 гривень на рахунок Кожем`яченка В.В., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Проте, вирішуючи питання щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд зауважує, що дана справа не є складною в розумінні правового обґрунтування своєї позиції позивачем. Судова практика за цивільними справами цієї категорії є сталою та не потребує значного часу для визначення правової позиції щодо обставин, які викладені в позовній заяві.

Вищевикладене дає суду підстави вважати, що витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 15000 гривень є неспівмірними із обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, не відповідають критерію розумності їхнього розміру.

Таким чином суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правову допомогу, понесені відповідачем, є обґрунтованими в розмірі 7000 гривень, які повинні покладатися на сторону відповідача.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судове рішення ухвалене на користь позивача, приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354, 280-282, 289 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфін», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3774, вчинений 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велфін» заборгованості у загальному розмірі 32 045,00 гривень.

СтягнутизТовариства зобмеженою відповідальністю«Велфін» накористь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 (сім тисяч) гривень.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Велфін» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Велфін», код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: 03061, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, б.48;

третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: 08702, Київська область, м.Обухів, вул.Київська, 115, офіс 1

третя особа Новокодацький відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: 49128, м. Дніпро, вул.Ю.Кондратюка, будинок 108.

Суддя О.О. Костромітіна