Ухвала

від 10.04.2025 по справі 308/5928/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5928/18

1-в/308/62/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді подання провідного інспектора Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , засудженої 15.05.2023 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 5 ст. 185 КК України на 3 (три) роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладеними на неї обов?язків відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 статті 76 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся провідний інспектор Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_5 , з поданням про звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженої ОСОБА_4 , і направлення ї для відбування покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 року - на 3 (три) роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладеними на неї обов?язків.

В обґрунтування подання зазначено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2023 року засуджено ОСОБА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України до на 3 (три) роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, з покладеними на неї обов?язків. Засуджену 07.07.2023 поставлено на облік Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» та ознайомлено з порядком та умовами перебування на іспитовому строці, а також обов`язками, покладеними на неї судом, і наслідками, які можуть настати у разі їх невиконання. Також 1505.2023 засудженого було ознайомлено про встановлення днів явок на реєстрацію, а саме: 1-й, та 3-тю середу кожного місяця.

Звертаючись з даним клопотанням, 15.05.2024 року зазначена громадянка порушила умови звільнення від відбування покарання та обов`язки покладені на неї вироком суду.

20.05.2024 року до Ужгородського районного відділу з?явилася ОСОБА_6 , де за цим фактом надала пояснення про причини неявки, зазначивши що хворіла, однак до лікаря не зверталася. Того ж дня працівником відділу їй було винесено попередження . Дану громадянку згідно ст. 166 КВК України було попереджено про наслідки ухилення від виконання покладених на нього судом обов?язків.

16.10.2024 засуджена повторно не з?явилася на реєстрацію до органу пробації, де за цим фактом було 06.11.2024 року відібрано пояснення, в якому ОСОБА_6 вказала, що за станом здоров?я не могла прибути до Ужгородського районного відділу та підтверджуючих документів не надала, оскільки до сімейного лікаря не зверталася. Того ж дня працівником відділу їй було винесено попередження . Дану громадянку згідно ст. 166 КВК України було попереджено про наслідки ухилення від виконання покладених на нього судом обов?язків.

15.01.2025 Курчінова Крістіна вкотре не з?явилася на реєстрацію до органу пробації чим порушила умови звільнення від відбування покарання та обов?язки, покладені на неї вироком суду, де 05.02.2025 року надала пояснення в яких зазначила, що була на похоронах у дядька в м. Ужгороді, зобов?язавшись надати підтверджуючі документи до 06.02.2025р. Однак станом на 07.02.2025 року Ужгородський РВ філії ДУ «Центр пробації» не отримав підтвердження поважності причини неявки засудженої.

Разом з цим, відповідно до вимоги Ужгородського РУП ГУНІ в Закарпатській області та Витягу ЄРДР під час іспитового терміну засуджена притягалася до кримінальної відповідальності

У судовому засіданні представник органу пробації просила суд задовольнити подання повністю, з підстав викладених у поданні.

У судовому засіданні засуджена пояснила, що щиро розкаюється у вчиненому, а у задоволенні подання відмовити.

Прокурор просив суд задовольнити подання повністю, з підстав викладених у поданні.

Вислухавши пояснення представника органу пробації, думку прокурора, засудженого, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що подання органу пробації не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно з вимогами частини 1 статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Приписами пункту 8 частини 1 статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Пункт 3 частини 2 статті 539 КПК України передбачає, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.

У відповідності до норм КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням КК України пов`язує із здійсненням контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Зміст контролю полягає у встановленні того, чи належно засуджений виконує покладені на нього обов`язки.

Статтею 164 КВК України передбачено порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частини 4 статті 164 КВК України у разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов`язок (обов`язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов`язків.

За змістом частин 1-4 статті 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Згідно з абзацами 2, 4 пункту 2 Глави 3 розділу IX Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 (далі - Порядок), у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку. Невиконанням обов`язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов`язків за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених).

Пунктом 3 Глави 3 розділу ІХ Порядку передбачено, що у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов`язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.

При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у клопотанні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

У такому випадку суд враховує, що, звертаючись до суду з клопотанням про скасування іспитового строку, орган пробації повинен довести, що засуджений без поважних причин не виконує покладені на нього вироком суду обов`язки, і що саме неявка останнього для реєстрації та вчинення адміністративних правопорушень свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а не покладати на засудженого доведення зворотного.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно засудженої, судом не встановлено документально підтверджених відомостей про те, чи мала засуджена реальні можливості виконати покладені на неї обов`язки.

Водночас викладені у поданні обставини не свідчать про небажання останньої стати на шлях виправлення.

Також у судовому засіданні не встановлено та матеріалами клопотання не підтверджено, що засуджена умисно ухилялася від виконання обов`язків, покладених на неї вироком суду.

З копії листка реєстрації, наданого органом пробації, вбачається, що засуджена виконувала покладені на неї обов`язки, однак дійсно не з`явилася на реєстрацію 15.05.2024, 16.10.2024 та 15.01.2025.

У судовому засіданні засуджена щиро розкаялася та пояснила, що 15.01.2025 не з`явилася на реєстрацію до органу пробації, оскільки перебувала на стаціонарному лікуванні, надала довідку від ТОВ «Медичні системи».

Суд вважає, що дані факти не дають можливості стверджувати про умисне небажання особи виконувати обов`язки, що покладені на неї судом, та не свідчать про систематичність неявок засудженого на реєстрацію.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги процесуальну поведінку засудженої під час судового розгляду даного подання, суд дійшов висновку, що в даному випадку поведінку засудженої не можна розцінювати як грубе порушення умов іспитового строку, а також як невиконання обов`язків, покладених на неї вироком суду

Таким чином, на підставі викладеного вище, та беручи до уваги, що поведінка засудженої не вказує на його умисне ухилення від виконання обов`язків, покладених на неї судом, небажання останньої стати на шлях виправлення, а в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом вказували на наявність підстав направлення засудженої для відбуття покарання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання.

Водночас суд зауважує, що реалізує свої повноваження, як частину дискреційних функцій і він вправі обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення спірних правових питань, спираючись на засади судочинства та обставини справи, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.02.2018 у справі № 634/609/15-к.

Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 369-372, 392, 393, 395, 532, 537 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а особами, які не приймали участь в судовому засіданні, в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1