37/526
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 37/526
05.12.07
За позовомКомунального підприємства "Фастівтепломережа"
ДоУправління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області
Простягнення 13272,43 грн.
Суддя Кондратова І.Д.
В засіданнях приймали участь представники сторін :
Від позивача Давиденко Н.М. - представник за довіреністю № 987 від 03.08.2007 року;
Від відповідача не з'явились;
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Фастівтепломережа" до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області про стягнення 13272,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2007 р. порушено провадження у справі № 37/526, розгляд справи було призначено на 20.11.2007 року о 11-45.
Представник відповідача 20.11.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/526 від 29.10.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2007 року подав суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 11419,38 грн., в т.ч. 8755 основного боргу за період з 01.11.2006 року по 01.11.2007 року, 1091,12 грн. –пені, 317,40 грн. –3 % річних від простроченої уми за період з 01.11.2006 року по 15.11.2007 року, 1254 грн. –збитків, пов'язаних з інфляцією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 05.12.2007 р. на 12-15.
Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2007 року зазначив, що підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача 8 755 грн. основного боргу, 1 254 грн. інфляційні витрати, пеню в розмірі 1 091,12 грн., 3 % річних в розмірі 317,40 грн., 132,72 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача в судове засідання 05.12.2007 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/526 від 20.11.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.01.2007 року між Комунальним підприємством "Фастівтепломережа" (Теплопостачальна організація) та Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (споживач) був укладений договір № 15 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для гарячого водопостачання (надалі - договір).
Відповідно до п. 1. договору "Теплопостачальна організація" бере на себе зобов'язання постачати "Споживачеві" теплову енергію в межах запланованих обсягів, згідно додатку № 1, а "Споживач” зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором та у відповідності до нормативно-правових актів діючого законодавства.
За твердженням позивача у відповідача станом на 15.11.2007 року за договором № 15 від 01.01.2007 року виникла заборгованість в розмірі 8755,97 грн.за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2006 року по 01.11.2007 року. Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих позивачем доказів, судом встановлено, що договір № 15 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для гарячого водопостачання сторонами був підписаний 01.01.2007 року.
У відповідності до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийнятті цієї пропозиції.
Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2008 року.
Позивач в позовній просить суд стягнути заборгованість з відповідача, яка виникла за період з 01.11.2006 року по 01.11.2007 року.
Проте суд звертає увагу, що договір № 15 укладений та підписаний сторонами 01.01.2007 року, а отже встановлює права та обов'язки сторін за даним договором лише з 01.01.2007 року, а тому позивачем неправомірно за даним договором нарахована заборгованість, яка виникла у відповідача у листопаді та грудні 2006 року, оскільки дана заборгованість не є предметом договору № 15 від 01.01.2007 року, який покладений позивачем в підставу позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог посилається лише на договір № 15 від 01.01.2007 року, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2007 року, задоволенню не підлягають.
Крім того суд зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за період листопад –грудень 2006 року можуть бути предметом іншого позову.
Відповідно до п. 7.1 договору сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до затверджених тарифів.
Рішенням Фастівської міської ради № 111 від 31.07.2006 року затверджений тариф за 1 Гкал теплової енергії для госпрозрахункових підприємств та організацій –320,54 грн.
Відповідно актів фактичного споживання теплової енергії відповідачем було спожито 26,15 Гкал теплової енергії вартістю 8461,56 грн. Відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, сплативши лише 1022,53 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1366 від 19.09.2007 року. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2007 року по 01.11.2007 року в розмірі 7439,03 грн. Сума заборгованості підтверджується обґрунтованим розрахунком суду.
періодкількість спожитої теплової енергії, Гкалвартість послугсплачено датасумазаборгованість
Січ.077,982557,94
02557,94
Лют.079,783134,92
05692,86
Бер.075,271689,26
07382,12
Кві.072,36756,39
08138,51
Тра.0700
08138,51
Чер.0700
08138,51
Лип.0700
08138,51
Сер.0700
08138,51
Вер.070019.09.20071022,537115,98
Жов.070,76323,05
07439,03
всього26,158461,56 07439,03
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З наданих Комунальним підприємством "Фастівтепломережа" доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 7.6 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію повинен проводитись споживачем не пізніше 15 числа, місяця, наступного за розрахунковим.
Таким чином, оскільки відповідач позивачу не сплатив грошові кошти за теплову енергію у строк встановлений договором, за таких обставин позов Комунального підприємства "Фастівтепломережа" в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 7439,03 грн. з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні витрати в розмірі 1 254,89 грн. та 3 % річних в розмірі 317,40 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 608,91 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в розмірі 156,40 грн. за увесь час платежу (за період з 15.02.2007 року по 15.11.2007 року), розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком суду.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі п. 8.3.2. договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 091,12 грн.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 8.3.2. договору передбачено, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків за спожиту теплову енергію –пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше величини двократної ставки НБУ.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином судом встановлено, що нарахування штрафних санкцій (пені) відповідно до закону припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (зокрема, у відповідності до п. 7.6 договору не пізніше 15 числа, місяця, наступного за розрахунковим), а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково.
Відповідно до розрахунку суду розмір пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання становить 623,26 грн.
Сума боргу, щодо якої нароховується пеняПеріодпрострочкиКількість днів прострочкиподвійна ставка НБУСума пені
2557,9415.02.200715.08.200718016,00201,83
3134,9215.03.200715.09.200718016,00247,36
1689,2615.04.200715.10.200718016,00133,29
756,3916.05.200719.09.200712316,0040,78
323,0515.11.200715.11.2007016,000,00
Всього :623,26
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 626, 629, 640 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, код ЄДРПОУ 08596914) на користь Комунального підприємства "Фастівтепломережа" (08500, м. Фастів, вул. С. Палія, 9, код ЄДРПОУ 05387624) 7439 (сім тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 03 коп. основного боргу, 608 (шістсот вісім) грн. 91 коп. витрат від зміни індексу інфляції, 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 40 коп. –3 % річних, 623 (шістсот двадцять три) грн. 26 коп. пені, 82 (вісімдесят дві) грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 73 (сімдесят три) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяІ.Д. Кондратова
Дата підписання
рішення 25.12.2007 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2007 |
Оприлюднено | 16.01.2008 |
Номер документу | 1265581 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні