Ухвала
від 04.04.2025 по справі 392/629/25
МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/629/25

Провадження № 2-а/392/26/25

УХВАЛА

04 квітня 2025 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_1 01.04.2025 звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати постанову №92/2025 від 03 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 , якою його ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за ч.3 ст.210-1 ККпАП.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вказаним позовом суддя приходить до наступного.

Позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог викладених у ст. 160 та ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 286 Кодексу адміністративногосудочинства України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів позову вбачається, що оскаржувана постанова 92/2025 винесена 03.03.2025 року, проте позивач звернувся до суду з адміністративним позовом лише 01.04.2025 року (засобами поштового зв`язку позов відправлено 28.03.2025 року), тобто з пропуском процесуального строку на звернення до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, позивач в обґрунтування обставин звернення до суду з позовом 28.03.2025 року зазначає, що оскаржувану постанову він отримав 22.03.2025 року.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративногосудочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.

Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Враховуючи вищевикладене та те, що в адміністративному позові не заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху з наданням можливості позивачу надати клопотання про поновлення строку на звернення до суду, вказати підстави для поновлення строку, зазначивши поважні причини пропуску такого строку та надати докази з цього приводу.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вбачається, що позивач оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП видану т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

При цьому, відповідачем вказав ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно п.7, п.9 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частина 3 статті 46 КАС України: відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Вимоги КАС України не вимагають, щоб відповідачем по справі був суб`єкт владних повноважень зі статусом юридичної особи. Тобто обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 169КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленою статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 3 статті 169КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 123, 161 КАС України,

п о с т а н о в и л а :

Адміністративний позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 в установлений строк виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: надати клопотання про поновлення строку на звернення до суду, вказати підстави для поновлення строку, зазначивши поважні причини пропуску такого строку та надати докази з цього приводу; уточнити склад осіб адміністративного позову, зазначивши належного відповідача.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що в разі невиконання вказаних вимог адміністративний позов буде визнано не поданим та повернуто позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова

СудМаловисківський районний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення04.04.2025
Оприлюднено15.04.2025
Номер документу126565493
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —392/629/25

Ухвала від 22.05.2025

Адміністративне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

Ухвала від 30.04.2025

Адміністративне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

Ухвала від 04.04.2025

Адміністративне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні