Рішення

від 07.04.2025 по справі 398/5366/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/5366/24

провадження №: 2/398/578/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" квітня 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючої судді Голосеніної Т.В.

за участю секретаря Шаповал І.Ф.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

представника відповідача Зелінської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради Кіровоградської області, управління освіти Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

-визнати незаконним та скасувати наказ закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради Кіровоградської міської ради від 16.08.2024 № 38-кт «Про звільнення ОСОБА_3 »;

-поновити позивача на роботі кухарем закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради Кіровоградської області;

-стягнути з управління освіти Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 02143962) на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу по день ухвалення судом рішення про поновлення позивача на роботі кухарем закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради Кіровоградської області;

-стягнути з управління освіти Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 02143962) на користь позивача 10000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди;

-стягнути з управління освіти Олександрійської міської ради (код ЄДРПОУ 02143962) на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 13.06.2016 по 31.08.2024 ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради Кіровоградської міської ради. 31.08.2024 позивач була звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП відповідно до наказу від 16.08.2024 № 38-кт.

Позивач написала заяву про звільнення за угодою сторін з 15 липня 2024 року. З 17.06.2024 по 14.07.2024 позивач перебувала у щорічній основній та додаткових відпустках. Також з 23.06.2024 по 09.08.2024 ОСОБА_3 знаходилась на лікарняному, тому її відпустка була продовжена до 31.08.2024 включно.

31 серпня 2024 року позивач була звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач вважає, що у закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради були відсутні правові підстави для видачі наказу від 16.08.2024 № 38-кт про звільнення позивача за угодою сторін, оскільки домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою після 15 липня 2024 року, зокрема і 31 серпня 2024 року фактично була відсутня.

Після 15 липня 2024 року позивач продовжила перебувати у трудових відносинах з закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради.

На думку позивача, мовчання (не видання закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради наказу про звільнення позивача в узгоджену сторонами дату 15 липня 2024 року) свідчить про згоду роботодавця на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору. Відсутність домовленості сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою 31.08.2024 та фактичне досягнення згоди сторін на анулювання домовленості про припинення трудових відносин 15.07.2024 виключає можливість застосування закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради п. 1 ст. 36 КЗпП України як підставу видачі наказу від 16.08.2024 № 38-кт. Тому звільнення позивача відбулося виключно за ініціативи закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради.

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради шляхом тиску намагався отримати нову заяву на звільнення.

Середньоденний заробіток позивача складає 377,34 грн, який повинен врахований при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з часу звільнення 31.08.2024 по день вирішення справи.

Незаконне звільнення порушило звичайне життя позивача, позбавило її права працювати та отримувати дохід у період воєнного стану, що значно погіршило її фінансовий стан, призвело до моральних страждань через сильний стрес та тиск зі сторони закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради. Позивач досягла 61 року, тобто є особою пенсійного віку, а за таких обставин, враховуючи реалії сьогодення, їй досить складно знайти нову роботу. Звільнення позивача позбавило її засобів до існування, так як інших доходів, крім заробітної плати у закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради, позивач не отримувала. На обліку як одержувач пенсії в органах пенсійного фонду позивач не перебуває. Позивач оцінює завдану їй моральну шкоду у 10000 грн.

Розпорядником коштів закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради є управління освіти Олександрійської міської ради, тому саме з управління освіти Олександрійської міської ради підлягають стягненню суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та судових витрат.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 25.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 15.11.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 20.01.2025 змінено процесуальний статус управління освіти Олександрійської міської ради з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на співвідповідача.

Представник закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради надала до суду відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю. Відзив мотивований тим, що 14.06.2024 позивач надала заяву про звільнення з 15.07.2024. Згідно з наказом від 28.05.2024 № 12-ктм з 17.06.2024 по 10.07.2024 позивачу була надана щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні, згідно з наказом від 28.05.2024 № 24-кт додаткова оплачувана відпустка тривалістю 4 календарних дні з 11.07.2024 по 14.07.2024. 23.06.2024 позивач під час телефонної розмови повідомила про відкриття першого листа непрацездатності через травму побутового характеру, який був закритий 26.06.2024. Прохання надати письмові пояснення ситуації, яка призвела до травми, позивачем було проігноровано. 27.06.2024 позивачем було відкрито другий лист непрацездатності, який був закритий 05.07.2024. 06.07.2024 позивачем був відкритий третій лікарняний, який був закритий 15.07.2024. Про відкриття вказаних лікарняних позивач повідомила заклад дошкільної освіти у телефонному режимі. 16.07.2024 був відкритий четвертий лікарняний, який був закритий 22.07.2024. 23.07.2024 був відкритий п`ятий лікарняний, який був закритий 01.08.2024. 02.08.2024 був відкритий шостий лікарняний, який був закритий 09.08.2024. Про відкриття даних лікарняних позивач повідомляла заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради в електронному листуванні. Під час телефонних дзвінків за час лікарняних позивач жодного разу не виявила бажання відкликати заяву на звільнення. Також після закриття лікарняного позивач не телефонувала для перенесення відпустки чи виявлення бажання залишитись на роботі. Під час лікарняного на позивача не здійснювався тиск з приводу звільнення чи інших питань. З 10.08.2024 по 31.08.2024 згідно з наказом від 09.08.2024 № 35-кт позивачу була надана частина щорічної основної відпустки у 18 календарних днів та додаткова оплачувана відпустка у 4 календарних дні. 12.08.2024 позивачу у телефонному режимі було повідомлено про перенесення відпустки. Позивач не з`явилася для підпису наказу чи відкликання заяви про звільнення, тому ОСОБА_3 у телефонному режимі було повідомлено про дату звільнення. 30.08.2024 позивач прийшла у заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради та без відома завідувача господарством старшої медичної сестри та керівника закладу почала збирати кухонне приладдя, аргументуючи свої дії тим, що це її особисті речі. У кабінеті керівника закладу позивачу, на її вимогу, був показаний запис про звільнення у трудовій книжці, який був внесений 30.08.2024 зранку, оскільки це був останній робочий день тижня (п`ятниця). Позивачу було надано наказ про звільнення для підпису та після тривалих телефонних розмов вона написала «з наказом не згідна наміру звільнятися не мала та не маю». Після цього було складено акт про відмову позивача підписувати наказ. Позивачу на її прохання було надано копію наказу від 16.08.2024 № 38-кт для органів Пенсійного фонду України. Того ж дня, 30.08.2024, позивач отримала свою трудову книжку. Повний розрахунок з позивачем було проведено одразу після звільнення.

Відповідач управління освіти Олександрійської міської ради відзиву на позовну заяву не надало.

В судовому засіданні представник позивача Авраменко Т.М. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідачів закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради та управління освіти Олександрійської міської ради просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 08.06.2016№ 16-к ОСОБА_3 була тимчасово прийнята на посаду кухаря ІІІ-го розряду дошкільного навчального закладу ясел-садка № 18, що підтверджується записом № 11 у трудовій книжці позивача.

Згідно з наказом від 28.12.2018 № 51-К позивач була переведена на постійне місце роботи у дошкільному навчальному закладі яслах-садку №18.

Рішенням Олександрійської міської ради від 21.12.2018 №633 найменування дошкільного навчального закладу ясел-садка №18 Олександрійської міської ради змінено на заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №18 Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Наказом управління освіти Олександрійської міської ради від 15.12.2023 № 30-К виконання обов`язків директора закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №18 Олександрійської міської ради з 16.12.2023 тимчасово покладено на вихователя-методиста закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 18 Олександрійської міської ради Зелінську О.В.

Відповідно до наказу закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 18 Олександрійської міської радивід 28.05.2024 № 12-ктм ОСОБА_3 надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 17.06.2024 по 10.07.2024.

Також згідно з наказом закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 18 Олександрійської міської ради від 28.05.2024 № 24-кт ОСОБА_3 надано додатково оплачувані 4 дні відповідно до колективного договору з 11.07.2024 по 14.07.2024.

14 червня 2024 року закладом дошкільної освіти (яслами-садком) № 18 Олександрійської міської ради зареєстровано заяву ОСОБА_3 про її звільнення за згодою сторін з 15.07.2024.

Відповідно до витягу з електронного реєстру листків непрацездатності № 6444 6545 2544 8428 від 26.09.2024 ОСОБА_3 перебувала на лікарняному: з 23.06.2024 по 26.06.2024 (листок непрацездатності № 12733914-2023814530-1); з 27.06.2024 по 05.07.2024 (листок непрацездатності № 12733914-2023880872-1); з 06.07.2024 по 15.07.2024 (листок непрацездатності № 12733914-2024057217-1); з 16.07.2024 по 22.07.2024 (листок непрацездатності № 12733914-2024228236-1); з 23.07.2024 по 01.08.2024 (листок непрацездатності № 12733914-2024372901-1); з 02.08.2024 по 09.08.2024 (листок непрацездатності № 12733914-2024588256-1). Тобто, позивач перебувала на лікарняних з 23.06.2024 по 09.08.2024. З 17.06.2024 по 22.06.2024 позивач перебувала у щорічній основній відпустці, всього 6 днів. Зазначене підтверджується також витягом з табелю обліку за червень 2024 року, витягом з додаткового табелю обліку за червень 2024 року, витягом з табелю обліку за липень 2024 року, витягом з додаткового табелю обліку за липень 2024 року, витягом з табелю обліку за серпень 2024 року.

Згідно з наказом закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 18 Олександрійської міської ради від 09.08.2024 № 35-кт ОСОБА_3 перенесено невикористану частину відпустки тривалістю 22 календарних дні на період з 10.08.2024 по 31.08.2024.

Наказом закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 18 Олександрійської міської ради від 16.08.2024 № 38-кт ОСОБА_3 звільнено з роботи 31.08.2024 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін). У даному наказі позивачем 30.08.2024 здійснено напис, що з наказом вона не згодна, наміру звільнятися не мала та не має.

30 серпня 2024 року комісією закладу у складі вихователя-методиста ОСОБА_4 , сестри медичної старшої ОСОБА_5 , завідуючої господарством Лєгкіх Н.І. складено акт про відмову ОСОБА_3 підписувати наказ по закладу від 16.08.2024 № 38-кт.

Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про страховий стаж від 12.09.2024 № 1100-0207-8/59207, станом на 03.09.2024 при наявному страховому стажі, який складає 26 років 09 місяців 18 днів, ОСОБА_3 матиме право на призначення пенсії за віком з 08.04.2026 (після досягнення віку 63 років). На обліку, як одержувач пенсії, в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивач не перебуває.

Відповідно до статті 43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частиною першою статті 21КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 23КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін (пункт 1статті 36 КЗпП України).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП(угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1статті 36КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПне передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПможуть бути укладені як в письмовій, так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то у ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП України(за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Згідно з усталеною судовою практикою при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП України(за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 524/3490/17-ц, від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18, від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/35483/20.

При звільненні за угодою сторін однією з основних умов його правомірності є обопільне волевиявлення як працівника, так і роботодавця. Адже, виходячи зі змісту поняття «угода», можна дійти висновку, що повинно мати місце взаємне волевиявлення сторін, аби така угода могла бути реальною. Це положення знаходить своє підтвердження одразу в кількох Постановах Верховного Суду: Постанові ВС від 31.10.19 у справі №1340/6082/18 та Постанові Верховного Суду від 05.04.2020 у справі № 524/466/17, де суд визначає поняття «волевиявлення», як «засіб, яким особа має намір досягти певних юридичних результатів і пов`язується із вчиненням фактичних дій» та поняття «угода», як «дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і розуміє під собою вільне волевиявлення обох сторін».

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Роботодавець повинен дотримуватись вимог, встановлених частиною третьою статті 40 КЗпП України, яка визначає, що не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 14 червня 2024 року, тобто перед початком відпустки, яка повинна була тривати з 17.06.2024 по 14.07.2024, подала заяву про звільнення за згодою сторін з 15.07.2024. З 23.06.2024 по 09.08.2024 позивач знаходилась на лікарняних, а з 10.08.2024 по 31.08.2024 позивачу була надана невикористана частина відпустки.Оскільки днем звільнення позивача був вихідний день, в останній робочий день тижня перед звільненням 30.08.2024 позивач була ознайомлена з наказом про звільнення з 31.08.2024, їй була видана трудова книжка та проведено розрахунок. Також суд враховує, що впродовж періоду з 14.06.2024 по 30.08.2024 позивач не зверталась до адміністрації закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 18 Олександрійської міської ради з пропозицією анулювати домовленість про припинення трудового договору за згодою сторін та така згода не була нею отримана.

Дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що закладом дошкільної освіти (яслами-садком) № 18 Олександрійської міської ради дотримано передбачену законом процедуру звільнення позивача з роботи за угодою сторін. Зокрема, звільнення ОСОБА_3 відбулося на підставі її заяви за угодою сторін, анулювання такої домовленості за взаємною згодою сторін не було.

Доказів того, що заява про звільнення від 14.06.2024 була написана позивачем під тиском зі сторони адміністрації закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 18 Олександрійської міської ради, матеріали справи не містять.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради Кіровоградської міської ради від 16.08.2024 № 38-кт «Про звільнення ОСОБА_3 » є необґрунтованими та задоволеннюне підлягають.

Враховуючи, що позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди є похідними від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, підстави для задоволення вказаних вимог відсутні.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, вимога про стягнення судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради Кіровоградської області, управління освіти Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11 квітня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Авраменко Тетяна Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 18 Олександрійської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 24146464, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, 6-А.

Відповідач: управління освіти Олександрійської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 02143962, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Бульварна, 28.

Суддя Т.В. Голосеніна