Рішення

від 08.04.2025 по справі 906/1195/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1195/22 (906/1104/24)

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О. за участю секретаря судового засідання Фещенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства у межах справи №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3",-

за участю учасників судового процесу:

- від позивача: Микитюк А.І. - ліквідатор (у режимі відеоконференції);

- від відповідача 1: Левковська К.Ю. - представник фізичної особи ОСОБА_1 , ордер на надання правничої допомоги від 10.12.2024 серії АЕ № 1341229, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 05.07.2019 серії ДП № 4381 (у режимі відеоконференції);

- від відповідача 2: не з`явилися;

- від третьої особи: Нечитайло Т.В. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", довіреність від 10.04.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.07.2018 серії ЧК № 000961 (у режимі відеоконференції), -

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1195/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (далі - боржник, банкрут, ТОВ "Агро-Сем 3", позивач).

31.10.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла позовна заява ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (далі - відповідач 2, ТОВ "Торговий дім "Хлібний край") від 31.10.2024 про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства. У позовній заяві, серед іншого, позивачем заявлено клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна", третя особа) (т. 1 а.с. 1 - 79).

Ухвалою господарського суду від 12.11.2024 прийнято позовну заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства до розгляду та відкрито провадження щодо її розгляду у межах справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем-3"; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.12.20224 о 10:00 год; залучено ТОВ "Суффле Агро Україна" до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т. 1 а.с. 81-83).

18.11.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшли пояснення ТОВ "Суффле Агро Україна" від 18.11.2024 (т. 1 а.с. 86-95).

26.11.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" від 26.11.2024 про долучення до справи доказів на підтвердження повноважень (т. 1 а.с. 98-101).

12.12.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 12.10.2024 про витребування доказів (т. 1 а.с. 125-132).

Ухвалою господарського суду від 12.12.2024 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; прийнято клопотання ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 12.10.2024 про витребування доказів та призначено його до розгляду в наступному судовому засіданні; відкладено розгляд справи по суті на 14.01.2025 об 11:00 год (т. 1 а.с. 135-136).

19.12.2024 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшов відзив фізичної особи ОСОБА_1 на позовну заяву з додатками (т. 1 а.с. 137-147).

09.01.2025 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 09.01.2025 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 174-179).

Ухвалою господарського суду від 14.01.2025 клопотання ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 09.01.2025 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено; вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; клопотання ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 12.10.2024 про витребування доказів задоволено; витребувано у ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" та фізичної особи ОСОБА_1 копію договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 ; призначено підготовче засідання на 13.02.2025 об 11:00 год (т. 1 а.с. 188-190).

04.02.2025 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Левковської К.Ю. від 04.02.2025 з доданою копією договору дарування від 19.07.2022 (т. 1 а.с. 200-204).

12.02.2025 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті (т. 1 а.с. 209-211).

13.02.2025 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті (т. 1 а.с. 212).

Ухвалою господарського суду від 13.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1195/22 (906/1104/24) за позовом ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства у межах справи №906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3" до судового розгляду по суті; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 13.03.2025 о 10:00 год (т. 1 а.с. 214-215).

У зв`язку з надходженням повідомлення про замінування суду, розгляд справи по суті у судовому засіданні, призначеному на 13.03.2025 о 10:00 год, не відбувся.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2025 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 08.04.2025 об 11:20 год (т. 1 а.с. 250).

У судовому засіданні ліквідатором ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражним керуючим Микитюком А.І. підтримано позовну заяву у повному обсязі з підстав, викладених у ній.

Представником відповідача 1 заперечено щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача 2 у судове засідання 08.04.2025 не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується довідкою про доставку 14.03.2025 до електронного кабінету відповідача 2 ухвали господарського суду від 13.03.2025.

Представником ТОВ "Суффле Агро Україна" висловлено думку про необхідність задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Житомирської області,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" (дарувальник) та фізичною особи ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 (т. 1 а.с. 203-204).

За договором дарування одна сторона дарувальник безкоштовно передає обдарованому у власність майно, що належить дарувальнику на праві власності (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 даного договору визначено характеристику дара: частина частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у розмірі 21 794,88 грн, що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Відомості про товариство:

Повна назва: ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ): 39746176.

Організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю.

Розмір статутного капіталу: 21 794,88 грн.

Місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Пастера, будинок 10.

Відомості про частку, що передається за цим договором:

Номінальна вартість частки: 21 794,88 грн.

Відсоток частки у статутному капіталі товариства: 100 %.

21.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" та фізичною особою ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" (т. 1 а.с. 53 на звороті-54). Вказаний акт посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 1251, 1252.

Відповідно до вказаного акту єдиний засновник ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" - ТОВ "Агро-Сем 3", що на момент передачі частки, володів 100 % статутного капіталу ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що становить 21 794,88 грн передає фізичній особі ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що становить 21794,88 грн. Зазначена частка в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" передається обдаровуваному, згідно з умовами договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 22.07.2022 о 10:45:41 приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною внесено до реєстру запис № 1002241070015072624 щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.07.2024 № 198233905131 станом на 16.07.2024 єдиним засновником ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" є фізична особа ОСОБА_1 , розмір частки засновника (учасника) становить 21 794,88 грн (т. 1 а.с. 48 на звороті - 53).

За викладених обставин, посилаючись на положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, вказуючи на здійснення боржником за менш ніж три роки до відкриття провадження у справі про його банкрутство безоплатного відчуження майнових прав на користь заінтересованої особи - ОСОБА_1 , ліквідатор банкрута, реалізуючи своє право та в межах наданих повноважень, звернувся до господарського суду в межах справи про банкрутство з позовною заявою про визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , що оформлений у вигляді договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022; скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край"; стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн, з огляду на наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним номінальним та фактичним бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3" є ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 є заінтересованою особою відносно позивача в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Підставою для перереєстрації частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" став акт приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, відповідно до якого позивач як єдиний учасник ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" передав, а фізична особа ОСОБА_1 отримав частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що становить 21 794,88 грн. Зазначена частка у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" передається обдаровуваному згідно з умовами договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022.

Укладення договору дарування частки підпадає під всі три підстави для визнання його недійсним відповідно до статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ТОВ "Агро-Сем 3" уклало договір дарування із заінтересованою особою і тим самим безоплатно відчужено майно.

Спірний договір не лише формально не відповідає вимогам законодавства та безспірно має бути визнаний недійним, але й грубо порушує права боржника та його кредиторів. Як вбачається із акту приймання-передачі частки від 21.07.2022, вартість частки (відступлених майнових прав) склала 21 794,88 грн. Фактично ця сума є номінальною сумою статутного капіталу відповідача 2, однак вона не може вважатися належним доказом вартості частки.

Позивачем звернуто увагу суду, що на момент передачі частки за ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" обліковувалися значні активи. Таким чином, очевидно, що внаслідок дарування із ліквідаційної маси позивача незаконно вибули майнові права, що значно перевищують номінальну вартість їх оцінки у 21 794,88 грн та могли бути направлені на погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності позивача у рамках даної справи.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі № 906/187/22 із ТОВ "Агро-Сем З" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" стягнуто 635019,00 грн пені, 307 170,00 грн штрафу та 23 132,84 грн судового збору. Відчуження частки було вчинено через 3 дні після вказаного судового рішення, тому є всі підстави припускати, що воно було вчинено навмисно для уникнення розрахунків із ініціюючим кредитором у даній справі про банкрутство - ТОВ "Суффле Агро Україна". Крім того, до позивача звернулося ТОВ "Суффле Агро Україна" із листом б/н від 24.07.2024, в якому повідомило про обставини взаємовідносин ТОВ "Суффле Агро Україна" із підприємствами так званої "Групи Кисіля" та ОСОБА_1 , що свідчать про вчинення попереднім керівництвом позивача дій щодо ухилення від розрахунків із кредиторами та приховування активів.

Позивачем звернуто увагу суду, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1-кс/554/6594/2022) клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170001860 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України задоволено; накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, але не обмежуючись Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) на корпоративні права, а також необоротні активи (основні засоби, інші матеріальні активи, нематеріальні активи, в тому числі рухоме та нерухоме майно) та оборотні активи (в тому числі активи, призначені для реалізації, юридичних осіб, зокрема, ТОВ "Торговий дім "Хлібний край".

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень датою набрання законної сили ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 (провадження № 1- кс/554/6594/2022) визначено 15.11.2022 року - після апеляційного перегляду ухвали, яка в частині відповідача 2 не була скасована. Тобто набрання законної сили ухвалою відбулося після укладення спірного правочину, однак фактично позивач звертає увагу на ту обставину, що позивач та ОСОБА_1 не міг не знати про наявність спору із ТОВ "Суффле Агро Україна" та наявність кримінального провадження, в рамках якого була прийнята ухвала Октябрського районного суду м. Полтави, оскільки дане провадження стосується нібито "шахрайської перереєстрації" часток у статутних капіталах у багатьох підприємствах так званої ОСОБА_2 .

Заперечуючи щодо задоволення позову у повному обсязі, фізичною особою ОСОБА_1 вказано на необґрунтованість позову, посилання позивачем на обставини, що не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до державного реєстратора надається лише акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, що відповідно і було здійснено під час реєстраційної дії щодо передачі частки у статутному капіталі від ТОВ "Агро-Сем 3" до ОСОБА_1 . Обов`язок подання договору, на підставі якого відбулась передача частки новому учаснику, не визначений нормами чинного законодавства. Отже, твердження позивача про те, що це свідчить про фраудаторність правочину - є безпідставним та необґрунтованими. Припущення відповідача щодо відсутності договору дарування не відповідають дійсним обставинам справи.

Посилання позивача на те, що єдиним номінальним (із часткою 100%) та фактичним бенефіціарним власником позивача є відповідач 1 - ОСОБА_1 не змінює тих обставин, які існували до вищезгаданого правочину щодо дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім " ОСОБА_3 . До 22.07.2022 (дати змін, які відбулись на підставі правочину, який є предметом даного спору), єдиним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний Край" було ТОВ "Агро-Сем 3". В свою чергу, єдиним власником ТОВ "Агро-Сем 3" був і є ОСОБА_1 , відповідно до чого, останній був кінцевим бенефіціарним власником (з непрямим впливом) як при тому, що 100% статутного капіталу ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" володіло ТОВ "Агро-Сем 3", так і при тому, що наразі ОСОБА_1 напряму володіє 100% статутного капіталу ТОВ "ТД "Хлібний край".

З огляду на викладене, управління ТОВ "ТД "Хлібний край" під час володіння часткою у статутному капіталі здійснювалось хоч формально ТОВ "Агро-Сем 3", натомість будь-які рішення ТОВ "Агро-Сем 3" здійснювались вищим органом управління - єдиним власником, ОСОБА_1 . Фактично змінився вид впливу (з непрямого на прямий), проте такі зміни жодним чином не торкнулись прав та інтересів третіх осіб, які б хоч якось впливали на управління ТОВ "ТД "Хлібний край". По факту, процес управління товариством не змінився, лише спростився в процедурному порядку.

Передання права власності на частку у статутному капіталі товариства в розмірі номінальної вартості такої частки відповідає чинному законодавству. Окрім цього, відповідачем 1 звернуто увагу, що даний правочин (дарування) є безоплатним відчуженням, а відтак оцінка майна не потрібна була бути, оскільки передалось саме право на частку, без грошового обов`язку сторони, що отримала таке право.

Позивачем та ліквідатором не доведено, що на момент укладення договору дарування, ТОВ "Агро-Сем 3" перебувало у скрутному становище, що свідчило б про наявність підстав для визнання підприємства банкрутом.

Наявність основних засобів та майна у ТОВ "ТД "Хлібний край" жодним чином не впливає на платоспроможність ТОВ "Агро-Сем 3" та не забезпечує виконання своїм учасником ТОВ "Агро-Сем 3" зобов`язань перед кредиторами. Посилання відповідача щодо можливості направлення майнових активів відповідача-2 на погашення вимог кредиторів позивача - не відповідає дійсності.

Також, доводи позивача на те, що він мав претендувати на дивіденди від відповідача-2, не спростовують його права на їх отримання до дати укладення правочину дарування частки у статутному капіталі відповідача 2, оскільки стаття 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає виплату дивідендів за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. ТОВ "Агро-Сем 3" було єдиним учасником ТОВ "ТД "Хлібний край", а відтак і рішення щодо виплати дивідендів було покладено на нього як на вищий орган управління товариством. Перехід корпоративних прав до ОСОБА_1 не спричинило зменшення майна товариства і жодним чином не вплинуло на можливість розрахуватися з кредиторами.

Посилання позивача на те, що правочин був вчинений під час дії ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі №554/5628/22 не відповідає дійсності. Посиланням позивача на вказану ухвалу вже було надано оцінку ухвалою господарського суду від 23.09.2024 у справі № 906/1195/22 (906/853/24). Судом встановлено, що позивачем не надано доказів набрання законної сили ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі № 554/5628/22 взагалі та станом на дату укладення спірного договору дарування - 21.07.2022. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.07.2024 № 345570467454 станом на 21.07.2022 - дату укладення спірного правочину у реєстрі були відсутні відомості про заборону вчинення реєстраційних дій. Доводи позивача, що відчуження частки відбулося через 3 дні після стягнення рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі № 906/187/22 з ТОВ "Агро-Сем 3" коштів на користь ТОВ "Суффле Агро Україна", з огляду на необхідність уникнення розрахунків із кредиторами, є лише припущеннями позивача.

Під час прийняття рішення Господарського суду Житомирської області від 19.07.2022 у справі № 906/187/22 сторона відповідача у даній справі - ТОВ "Агро-Сем 3" була відсутня в судовому засідання. Відповідно до відкритих відомостей на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечено надання загального доступу лише 22.07.2022, тобто вже після спірного правочину. Також, рішення суду набрало законної сили лише 16.08.2022.

З огляду на викладене вище, ОСОБА_1 вбачає, що позивач в особі ліквідатора необґрунтовано посилається на фраудаторність договору. Позивач не надав доказів, що угода укладена з метою завдати шкоди кредиторам, всі його твердження та посилання мають лише характер припущення та власного бачення ситуації всупереч нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи.

ОСОБА_1 отримав право власності на частку у статутному капіталі відповідача 2 на законних підставах, не маючи наміру завдати шкоди кредиторам позивача, а відчуження частки шляхом дарування відбулося на основі добровільного волевиявлення між сторонами такого правочину, що відповідає нормам чинного законодавства. Позивач не довів, що правочин мав недобросовісний або шахрайський характер. Окрім цього, відсутні законні та обґрунтовані підстави для скасування реєстраційної дії, яка була вчинена повністю у відповідності до норм чинного законодавства та для застосування наслідків, які впливають на право власності відповідача.

ТОВ "Суффле Агро Україна" вказано на необхідність задоволення позову з підстав визначених позивачем. Також, зазначено, що ОСОБА_1 є заінтересованою особою відносно позивача, оскільки він є єдиним номінальним та фактичним бенефіціарним власником позивача. Частка була відступлена безоплатно (подарована) у так званий підозрілий період. Частка була відступлена із недобросовісним наміром вилучити її із власності позивача та, в подальшому, - із ліквідаційної маси позивача як банкрута у справі № 906/1195/22, до якої ОСОБА_1 очевидно готувався, оскільки після відкриття провадження у справі, разом із керівництвом позивача, повністю припинив господарську діяльність підприємства та приховує його активи. Хоча поточне управління підприємством здійснює його керівний орган, однак збори учасників є вищим органом товариства, яке має право приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, а тому ОСОБА_1 не міг не знати про всі обставини банкрутства позивача, єдиним власником якого є він сам особисто. 22.08.2022 ОСОБА_1 зареєстровано нову юридичну особу зі співзвучною назвою, аналогічними видами діяльності що і позивач, яка має одного і того ж із позивачем керівника ( ОСОБА_4 ), та однакову адресу, на яку ОСОБА_1 перевів усі господарські операції позивача.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В силу приписів частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

За умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Положення пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються незалежно від суб`єктного складу сторін, якщо одна із сторін перебуває в процедурі банкрутства.

Окрім того, виходячи із диспозиції статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника.

Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 64026320/20, від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20)).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі №289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.02.2023 у справі № 906/1195/22, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3".

Постановою господарського суду від 19.03.2024 у справі № 906/1195/22 визнано банкрутом ТОВ "Агро-Сем 3"; відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Микитюка А.І.

Господарський суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є позовна заява ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. про визнання недійсним (фраудаторним) договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , що оформлений у вигляді договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 від 19.07.2022 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022; скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край"; стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Отже, ліквідатором банкрута ініційовано передбачений статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства спір про визнання недійсним правочину, стороною якого є боржник, спір щодо майна боржника.

За викладених обставин враховуючи відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро-Сем 3", позовні вимоги ліквідатора ТОВ "Агро-Сем 3" арбітражного керуючого Микитюка А.І. до фізичної особи ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" підлягають розгляду у порядку позовного провадження у межах справи № 906/1195/22 про банкрутство ТОВ "Суффле Агро".

Розглядаючи позов у межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, у тому числі тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника. Вказане сприяє ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення щодо відповідних вимог, а також дотриманню принципу процесуальної економії господарського судочинства, сутність якого полягає в тому, щоб під час розгляду справи в суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведені позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 4 ГПК України, юридичні та фізичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів (правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі №922/719/16, від 28.09.2021 у справі №21/89б/2011(913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі №910/18376/20(918/445/22).

Згідно з частиною 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (частина 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

На відміну від вимог ЦК України, законодавство про банкрутство (стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених ЦК України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.

Як було встановлено судом вище, 19.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" (дарувальник) та фізичною особи ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" № 19-07/22 (т. 1 а.с. 203-204). 21.07.2022 між ТОВ "Агро-Сем 3" та фізичною особою ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" (т. 1 а.с. 53 на звороті-54).

Проаналізувавши положення вказаних договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, укладених між ТОВ "Агро-Сем 3" та фізичною особою ОСОБА_1 , господарський суд вважає за необхідне зазначити, що наявні між сторонами правовідносини регулюються положеннями ЦК України щодо договору дарування.

Відповідно до частини 1 статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно зі статтею 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада (частина 1 статті 720 ЦК України).

Щодо сторін договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статтею 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Господарський суд враховує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату укладення спірного правочину ОСОБА_1 був одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3".

З огляду на зазначене та наявне у законодавстві тлумачення понять "заінтересовані особи" та "пов`язані особи", за встановлених обставин, суд вважає, що спірні договір дарування та акт укладено між боржником та заінтересованою особою, оскільки на час його укладення ОСОБА_1 був одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Агро-Сем 3", мав повноваження здійснювати управлінський вплив на ТОВ "Агро-Сем 3" з метою отримання в дарунок частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у розмірі 21 794,88 грн, що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Доводи відповідача 1, що оскільки до 22.07.2022 (дати внесення до реєстру запису про дарування частки) єдиним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний Край" було ТОВ "Агро-Сем 3", а єдиним власником ТОВ "Агро-Сем" був і є ОСОБА_1 , то ОСОБА_1 й до укладення спірного правочину був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний Край" (з непрямим впливом), а після укладення спірного правочину став кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Торговий дім "Хлібний Край" (з прямим впливом), не спростовують факту укладення спірного правочину між заінтересованими особами.

Отже, судом встановлено, що у результаті укладення договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, ТОВ "Агро-Сем 3" безоплатно передано (подаровано) у підозрілий період (менше одного року до дати відкриття провадження у справі про банкрутство - 28.02.2023) заінтересованій особі - фізичній особі ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у розмірі 21 794,88 грн, що складає 100 % статутного капіталу товариства.

Слід також зазначити, що обставини заінтересованості ТОВ "Агро-Сем 3" та ТОВ "Торговий дія "Хлібний край" також встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 у справі № 906/1195/22 (906/676/23).

Системний аналіз частин першої та другої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє дійти висновку про те, що її структура визначає різні умови застосування підстав для визнання правочину недійсним.

Так, відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.

Тоді як частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів.

Наприклад, саме по собі вчинення боржником правочину із заінтересованою особою є самостійним наслідком його недійсності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2024 у справі №910/5477/23.

У даній справі судом встановлено наявність усіх визначених частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для визнання укладених боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022 недійсними, оскільки ТОВ "Агро-Сем 3" безоплатно здійснило відчуження майна (частки у статутному капіталі) у результаті укладення договору дарування із заінтересованою особою - фізичною особою ОСОБА_1 .

Господарським судом відхиляються доводи позивача, що договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, укладені між сторонами під час дії ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2022 у справі №554/5628/22, з огляду на відсутність доказів чинності даної ухвали станом на дати укладення договору дарування та акту. Крім того, вказаним доводам позивача вже було надано оцінку судом в ухвалі від 23.09.2024 розгляду заяви ТОВ "Агро-Сем 3" в особі ліквідатора Микитюка А.І. про забезпечення позову до подання позовної заяви (справа № 906/1195/22 (906/853/24)).

Зазначення у договорі дарування номінальної вартості частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" не свідчить про його недійсність, у зв`язку з чим судом відхиляються вказані доводи позивача.

Поряд з цим, господарський суд погоджується з доводами позивача, що укладенням спірного договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022 було порушено права та законні інтереси як боржника, так і кредиторів, оскільки боржник фактично відмовився від власних майнових прав, втратив право управління ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", контролю за діяльністю вказаного товариства, розподілу прибутку товариства шляхом отримання дивідендів, а кредитори - можливість погашення своїх вимог.

Фінансова звітність ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" за 2022 рік, публічні дані з відкритих реєстрів та системи Youcontrol свідчать, що станом на 31.12.2022 товариству належав значний обсяг активів. ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" задекларовано нерозподілений прибуток в сумі 3,281 млн. грн, загальну вартість активів 153,051 млн. грн, балансову вартість основних засобів 22,367 млн. грн, довгострокові фінансові інвестиції на суму 3,375 млн. грн, запаси на суму 42 млн грн, готову продукцію на суму 21,866 млн грн, дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на суму 63,341 млн. грн, іншу поточну дебіторську заборгованість на суму 21,965 млн. грн, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік - 27,661 млн. грн, а за 2021 рік - 57,298 млн. грн. Крім того, відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2024 №208121618 у власності ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" перебуває 24 транспортних засоби. Також, відповідно до даних системи Youcontrol у власності ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" перебуває 5 об`єктів нерухомості та 3 земельні ділянки.

З огляду на наявний у ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" обсяг активів, дарування ТОВ "Агро-Сем 3" фізичній особі ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", свідчить про самостійне позбавлення ТОВ "Агро-Сем 3" законного та обґрунтованого власного права на отримання дивідендів.

Матеріали справи про банкрутство свідчать, що станом на дату укладення спірного договору у ТОВ "Агро-Сем 3" була наявна заборгованість перед кредиторами, зокрема, ТОВ "Суффле Агро Україна". Договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 укладено в день прийняття Господарським судом Житомирської області рішення у справі № 906/187/22, яким стягнуто з ТОВ "Агро-Сем 3" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 635 019,00 грн пені, 307 170,00 грн штрафу та 23132,84 грн судового збору. У мотивувальній частині даного судового рішення судом було зазначено про подання відповідачем до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, що свідчить про обізнаність ТОВ "Агро-Сем 3" про наявність судової справи. Крім того, у рішенні судом зроблено висновок, що ТОВ "Агро-Сем 3" не добросовісно користується своїми правами наданими статтею 42 ГПК України, оскільки жодного разу не направило свого представника для участі в судових засіданнях, які відбулися 12.04.2022, 17.05.2022, 13.06.2022, 05.07.2022 та 19.07.2022.

З огляду на викладене, судом відхиляються доводи фізичної особи ОСОБА_1 про відсутність у ТОВ "Агро-Сем 3" заборгованості перед кредиторами станом на дату укладення спірного договору.

Таким чином, дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", неможливість отримання боржником як єдиним учасником ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" дивідентів, серед іншого, зумовило неможливість погашення боржником заборгованості перед ТОВ "Суффле Агро Україна".

Крім того, відповідно до частини 1 статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно з частиною 1 статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

При наявності у ТОВ "Агро-Сем 3" частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", вказаний актив підлягав би включення до ліквідаційної маси боржника, продажу у межах ліквідаційної процедури. З урахуванням наявних у ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" активів, отриманих даним товариством доходів, вартість реалізації частки у статутному капіталі однозначно становила б більше за її номінальну вартість, що забезпечило б часткове/повне погашення вимог кредиторів до боржника.

За викладених обставин, судом відхиляються доводи фізичної особи ОСОБА_1 , що у результаті укладення спірних договору дарування та акту лише фактично змінився вид впливу на ТОВ "ТД "Хлібний край" (з непрямого на прямий), проте такі зміни жодним чином не торкнулись прав та інтересів третіх осіб, які хоч якось впливали б на управління ТОВ "ТД "Хлібний край". Суд вважає, що укладення спірних договору дарування та акту вплинуло на права та інтереси ТОВ "Агро-Сем 3" та його кредиторів.

Поряд з цим, щодо можливості визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , при наявності визначених частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для визнання його недійсним, господарський суд вважає за необхідне додатково зазначити наступне.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на дату укладення договору та акту, внесення запису) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) а к т п р и й м а н н я - п е р е д а ч і ч а с т к и (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

ж) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

з) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.

Судом встановлено, що підставою для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було подання документів приватному нотаріусу документів, зокрема, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022 оформлено у письмовій формі та нотаріально посвідчено.

Тобто, хоч і оспорюваний акт приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаний між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , був укладений на виконання договору дарування від 19.07.2022 № 19-07/22, однак такий акт посвідчений нотаріусом та в даному випадку має зміст правочину, та є самостійним правовстановлюючим документом для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Такий двосторонній акт у правовідносинах дарування свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Оскарження правочину, оформленого актом у цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків у розумінні статті 16 ЦК України.

За викладених обставин, з огляду на наявність визначених частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для визнання недійсними, підлягають визнанню судом недійсними договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22, укладений між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаний між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до приписів частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах:

1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі;

2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення;

3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом;

4) державної реєстрації за заявницьким принципом;

6) єдності методології державної реєстрації;

7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі;

8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

с к а с у в а н н я реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Вимога позивача про скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" є похідною від вимоги про визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22, укладеного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , та акту приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаного між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 .

Необхідність надання для здійснення державної реєстрації рішення про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі визначена частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Враховуючи викладене, зважаючи на вчинення реєстраційної дії на підставі договору та акту, визнаних судом недійсними, вимога позивача про скасування реєстраційної дії (запису) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчиненого приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" підлягає задоволенню судом.

Щодо вимоги про стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

4) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

Отже, у частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі №923/876/16.

При цьому, в розумінні пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до приписів положень статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі статтею 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Частиною 1 статті 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право на витребування майна з чужого незаконного володіння має, зокрема, особа (власник, який не володіє), яка має відповідні правовстановлюючі документи, що беззаперечно підтверджують належність їй конкретно визначеного майна, яке було незаконно привласнено іншою особою (не власник, який володіє).

Судова палата з розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в складі Верховного суду у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 зазначила, що витребування (переведення прав) частки не є єдиним можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України)."

Під час розгляду справи судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 набув у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн, безоплатно у результаті укладення з ТОВ "Агро-Сем 3" договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22 та акту приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, які судом визнано недійсними з підстав, визначених частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Сукупність наведених у справі обставин доводить факт, що фізична особа ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами, на шкоду правам та інтересам боржника та його кредиторів. Фізична особа ОСОБА_1 незаконно, безоплатно, без відповідної правової підстави набув право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн. Вказана частка вибула з володіння ТОВ "Агро-Сем 3" неправомірно, не з його волі.

Таким чином, з огляду на положення статті 387 ЦК України вимога позивача про витребування з володіння фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн підлягає задоволенню судом.

Відповідно до частинами 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частинами 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

З огляду на викладене всі інші доводи та міркування учасників судового процесу прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку позов задовольнити; визнати недійсними договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 19.07.2022 № 19-07/22, укладений між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 , та акт приймання-передачі частки у статному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край" від 21.07.2022, підписаний між ТОВ "Агро-Сем 3" та ОСОБА_1 ; скасувати реєстраційну дію (запис) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчинену приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Хлібний край"; витребувати з володіння фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агро-Сем 3" частку у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Хлібний край", що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

Позивачем за подання до господарського суду позовної заяви сплачено 9084,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.10.2024 № 75 (т. 1 а.с. 75).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій фізичної особи ОСОБА_1 , зважаючи на повне задоволення позову, господарський суд вважає за необхідне судові витрати позивача зі сплати судового збору на суму 9084,00 грн покласти на фізичну особу ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 13,73,74,86,123, 129, 232, 233, 237,238, 240-242Господарського процесуального кодексу України, статтями 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (49038, місто Дніпро, вул. Пастера, 10; ідентифікаційний код 39746176) від 19.07.2022 № 19-07/22, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Семенівка, вул. Героїв Майдану, 1; ідентифікаційний код 34066111) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), та акт приймання-передачі частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (49038, місто Дніпро, вул. Пастера, 10; ідентифікаційний код 39746176) від 21.07.2022, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Семенівка, вул. Героїв Майдану, 1; ідентифікаційний код 34066111) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

3. Скасувати реєстраційну дію (запис) № 1002241070015072624 від 22.07.2022 о 10:45:41, вчинену приватним нотаріусом Вдовіною Ліаною Леонідівною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (49038, місто Дніпро, вул. Пастера, 10; ідентифікаційний код 39746176).

4. Витребувати з володіння фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Семенівка, вул. Героїв Майдану, 1; ідентифікаційний код 34066111) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хлібний край" (49038, місто Дніпро, вул. Пастера, 10; ідентифікаційний код 39746176), що відповідає 100 % статутного капіталу товариства на суму 21 794,88 грн.

5. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем 3" (13372, Житомирська обл., Бердичівський р-н, село Семенівка, вул. Героїв Майдану, 1; ідентифікаційний код 34066111) 9084,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення у справі набирає законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.04.25

Суддя Костриця О.О.