Ухвала

від 08.04.2025 по справі 908/1432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/102/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.04.2025 Справа № 908/1432/24

м.Запоріжжя

За заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення у справі № 908/1432/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя

про стягнення суми 5381102,22 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

За участю представників:

від позивача: Васьківський Л.М. (в режимі відеоконференції);

від відповідача (заявника): Кучерява В.Ф.

УСТАНОВЛЕНО:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.09.2024 у справі №908/1432/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД», задоволений частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД» суму 5258687 грн 40 коп. попередньої оплати, суму 63351 грн 72 коп. інфляційних втрат та суму 55173 грн 11 коп. 3 % річних. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. З відповідача на користь позивача стягнуто суму 64526 грн 54 коп. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського від 19.03.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.2024 у справі №908/1432/24 залишено без змін.

До Господарського суду Запорізької області 20.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення у справі № 908/1432/24.

Згідно з протоколом передачі від 20.03.2025 заяву передано на розгляд раніше визначеному у справі складу суду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 25.03.2025 заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення у справі № 908/1432/24 прийнято до розгляду та призначено судове засідання з її розгляду на 08.04.2025.

В судовому засіданні 08.04.2025 заяву розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Представник заявника (відповідача у справі) у судовому засіданні 08.04.2025 підтримав заяву з підстав наведених у ній. Заява обґрунтована зокрема наступним. ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює свою господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території всієї Запорізької області; є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, а також є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Знаходження значної території Запорізької області в тимчасовій окупації або в зоні проведення воєнних (бойових) дій значним чином відображається на діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго», це призводить до неможливості сплати значної суми нарахувань заявлених позивачем до стягнення. Ступінь виконання зобов`язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від ступеню виконання зобов`язання споживачів перед відповідачем. З початком військової агресії Російської федерації та запровадженням в країні воєнного стану, Товариством було введено режим жорсткої економії коштів та скорочено фінансування практично усіх статей затрат. Проте, здійснення цих заходів не призвели до стабілізації фінансового стану підприємства та накопиченню необхідних ресурсів. На цей час відповідач знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявної багатомільйонної заборгованості з податкового боргу та арештом рахунків. Дебіторська заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» станом на 01.02.2025 складає 3 млрд. 029 млн. 278 тис. грн, яка постійно зростає; кредиторська заборгованість за роботи, послуги, ТМЦ станом на 01.02.2024 складає 1 783 808 грн. При цьому, така достатньо складана ситуація утворилась не з вини відповідача. Основною причиною скрутного фінансового становища Товариства є значна заборгованість споживачів за надані населенню області послуги з постачання електричної енергії, надання судами розстрочки виконання рішень боржникам ПАТ «Запоріжжяобленерго», а також відсутність у Товариства можливості отримувати прибуток через встановлення НКРЕКП для відповідача нульового алгоритму та встановлення щодобових багатомільйонних відрахувань протягом кількох років. Щодо ряду підприємств-споживачів, які мають досить значну заборгованість перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», такими як ЗДП «Кремнійполімер», господарським судом порушено справи про банкрутство, а тому примусове стягнення заборгованості з таких підприємств є процесуально неможливим. Згідно фінансового аналізу річної звітності ПАТ «Запоріжжяобленерго», чистий результат за 9 місяців 2024 року мав від`ємне значення (збиток) і складав 168,4 млн.грн, що свідчить про поточну несплатоспроможність підприємства. Основні показники фінансової звітності підприємства, зокрема, коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт фінансової залежності, концентрація позикового капіталу, коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, коефіцієнт забезпечення власними засобами тощо, за період 2022 - 9 місяців 2024 погіршились та не відповідають граничним значенням, що свідчить про зниження фінансової стійкості підприємства, зростання залежності від зовнішніх інвесторів та є негативною тенденцією для підприємства. За результатами висновку експерта на кінець третього кварталу минулого року були встановлені ознаки надкритичності підприємства. Також, об`єкти енергетичної інфраструктури знаходяться під постійним, щоденним потужним ударом російських ракет, а обсяги аварійно-ремонтних робіт не мають аналогів із мирним часом навіть за найгірших стихійних явищ, які переживала Запорізька область. Постановою про арешт коштів боржника від 05.07.2023 року у виконавчому провадженні ВП №55890429, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С., у межах суми стягнення у розмірі 747132828,12 грн. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках ПАТ «Запоріжжяобленерго». У ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов`язкових витрат товариства, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем. Крім того, станом на 01.02.2025 податковий борг відповідача становить 959,2 млн. грн., що підтверджується судовими рішеннями. Вказані обставини є підставами, які істотно ускладнюють здійснення відповідачем своєї господарською діяльності і є підставою для розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.2024 у справі № 908/1432/24. Стягнення боргу без врахування обставин, що ускладнюють його виконання, ставить під сумнів стабільність фінансового стану енергопостачальника та, як наслідок, може відобразитись на безпеці експлуатації об`єктів електроенергетики, безперервності передачі та постачання енергії, екологічній безпеці об`єктів електроенергетики, збережені цілісності та забезпеченні надійного і ефективного функціонування ОЕС України та призвести до потенційної загрози банкрутства. Відповідач вважає, що ним належними та допустимими доказами доведено факт критичної неплатоспроможності та наведені об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, та є підставою для надання розстрочки в період дії воєнного стану, враховуючи, зокрема: скрутний фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго»; наявність великого податкового боргу; відсутність коштів на поточних рахунках відповідача; встановлення або нульового відсотку відрахування коштів на поточні рахунки відповідача, або мільйонних щодобових додаткових відрахувань (утримання) коштів з поточних рахунків відповідача; збільшення дебіторської заборгованості споживачів електричної енергії щодо яких неможливо вжити заходи припинення, обмеження електропостачання (екологічна, аварійна, технологічна броня) або введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (провадження у справі про банкрутство); значна кредиторська заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед ДП «Енергоринок». Просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.2024 по даній справі строком на 6 календарних місяців, за наступним графіком: перший платіж до останнього числа першого місяця, який є наступним за тим, в якому ухвалено рішення про надання розстрочки, у розмірі 896850,37 грн; другий та наступні місяці - до останнього числа місяця по 896850,37 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2025 в усній формі проти задоволення заяви ПАТ «Запоріжжяобенерго» заперечив, просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у справі № 908/1432/24.

Розглянувши заяву, заслухавши сторін, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим, за приписами частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частинами 3 та 4 статті 331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 331 ГК України).

Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи, що вбачається з п. 2 ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. Суд встановлює наявність обставин з якими закон пов`язує можливість відстрочення або розстрочення виконання рішення суду в кожному конкретному випадку на підставі доказів поданих заявником.

При цьому, рішення про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Мотивуючи свою заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1432/24 відповідач посилається на скрутне фінансове становище в умовах воєнного стану, відсутність достатніх коштів для виконання рішення, стратегічне значення товариства, як суб`єкта критичної інфраструктури.

На підтвердження скрутного фінансово-економічного стану заявником до заяви додані наступні документи: копія витягу з висновку експерта № 003-СНЮ/24 за результатами судової економічної експертизи ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень», проведеного на підставі заяви представника ПАТ «Запоріжжяобленерго»; копії довідок про залишки коштів на поточних банківських рахунках станом на 01.02.2025, інформації про наявність та розмір податкової заборгованості товариства станом на 01.02.2025.

Суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

Як було зазначено судом вище, при вирішенні питання надання розстрочки виконання рішення необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення, але перш за все суд повинен враховувати такі ж наслідки й для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації негативний вплив в тій чи іншій мірі розповсюджується на всіх суб`єктів підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України, які знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, суд зазначає, що спір у даній справі № 908/1432/24 виник саме з вини відповідача; з рішення суду від 10.09.2024 у даній справі вбачається, що позивач ще у грудні 2019 здійснив попередню плату за послугу оператора системи розподілу у січні 2020, послуги відповідачем у січні 2020 надані не були, попередня оплата не повернута.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд також враховує інтереси позивача (стягувача), наявність інфляційних процесів у економіці держави, відсутність з боку боржника навіть часткової оплати боргу протягом тривалого часу та бере до уваги категоричну незгоду позивача на надання відповідачу розстрочки.

В свою чергу сплата відповідачем заборгованості на користь позивача за рішенням суду у даній справі не може ставитись в залежність від фінансових результатів господарської діяльності відповідача. Скрутне фінансове становище в будь-якому разі не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення боржник не надав жодних гарантій, що рішення господарського суду буде ним виконуватись, в т.ч. яким чином та за рахунок яких коштів; не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення протягом зазначеного часу.

Станом на день розгляду заяви відповідачем не здійснено жодного платежу на виконання рішення суду, що могло б свідчити про реальні наміри відповідача щодо його виконання. При цьому, відповідач під час розгляду справи № 908/1432/24 по суті не заперечував щодо вимог позивача про стягнення суми основного боргу та в цій частині рішення не оскаржував.

Крім того, строк на який позивач просить розстрочити виконання судового рішення - шість місяців з першим платежем - до останнього числа місяця першого місяця, наступного за тим, в якому ухвалено рішення про надання розстрочки, перевищує максимально можливий строк, визначений в ч. 5 ст. 331 ГПК України один рік з дня ухвалення рішення у справі № 908/1432/24 (рішення у справі ухвалено 10.09.2024).

На підставі усього вищевикладеного, у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1432/24 відмовляється.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.2024 у справі № 908/1432/24 - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2025.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва