Ухвала

від 09.04.2025 по справі 910/15641/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.04.2025Справа № 910/15641/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

заяви Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про відстрочення виконання рішення

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології Енергетичної Безпеки»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 747 314,48 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: Малахов М.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15641/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології Енергетичної Безпеки» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології Енергетичної Безпеки» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 747 314,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології енергетичної безпеки» (65481, Одеська обл., Одеський р-н, місто Южне, пр-т Миру, 26, офіс ХХХІа; ідентифікаційний код 44615310) заборгованість в розмірі 747 314,48 грн та судовий збір у розмірі 11 209,72 грн.

10.03.2025 до суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі № 910/15641/24 до 26.02.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 розгляд вищевказаної заяви призначено в судовому засіданні на 09.04.2025.

25.03.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

В підготовче засідання 09.04.2025 з`явився представник відповідача (заявника), представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду повідомлений належним чином.

Представник відповідача підтримав вимоги поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/15641/24, просив суд вказану заяву задовольнити.

Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення у справі № 910/15641/24, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За положеннями частин 1, 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником (постанова Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення заявник зазначає про неможливість погашення стягнутої за рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у даній справі суми коштів у повному обсязі, з огляду на такі обставини, як: складне фінансове становище відповідача; втрата виробничих потужностей, які забезпечували майже половину доходу відповідача від реалізації електроенергії; необхідність несення витрат на утримання об`єктів та персоналу філії ВП «Запорізька атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка перебуває в окупацією збройних сил РФ. Як зазначає заявник, саме з об`єктами даної філії пов`язані правовідносини між позивачем та відповідачем у даній справі. Так, на підтвердження доводів щодо складної фінансової ситуації товариства до заяви надано звіти про фінансові результати за 2022 рік, за 2023 рік, за півріччя 2024 року. Водночас, відповідач зазначив, що пріоритетними завданнями його діяльності в умовах воєнного стану є забезпечення безпеки експлуатації АЕС, доступності електроенергії для побутових споживачів. Тому, за доводами заявника, негайне виконання ним рішення у справі № 910/15641/24 може спричинити невиконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення, зрив планових ремонтів енергоблоків АЕС, у зв`язку з чим відповідач просить надання відстрочки у виконанні такого рішення до 26.02.2026, що на його думку, не порушуватиме інтереси сторін.

Позивач заперечував щодо задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, зазначаючи про її необґрунтованість. Зокрема, позивач вказував, що відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від обов`язку своєчасного виконання господарського зобов`язання, а наведені заявником обставини скрутного фінансового становища внаслідок введення воєнного стану в України не можуть бути обґрунтованими підставами для надання відстрочення виконання судового рішення та є порушенням балансу інтересів сторін.

Дослідивши заяву відповідача, суд вважає, що останнім не було доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для надання відстрочення його виконання, оскільки наведена у заяві характеристика відповідача не є підставою для відстрочення виконання рішення. При цьому, відповідачем не було надано доказів того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане протягом одного року з дня його ухвалення.

Так, суд встановив, що фактично доводи заяви відповідача про відстрочення виконання рішення зводяться до відсутності необхідних коштів для виконання судового рішення.

Водночас, ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин, факт відсутності фінансування, у будь-якому випадку, не може бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Крім того, наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» включено до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101.

Згідно з п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Відтак посилання відповідача на негативні наслідки для нього та його господарської діяльності внаслідок примусового виконання рішення у даній справі, є необґрунтованими, оскільки вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», підлягають зупиненню на період дії воєнного стану в Україні, який на час розгляду даної заяви не сплив.

Тобто фактично в силу наявності зазначених обставин виконання рішення у даній справи вже відстрочено.

Враховуючи все вище зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 у справі № 910/15641/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.

Дата складання та підписання повної ухвали: 14.04.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко