Справа № 142/810/24
Провадження № 2/127/5491/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
10 квітня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Піщанської селищної ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
Піщанська селищна рада в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що Виконавчий комітет Піщанської селищної ради 5 серпня 2024 року розглянув рішення та висновок комісії з питань захисту прав дитини від 13 червня 2024 року № 23 ««Про доцільність відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав» та прийняв рішення №792, яким затвердив висновок про доцільність відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав. Позивач зазначає, що неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в сім`ї рідного дядька ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті батька малолітню ОСОБА_5 на виховання забрала бабуся по лінії матері ОСОБА_6 , яка разом із сином ОСОБА_3 здійснювали фактичний догляд за дитиною. Мати дитини ОСОБА_2 проживала окремо від дитини, працювала вчителем в селах Піщанського району, з дитиною бачилася рідко. З липня 2023 року ОСОБА_2 перебуває за кордоном, вихованням, утриманням та лікуванням її доньки, яка є дитиною-інвалідом, займаються брат ОСОБА_3 та мати ОСОБА_6 .
Крім того, позивач вказує на те, що мати ОСОБА_2 надіслала нотаріально завірену заяву- згоду від 16 травня 2024 року, в якій повідомляє про те, що вже більше року перебуває за межами України, участі у вихованні доньки не приймає. Оскільки донька ОСОБА_1 за станом здоров`я має потребу у плановій діагностиці та лікуванні у спеціалізованій лікарні, що передбачає участь законного представника, а приймати участь у вихованні доньки на даний час не має можливості, просить передати всі законні права у вихованні дитини рідному брату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З правовими наслідками відібрання дитини ОСОБА_2 ознайомлена.
Враховуючи вищевикладене, позивач в силу ст. 165 СК України, звернувся до суду із даним позовом в інтересах неповнолітньої дитини- інваліда, яка потребує постійного піклування, догляду та виховання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.11.2024 року прийнято справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2025 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з`явився, але від представника Піщенської селищної ради Крижанівського О.І. через систему «Електронний суд» подано заяву про задоволення позовних у повному обсязі на підставі викладеного у позові та розгляд справи здійснювати у відсутності позивача та його представника.
Від третьої особи ОСОБА_3 також надійшла заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечив та просив їх задовольнити.
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомила.
У встановлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.12.2009 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьки згідно записів в графі «Батько»: ОСОБА_4 та в графі «Мати» ОСОБА_2 (а.с.6).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.07.2012 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9).
Мати дитини ОСОБА_2 проживала окремо від дитини, працювала вчителем в селах Піщанського району, з дитиною бачилася рідко. З липня 2023 року ОСОБА_2 перебуває за кордоном, вихованням, утриманням та лікуванням її доньки займаються брат ОСОБА_3 та мама ОСОБА_6 .
Неповнолітня ОСОБА_1 є дитиною-інвалідом, що підтверджується медичним висновком № 253/577/11 від 11 лютого 2019 року (а.с 26).
Як встановлено судом з висновку про оцінку потреб сім`ї та актів обстеження умов проживання, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в сім`ї рідного дядька ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та після смерті батька малолітню ОСОБА_5 на виховання забрала бабуся по лінії матері ОСОБА_6 , яка разом із сином ОСОБА_3 здійснюють фактичний догляд за дитиною.
Отже, Комунальним закладом «Центр надання соціальних послуг» Піщанської селищної ради з 11 по 15 березня 2024 року проведено оцінку потреб сім`ї ОСОБА_3 , жителя селища Піщанка, Тульчинського району Вінницької області, який виховує неповнолітню племінницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами оцінювання потреб сім`ї неповнолітню ОСОБА_1 з 8 квітня 2024 року взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з інвалідністю та потребою у лікуванні. (а.с 10-14).
За інформацією КЗ «Піщанський ліцей №2» від 26 квітня 2024 року № 52 ОСОБА_1 навчається в даній школі з 2016 року, зарекомендувала себе як старання, активна, дисциплінована, працелюбна учениця. Мама дитини не цікавиться шкільним життям донечки, жодного разу не відвідувала батьківські збори, не цікавилася успіхами дитини. Бабуся приділяє належну увагу вихованню онуки, систематично цікавиться шкільним життям дитини, постійно відвідує батьківські збори. (а.с. 52)
Відповідно до характеристики від 26 квітня 2024 року №7, виданої КЗ «Дитяча музична школа ім. П.Муравського» ОСОБА_1 навчається в закладі за трьома напрямками: клас домбри, клас акордеона, клас образотворчого мистецтва. Учениця повністю забезпечена необхідними для навчання музичними інструментами та музичним приладдям. За весь період навчання у закладі організаційні та фінансові питання вирішуються та узгоджуються з ї рідним дядьком ОСОБА_3 , який завжди цікавиться шкільним життям племінниці та підтримує зв`язок з викладачами закладу стосовно навчання і виховання дитини. (а.с. 8).
Виконавчий комітет Піщанської селищної ради 5 серпня 2024 року розглянув рішення та висновок комісії з питань захисту прав дитини від 13 червня 2024 року № 23 ««Про доцільність відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав» та прийняв рішення №792, яким затвердив висновок про доцільність відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав. (а.с. 29-32).
Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї .
Закон України "Про охорону дитинства" у статті 11 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Крім того, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (статті 14 Закону).
Такі ж положення містяться у Конвенції ООН про права дитини, де зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно статті 9 Конвенції, Держави - сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Після смерті батька малолітню ОСОБА_5 на виховання забрала бабуся по лінії матері ОСОБА_6 , яка із сином ОСОБА_3 здійснювали фактичний догляд за дитиною, допомагали відповідачці виховувати дівчинку.
Мама дитини, ОСОБА_2 проживала окремо від дитини, працювала вчителем в селах Піщанського району, з дитиною бачилася рідко. З липня 2023 року ОСОБА_2 перебуває за кордоном, вихованням, утриманням та лікуванням її доньки займаються брат ОСОБА_3 та мама ОСОБА_6 .
В свою чергу мати дитини ОСОБА_2 надіслала нотаріально завірену заяву- згоду від 16 травня 2024 року, в які повідомляє про те, що вже більше року перебуває за межами України, участі у вихованні доньки не приймає. Оскільки донька ОСОБА_1 за станом здоров`я має потребу у плановій діагностиці та лікуванні у спеціалізованій лікарні, що передбачає участь законного представника, а приймати участь у вихованні доньки на даний час не має можливості, просить передати всі законні права у вихованні дитини рідному брату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З правовими наслідками відібрання дитини ОСОБА_2 ознайомлена. (а.с. 17-18).
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що відповідачка свої батьківські обов`язки, зокрема обов`язки виховувати та утримувати дитину до досягнення повноліття, суд вважає, що рішення виконавчого комітету Піщанської селищної ради від 05.08.2024 року, який розглянув рішення та висновок комісії з питань захисту прав дитини від 13 червня 2024 року № 23 ««Про доцільність відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав» та прийняв рішення №792, яким затвердив висновок про доцільність відібрання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських та передачу дитини на виховання рідному дядьку ОСОБА_3 , знайшло своє підтвердження у ході розгляду справи.
Частиною другою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із частиною першої статті 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною четвертої статті 155 СК України України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до пункту 8 Постанови КМУ від 24.09.2008 року № 866 "Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини" визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.
Згідно частини першої статті 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або Органу опіки та піклування.
Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа "Мамчур проти України", № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
З огляду на викладене суд зазначає, що основними підставами для відібрання дитини від батьків серед іншого є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків (безвідповідальне ставлення до дитини та невжиття заходів щодо забезпечення лікування дитини у зв`язку із її тяжким станом здоров`я), а й із їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
При винесенні рішення суд враховує положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд вважає обґрунтованим та законним рішенням виконавчого комітету ради про відібрання дитини, оскільки існували станом на момент його прийняття і наразі існують підстави для відібрання дитини від матері.
Приймаючи рішення про відібрання дитини, суд вважає наявними підстави для задоволення позову і в частині передачі неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виховання дядькові ОСОБА_3 та призначити його піклувальником дитини.
Виходячи із вимоги статті 141 ЦПК України та статті 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., з яких: витрати по сплаті судового збору за вимогу про відібрання дитини.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню неповнолітньої дитини, та з урахуванням найкращих інтересів дітей, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та відібрання дітей без позбавлення останньої батьківських прав та призначення їй піклувальника.
Керуючись нормами Конвенції про права дитини, ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства", ст. ст. 7, 150, 152, 155, 170, 180, 181, 182, 191 СК України, постановою КМУ від 24.09.2008 року № 866 "Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини", постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав", ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 211, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов Піщанської селищної ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав задовольнити.
Відібрати неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав.
Передати неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виховання рідному дядькові ОСОБА_3 та призначити його піклувальником дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач Піщанська селищна рада, ЄДРПОУ 04325986, адреса місця розташування: вул. Центральна, 85, селище Піщанка, Тульчинський район, Вінницька область;
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2025 |
Оприлюднено | 17.04.2025 |
Номер документу | 126570339 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Сичук М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні