Рішення

від 14.04.2025 по справі 159/786/25

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 159/786/25

Провадження № 2-а/159/106/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - Клімука В.С.,

представника відповідачів - Любохинця І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якого діє представник Клімук Віктор Сергійович (45026, Волинська область, Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Лугова, 8) до Управління патрульної поліції у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15), Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ), від імені якого діє представник Клімук Віктор Сергійович (далі представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області, Департаменту патрульної поліції (далі відповідачі) в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 3873734 від 17 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено штраф в розмірі 510,00 грн (далі оскаржувана постанова).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.01.2025 відповідачем прийнято постанову серії ЕНА № 3873734 якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Із оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вважає що порушення не вчиняв, а саме: 16.01.2025 в 11.15 год в м. Ковелі на перехресті вулиць Сагайдачного-Театральна, керуючи транспортним засобом не проїжджав на заборонений жовтий сигнал світлофора, а тому не порушував п. 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху. Натомість позивач стверджує, що проїжджав зазначене перехрестя на зелене світло світлофора , а закінчив його проїзд на жовте світло світлофора, забезпечуючи при цьому безпеку дорожнього руху що відповідає вимогами п. 8.7.3 (ґ), 8.7.3 (а), 8.10, 8.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ 10.10.2001 №1306, (далі ПДР), зобов`язаний був виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді, що відповідає висновку Верховного Суду зазначеному у постанові від 26.07.2019 у справі №751/4088/17. Крім того, позивач зазначає, що працівники поліції відмовили йому в ознайомленні з будь-якими доказами вчинення ним правопорушення, та повідомили про розгляд справи 17.01.2025 на 06.50 год, проігнорувавши його прохання про перенесення розгляду на пізніший час. Під час розгляду справи позивач присутній не був, оскаржувану постанову отримав поштовим відправленням 02.02.2025.

У зв`язку з чим, під час винесення оскаржуваної постанови було порушено вимоги статей 7, 245, 252, 280 КУпАП, адже його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними і допустимими доказами.

УПП у Волинській області позовні вимоги не визнав, у позові просив відмовити. Вважає оскаржувану постанову законною. Проїзд позивача на заборонений жовтий сигнал світлофора підтверджується відеозаписами з камер поліцейських та відеореєстратора з їх службового автомобіля відповідно до вимог ст. 252 КУпАП та п. 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Зазначає, що зупинку автомобіля позивача поліцейські здійснили підставно, керуючись статтями 23, 31, 32, 35, 40 Закону України «Про національну поліцію». Відповідно до вимог ч. 2 ст. 222 КУпАП, п. 3, 6, 10, 11 розділу ІІІ Положення про Департамент патрульної поліції, яке затверджене наказом Національної поліції №73 від 06.11.2015, оскаржувана постанова прийнята уповноваженою на те особою. Також відповідач зазначає, що під час прийняття оскаржуваної постанови поліцейським дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема статей 251, 279, 280 КУпАП, позивачу було роз`яснено його права та обов`язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, на клопотання позивача розгляд справи було перенесено на інший день, з часом розгляду справи позивач погодився, клопотань про перенесення її розгляду не подавав.

11.02.2025 ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу призначив до судового розгляду на 20.02.2025.

18.02.2025 через канцелярію суду представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області подав суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що він не може бути відповідачем у цій справі.

18.02.2025 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про заміну первісного відповідача Головне управління Національної поліції у Волинській області, належним відповідачем Управління патрульної поліції у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15).

У судове засідання 20.02.2025 сторони у справі не прибули, представник позивача подав через канцелярію суду заяву у якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

20.02.2025 ухвалою суд замінив первісного відповідача на належного, розгляд адміністративної справи розпочав спочатку. Витребував у Управління патрульної поліції у Волинській області матеріали (документи, відео) щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в результаті чого прийнято оскаржувану у цій справі постанову серії ЕНА № 3873734 від 17 січня 2025 року. Судове засідання призначив на 28.02.2025.

24.03.2025 відповідач надав відзив на позовну заяву та витребувані судом докази.

28.02.2025 ухвалою суд за усним клопотанням представника позивача Клімука В.С. залучив співвідповідача Департамент патрульної поліції. розгляд справи почав спочатку; судове засідання призначив на 28.03.2025.

У судове засідання 28.03.2025 сторони у справі не прибули, представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 28.03.2025 суд відклав судове засідання на 03.04.2025.

03.04.2025 прибули позивач, його представник та представник відповідачів.

Позивач і його представник повідомили, що не зважаючи на те, що ще не отримали відзив, готові надати свої заперечення на нього без відкладення розгляду справи, підтримали позов з підстав зазначених у ньому. Позивач додатково звернув увагу суду на те, що поліцейські після зупинки не пред`явили йому доказів порушення ним правил дорожнього руху, поводили себе некоректно, не дали можливості реалізувати його право на захист та ознайомитись з матеріалами справи.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 03.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що оголошення повного судового рішення відбудеться у судовому засіданні 14.04.2025.

17.02.2025 поліцейський 5 роти 1 батальйону Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області прийняв постанову серії ЕНА № 3873734 якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 16.01.2025 в 11.15 год ОСОБА_1 в м. Ковелі на перехресті вулиць Сагайдачного та Театральної, керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора чим порушив п. 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху. Зазначено, що до постанови додається відео з реєстратора 70MAI та відео з бодікамер 477844, 47580.

На відеозаписі з автомобільного реєстратора, файл «16.01.2025.mp4», видно як автомобіль поліції рухається дорогою в напрямку до перехрестя 16.01.2025 в 11.15 год. З першої секунди відеозапису видно, що світлофор подає миготливий зелений сигнал. На 02 секунді запису загорівся жовтий сигнал світлофора, у цей момент автомобіль позивача знаходився перед пішохідним переходом, на перехрестя автомобіль ще не заїхав. На 05 секунді відеозапису автомобіль повністю проїхав перехрестя і тоді загорівся червоний сигнал світлофора. На 22-24 секунді відеозапису автомобіль поліції під`їжджає до автомобіля позивача, який зупинився на узбіччі.

На відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейських, файл «export-xz4ah.mp4», зафіксований факт спілкування поліцейських з позивачем. Поліцейський повідомив позивачу, що причиною зупинки став проїзд ним перехрестя на жовтий сигнал світлофора. Поліцейський попросив надати посвідчення водія та документи на автомобіль. Позивач тривалий час не погоджувався називати свої прізвище, ім`я та по батькові і пред`явити посвідчення водія з документами на автомобіль, мотивуючи свої дії тим, що поліцейський не надав йому доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. У зв`язку з чим поліцейський попередив позивача про застосування до нього адміністративного затримання для з`ясування його особи. Також поліцейський повідомив водію, що ненадання реєстраційних документів на автомобіль та страхового полісу є адміністративним правопорушенням. Після тривалої дискусії з поліцейськими, на 15 хвилині відеозапису позивач надав посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, страховий поліс. Поліцейський розпочав розгляд справ, роз`яснив положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (17 хв відеозапису), позивач клопотав відкласти розгляд справи, у зв`язку з чим поліцейський відклав розгляд на 17.01.2025 на 06.50 год про що видав запрошення до підрозділу поліції у якому позивач поставив свій підпис. Поліцейський роз`яснив водію, що його неявка не перешкоджатиме розгляду справи. На відеозаписі відсутні заперечення позивача щодо часу перенесення розгляду справи, натомість він висловив свою згоду із часом, датою і місцем проведення розгляду.

Повідомленням про запрошення до підрозділу поліції одержаного позивачем 16.04.2025 під особистий підпис, стверджується повідомлення позивача про те, що розгляд справи щодо вчинення ним адміністративного правопорушення відбудеться 17.01.2025 о 06.50 год за адресою м. Ковель, вул. Драгоманова, 19.

Трекінгом поштового відправлення 0601103558208 та конвертом цього поштового відправлення, підтверджується отримання позивачем оскаржуваної постанови 01.02.2025.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяютьвести перемовибез допомогирук (завинятком водіївоперативних транспортнихзасобів підчас виконанняними невідкладногослужбового завдання),а таксамо порушенняправил навчальноїїзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно- правовими актами. Порядок дорожнього руху на території України відповідно ДО Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (ЗІ змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Завданнями і функціями управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

На підставі ст. 32 Закону «Про Національну поліцію»- поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадках, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби З виявлення та/або фіксації правопорушень;

технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Також, відповідно до п. З, 6, 10, 11 розділу III, Положення про Департамент патрульної поліції затверджене наказом Національної поліції від 06.11.2015 р. № 73 у редакції Наказу Національної поліції України 14.08.2017 р. № 857, передбачено, що відповідно до покладених завдань Департамент патрульної поліції: «вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням законів з питань безпеки дорожнього руху та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».

Отже, суд дійшов висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за результатами якого було винесено оскаржувану постанову здійснений уповноваженою на те законодавством особою та базується на засобах доказування передбачених чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 32Закону України«Про національнуполіцію» передбачено,що поліцейськиймає правовимагати вособи пред`явленнянею документів,що посвідчуютьособу,та/абодокументів,що підтверджуютьвідповідне правоособи,у спосіб,який даєможливість поліцейськомупрочитати тазафіксувати дані,що містятьсяв документах,зокрема,у випадках, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Пунктом 2.4, 2.1 Правила дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачений обов`язок водія зупинитися з дотриманням вимог цих Правил на вимогу поліцейського, а також пред`явити для перевірки документи, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб , чинний страховий поліс тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Незгода з діями працівника поліції може бути оскаржена громадянином у процесуальний спосіб, або у порядку встановленому Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ №930 від 15.11.2017.

Із зазначених вище матеріалів справи суд встановив, що поліцейський мав достатні підстави вважати, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, а тому його вимога пред`явити посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль, страховий поліс були законними.

Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Водночас для того, щоб розпочати розгляд справи, уповноваженій на те посадовій особі необхідно виконати вимоги ст. 278 КУпАП, які не можливо реалізувати без встановлення особи, щодо якої проводиться розгляд справи.

Отже, застосовуючи у взаємозв`язку зазначені вище норми, суд дійшов висновку, що водій під час його зупинки працівником поліції, основна діяльність якої спрямована на захист прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, зобов`язаний виконати його законні вимоги, пред`явивши посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль та страховий поліс.

Досліджуючи відеозаписи долучені до матеріалів справи суд встановив, що позивачу було повідомлено причину його зупинки, поліцейський представився водію; оголосив суть порушення та якою нормою передбачена адміністративна відповідальність за таке порушення; роз`яснив права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після встановлення особи позивача та роз`яснення його прав, останній не заявляв клопотання на ознайомлення з матеріалами справи, лише клопотав відкласти її розгляд. За клопотанням позивача поліцейський переніс розгляд справи на 06.50 год 17.01.2025; позивач погодився з новим часом, датою та місцем розгляду справи, заперечень не висловлював.

Відповідно дост.177-2КУпАП повісткаособі,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,вручається непізніш якза тридоби додня розглядусправи всуді,в якійзазначаються датаі місцерозгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258, ст. 85 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі може відбуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Суд не застосовує положення ст. 177-2 КУпАП, щодо триденного строку повідомлення особи про розгляд справи, оскільки він стосується вручення повістки у справі яка розглядається судом, у яких складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковим, однак не стосується розгляду справи уповноваженою особою органу національної поліції у справах де протокол не складається.

Крім того суд враховує висловлену позивачем згоду з часом, датою та місцем розгляду справи. Доказів того, що позивач клопотав відкласти її розгляд на інший час чи дату матеріали справи не містять, крім того таке клопотання не зафіксоване на досліджених судом відеозаписах. Отже, позивач був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, а тому її розгляд без участі позивача відбувся з дотриманням вимог ст. 268 КУпАП.

Отже, суд дійшов висновку, що зупинка автомобіля позивача та розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувалися з дотриманням вимог чинного законодавства, порушення прав позивача передбачених ст. 268 КУпАП, суд не встановив.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 регулюють порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки.

Згідно із п.п. 1.1 - 1.5 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1 ПДР).

Пунктом 8.7 ПДР передбачено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.

Згідно із п.п. 8.7.3 . ПДР сигнали світлофора, зокрема, мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Пунктом 8.11 ПДР визначено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 12.1ПДР встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 1.10 ПДР перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Аналізуючи зазначені вищенаведених норми, та відеозаписи, суд дійшов висновку, що коли загорівся жовтий сигнал світлофора автомобіль позивача не знаходився на перехресті (уявній лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг), натомість перебував перед пішохідним переходом та світлофором, що передували цьому перехрестю.

Також суд враховує, що перед тим, як загорівся жовтий сигнал світлофора, йому передував трьохсекундний миготливий зелений сигнал світлофора (що видно з відеофайла «16.01.2025.mp4»), який сповіщав про точний час увімкнення жовтого сигналу, що забороняє рух. У момент ввімкнення зеленого миготливого сигналу, автомобіль позивача перебував на достатній відстані до перехрестя (уявній лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг), щоб з врахуванням вимог п. 2.3, 12.1 ПДР розрахувати чи встигне він проїхати це перехрестя на дозволений сигнал світлофора.

Також суд звертає увагу, що на досліджених відеозаписах не видно, що на смузі, якою рухався позивач, є стоп-лінія, про наявність якої стверджував позивач і його представник у судовому засіданні.

Крім того суд звертає увагу, що дотримання водіями правил проїзду перехресть потребують особливої уважності, обережності та відповідальності, враховуючи невідворотні негативні наслідки, які можуть бути завдані у разі нехтування цими правилами. Ілюстрацією цього є ДТП, внаслідок якої загинуло шестеро осіб, троє отримали тяжкі тілесні ушкодження, а ще троє ушкодження середньої тяжкості, що й стало предметом розгляду Верховного Суду у справі № 640/1664/18.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач, керуючи автомобілем мав бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, за організацією дорожнього руху та відповідними сигналами світлофорів; за необхідності вжити заходів для безпечного керування автомобілем, у тому числі для зниження швидкості руху автомобіля, з метою недопущення проїзду регульованого перехрестя на забороняючий сигнал, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 січня 2019 у справі №752/21849/14-а.

Однак позивач зазначених вимог не виконав, будучи завчасно повідомленим про ввімкнення жовтого сигналу світлофора, швидкості не знизив і не зупинився, здійснив в`їзд на пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал, продовжив рух та здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач порушив вимоги п. 8.7.3(ґ) ПДР, а отже в його діях є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Також суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 286 КАС України позивач не пропустив строку звернення до суду з позовом про скасування оскаржуваної постанови, оскільки її копію він отримав 01.02.2025, а позов до суду подав 06.02.2025, тобто в межах встановленого вказаною вище нормою десятиденного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 246 КАС України відмовляючи у позові у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зазначає мотиви, з яких він дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Виходячи з мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без порушень ст. 19 Конституції України та на підставі Правил дорожнього руху, з дотримання процедури і порядку встановленого КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою на те законом особою.

Оскаржувана постанова є обґрунтованою - у ній міститься конкретна суть порушення (дата, час, місце проїзду перехрестя на заборонений сигнал), яким законом передбачена заборона рухатися на жовтий сигнал, а також якою нормою передбачена адміністративна відповідальність за таке порушення; вона прийнята безсторонньо, добросовісно та розсудливо на позивача накладений штраф у розмірі безальтернативної санкції передбаченої цією нормою, що також свідчить про дотримання принципу пропорційності.

Аналізуючи долучені до матеріалів справи відеозаписи суд дійшов висновку, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувалася з дотриманням вимог чинного законодавства та принципу рівності перед законом. Зокрема, позивачу було роз`яснено права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, задоволено клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскаржувана постанова прийнята протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є такою, що прийнята у межах повноважень та на підставі закону, тому її слід залишити без змін, а у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн, залишається за позивачем.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови ЕНА № 3873734 від 17 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Представник позивача - Клімук Віктор Сергійович ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - Управління патрульної поліції у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15);

Відповідач - Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; ЄДРОПОУ 40108646).

Повне судове рішення складене 14.04.2025.

Головуючий:Р. Я. Смалюх