Ухвала від 09.04.2025 по справі 295/4792/25

Справа №295/4792/25

1-кс/295/2199/25

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

09.04.2025 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

слідчого: ОСОБА_4 ,

підозрюваного: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУПН в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Народичі, Народицького району, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12025065610000039 від 16.03.2025,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулась до суду з клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.03.2025 близько 03 години 00 хвилин, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , прибули до території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в останніх виник умисел на проникнення до житлового будинку розташованого за вказаною адресою, який належить і перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_11 .

Реалізуючи свійзлочинний умисел, ОСОБА_5 спільноз ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,підійшли довказаного житловогобудинку такеруючись мотивами,спрямованими напорушення недоторканостіжитла,що виражаєтьсяу незаконномупроникненні донього,усвідомлюючи протиправнийта суспільнонебезпечнийхарактер своїхдій,усупереч вимогамстатті 30Конституції України,яка гарантуєнедоторканність житла,скориставшись відсутністюсторонніх осіб,шляхом пошкодженнявхідних дверейбудинку незаконнопроникли доприміщення вказаногожитлового будинку,чим порушилинедоторканість житлапотерпілого.Таким чином ОСОБА_5 вчинивкримінальне правопорушення,передбачене ч.1ст.162КК України,тобто незаконнепроникнення дожитла.Крім цього,у вказанийчас таза вказанихобставин у ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,які незаконноперебували вприміщенні будинку АДРЕСА_2 де натой часвідпочивали,а самеспали ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ,виник злочиннийумисел спрямованийна нанесеннятілесних ушкоджень,спричинення побоїв,залякування,завдання сильногофізичного болюта стражданняз метоюпримусити потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вчинити дії,що суперечатьїх волі.Реалізуючи свійумисел ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_8 ,діючи умисно,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій,маючи наметі помститисяпотерпілому ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за те,що ті,на їхнюдумку,негативно висловлювалисявідносно невстановленоїособи зметою отриманнявід потерпілихзізнання тавибачення,почали наноситипотерпілим удариногами таруками вхаотичному порядкув різнічастини тіла(голова,тулуб,кінцівки),не реагуючина їхпрохання припинитинаносити удари,таким чиномпіддавши останніхкатуванню.Вказані діїтривали близько20хвилин безрозриву учасі.В цейже час ОСОБА_10 та ОСОБА_5 діючиз єдинимумислом спрямованимна нанесеннятілесних ушкоджень,спричинення побоїв,залякування,завдання сильногофізичного болюта стражданняпотерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_11 знімали дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8 намобільний телефон,а такожвисловлювали наадресу потерпілихпогрози,тим самисвоїми діямипідбурювали дії ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ,та такимчином своїмидіями таприсутністю пригнічувалиїх волюдо супротиву.Внаслідок умиснихпротиправних дій ОСОБА_9 спільноіз ОСОБА_8 спричинили потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодженняу виглядісинців,саден такрововиливу наголові,обох верхніхта нижніхкінцівках таспині,які утворилисявід діїтупих твердихпредметів зобмеженою контактуючоюповерхнею,які відносятьсядо легкихтілесних ушкоджень.Потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодженняу виглядізакритого переломукісток спинкиноса,синця тасадна наспинці носа,синців наповіках обохочей,крововиливу накінчику язика,які відносятьсядо легкихтілесних ушкодженьз короткочаснимрозладом здоров`я. Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.127 КК України, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю та морального страждання шляхом нанесення побоїв, вчинених з метою примусити особу вчинити дії що суперечать її волі за попередньою змовою групою осіб.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 16.03.2025; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_12 від 16.03.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 16.03.2025; висновком експертизи №369 від 17.03.2025; протоколом огляду мобільного телефону потерпілого ОСОБА_12 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_12 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_12 ; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_11 від 16.03.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 16.03.2025; висновком експертизи №370 від 17.03.2025; протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_11 ; протоколом огляду предмету, відеозапису від 18.03.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 19.03.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Мотивуючи наявністьризиків слідчийзазначає,що ОСОБА_5 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,за якийпередбачена кримінальнавідповідальність увигляді позбавленняволі настрок від5до 10років,при цьомуне контролюєсвоїх дійта вчиняєпротиправні вчинки,що свідчитьпро відсутністьстримуючих факторіввід вчиненняінших злочинів,а такожпро можливістьпереховування останньоговід органівдосудового розслідуванняз метоюуникнення кримінальноївідповідальності завчинене кримінальнеправопорушення. Крім цього, існує ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілих та свідків, з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, в тому числі залякування, залякування останніх із застосуванням фізичної сили. Крім того, зважаючи на те, що вказані кримінальні правопорушення вчиненні з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання та просили застосувати цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження № 12025065610000039, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 19.03.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як передбачено ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя звертає увагу, що за правовими позиціями Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов`язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи).

Зазначене свідчить про те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину та остаточної кваліфікації її дій, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази, на думку слідчого судді, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень у об`ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 162, ч. 2 ст.127 КК України.

Слід зазначити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Отже, наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути ретельно перевірено, існування ризиків негативної поведінки особи чітко наведені та проаналізовано питання щодо можливості застосування альтернативного запобіжного заходу. При цьому, сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання особи під вартою, що слідує із усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує вимоги ст.5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 р. у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Відповідно ж до правової позиції Європейського суду у справі «Москаленко проти України» (остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34), суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою.

Слідчий суддя припускає, що підозрюваний зможе здійснювати незаконний вплив на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з метою зміни їх показів, оскільки потерпілі судом ще не допитані, та на час розгляду клотання в суді в рамках кримінального провадження №12025065610000039не всіекспертизи проведені (п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризик можливого переховування від органу досудового розслідувння та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурором недоведений.

Так з часу повідомлення про підозру, а саме з 19.03.2025 року, підозрюваний в розшуку не перебував, в призначений час з`явився до суду на судове засідання, спроб з боку підозрюваного позапроцесуальної поведінки на час розгляду клопотання не виявлено та прокуроом не доведено. Доказів протилежного слідчому судді не надавалось.

Слідчим суддею враховує обставини ст. 178 КПК України, що ОСОБА_5 визнає фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення (лише не погоджується із кваліфікацією його дій), активно сприяє у розслідуванні органу досудового розслідування, має молодий вік, є неодруженим, дітей на утриманні не має, є раніше не судимим, не перебуває на спецобліках, на час розгляду клопотання вирішує питання з офіційним працевлаштуванням у м. Житомирі.

З урахуванням сукупності даних про особу підозрюваного, не доведеність прокурором переконливих даних про неможливість застосування до ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну поведінку підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити частково, та застосувати альтернативний запобіжний захід, який зможе запобігти заявленим у кримінальному провадженні ризикам, а саме домашній арешт за місцем проживання, з покладанням відповідних процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст.176 - 178,181,183,194,196,197,200, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю.

Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певнийперіод доби,а саме:з 22години по06годину наступноїдоби, строком до 18.05.2025 року (включно), що в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) не залишати своє місце проживання, а саме: будинок АДРЕСА_1 у певний період доби, а саме: з 22 години по 06 годину наступної доби, строком до 18.05.2025 року (включно);

2) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;

3) не відлучатися і населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

5) утримуватись від спілкування із потерпілими ОСОБА_12 , 30.07.2002, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо обставин кримінального провадження № 12025065610000039.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії ухвали до 18.05.2025 року (включно).

По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУПН в Житомирській області.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оголошення повного тексту ухвали о 15-30 год. 10.04.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1