Ухвала від 05.05.2025 по справі 295/4792/25

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/4792/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/296/25

Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі судове провадження №295/4792/25 за апеляційною скаргою прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2025 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, смт. Народичі, Народицького району, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого,

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв наступної доби, строком до 18.05.2025 року включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Вважає,що ухваласлідчого суддіне відповідаєвимогам кримінального процесуального закону. Зазначає,що слідчимсуддею нев достатніймірі враховано,що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального проступку,передбаченого ч.1ст.162КК Українита тяжкогозлочину,передбаченого ч.2ст.127КК України,за вчиненняякого передбаченопокарання увигляді позбавленняволі настрок від5до 10років,а такожнаявність ризиків,передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що слідчим суддею не враховано, що останній підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення групою осіб із застосуванням насильства. Вважає, що застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти зазначеним ризикам.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що старший слідчий СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді з клопотанням прозастосування запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюстосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12025065610000039 від 16.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що 16.03.2025 близько 03 години 00 хвилин, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , прибули до території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в останніх виник умисел на проникнення до житлового будинку розташованого за вказаною адресою, який належить і перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_13 ..

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , підійшли до вказаного житлового будинку та керуючись мотивами, спрямованими на порушення недоторканості житла, що виражається у незаконному проникненні до нього, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, усупереч вимогам статті 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом пошкодження вхідних дверей будинку незаконно проникли до приміщення вказаного житлового будинку, чим порушили недоторканість житла потерпілого.

Крім цього, у вказаний час та за вказаних обставин у ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які незаконно перебували в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де на той час відпочивали, а саме спали ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , виник злочинний умисел спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, спричинення побоїв, залякування, завдання сильного фізичного болю та страждання з метою примусити потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вчинити дії, що суперечать їх волі.

Реалізуючи свій умисел ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті помститися потерпілому ОСОБА_14 та ОСОБА_13 за те, що ті, на їхню думку, негативно висловлювалися відносно невстановленої особи з метою отримання від потерпілих зізнання та вибачення, почали наносити потерпілим удари ногами та руками в хаотичному порядку в різні частини тіла (голова, тулуб, кінцівки), не реагуючи на їх прохання припинити наносити удари, таким чином піддавши останніх катуванню. Вказані дії тривали близько 20 хвилин без розриву у часі.

В цей же час ОСОБА_12 та ОСОБА_7 діючи з єдиним умислом спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень, спричинення побоїв, залякування, завдання сильного фізичного болю та страждання потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_13 знімали дії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на мобільний телефон, а також висловлювали на адресу потерпілих погрози, тим самим своїми діями підбурювали дії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , та таким чином своїми діями та присутністю пригнічували волю потерпілих до супротиву.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_10 спричинили потерпілому ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді синців, саден та крововиливу на голові, обох верхніх та нижніх кінцівках та спині, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, а потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток спинки носа, синця та садна на спинці носа, синців на повіках обох очей, крововиливу на кінчику язика, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

19.03.2025 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, недоведеність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважав, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах його тримання під вартою, а тому застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 в підтримання апеляційної скарги, думку захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно дост.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання, СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області проводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні,відомості прояке внесенідо ЄРДРза №12025065610000039 від 16.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України

19.03.2025 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України.

При розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких містяться в матеріалах провадження.

Крім того, обґрунтованість підозри стороною захисту не оспорюється, оскільки апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді стороною захисту не подавалася.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведенність прокурором ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки дійсно ризик можливого незаконного впливу на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відоме місце їхнього проживання, а тому перебуваючи на волі останній зможе впливати на них з метою зміни останніми показань за для уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи, що вказані особи ще не допитані судом.

Разом з цим, колегія суддів вважає помилковими висновки слідчого судді щодо недоведеності ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ризик можливого переховування підозрюваного обгрунтований тим, що кримінальне правопорушення, передбачене зокрема ч.2 ст.127 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його вини, ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

За таких обставин, на переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні апеляційного суду доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, колегія суддів враховує обставини, мету та мотив кримінальних правопорушень, у яких обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 .

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо буде доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.127 КК України, а саме в незаконному проникненні до житла та катуванні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також доведеність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

За таких обставин, на думку колегії суддів, висновки слідчого судді про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, є необґрунтованими, оскільки, в ухвалі не наведено наявності достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов`язань в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу та не враховано, що вказані злочини вчинені саме в нічний час.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи зазначене, та дії підозрюваного ОСОБА_7 під час вчинення вказаних кримінальних правопорушень, який фактично не застосовував фізичне насильство до потерпілих, колегія суддів вважає можливим визначити підозрюваному розмір застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням особи підозрюваного та тяжкості кримінального правопорушення, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , який буде достатнім для запобігання вказаним ризикам.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали слідчого судді, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 09 квітня 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, строком до 18.05.2025 року включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.05.2025 року включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 90 840 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою на відповідний депозитний рахунок (код отримувача ЄДРПОУ 42261525, Банк отримувача ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача МФО 820172, рахунок отримувача UA058201720355279002000085932).

3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або роботи;

-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (с.Народичі Коростенського району Житомирської області);

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України її підрозділу) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (за наявності).

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали до 18.05.2025 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: