Ухвала від 20.03.2025 по справі 607/5544/13-ц

20.03.2025

Справа №607/5544/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.

з участю адвоката Осіва П.В.,

представника ДВС- Крушанської О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осів Павло Володимирович, на бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання зняти арешти у справі № 607/5544/13ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осів П.В., звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відділ ДВС), в якій просив: визнати неправомірною бездіяльність відділу ДВС щодо не зняття арешту з майна/коштів/корпоративних прав боржника та не виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників; зобов`язати відділ ДВС зняти арешт з його майна, накладений постановою за №61649248 від 01 квітня 2020 року про арешт майна боржника, зняти арешт з його коштів, накладений постановою за №61649248 від 01 квітня 2020 року про арешт коштів боржника та зняти арешт з його корпоративних прав, накладений постановою за №61649248 від 10 вересня 2020 року про арешт корпоративних прав боржника; виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників.

В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2017 року у справі №604/5544/13-ц позов ПАТ «ПУМБ» задоволено, стягнуто з нього на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 19 червня 2008 року за №1.08-35 у розмірі 91 388,78 доларів США та 1 045 622,77 грн. Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 27 липня 2017 року його апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2017 року змінено, зменшено розмір заборгованості за кредитним договором, стягнутої із нього на користь ПАТ «ПУМБ» до 18 907,55 доларів США та 761 440,66 грн. Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №604/5544/13-ц його касаційну скаргу задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 27 липня 2017 року змінено, зменшено розмір загальної суми заборгованості за кредитним договором №1.08-35 від 19 червня 2008 року, стягнутої із нього на користь ПАТ «ПУМБ» до 12 177,66 доларів США та 629 413,50 грн. На підставі вказаного рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 09 січня 2020 року видано виконавчий лист №607/5544/13-ц.

Вказав, що Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 30 березня 2020 року було відкрито виконавче провадження №61649248 на підставі виконавчого листа від 09 січня 2020 року №607/5544/13-ц.

В межах виконавчого провадження №61649248 державним виконавцем винесено ряд постанов: постанову №61649248 від 01 квітня 2020 року про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить йому; постанову №61649248 від 01 квітня 2020 року про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать йому; постанову №61649248 від 10 вересня 2020 року про арешт корпоративних прав боржника, якою заборонено вчинення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ПС", засновником якого є він.

Також, в Єдиному реєстрі боржників містяться відомості про боржника ОСОБА_1 , що включені на підставі виконавчого провадження №61649248. В подальшому постановою №61649248 від 12 травня 2020 про зняття арешту з коштів, знято арешт з картки № НОМЕР_1 , яка є кредитним рахунком і на ньому знаходяться кредитні кошти та картки № НОМЕР_2 , яка призначена для виплати заробітної плати що належать йому.

У зв`язку з відсутністю у нього майна, на яке можна було б звернути стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними постановою Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 20 грудня 2022 року виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2020 року №607/5544/13-ц повернуто стягувачу відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

02 жовтня 2023 року, на підставі виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 09 січня 2020 року №607/5544/13-ц, приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Д.В. відкрито виконавче провадження ВП №72925706.

У зв`язку зі сплатою заборгованості, приватним виконавцем Вариводою Д.В. 20 вересня 2024 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72925706 на підставі вимог п. 9 частини 1 статті 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувачем АТ «Перший Український Міжнародний Банк» листом від 21 жовтня 2024 року за №КНО-61.1.3.3/66 підтверджено, що заборгованість в нього за виконавчим листом про примусове виконання рішення суду по справі №607/5544/13-ц відсутня.

29 жовтня 2024 року він сплатив витрати виконавчого провадження, здійснені під час виконавчого провадження №61649248 у сумі 140 грн.

Таким чином, наявні підстави для зняття арешту з майна, коштів, корпоративних прав, що належать йому, а також виключення відомостей про нього, як боржника з Єдиного реєстру боржників відповідно до вимог п.16 Розділу VIII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити скаргу.

09 січня 2025 року представник АТ «ПУМБ» подав пояснення на скаргу. Вказав, що у зв`язку із частковим погашенням заборгованості в рамках виконавчого провадження №75006735, що перебуває на виконанні в приватного виконавця Кондратюка Р.В. про примусове виконання судового наказу №921/644/14-г/7, виданого 30 травня 2016 року Господарським судом Тернопільської області про стягнення заборгованості з ТОВ «ТОТУС», заборгованість в ОСОБА_1 за виконавчим листом про примусове виконання рішення по справі №607/5544/13-ц відсутня. Просив розгляд справи проводити без їх участі.

10 січня 2025 року державний виконавець Крушанська О.Р. подала відзив на скаргу, в якому вказала, що Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скаргу не визнає, вважає її необґрунтованою, безпідставною, виходячи з наступного.

Так,на виконанніу Тернопільськомуміському відділідержавної виконавчоїслужби Головноготериторіального управлінняюстиції уТернопільській областіперебувало виконавчепровадження №61649248про стягненнязі ОСОБА_1 на користьПАТ «ПУМБ»заборгованості закредитним договоромза №1.08-35від 19червня 2008року врозмірі 12177,66доларів СШАта 629413,50грн.30березня 2020року,головним державнимвиконавцем Тернопільськогоміського відділудержавної виконавчоїслужби Південно-Західногоміжоегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Івано-Франківськ)Семенчук К.І.винесено постановупро відкриттявиконавчого провадження,де вказано-стягнути зборжника виконавчийзбір/основнувинагороду приватноговиконавця урозмірі 97172,75грн. 20грудня 2022року державнимвиконавцем винесенопостанову проповернення виконавчогодокумента стягувачуна підставівимог п.2ст.37Закону України«Про виконавчепровадження». 20листопада 2024року наадресу відділуДВС надійшлазаява прозняття арештуз майна/коштів/корпоративних прав,виключення відомостейпро боржниківз Єдиногореєстру боржників,до якоїдолучено копіюпостанови прозакінчення виконавчогопровадження №72925706від 20вересня 2024року винесенуприватним виконавцемВариводою Д.В.Із вказаноїпостанови встановлено,що заборгованістьсплачена, а сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця становить 0 грн. Однак, боржником не долучено до вищезгаданої заяви жодного підтвердження про сплату стягненої винагороди приватного виконавця.

Станом на дату звернення боржника (20.11.2024) сума виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця становить 113 411,05 грн та не сплачена, тому враховуючи вищенаведене не має законних підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з майна, коштів та корпоративних прав, що належать ОСОБА_1 .

Станом на 09 січня 2024 року на депозитний рахунок відділу ДВС не надходили кошти для погашення виконавчого збору, а тому підстави для зняття арешту відсутні.

Також зазначила, що постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо: при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено; після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.01.2025 8 випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає); відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні скарги.

У судовому засіданні адвокат Осів П.В. скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник ДВС державний виконавець Крушанська О.Р. заперечила щодо задоволення скарги.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо подав пояснення та просив розгляд справи проводити без їх участі.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2017 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованіссть за кредитним договором за №1.08-35 від 19 червня 2008 року в розмірі 91 388,78 доларів США, 1 045 622,77 гривень та 3441 грн судового збору.

Вказаним рішенням суду встановлено, що 19 червня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», в особі філії ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» (надалі Банк), з однієї сторони, та ТОВ «Тотус», надалі - Позичальник, з іншої сторони, укладено Кредитний договір за №1.08-35 (надалі Кредитний Договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику Кредит у розмірі 280 000 доларів США та 682 000, 00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором. 06 липня 2010 року між ЗАТ «ПУМБ», в особі філії ЗАТ «ПУМБ» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки за №1.08-35/П-3, за умовами якого ОСОБА_1 поручається перед Кредитором за виконання Боржником ТОВ «Тотус» зобов`язань, що випливають з кредитного договору за №1.08-35 від 19 червня 2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: повернути кредит в розмірі 140 000 доларів США, та 682 000 грн з кінцевим терміном повернення не пізніше 28 лютого 2011 року частинами.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 27 липня 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2017 року змінено, зменшено суму стягнення. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором за №1.08-35 від 19 червня 2008 року в розмірі 18 907,55 доларів США та 761 440,66 грн.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 06 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Тернопільської області

від 27 липня 2017 року змінено. Зменшено розмір загальної суми заборгованості за кредитним договором за №1.08-35 від 19 червня 2008 року, стягнутої зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ», до 12 177,66 доларів США та 629 413,50 грн.

09 січня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №607/5544/13-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором за №1.08-35 від 19 червня 2008 року в розмірі 12177,66 доларів США та 629413,50 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11 травня 2016 року стягнуто з ТОВ «Тотус» на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість по тілу кредиту згідно кредитного договору за №1.08-35 від 19 червня 2008 року в сумі: 612 000 грн та 77 000 доларів США, що станом на 16 червня 2014 року еквівалентно 904 603 грн 24 коп та 30 332 грн 07 копсудового збору.

На підставі вказаного рішення господарського суду 30 травня 2016 року Господарським судом Тернопільської області видано наказ про примусове виконання рішення.

30 березня 2020 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61649248 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/5544/13-ц.

01 квітня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

01 квітня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

10 вересня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт корпоративних прав боржника.

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №68012529 від 10 вересня 2020 року вбачається, що внесено публічне обтяження арешт рухомого майна (корпоративні права) щодо боржника ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт корпоративних прав боржника, серія та номер 61649248 від 10 вересня 2020 року, видавник ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Реєстру речових прав на рухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №401410518 від 29 жовтня 2024 року, накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер 61649248 від 01 квітня 2020 року, видавник ОСОБА_2

20 грудня 2022 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Семенчук К.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно з якою виконавчий лист №607/5544/13-ц, виданий 09 січня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області повернуто стягувачу ПАТ «ПУМБ» на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

02 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72925706 з примусового виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/5544/13-ц.

20 вересня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно з якою виконавче провадження ВП №72925706 підлягає завершенню на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку зі сплатою заборгованості. Залишок нестягнутої суми за виконавчим документом становить 0 грн, сума стягнуто виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця становить 0 грн.

З довідки АТ «ПУМБ» за №КНО-61.1.3.3/66 від 21 жовтня 2024 року вбачається, що у зв`язку з частковим погашення заборгованості в рамках виконавчого провадження №75006735, що перебуває на виконанні в приватного виконавця Кондратюка Р.В. про примусове виконання судового наказу №921/644/14-г/7, виданого 30 травня 2016 року Господарським судом Тернопільської області про стягнення з ТОВ «Тотус» заборгованості, заборгованість у ОСОБА_1 за виконавчим листом про примусове виконання рішення суду по справі №607/5544/13-ц відсутня.

Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Кондратюка Р.В. за №8579 від 04 вересня 2024 року, адресованого ТОВ «Тотус», вбачається, що по виконавчому провадженні №75006735 з примусового виконання судового наказу №921/644/14-г/7, виданого 30 травня 2016 року Господарським судом Тернопільської області про стягнення з ТОВ «Тотус» на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості по тілу кредиту згідно кредитного договору за №1.08.-35 від 19 червня 2008 року в сумі 612000 грн та 77000 доларів США, що станом на 16 червня 2014 року еквівалентно 904603,24 грн та 30332,07 грн судового збору, перераховано на користь стягувача 1016406,01 грн, стягнуто основну винагороду в розмірі 101640,60 грн та стягнуто 220 грн витрат виконавчого провадження.

З квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 29 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 перераховано на рахунок відділу ДВС 140 грн в якості сплати за виконавчим провадженням ВП №616492248.

20 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Осів П.В. звернувся до відділу ДВС із заявою, в якій просив: зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , який накладено постановою №61649248 від 01 квітня 2020 року про арешт майна боржника; зняти арешт з коштів, що належать ОСОБА_1 , який накладено постановою №61649248 від 01 квітня 2020 року про арешт коштів боржника; зняти арешт з корпоративних прав боржника, що належать ОСОБА_1 , який накладено постановою №61649248 від 10 вересня 2020 року про арешт корпоративних прав боржника; виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Згідно листа відділу ДВС за №186640 від 27 листопада 2024 року, адресованого адвокату Осіву П.В., станом на 25 листопада 2024 року сума виконавчого збору/сума стягнення винагороди приватного виконавця становить 113411,05 грн та не сплачена, а тому, враховуючи вищенаведене, відділ ДВС у виконавчому провадженні №61649248 не має законних підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з майна, коштів та корпоративних прав, що належать ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» підставамидля зняттявиконавцем арештуз усьогомайна (коштів)боржника абойого частиниє:1)отримання виконавцемдокументального підтвердження,що рахунокборжника маєспеціальний режимвикористання та/абозвернення стягненняна такікошти забороненозаконом; 2)надходження нарахунок органудержавної виконавчоїслужби,рахунок приватноговиконавця сумикоштів,стягнених зборжника (утому числівід реалізаціїмайна боржника),необхідної длязадоволення вимогусіх стягувачів,стягнення виконавчогозбору,витрат виконавчогопровадження таштрафів,накладених наборжника; 3)отримання виконавцемдокументів,що підтверджуютьпро повнийрозрахунок запридбане майнона електроннихторгах; 4)наявність письмовоговисновку експерта,суб`єкта оціночноїдіяльності -суб`єкта господарюваннящодо неможливостічи недоцільностіреалізації арештованогомайна боржникау зв`язкуіз значнимступенем йогозношення,пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61цього Закону,письмової заявистягувача пройого бажаннязалишити засобою нереалізованемайно; 6)отримання виконавцемсудового рішенняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову; 7)погашення заборгованостііз сплатиперіодичних платежів,якщо виконаннярішення можебути забезпеченов іншийспосіб,ніж зверненнястягнення намайно боржника; 8)отримання виконавцемдокументального підтвердженнянаявності наодному чикількох рахункахборжника коштів,достатніх длявиконання рішенняпро забезпеченняпозову; 9) підстави, передбаченіпунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частиною 5 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В силу вимог ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

В силу вимог частини першоїстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Згідно з вимогамист. 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317ЦК України зазначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Здійснюючи своє право власності власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч. ч. 1, 2ст. 319 ЦК України).

Згідно звимогами п.2ч.1ст.37ЗУ «Провиконавче провадження»(вредакції станом надень поверненнявиконавчого листа20.12.2022року)виконавчий документповертається стягувачу,якщо уборжника відсутнємайно,на якеможе бутизвернено стягнення,а здійсненівиконавцем відповіднодо цьогоЗакону заходищодо розшукутакого майнавиявилися безрезультатними.

Уразі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається (ч. 3 ст. 37 Закону).

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 12цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч. 5 ст. 37 даного Закону).

Згідно з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихпунктами 1,3,4,6частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,6,9(крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 цього Закону),11,14і15частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 02 квітня 2008 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 61649248, 10 вересня 2020 року та 01 квітня 2020 року винесено постанови про арешт корпоративних прав боржника ОСОБА_1 , про арешт коштів та майна боржника.

Відомості про накладення арешту на майно ОСОБА_1 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

З реєстру виконавчих проваджень АСВП встановлено, що на даний час будь-які відкриті виконавчі проваджень стосовно ОСОБА_3 в реєстрі АСВП відсутні.

Верховний Суд у своїй постанові від 10 січня 2024 року у справі №569/6234/22 вказав, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 , як солідарного поручителя, перед кредитором АТ «ПУМБ» відсутня, що підтверджується листом банком від 21.11.2024 року, письмовими пояснення банку надісланими на адресу суду у даній справі та постановою приватного виконавця Вариводи Д.В. про закінчення виконавчого провадження від 20 вересня 2024 року у зв`язку з фактичним повним погашенням заборгованості за виконавчим листом №607/5544/13 від 09 січня 2020 року.

З постанови приватного виконавця Вариводи В.Д. від 20 вересня 2024 року про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 39,40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» сплачена. Залишок нестягнутої суми за виконавчим документом № 607/5544/13 від 09 січня 2020 року становить 0 грн, сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця становить 0 грн.

Стягувачем АТ «Перший Український Міжнародний Банк» листом від 21 жовтня 2024 року за №КНО-61.1.3.3/66 підтверджено, що заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим листом №607/5544/13-ц відсутня.

Вказані обставини в сукупності свідчать про погашення заборгованості ОСОБА_1 як поручителя за кредитним договором № 1.08.-35 від 19 червня 2008 року згідно виконавчого листа № 607/5544/13 та відсутність майнових претензій з боку стягувача.

Таким чином, на даний час виконавче провадження щодо ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа №607/5544/13 від 09 січня 2020 року закінчене у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення суду згідно виконавчим документом. Виконавче провадження щодо виконавчого листа №607/5544/13 не можу бути розпочате заново.

Аналізуючи вищенаведені докази та встановлені обставин справи, беручи до уваги, що боржник звертався до відділу ДВС із заявою про зняття арешту та отримав відмову, враховуючи відсутність майнових претензій з боку стягувача та будь-яких виконавчих проваджень, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за відсутності виконавчого провадження, свідчить про наявність невиправданого втручання у право ОСОБА_1 на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_1 , який був боржником у виконавчому провадженні, позбавлений іншого способу захисту свого права на вільне володіння, користування та розпорядження майном, аніж скасування такого арешту в судовому порядку.

При цьому, суд виходить із того, що відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд доходить висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешти з майна, коштів та корпоративних прав ОСОБА_1 , які накладені у виконавчому провадженні № 61649248 на підставі постанов державного виконавця від 10 вересня 2020 року та від 1 квітня 2020 року, виключити з Єдиного реєстру боржників.

Суд не приймає до уваги доводи державного виконавця, як підставу для відмови у скасуванні арешту, щодо несплати боржником виконавчого збору, оскільки у реєстрі виконавчих проваджень будь-які виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 відсутні.

Разом з тим, суд вважає, що вимога про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця у вигляді не зняття арешту з майна, корпоративних прав та коштів боржника, не підлягає до задоволення, оскільки не приведе до поновлення прав скаржника та останнім не доведено, що така бездіяльність державного виконавця була протиправною.

Згідно з вимогами ст.ст. 37, 39 та 59 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, не є підставою для зняття арешту з майна боржника та не позбавляє стягувача права повторно пред`явити такий документ до виконання у строки встановлені Законом.

Таким чином, у зв`язку з винесенням 20 грудня 2022 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», у державного виконавця підстав для скасування арешту майна не було.

На підставі наведеного, керуючись ст. 260, 261, 352-354, 447-452 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осів Павло Володимирович, на бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання зняти арешти, задовольнити частково.

Зобов`язати Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешти з майна, коштів та корпоративних прав ОСОБА_1 , які накладені у виконавчому провадженні № 61649248 на підставі постанов державного виконавця від 10 вересня 2020 року та від 1 квітня 2020 року, виключити з Єдиного реєстру боржників.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча І.М. Черніцька